Рішення

від 05.02.2008 по справі 42/181-33/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

42/181-33/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  42/181-33/14

05.02.08

Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Томас - Енергія"

до державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"

про стягнення 3168,40 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Цаплій І.С., представник за довіреністю №2 від 25.01.2008 року.;

                        Єрохіна О.Н., представник за довіреністю №1, від 25.01.2008 року.

                        Барановський М.В. директор

від відповідача: Лєбєдєв О.С. представник за довіреністю №3996 від 28.11.2007 року.

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Томас - енергія" звернулося до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про стягнення боргу 3168,40 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що між позивачем і відповідачем укладено договір поставки продукції № 624(2)01УК від 26 жовтня 2001 року.

Відповідно до цього договору ТОВ «Томас –Енергія»постачало технологічне обладнання, необхідне для ремонту блоків  ВП «ЗАЕС»на загальну суму 117 737, 64 грн., що підтверджується видатковими накладними № ТЕ –0000014 від 06.12.2002 року, № ТЕ -0000019 від 21.03.2003 року. За отриману продукцію ВП «ЗАЕС»провів розрахунки шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача в сумі 114 569, 24 грн., що підтверджується банківськими виписками від 06.11.2002 року, 20.02.2003 року, 03.10.2003 року, 14.10.2003 року.

Таким чином, станом на 06.02.2007 року за ВП «ЗАЕС»рахується заборгованість у сумі 3 168, 40 грн.

 В ході досудового врегулювання спору позивач направив на адресу відповідача претензію №19 від 07.05.2004 року, але остаточний розрахунок здійснений не був.

Враховуючи викладене вище, позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості у розмірі 3168,40 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.08.2007 року у справі 42/181 в позові відмовлено у зв'язку зі спливом позовної давності.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.08.2007 року у справі №42/181 апеляційну скаргу задоволено, скасовано рішення Господарського суду м. Києва від 08.05.2007 року та прийнято нове рішення, в якому позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Томас - енергія" задоволені.

Постановою Вищого господарського суду України від 29.11.2007 року касаційну скаргу державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" задоволено частково. Скасовано Постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.08.2007 року та Рішення Господарського суду міста Києва від 08.05.2007 року, а справу №42/181 направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 20.12.2007 року справу № 42/181 прийнято до провадження на новий розгляд та присвоєно справі № 42/181-33/14. Призначено судове засідання на 29.01.2008 року.

29.01.2008 року в судовому засіданні представник позивача заявив клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти в межах позовних вимог, в задоволенні якого було відмовлено у зв'язку з його необґрунтованістю.

Представник відповідача надав пояснення відповідно до яких зазначив, що позивачем пропущений строк позовної давності щодо пред'явлення вимог про стягнення заборгованості за поставлену по Договору продукцію, а посилання на те, що строки перервані підписанням головним бухгалтером акту звірки взаємних розрахунків та витягів з регістрів аналітичного обліку –не можуть бути враховані, оскільки  дії суб'єкта цивільних (господарських) правовідносин повинні мати вольовий і добровільні характер, а не випливати із обов'язку, який встановлений законодавством.

Між   тим,    оформлення    бухгалтерією    відокремленого    підрозділу    юридичної   особи (бухгалтерією відокремленого підрозділу відповідача) актів звіряння та витягів з аналітичного регістрів не може розцінюватися у якості дії (яка має вольовий та добровільні характер) особи (суб'єкта цивільних правовідносин), направленої на визнання боргу.

Оформлення зазначених "актів звіряння" та "витягів із регістрів аналітично обліку" не є дією саме відповідача - суб'єкта цивільних правовідносин (особи у розумінні цивільного законодавства, а також сторони по справі у розумінні процесуального законодавства).

Підписання зазначених "актів звіряння" та "витягів із регістрів аналітично обліку" посадовою особою (головним бухгалтером Відокремленого підрозділу "Запорізька" АЕС відокремленого підрозділу відповідача, у перелік повноважень якого не входить здійснені договірної діяльності від імені ДП НАЕК "Енергоатом" (юридичної особи - відповідача по справі, сторони у господарському зобов'язанні), не може вважатися дією безпосередньо юридичної особою (відповідача), направленої на визнання боргу.

Визнання   особою   (суб'єктом   цивільних  правовідносин)   власного  боргу, насамперед правочин - тобто дія, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав обов'язків (ст. 202 ЦК України).

Отже, зазначений правочин з визнання боргу повинен відповідати загальним вимога додержання яких є необхідним для чинності правочину, у тому числі: особа, яка вчиняє правочин повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Оскільки вищезазначені "акти звіряння" та "витяги із регістрів аналітичного обліку оформлені та підписані органом відокремленого підрозділу відповідача (головним бухгалтером Відокремленого підрозділу "Запорізька" АЕС), який не має повноважень як в частині здійснення договірної діяльності відповідача в цілому, так і в частині визнання факту наявності або відсутності зобов'язань за окремими договорами, тому, що такі дії головного бухгалтера ВП ЗАЕС є вчиненням правочину з перевищенням повноважень відповідно до ст. 241 ЦК України і не можуть розглядатися у якості дії (правочину) безпосередньо юридичної особи (Відповідача), направленої на визнання боргу.

Також, підписання "актів звіряння" та "витягів із регістрів аналітичного обліку головним бухгалтером Відокремленого підрозділу "Запорізька" АЕС не є добровільною вольовою дією суб'єкта господарювання, направленою на визнання боргу, оскільки зазначені документи є лише інструментом ведення бухгалтерського обліку на підприємстві і відображенням стану аналітичного обліку окремих господарських операцій на певну звітну дату, обов'язковість складення яких передбачена нормативними актами.

У зв'язку з чим, просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні оголошена перерва до 05.02.2008 року для дослідження матеріалів по справі.

05.02.2008 року представники позивача в підтвердження своєї правової позиції, а саме визнання заборгованості, а отже спростування того, що позивачем пропущені строки позовної давності - надали листи за підписом першого віце –президента з економічної політики та корпоративного розвитку Пузяка М.І. від 13.09.2004 року №8843/19  та №667/19 від 07.07.2004 року (на номерних бланках), в яких  зазначено, що відповідач визнає борг але не має можливості його сплатити у зв'язку з не вирішенням проблем погашення боргів ДП «Енергоринок»перед ДП НАЕК «Енергоатом», а також через порушення Господарським судом м. Києва провадження у справі про визнання його банкрутом. Також, представники позивача підтримали позовні вимоги в повному обсязі та просили визнати строк позовної давності перерваним діями відповідача, стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 3168,40 грн. (основний борг) та покласти судові витрати на відповідача.

Представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог та надав додаткові пояснення в яких зазначив,  що мораторій на задоволення вимог кредиторів, що виникли до 02.12.2003 року, який був введений Господарським судом м. Києва з порушенням справи про банкрутство №43/167 –не призупиняє строк позовної давності, тому просить суд відмовити позивачу.    

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (ЦК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інші актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що 26.10.2001 року між позивачем і відповідачем укладено договір поставки продукції № 624(2)01УК, згідно з яким позивач зобов'язався передати відповідачу запасні частини до АСД-5600 в асортименті за цінами та кількості вказаними у п. 1.1 договору, а останній –прийняти та оплатити його вартість шляхом сплати авансу у розмірі 25% від суми договору на протязі десяти днів з моменту його підписання, кінцевий розрахунок проводиться на протязі п'яти банківських днів з моменту поставки обладнання.

Поясненнями сторін, копіями видаткових накладних №№ ТЕ-0000014 від 6 грудня 2002 року, ТЕ-0000019 від 21 серпня 2003 року, довіреностями на отримання товару серія ЯГН №241080 від 6 грудня 2002 року, серія НАЇ № 110116 від 21 серпня 2003 року, банківськими виписками, актом звірки взаєморозрахунків станом на 20 лютого 2004 року стверджується факт передачі позивачем відповідачу товару загальною вартістю 117737,64 грн., а також часткової оплати останнім одержаного товару на суму 114569,24 грн.

Відповідач заявляє клопотання про застосування строків позовної давності, вказуючи на те, що позивач звернувся в суд з позовною заявою 29.03.2007 року, тобто з пропуском встановленого ст. 257 ЦК України трирічного строку позовної давності.

Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права.

Акт звірки від 20.02.2004 року та витяг №237 з регістру аналітичного обліку, підписані головним бухгалтером структурного підрозділу відповідача —"Запорізька АЕС", свідчать про визнання Державним підприємством "Національна атомна енергетична компанія "Енергоатом" свого боргу перед позивачем.

Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 1 липня 1999 року № 996-ХІУ, відповідно до п. 6 статті 9 якого, у разі складання та зберігання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку на машинних носія, інформації підприємство зобов'язане за свій рахунок виготовити їх копії на паперових носіях на вимогу інших учасників господарських операцій, а також правоохоронних, органів та відповідних органів у межах їх повноважень, передбачених законами, відповідно до статті 10 якого, для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства зобов'язані проводити інвентаризацію активів і зобов'язань, під час якої перевіряються і документально підтверджуються її наявність, стан і оцінка;

Інструкцією "Про інвентаризацію основних засобів, нематеріальних активів, товарно матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 11 серпня 1994 року № 69 відповідно до підпункту "Д" пункту 7 однією з основних завдань інвентаризації - перевірка реальної вартості зарахованих на баланс основних фондів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, цінних паперів і фінансових вкладень, сум грошей у касах, на розрахунковому, валютному та інших рахунках в установах банків грошей у дорозі, дебіторської і кредиторської заборгованості, незавершеного виробництва, витрат майбутніх періодів, резервів наступних витрат і платежів;

Статтею 164-2 КАП України, якою передбачена відповідальність за відсутності бухгалтерського обліку або ведення його з порушенням установленого порядку у вигляді накладення штрафу від восьми до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Тому, правомірність проставлення підпису та в зазначеному документі підтверджена печаткою підприємства та визнається судом, як належний доказ. Посилання відповідача на те, що посадовою особою - головним бухгалтером відокремленого підрозділу "Запорізька" АЕС, здійснено перевищення повноважень не може бути прийнято судом, як належну обставину на яку посилається відповідач, оскільки в підтвердження цього не додано жодного доказу.

Частиною 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

При цьому, згідно до інструкції головний бухгалтер має право другого підпису, а погодження його дій, як посадової особи, є волевиявленням підприємства, як юридичної особи, яка вчиняє їх від імені товариства підтверджується скріпленням (проставленням) печатки цього товариства.

Посилання відповідача на те, що до повноважень головного бухгалтера не входить здійснення договірної діяльності –не розглядається в межах даного позову, тому суд не вважає за необхідне давати йому правову оцінку. Але зазначає, що в розрізі даних правовідносин підписання фінансових документів не є окремим веденням договірної діяльності, а лише наслідком породженим (що вчиняється) договірними зобов'язанням. В даному випадку договір підписаний зі сторони ТОВ «Томас - Енергія»генеральним директором Барановським Н.В., а за сторони Відокремленого підрозділу  «Запорізька АЕС» Державного Підприємства Національної Атомної Енергогенеруючої компанії  «Енергоатом»- генеральним директором Пишним В.М.

. Також, позивачем надано листи за підписом першого віце –президента з економічної політики та корпоративного розвитку Пузяка М.І. від 13.09.2004 року №8843/19  та №667/19 від 07.07.2004 року в яких  зазначено, що відповідач визнає борг та не має можливості його сплатити,  у зв'язку з чим у даному випадку має місце переривання перебігу позовної давності відповідно до ч. 1 ст. 264 Цивільного кодексу України.

29.03.2007 р. позивач звернувся до Господарського суду з позовом до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" посилаючись, по-перше, на наявність заборгованості відпові дача за договором від 26.10.2001 р. №624(2)01УК у сумі 3 168,40 грн.; по-друге, на незаконне списання відповідачем зі свого бухгалтерського обліку заборгованості у сумі 3 168,40 грн. у зв'язку зі спливом позовної давності; по-третє, відповідно до ч. 1 ст. 264 Цивільного кодексу України перебіг позо вної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу, а структурний підрозділ відповідача (відособлений підроз діл "Запорізька АЕС"), підписавши 20.02.2004 року акт звірення розрахунків, та наданим витягом з регістрів аналітичного обліку, листами про визнання заборгованості, перервав перебіг позовної давності, у зв'язку з чим сума боргу підлягає стяг ненню.

Відповідно до п. 1 ст. 264 Цивільного кодексу України перебіг позов ної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

Після переривання перебіг позовної давності починається заново (ч. З ст. 264 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 1 ст. 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які ді ють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення ор ганів юридичної особи встановлюється установчими документами та зако ном.

Згідно з п. 4 ст. 95 Цивільного кодексу України керівники філій та представництв призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності.

Матеріали справи свідчать, що генеральний директор відокремленого підрозділу "Запорізька АЕС" при укладанні договору поставки продукції від 26.10.2001 р. №624(2)01УК діяв на підставі довіреності відповідача від 19.06.2001р. №27/10, яка підтверджує обсяг повноважень на вчинення зазначених дій, на підставі якої діяв керівник структурного підрозділу відповідача, та Положення про відокремлений підрозділ "Запорізька АЕС", і Статут Державного підприємс тва "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом".

Отже, враховуючи той факт, що наявність боргу позивачем належним чином доведена, документально підтверджена та не спростована відповідачем (визнається в поясненнях), а строк позовної давності перерваний вчиненням відповідачем дій, що свідчить про визнання свого боргу (лист від 07.07.2004 року №6667/19 та лист від 13.09.2004 року № 8843/19),  тому позовні вимоги в частині стягнення грошових коштів у сумі 3168,40 грн. за поставку в серпні 2003 року визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

При цьому списання зазначених коштів заборгованості відповідачем зі свого бухгалтерського обліку не є належно обґрунтованим.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати позивача підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2.Стягнути з державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Вєтрова, З, р/р 26003301241484 в Київському, міському відділенні ПІБ, МФО 322250, код ЄДРПОУ 25389996, в особі Відособленого підрозділу, "Запорізька АЕС", 71500, Запорізька область, м. Енергодар, р/р 26009001000053 в Енергодарському філіалі, ВАТ "Банк "БІГ-Енергія", МФО 313764, Код ЄДРПОУ 19355964), або з будь –якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення

на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ТОМАС-ЕНЕРПЯ" (м. Київ, вул. Сім'ї Хохлових, 15, р/р 26003488 в ВАТ "Кредитпромбанк", м. Києва, МФО 300863, код ЄДРПОУ 30577149)

основний борг у сумі 3168(три тисячі сто шістдесят вісім) грн. 40 коп., державне мито у сумі 51 (п'ятдесят одна) грн. 00 коп. витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118(сто вісімнадцять) грн. 00 коп., а всього 3337 (три тисячі триста тридцять сім) грн. 40  коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                                                     Мудрий С.М.