ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ
СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ
УКРАЇНИ
05 лютого 2008 р.
№ 11/411-06-11392
Вищий
господарський суд України у складі колегії суддів:
Дроботової Т.Б. -головуючого
Волковицької Н.О. Рогач Л.І.
за участю представників сторін:
позивача
Наказнової В.В. дов. від
24.12.2007 року
відповідача
ОСОБА_2 дов. від 26.12.2006 року
третіх осіб
Чернокульського С.С. дов. від
09.01.2008 року
розглянувши у відкритому судовому
засіданні касаційну скаргу
Фонду приватизації та управління
комунальною власністю Білгород -Дністровської міської ради
на постанову
від 18.09.2007 року Одеського
апеляційного господарського суду
у справі
№ 11/411-06-11392 господарського
суду Одеської області
за позовом
Фонду приватизації та управління
комунальною власністю Білгород -Дністровської міської ради
до
Суб'єкта підприємницької
діяльності -фізичної особи ОСОБА_1
треті особи, які не заявляють
самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача
1. Білгород -Дністровська міська
рада 2. Затоківська селищна рада
про
розірвання договору оренди
ВСТАНОВИВ:
Фонд приватизації та управління
комунальною власністю Білгород-Дністровської міської ради звернувся до
господарського суду Одеської області з позовом до Суб'єкта підприємницької
діяльності - фізичної особи ОСОБА_1про розірвання договору оренди № 45 від
01.03.2003 року, укладеного між сторонами та зобов'язання Суб'єкта підприємницької
діяльності - фізичну особу ОСОБА_1знести самовільно збудовані приміщення на
території бази відпочинку "Цветок".
Позовні вимоги були обґрунтовані
порушенням відповідачем пунктів 4.4, 4.11 договору, що відповідно до розділу 4
договору є підставою для дострокового розірвання договору оренди.
Рішенням господарського суду
Одеської області від 04.12.2006 року позов задоволений в частині розірвання
договору оренди № 45 від 01.03.2003 року, в решті позову було відмовлено.
Рішення мотивоване порушенням
відповідачем умов договору № 45 від 01.03.2003 року, а саме пунктів 4.4 і 4.11.
За апеляційною скаргою Суб'єкта
підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 Одеський апеляційний
господарський суд постановою від 20.02.2007 року рішення господарського суду першої
інстанції скасував в частині розірвання договору оренди та відмовив у
задоволенні позовних вимог.
Постанова Одеського апеляційного
господарського суду мотивована відсутністю порушень відповідачем умов договору.
Постановою Вищого господарського
суду України вказана постанова Одеського апеляційного господарського суду
скасована в частині відмови у позові про розірвання договору оренди. Справа в
цій частині направлена на новий розгляд до апеляційного суду. В решті постанова
залишена без змін.
При новому розгляді Одеський
апеляційний господарський суд виніс постанову від 18.09.2007 року, якою рішення
господарського суду Одеської області від 04.12.2006 року скасував в частині
задоволення позовних вимог про розірвання договору оренди та стягнення з відповідача
судових витрат. В решті рішення місцевого суду залишив без змін.
Фонд приватизації та управління
комунальною власністю Білгород-Дністровської міської ради подав до Вищого
господарського суду України, касаційну скаргу на постанову Одеського
апеляційного господарського суду від 18.09.2007 року, в якій ставить питання
про скасування рішення та постанови у справі з передачею її на новий розгляд до
суду першої інстанції.
Заявник касаційної інстанції
вважає, що постанова апеляційного суду прийнята з порушенням норм матеріального
та процесуального права. На його думку, при прийнятті постанови апеляційний суд
невірно застосував приписи статті 3 Закону України "Про оренду державного
та комунального майна", не прийняв до уваги вимоги статті 24 Закону України
"Про планування і забудови території", посилається на порушення
статті 773 Цивільного кодексу України, оскільки відповідач самовільно вчинив
самовільне будівництво на території орендованого майна.
Крім того, апеляційним судом
безпідставно прийняті до уваги докази, які не досліджувались судом першої
інстанції (акти приймання виконаних робіт за травень 2004 року, квітень 2005
року, 2006 року, довідки про вартість виконаних робіт).
Заслухавши доповідь судді
-доповідача та присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши
наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин
справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові, колегія суддів
вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню таких підстав.
Відповідно до вимог статей 108, 1117
Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція рішення
місцевих господарських судів та постанови апеляційних господарських судів
переглядає за касаційною скаргою (поданням) та на підставі встановлених
фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної
інстанції норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи
предметом спору у даній справі є вимога про розірвання договору оренди № 45 від
01.03.2003 року в зв'язку з порушенням позивачем умов договору.
Рішення господарського суду
Одеської області про задоволення позовних вимог в частині розірвання договору
мотивовано тим, що відповідач не надав суду належних доказів щорічного
проведення поточних ремонтів та капітального ремонту орендованого майна за
рахунок коштів орендаря, а також впродовж року, з моменту укладення договору
оренди, не підготував правоустановчі документи на земельну ділянку бази
відпочинку "Цветок", в особі власника - Білгород-Дністровської міської
ради.
Скасовуючи рішення місцевого суду в
частині задоволення позовних вимог про розірвання договору оренди апеляційний
суд прийняв до уваги докази, які не були досліджені місцевим господарським
судом, в зв'язку з тим, що позивач обґрунтував неможливість їх подання
проведенням аудиторської перевірки.
При цьому, апеляційний суд
зазначив, що згідно зі статтею 283 Господарського кодексу України до відносин
оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з
урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з частиною 3 статті 291
Господарського кодексу України на вимогу однієї із сторін договір оренди може
бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України
для розірвання договору найму. Підстави розірвання договору оренди, укладеного
щодо державного і комунального майна, містяться й в Законі України "Про
оренду державного та комунального майна".
Пунктом 3 статті 26 Закону України
"Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що на
вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за
рішенням суду, арбітражного суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань
та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.
Відповідно до частини 2 статті 773,
частини 3 статті 776, статті 783 Цивільного кодексу України наймодавець має
право вимагати розірвання договору найму в разі, коли наймач не приступив до
проведення капітального ремонту речі, якщо обов`язок проведення капітального
ремонту був покладений на наймача.
Частиною 2 статті 776 Цивільного
кодексу України передбачено, що капітальний ремонт повинен проводитися у строк,
встановлений договором або, якщо такий строк не вказаний, у розумний строк.
Апеляційним судом встановлено, що
умовами договору оренди № 45 від 01.03.2003 року не був визначений строк
проведення капітального ремонту. При цьому, пунктом 4.4 договору передбачено
необхідність отримання орендарем згоди орендодавця на проведення капітального
ремонту.
Суд апеляційної інстанції визнав
належним доказом, наданий відповідачем лист
№4 від 28.09.2005 року, яким останній мав намір узгодити з позивачем
проведення капітального ремонту та реконструкції бази відпочинку
"Цветок".
В той же час, апеляційний суд
визнав, що позивач не довів факт погодження орендодавця на проведення
капітального ремонту та реконструкції бази відпочинку "Цветок" у
зв'язку з чим ствердження позивача про не проведення капітального ремонту з
вини відповідача не відповідає фактичним обставинам справи.
Крім того, за висновком суду
апеляційної інстанції не відповідає фактичним обставинам справи й ствердження
позивача про не проведення відповідачем поточного ремонту орендованого майна.
Так, відповідач надав до
апеляційного господарського суду докази проведення ним для забезпечення
ефективної експлуатації об'єкту оренди ремонтно-будівельних робіт, а саме:
фарбування віконних рам, фарбування підлоги, заміна водопроводу та каналізації,
виготовлення металевого забору з установкою, металевих воріт, калиток,
установка водопровідного колодязя з водомірним лічильником, заміна кранів,
засувок та санітарних приладів, про що свідчать акти виконаних робіт за грудень
2003 року, за квітень 2006 року, калькуляція, затверджена начальником
Затоківського ПУЖКХ від 26.12.2003 року, технічними умовами № 27 на
водопостачання та каналізацію від 16.12.2003 року, схема прокладки водопроводу
тощо.
Вказані роботи згідно з Примірним
переліком послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та
послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд, затвердженого наказом Державного комітету
України з будівництва та архітектури від 10.08.2004 року № 150, зареєстрованого
в Мін`юсті України 21.08.2004 року за № 1046/9645 відносяться до поточного
ремонту.
До того ж, згідно з протоколом № 11
від 09.10.2006 року комісії з перевірки ефективності використання, забезпечення
збереження та достовірності обліку об`єктів права комунальної власності
Білгород-Дністровської територіальної громади було встановлено, що приміщення
бази відпочинку "Цветок" знаходяться у задовільному стані.
Вимоги позивача про розірвання
договору оренди в зв'язку з здійсненням відповідачем будівництва нових об`єктів
на території бази відпочинку із порушення приписів законодавства, апеляційна
інстанція визнала безпідставними, оскільки в даному випадку наступає або адміністративно-правова
відповідальність у вигляді штрафу, який був застосований до відповідача
постановою Білгород-Дністровської міської інспекції Держархбудконтролю № 153
від 18.10.2006 року, або цивільно-правова, у вигляді відшкодування збитків.
Касаційна інстанція цілком
погоджується з таким висновком, оскільки, як встановлено судами в оренду
передана група інвентарних об'єктів бази відпочинку, загальною площею
капітальних споруд 126,6 кв.м., а також малоцінні споруди. Земля, на якій
здійснювалось самовільне будівництво до складу орендованого майна не входить, а
тому самовільне будівництво не може стосуватись користування орендованої групи
інвентарних об'єктів.
Апеляційний суд також вірно визнав
безпідставним посилання позивача на порушення відповідачем умов викладених у
пункті 4.11 договору оренди № 45 від 01.03.2003 року щодо зобов`язання
підготувати правовстановлюючі документи в особі власника
-Білгород-Дністровської міської ради, оскільки ці зобов'язання мають характер
договору доручення.
При цьому, доказів наділення
Суб'єкта підприємницької діяльності
ОСОБА_1. відповідними повноваженнями, а також забезпечення його
необхідною з цього приводу документацією для можливості виконання цього
доручення ні від позивача ні від органу місцевого самоврядування, дії від імені
якої необхідно було здійснити, надано не було.
Решта доводів скаржника, викладених
у касаційній скарзі по суті зводиться виключно до заперечень щодо оцінки
доказів у справі, в той час як згідно з вимогами статті 1117
Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція не має права
вирішувати питання про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази
або додатково перевіряти наявні у справі докази.
За таких обставин касаційна
інстанція не вбачає підстав для зміни або скасування постанови.
На підставі викладеного, керуючись
статтями 1115, 1117, пунктом 1 статті 1119,
статтею 11111, Господарського процесуального кодексу України, Вищий
господарський суд України
П О С Т А Н О В И В :
Постанову Одеського апеляційного
господарського суду від 18.09.2007 року
у справі № 11/411-06-11392 господарського суду Одеської області залишити без
змін.
Касаційну скаргу Фонду приватизації
та управління комунальною власністю Білгород -Дністровської міської ради
залишити без задоволення.
Головуючий суддя
Т. Дроботова
С у д д і
Н. Волковицька
Л. Рогач
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 05.02.2008 |
Оприлюднено | 22.02.2008 |
Номер документу | 1380614 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Волковицька Н.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні