Постанова

від 14.02.2011 по справі 8/235-09

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

8/235-09

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.02.2011 року                                    Справа №  8/235-09

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді   Павловського П.П. (доповідач)    

суддів: Швеця В.В., Чус О.В.

Секретар судового засідання: Литвин А.П.

Представники сторін:

 від позивача:  Дембіцький В.М., представник, довіреність № б/н  від 07.02.11;

 від відповідача:  Труфанова О.С. представник, довіреність № б/н  від 20.01.11;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу  Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Скелябудінвест" на рішення господарського суду Дніпропетровської  області від 26.11.10р. у справі № 8/235-10

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРІ Україна" (02002, м. Київ, вул. М. Раскової, 23, к.822)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Скелябудінвест" (49033, м. Дніпропетровськ, вул. Єрмолової, 35, кв.110)

 про стягнення 225 050,08 грн.,

ВСТАНОВИВ:

 Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 26.11.2010р. по справі №8/235-09 (суддя –Дубінін І.Ю.)  позов задоволено. Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Скелябудінвест" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Пері Україна" - 225 050 грн. 08 коп. основного боргу, 2 250 грн. 50 коп. витрат по сплаті державного мита, 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

             Не погодившись з вказаним рішенням, відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Скелябудінвест" звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду  Дніпропетровської області від  26.11.2010р. та прийняти нове рішення,  яким відмовити в позові позивачу.

     Апеляційна скарга обґрунтована посиланням на те, що рішення не відповідає фактичним обставинам справи і прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному дослідженні обставин справи.  Скаржник зазначає, що позивачем до суду не було надано жодних актів та додатків, які свідчили б про те, що останній щомісяця проводив оцінку наданого в оренду майна. Суд також не встановив механізм нарахування орендної плати передбачений у договорі оперативної оренди обладнання № 2255 від 22.08.08р., та також законність нарахування позивачем зазначених сум у позовній заяві. Крім того, скаржник вважає, що судом порушено норми ст. 79 ГПК України, а саме не було  взято до уваги факт оскарження винесеної ухвали по цивільній справі № 2-7336/2010.

    Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.12.10р. прийнято апеляційну скаргу до розгляду, слухання справи призначено у судовому засіданні на 24.01.2011р. на 10 год. 00 хв.

   Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.01.11р. розгляд справи  №8/235-09 відкладався до 07.02.11р. на 10:30год.

В судовому засіданні 07.02.11р. відповідно до ст. 77 ГПК України оголошувалась перерва до 14.02.11р. на 10:40год.

Від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просив рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача  - без задоволення.

В судовому засіданні 14.02.11р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

   Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті ним рішення, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга  задоволенню не підлягає, враховуючи наступне.

Матеріалами справи встановлено, що  22.08.2008р. між позивачем та відповідачем було укладено договір № 2255 оперативної оренди обладнання, згідно умов якого, позивач надав відповідачу у тимчасове платне користування (оренду) будівельну опалубку PERI (в т.ч. окремі елементи опалубки, спеціалізовану тару для її транспортування), асортимент, кількість та вартість якої зазначається в актах приймання-передачі.

 Сторонами в Договорі  п.п. 4.1.2., 4.1.3., 4.1.4. було погоджено, орендна плата сплачується шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок позивача. Позивач до 10 числа кожного місяця, наступного за оплачуваним (за який була нарахована орендна плата), направляє відповідачу поштою (цінним листом з описом вкладення) або кур'єром оригінал акту наданих послуг у двох екземплярах. Відповідач зобов'язаний підписати та повернути позивачу один підписаний оригінал акту наданих послуг до 20 числа місяця, наступного за оплачуваним (за який була нарахована орендна плата).

Як вбачається з матеріалів справи, загальний розмір орендної плати за договором за період вересень 2008 року - травень 2009 року становив 309 318,24 грн., що підтверджується актами наданих послуг (а.с. 25-32).

Згідно п. п. 4.1.5., 4.1.6., 4.2.1. Договору, відповідач сплачує орендну плату щомісячно. Орендна плата сплачується відповідачем протягом 35 календарних днів з моменту закінчення оплачуваного (за який була нарахована орендна плата) місяця. За перші 30 календарних днів оренди відповідач сплачує орендну плату у вигляді 100% попередньої оплати. Ставка орендної плати (без ПДВ) складає 5% від оціночної вартості переданого в оренду обладнання за один місяць.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що доказів виконання відповідачем зобов'язання щодо здійснення орендних платежів вчасно та в повному обсязі не надано, що є підставою для задоволення позовних вимог про стягнення орендних платежів у сумі 225 050,08 грн.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України,  суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст.ст. 759, 762 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формi. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що  порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Судова колегія також відхиляє посилання скаржника на порушення судом норм процесуального права, оскільки   ухвала Жовтневого  районного суду від 20.07.10р. по справі №2-7336/2010 вступила в законну силу, а ст. 79 ГПК України передбачає право суду, а не обов'язок  зупинити провадження у справі.

Отже, доводи скаржника відповідно до ст. ст. 33,34 ГПК України не знайшли свого підтвердження та спростовані матеріали справи, а судом першої інстанції вірно досліджено надані сторонами докази, на підставі чого  правомірно   задоволені позовні вимоги позивача.

  Враховуючи викладене, судова колегія приходить до висновку, що рішення господарського суду винесене за умов повного і всебічного дослідження матеріалів справи і норм чинного законодавства, у повному обсязі відповідає фактичним, належним чином дослідженим обставинам справи, тому апеляційна скарга  задоволенню не підлягає, а рішення має бути залишене без змін.

  Згідно з роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду України, викладеними у п. 1 постанови від 29.12.1976 р. № 11 “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

   На підставі вищевикладеного та  керуючись ст. ст. 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу  України, суд, -   

ПОСТАНОВИВ:

           Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Скелябудінвест" на рішення господарського суду Дніпропетровської  області від 26.11.10р. у справі №8/235-10 залишити  без задоволення.

   Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.11.10р. у справі  №8/235-10 залишити без змін.

    Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

    Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя   П.П. Павловський

СуддяО.В. Чус

Суддя В.В. Швець

Постанова виготовлена та

підписана  в повному обсязі 15.02.11р.