Постанова

від 03.02.2011 по справі 2а-29055/10/0570

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД



Україна  

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

 03 лютого 2011 р.                                                                       справа № 2а-29055/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:   

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого                                                  судді  Галатіної О.О.

при секретарі                                                  Мичак О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпродімпорт» до Кримської митниці, Головного управління Державного казначейства України у Автономній республіці Крим, Головного управління державного казначейства України у м. Києві про визнання недійсними рішень Кримської митниці про визначення митної вартості товарів, визнання недійсними карток відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний контроль, стягнення надмірно сплаченого мита та податку на додану вартість,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрпродімпорт», звернулося до суду з адміністративним позовом до Кримської митниці, Головного управління Державного казначейства України у Автономній республіці Крим, Головного управління державного казначейства України у м. Києві про визнання недійсними рішень Кримської митниці про визначення митної вартості товарів, визнання недійсними карток відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний контроль, стягнення надмірно сплаченого мита та податку на додану вартість.  

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що звернувся до Кримської митниці для митного оформлення товару, при цьому ним були надані всі необхідні документи в підтвердження митної вартості товару, визначеної відповідно до ціни договору. Митним органом самостійно визначена митна вартість ввезеного товару за резервним методом, про що винесені відповідні рішення, та видані картки відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний контроль. Позивач зазначає, що відмова митниці в митному оформленні здійснена в порушення ст.ст. 40, 266 МК України. На думку позивача при визначенні митної вартості товарів за 1 методом митний орган мав би обмежитися дослідженням наданих декларантом документів, здійснивши, при цьому, мінімум митих процедур. Крім цього, стаття 266 МК України надає право митному органу визначити митну вартість товару за резервним методом лише в тому випадку, коли неможливо застосувати жодний із перших п’яти методів. Відсутність у митного органу інформації щодо ідентичних та подібних товарів, а також інформації щодо додавання та віднімання вартості, на думку позивача, не надає можливості митному органу визначати митну вартість товарів за резервним методом. З метою запобігання псуванню товару позивачем здійснено митне оформлення товару за ціною, визначеною митним органом. У зв’язку з тим, що позивачем сплачені митні платежі виходячи з митної вартості товару, що є значно вищою, ніж належна, ним були надмірно сплачені суми ввізного мита та податку на додану вартість.

Тому просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В судове засідання від позивача надійшла заява, в якій він просив суд розглянути справу без його участі.

Відповідач 1 проти позову заперечує, посилаючись на те, що відповідно до ст. 265 МК України митний орган має право упевнитися в достовірності або точності заяви, документа чи декларації для цілей визначення митної вартості. З огляду на таке, Кримською митницею витребувані додаткові документи. Оскільки позивачем не в повному обсязі надані витребувані документи, визначення митної вартості продукції здійснено митним органом самостійно із застосуванням резервного (шостого) методу, про що винесені рішення про визначення митної вартості №600000006/2010/100048/2 від 20.08.2010 року та № 600000006/2010/100049/1 від 24.08.2010 року. Відповідач 1 зазначає про відсутність інформації щодо ідентичних та подібних товарів, а також інформації щодо додавання та віднімання вартості, що обумовило корегування митним органом митної вартості товару, з урахуванням листа ДП «Укрпромзовнішекспертиза» від 18.08.2010 року №2070, результатів запиту до ЄАІС ДМСУ, зробленого пошуку цінової інформації у мережі Інтернет. Оскільки позивачу було відмовлено у прийнятті ВМД, митним органом оформлені картки відмови. Таким чином посадові особи Кримської митниці діяли в межах законодавства. Рішеннями про визначення митної вартості №600000006/2010/100063/2 від 29.09.2010 року та №600000006/2010/100065/2 від 30.09.2010 заявлену декларантом митну вартість підтверджено. Стосовно вимог позивача про стягнення з державного бюджету надмірно сплачених податків відповідач 1 вважає їх такими, що не підлягають задоволенню. Свою позицію відповідач 1 обґрунтовує тим, що в ЗУ «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» під поняттям податкової декларації розуміється в тому числі і вантажна митна декларація. Посилаючись на пункт 5.1. вищезазначеного закону, відповідно до якого самостійно визначене у податковій декларації податкове зобов’язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку, відповідач 1 вважає, що дані вимоги позивача не можуть бути розглянуті в судовому порядку.       

В судове засідання  відповідач 1 не з’явився. Про час та місце розгляду справи відповідач 1 був повідомлений належним чином.

Відповідач 2 заперечення до позову не надав, в судове засідання не з’явився.  Про час та місце розгляду справи відповідач 2 був повідомлений належним чином.  

Відповідач 3 проти позову заперечує, посилаючись на те, що, відповідно до діючого законодавства, митні платежі, сплачені позивачем під час митного оформлення товарів, лише тимчасово знаходяться на депозитних рахунках 3734, відкритих на ім’я митних органів в ГУДК України у м. Києві, та не пізніше наступного робочого дня після завершення митного оформлення товарів підлягають перерахуванню на рахунки з обліку доходів, відкриті в головних управліннях Державного казначейства України в Автономній республіки Крим, областях, містах Києві та Севастополі у розрізі митних органів і кодів бюджетної класифікації. Розпорядження коштами, що обліковуються на депозитних рахунках 3734, здійснюється виключно на підставі платіжних доручень, що оформлені митними органами в установленому порядку. Таким чином, відповідач 3 вважає, що він ніяких порушень прав та законних інтересів позивача не допускав.

В судове засідання  відповідач 3 не з’явився. Про час та місце розгляду справи відповідач 3 був повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи за відсутністю їх представника.

В день розгляду справи від відповідача 1 надійшли належним чином засвідчені копії документів, надання яких вимагав суд в ухвалі про витребування доказів від 10.01.2011 року.     

На підставі зазначеного, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній документами, без особистої участі у розгляді справи представників сторін.

Проаналізувавши позовні вимоги позивача та заперечення відповідача 1, відповідача 3, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрпродімпорт» зареєстроване як юридична особа 10.09.2009, ідентифікаційний код юридичної особи 36617444.

Відповідно до п.1.1 Статуту товариства, дата реєстрації якого здійснено 10.09.2009 року,  учасником товариства є громадянин України ОСОБА_1.

09.11.2009 року між Компанією «WETTER GROUP S.A.» - Британські Віргінські острови (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «УКРПРОДІМПОРТ» - Україна (Покупець) укладений контракт №5/11/2009, згідно якого Продавець прийняв на себе зобов’язання поставити м'ясо та м’ясні продукти у розмірі та за ціною, що обумовлена контрактом, а Покупець прийняв на себе зобов’язання отримати товар та сплатити його вартість.

Пунктом 2.1. Контракту №5/11/2009 від  09.11.2009 року передбачено, що асортимент, кількість та ціна товару вказується у специфікаціях та інвойсах, що є невід’ємною частиною Контракту. Валюта контракту та валюта платежу – долари США, євро (п.2.3 контракту). Остаточною ціною товару є ціна, зазначена в інвойсах (п.2.4 контракту). На кожну партію товару Продавець зобов’язаний надати інвойс, товаросупровідні документи, ветеринарний сертифікат, сертифікат про походження або відповідності, сертифікат якості (п.3.6 контракту). Всі банківські витрати на території країни та за її територією сплачуються Покупцем (п.4.3 контракту). Упаковка є неповертаємою та входить до вартості товару, палети, за їх наявності, є неповертаємими, а їх вартість сплачується окремо (п.5.1 контракту).

Відповідно до положень ст. 1 МК України митною декларацією є письмова заява встановленої форми, яка подається митному органу і містить відомості щодо товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, необхідні для їх митного оформлення або переоформлення.

20.08.2010 року позивачем до митного оформлення в Кримську митницю подана вантажна митна декларація №600100003/2010/002109, відповідно до якої задекларований товар – частини тушок курей свійських: свіжоморожені четвертини задні, необвалені,  без харчових добавок та приправ (гр.31), вага нетто – 508575,00 кг (гр.38), вага брутто – 527506,85 кг. (гр.35). Відправником товару визначено «GROVE SERVICES INC» (гр.2). Умови поставки – CIF UA Керч (гр.20). Загальна сума за рахунком та ціна товару визначені у сумі 3009606,99 грн. (гр.22 та 42 відповідно). З урахуванням коригування ціна складає 3009606,99 грн. (гр.45). Митна вартість визначена позивачем за першим методом – ціною договору. Відповідно до рядку 47 нараховані платежі: ввізне мито – 300960,70 грн., ПДВ – 662113,54 грн. Як підтверджується матеріалами справи і це не заперечується відповідачем, для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів декларантом були надані митному органу всі документи, передбачені пунктом 7 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого Постановою КМУ №1766 від 20.12.2006 року, зокрема:

контракт №5/11/2009 від 09.11.2009 року, специфікацію №1 від 09.11.2009 року до контракту №5/11/2009 від 09.11.2009 року, додаткову угоду №2 від 15.03.2010 року до контракту№5/11/2009 від 09.11.2009 року, специфікацію №2 від 29.06.2010 року до контракту №5/11/2009 від 09.11.2009 року;    

інвойс 0500137 С від 12.08.2010 року (виданий «WETTER GROUP S.A.» на товар – заморожені четвертини курячі , вага нетто 3 051 420,00 кг, ціна 0,75 дол. США за кг, всього – 2 288 565,00 дол. США);

коносамент №4 від 30.07.2010 року;

сертифікат про походження від 30.07.2010;

сертифікат якості  №МРН-950202

екологічну декларацію 453/1 від 20.08.2010 року;

ветеринарні свідоцтва Я-32 № 029286 від 20.08.2010 року.

Відповідно до наданої декларації митної вартості від 20.08.2010 року до вищевказаної ВМД визначена ціна договору – 3009606,99 грн. (гр. 11(а)), із розрахунку курсу долару – 7,8903 грн. (гр.11(а)). Заявлена митна вартість складає 3009606,99 грн. Обмеження у застосуванні першого методу визначення ціни товару щодо ТОВ «Укрпродімпорт» відсутні, що не заперечується сторонами та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами. Митним органом не повідомлялося про встановлену пов’язаність продавця та покупця та вплив такої обставини на ціну оцінюваних товарів.

Кримською митницею витребувані у ТОВ «Укрпродімпорт» додаткові документи, а саме: банківські платіжні документи, а також інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; пакувальні листи; рішення митного органу, про визначення митної вартості раніше ввезених ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів, якщо воно прийнято за одним договором (контрактом); договір з третіми особами, що пов'язаний з договором (контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця;   рахунки про сплату комісійних, брокерських (посередницьких) послуг, пов'язаних з виконанням умов договору (контракту); відповідна бухгалтерська документація; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) фірми - виробника товару; калькуляція фірми - виробника товару; копія вантажної митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; інформація зовнішньоторговельних та біржових організацій про вартість товару та/або сировини; інші документи для підтвердження заявленої у декларації митної вартості товарів (за власним бажанням). Означених документів декларант не надав.

20.08.2010 року Кримською митницею прийняте рішення про визначення митної вартості товару №600000006/2010/100048/2 до ВМД №600100003/2010/002109 від 20.08.2010 року.

Відповідно до наведеного рішення визначена декларантом вартість 1 кілограму товару скоригована з 0,75 дол. США до 1,05 дол. США. При цьому загальна сума партії товару з урахуванням коригування складає 4 213 449,79 грн. Таким чином визначена митна вартість у сумі 4 213 449,79 грн. Визначення митної вартості здійснено за шостим методом з посиланням на лист ДП «Укрпромзовнішекспертиза» №2070 від 18.08.2010 року, відповідно до якого середній розрахунковий рівень цін на відповідні м’ясні продукти (на умовах поставки CIF - порти України) складає 0,88 - 1,30 дол. США. При цьому зазначено, що рівень цін може змінюватись в залежності від якості товару, умов оплати, розміру партії, кон’юнктурної ситуації на ринку, тощо.

20.08.2010 року ТОВ «Укрпродімпорт» надана картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №600100003/0/00164. У даній картці відмови зазначено, що товари не підлягають митному оформленню через митний кордон України з причини того, що митна вартість товару, зазначена у гр. 12, 45, 46 ВМД, не відповідає зазначеній у рішенні про визначення митної вартості товару №600000006/2010/100048/2 від 20.08.2010 року. В якості вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення чи пропуску цих товарів і транспортних засобів через митний кордон України Кримською митницею визначено подання вірно заповненої ВМД з необхідним комплектом документів, з урахуванням рішення про визначення митної вартості товару №600000006/2010/100048/2 від 20.08.2010 року.

Аналогічна ситуація склалася за вантажною митною декларацією №600100003/2010/002123 від 24.08.2010 року, в якій декларант  визначив  митну вартість у розмірі 4 213 449,79 грн., (підлягає сплаті мито – 421344,98 грн., ПДВ – 926958,95 грн.). Митним органом прийнято рішення про визначення митної вартості товару №600000006/2010/100049/1 від 24.08.2010 року. Відповідно до наведеного рішення визначена декларантом вартість 1 кілограму товару скоригована з 1,05 дол. США до 1,07 дол. США. Визначення митної вартості здійснено за шостим методом з посиланням на лист ДП «Укрпромзовнішекспертиза» №2070 від 18.08.2010 року. На підставі зазначеного рішення митним органом складена картка відмови №600100003/0/00168 від 24.08.2010 року у прийнятті ВМД №600100003/2010/002123  від 24.08.2010 року. У даній картці відмови зазначено, що товари не підлягають митному оформленню через митний кордон України з причини того, що митна вартість товару, зазначена у гр. 12, 45, 46 ВМД, не відповідає зазначеній у рішенні про визначення митної вартості товару №600000006/2010/100049/1 від 24.08.2010 року. В якості вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення чи пропуску цих товарів і транспортних засобів через митний кордон України Кримською митницею визначено подання вірно заповненої ВМД з необхідним комплектом документів, з урахуванням рішення про визначення митної вартості товару  №600000006/2010/100049/1 від 24.08.2010 року.

29.09.10 року позивачем до митного оформлення в Кримську митницю подана вантажна митна декларація №600100003/2010/002469, в якій декларант  визначив  митну вартість у розмірі 6 350 583,75 грн., (підлягає сплаті мито – 635058,38 грн., ПДВ – 1397128,43 грн.). Визначення митної вартості імпортованого товару за шостим (резервним) методом здійснено з урахуванням рішення Кримської митниці №600000006/2010/100049/1 от 24.08.2010, відповідно до якого митним органом самостійно визначена митна вартість четвертин курячих із розрахунку 1,07 доларів США за кілограм. Застосування декларантом резервного методу визначення митної вартості товару здійснено з огляду на неможливість застосування першого методу визначення митної вартості за наслідками консультації з митним органом та відсутність даних, необхідних для застосування інших методів визначення митної вартості, про що безпосередньо зазначено у поданій підприємством декларації митної вартості. Окрім цього, Кримською митницею за вказаною декларацією було прийнято рішення №600000006/2010/100063/2 від 29.09.2010, відповідно до якого визначена декларантом митна вартість підтверджена.

Аналогічна ситуація склалася за вантажною митною декларацією №600100003/2010/002482 від 30.09.10 року, в якій декларант  визначив  митну вартість у розмірі 6 350 583,75 грн., (підлягає сплаті мито – 635058,38 грн., ПДВ – 1397128,43 грн.). Визначення митної вартості імпортованого товару за шостим (резервним) методом здійснено з урахуванням рішення Кримської митниці №600000006/2010/100049/1 від 24.08.2010, відповідно до якого митним органом самостійно визначена митна вартість четвертин курячих із розрахунку 1,07 доларів США за кілограм. Застосування декларантом резервного методу визначення митної вартості товару здійснено з огляду на неможливість застосування першого методу визначення митної вартості за наслідками консультації з митним органом та відсутність даних, необхідних для застосування інших методів визначення митної вартості, про що безпосередньо зазначено у поданій підприємством декларації митної вартості. Окрім цього, Кримською митницею за вказаною декларацією було прийнято рішення №600000006/2010/100065/2 від 08.10.2010, відповідно до якого визначена декларантом митна вартість підтверджена.

20.08.2010 ТОВ «Укрпродімпорт» подана до митного органу вантажна митна декларація №600100003/2010/002110, відповідно до якої задекларовано ввезення на митну територію України частини тушок курей свійських: свіжоморожені четвертини задні, необвалені, без солі, харчових добавок та приправ, вагою нетто 508 575 кг. Згідно з графою 42 вказаної ВМД, ціна товару склала 3 009 606,99 грн., що, виходячи з офіційного курсу долару США на дату декларування у розмірі 7,8903 грн. за один долар США, становило 0,75 доларів за кілограм.

Відповідно до графи 45 вказаної ВМД митна вартість товару склала 4 293 705,98 грн. Митна вартість товару визначена за шостим (резервним) методом. Визначення митної вартості імпортованого товару за шостим (резервним) методом здійснено з урахуванням рішення Кримської митниці № 600000006/2010/100048/2 від 20.08.2010, відповідно до якого митним органом самостійно визначена митна вартість четвертин курячих із розрахунку 1,05 доларів США за кілограм. Застосування декларантом резервного методу визначення митної вартості товару здійснено з огляду на неможливість застосування першого методу визначення митної вартості за рішенням митного органу, та відсутність даних, необхідних для застосування інших методів визначення митної вартості, про що безпосередньо зазначено у поданій підприємством декларації митної вартості.

Окрім вищезазначених вантажних митних декларацій ТОВ «Укрпродімпорт» подані до митного органу вантажні митні декларації №600100003/2010/002700 від 19.10.10 року, №600100003/2010/002332 від 16.09.10 року, №600100003/2010/002329 від 16.09.10 року, №600100003/2010/002279 від 13.09.10 року, №600100003/2010/002124 від 24.08.10 року, №600100003/2010/002130 від 25.08.10 року, в яких декларант самостійно зазначив митну вартість з розрахунку 1,07 дол. США за 1 кілограм товару, використовуючи при цьому 6 метод визначення митної вартості. Визначення митної вартості імпортованого товару за шостим (резервним) методом здійснено з урахуванням рішення Кримської митниці №600000006/2010/100049/1 від 24.08.2010 року. Застосування декларантом резервного методу визначення митної вартості товару здійснено з огляду на неможливість застосування першого методу визначення митної вартості за рішенням митного органу, та відсутність даних, необхідних для застосування інших методів визначення митної вартості, про що безпосередньо зазначено у поданих підприємством деклараціях митної вартості.

Всі оформлені ВМД містять відмітку митного органу про сплату митних платежів.

Згідно з пунктом 10.1. ЗУ «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 (в редакції, що діяла на момент митного оформлення товару) особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету, є митний орган при справлянні податку з осіб, визначених у пункті 2.4 статті 2 цього Закону.

У пункті 2.4. вищезазначеного закону під особою розуміється будь-яка особа, що імпортує (для фізичних осіб - ввозить (пересилає)) товари (супутні послуги) на митну територію України для їх використання або споживання на митній території України, незалежно від того, який режим оподаткування вона використовує згідно із законодавством, за винятком фізичних осіб, не зареєстрованих платниками податку, які ввозять (пересилають) товари (предмети) у супроводжувальному багажі або отримують їх як поштове відправлення у межах неторгового обороту в обсягах, що не підлягають оподаткуванню відповідно до митного законодавства (крім ввезення транспортних засобів чи запасних частин до них такими фізичними особами) та нерезидентів, які пересилають поштові відправлення згідно з правилами Міжнародного поштового союзу на митну територію України, та отримувачів таких поштових відправлень.

Висновок відповідача 1 про відсутність предмету спору (з посиланням на п. 5.1. ЗУ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-III від 21.12.2000 (в редакції, що діяла на момент митного оформлення товару)) не ґрунтується на законі, оскільки позивачем оспорюється правомірність дій (рішення) митниці, яка, як встановлено матеріалами справи, відмовлялась пропускати задекларований позивачем товар за визначеною ним за першим методом (ціною договору) митною вартістю, запропонувавши задекларувати цей товар за іншою вартістю (за резервним методом), обґрунтованість ввезення товару за якою і оспорюється.

За змістом чинного законодавства позивач міг не погодитися з законністю такої вказівки митниці і оспорити відмову в пропуску товару на митну територію України. Однак, обраний позивачем спосіб захисту, - оформлення товару за вказаною митницею митною вартістю, а потім оскарження її дій (рішень) - не суперечить закону.

Таким чином, оформлення митницею товару згідно з поданою позивачем вантажною митною декларацією є дією суб'єкта владних повноважень, що породжує для позивача певні правові наслідки й може бути оскаржено до суду. При цьому право позивача на оскарження не залежить від того чи сам він помилково зазначив митну вартість імпортованого товару, чи в результаті вказівки митного органу, оскільки останній має діяти лише в спосіб, на підставі та в межах закону. Аналогічну правову позицію висловив Верховний суд України (Постанова ВСУ від 01 грудня 2009 року).

З іншого боку, відповідно до статті 259 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу.

З урахуванням вимог ст. 262 Митного кодексу України митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості.  

Згідно зі ст. 265 Митного кодексу України митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів згідно з положеннями цього Кодексу. Такий контроль може здійснюватися в установленому порядку із застосуванням різних форм, у тому числі відповідно до статей 60 і 69 цього Кодексу, після закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску через митний кордон України товарів і транспортних засобів.

Митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей визначення митної вартості.

Відповідно до ст. 266 МК України Визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, здійснюється за такими методами:

1) за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

3) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

4) на основі віднімання вартості;

5) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

6) резервного.

Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Якщо митна вартість не може бути визначена за методом 1 згідно з положеннями статті 267 цього Кодексу, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу за основу може братися або ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю відповідно до вимог статті 271, або обчислена відповідно до вимог статті 272 цього Кодексу вартість товарів.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на розсуд декларанта.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, установлених статтею 273 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 267 Митного кодексу України митною вартістю за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, є вартість операції, тобто ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби відповідно до частини другої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або які повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів на користь продавця та/або на користь продавця через третіх осіб, та/або на пов'язаних з продавцем осіб. Такі платежі можуть бути здійснені прямо або опосередковано шляхом переказу грошей, акредитиву, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо). Термін "ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті" стосується тільки ціни оцінюваних товарів. Дивіденди або інші платежі покупця на користь продавця, не пов'язані з оцінюваними товарами, не є частиною митної вартості. Додавання до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, згідно з цією статтею робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються подальші витрати, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема:

1) витрати, понесені покупцем:

а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, які є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов'язаних з представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів;

б) вартість контейнерів, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами;

в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних з пакуванням;

2) належним чином розподілена вартість нижченаведених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв'язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів;

б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів;

в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо);

г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;

3) роялті та ліцензійні платежі, які стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Зазначені платежі можуть включати платежі, які стосуються патентів, знаків для товарів і послуг

та авторських прав. Витрати на право відтворення (тиражування) оцінюваних товарів в Україні не повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари;

4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, передачі чи використання товарів, що оцінюються, на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на завантаження, розвантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

7) витрати на страхування цих товарів.

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті. До митної вартості не включаються нижченаведені витрати або кошти за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, які документально підтверджено та які піддаються обчисленню:

а) плата за будівництво, спорудження, складення, технічне обслуговування або технічну допомогу, здійснені після ввезення імпортних товарів, таких як промислова установка, машини або обладнання;

б) витрати на транспортування після ввезення;

в) податки та збори (обов'язкові платежі), які справляються в Україні.

Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартості операції), використовується в разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:

а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;

б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);

в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) стосовно продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, що унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не може бути зроблено відповідне коригування відповідно до положень частини другої цієї статті;

4) покупець і продавець не є пов'язаними між собою особами або хоч і є пов'язаними між собою особами, але ці відносини не вплинули на ціну товарів. За наявності достатніх підстав вважати, що зазначені відносини вплинули на ціну оцінюваних товарів, митний орган повинен повідомити про це декларантові та надати йому можливість для відповіді та доказу відсутності впливу взаємозв'язку продавця і покупця на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. На вимогу декларанта таке повідомлення здійснюється у письмовій формі.

Використані декларантом відомості повинні бути об'єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально.

У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 267 - 272 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ).

Відповідно до статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі оцінка ввезеного товару для митних цілей має бути заснована на дійсній вартості ввезеного товару, який обкладається митом, або аналогічного товару, і не повинна засновуватися на вартості товару вітчизняного виробництва чи на довільних чи фіктивних оцінках.

Відповідно до ст. 264 Митного кодексу України заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

У разі потреби у підтвердженні заявленої митної вартості товарів декларант зобов'язаний подати митному органу необхідні для цього відомості та забезпечити можливість їх перевірки відповідно до порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 7 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 № 1766, для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів декларант зобов'язаний подати: зовнішньоекономічний договір (контракт) і додатки до нього; рахунок-фактуру (інвойс) або рахунок-проформу; банківські платіжні документи (якщо рахунок сплачено), а також інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; рішення митного органу про визначення митної вартості раніше ввезених ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів, якщо воно прийнято за одним договором (контрактом); пакувальні листи; копію ліцензії на ввезення (вивезення) товарів, імпорт (експорт) яких підлягає ліцензуванню.

Пунктом 11 вищезгаданого порядку передбачено, що для підтвердження митної вартості товарів на вимогу митного органу декларант зобов'язаний подати додаткові документи.

Посадова особа митного органу у графі "Для відміток митниці" декларації митної вартості робить запис про необхідність подання додаткових документів, що підтверджують митну вартість товарів, із складенням переліку, зазначає дату і прізвище та ставить свій підпис. Декларант ознайомлюється з таким записом, зазначає під ним дату, прізвище та ставить свій підпис.

Посадова особа митного органу не має права вимагати від декларанта документи, не зазначені у графі "Для відміток митного органу".

Для підтвердження заявленої декларантом митної вартості оцінюваних товарів можуть подаватися:

договір з третіми особами, що пов'язаний з договором (контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця;

рахунки про сплату комісійних, брокерських (посередницьких) послуг, пов'язаних з виконанням умов договору (контракту);

відповідна бухгалтерська документація;

ліцензійний чи авторський договір (контракт);

каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) фірми - виробника товару;

калькуляція фірми - виробника товару;

копія вантажної митної декларації країни відправлення, а в разі, коли в такій країні товар розміщувався в митному режимі, яким не передбачено сплату податків і відповідно до якого товар перебував під митним контролем, - копія вантажної митної декларації, оформленої в попередній експорту митний режим;

висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством;

сертифікат про походження товару;

відомості про якісні характеристики товару;

інформація зовнішньоторговельних та біржових організацій про вартість товару та/або сировини.

Декларант за власним бажанням подає інші документи для підтвердження заявленої у декларації митної вартості товарів.

Відповідно до п.13 Порядку декларант зобов'язаний подати додаткові документи, визначені у пункті 11 цього Порядку, протягом 10 календарних днів після ознайомлення із записом митного органу про їх подання. За вмотивованою заявою декларанта такий строк продовжується.

У разі відмови подати додаткові документи декларант робить відповідний запис із зазначенням дати, прізвища та проставлення свого підпису на зворотному боці основного аркуша декларації митної вартості.

Пунктом 14 Порядку встановлено, що якщо декларантом не подано в установлений строк додаткові документи або якщо він відмовився від їх подання, митну вартість товарів визначає митний орган на підставі наявних відомостей згідно із законодавством.

Системний аналіз вказаних норм права дозволяє дійти висновку, що до виключної компетенції митних органів відноситься вирішення питання перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, а також самостійного її визначення у встановлених Законом випадках.

Враховуючи зазначене, а також приписи ст. 11 Митного кодексу України про те, що безпосереднє здійснення митної справи покладається на митні органи, що саме цими органами має виконуватись комплекс завдань, зумовлений цілями та конкретним змістом митної політики, а також напрямками державної діяльності в сфері зовнішньої та внутрішньої політики, суд вважає, що питання встановлення митної вартості та її контролю не може бути предметом вирішення будь якого іншого органу, окрім митних органів. Рішення митного органу щодо митної вартості може бути піддано судовому контролю лише на предмет перевірки його вимогам закону та компетенції цього органу.   

Таким чином, відповідачем 1 правомірно застосований шостий резервний метод для визначення митної вартості товару.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що позивачем було задекларовано вартість товару за ціною нижчою від визначеної у листі ДП «Укрпромзовнішекспертиза» для зазначеного товару, а саме: товар задекларовано за вартістю – 0,75 дол. США за 1 кг., замість – 0,88 – 1,30 дол. США.

Відповідно до п.п. 2, 3, 4 ч. 2 ст. 129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, суд вважає, що позивачем не доведена правомірність заявлених позовних вимог до Кримської митниці, Головного управління Державного казначейства України в Автономній республіки Крим, Головного управління Державного казначейства України у м. Києві.

Тому суд вважає вимоги позивача такими, що є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 103, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –  

ПОСТАНОВИВ:

В задоволені позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпродімпорт» до Кримської митниці, Головного управління Державного казначейства України у Автономній республіці Крим, Головного управління державного казначейства України у м. Києві про визнання недійсними рішень Кримської митниці про визначення митної вартості товарів, визнання недійсними карток відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний контроль, стягнення надмірно сплаченого мита та податку на додану вартість – відмовити.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частини у судовому засіданні  3 лютого 2011 року в присутності представників сторін.

Постанова  виготовлена в повному обсязі 8 лютого 2010 року.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня виготовлення повного тексту постанови.

Суддя                                                                                                Галатіна О.О.