Постанова

від 08.04.2008 по справі 42/181-33/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

42/181-33/14

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 08.04.2008                                                                                           № 42/181-33/14

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Розваляєвої  Т.С.

 суддів:             

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача - Татаренко А. М.,

 від відповідача - Єрохіна О. М., Цаплій І. С.,

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 05.02.2008

 у справі № 42/181-33/14  

 за позовом                               Товариство з обмеженою відповідальністю "Томас-Енергія"

 до                                                   Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"

 про                                                  стягнення 3168,40 грн.

ВСТАНОВИВ:

 Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.02.2008р. у справі № 42/181-33/14 позов задоволено повністю.

Відповідач звернувся з апеляційною скаргою на вказане рішення, в якій просить його скасувати повністю. В обґрунтування своїх вимог апелянт зазначив, що складання акту звірки взаємних розрахунків не можна розцінювати як дію відповідача направлені на визнання боргу, оскільки така дія не має добровільного та вольового характеру; акт звіряння та витяги із регістрів аналітичного обліку були підписані головним бухгалтером відокремленого підрозділу відповідача, який не мав відповідних повноважень.

Позивач відзиву на апеляційну скаргу не надав.

Апеляційним господарським судом встановлено, що 26.10.2001р. між ТОВ “Томас-Енергія” (постачальник) та ВП ЗАЕС ДП НАЕК “Енергоатом” (покупець) було укладено договір поставки продукції № 624 (2) 01 УК, відповідно до п. п. 1.1., 3.1., 3.2. (в редакції відповідно до протоколу розбіжностей до договору № 624 (2) 01 УК від 26.10.2001р.), 10.1 якого постачальник зобов'язаний поставити, а покупець прийняти та оплатити запасні частини до АСД-5600; загальна сума цього договору складає 201 986 грн. 76 коп.; покупець проводить розрахунки з постачальником наступним чином: попередня оплата 25 % за кожну погоджену партію, кінцеві розрахунки за кожну партію поставленого обладнання здійснюється на протязі 20 банківських днів з моменту поставки; договір набирає силу з моменту його підписання сторонами і діє до моменту виконання сторонами своїх зобов'язань.

 29.03.2007р. ТОВ “Томас-Енергія” звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до ДП НАЕК “Енергоатом” про стягнення 3 168 грн. 40 коп. боргу. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що внаслідок неналежного виконання своїх зобов'язань за договором № 624 (2) 01 УК від 26.10.2001р. у відповідача виникла заборгованість у сумі 3 168 грн. 40 коп.; перебіг строку позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу, в даному випадку такою дією є  підписання відповідачем акту звірки взаєморозрахунків від 20.02.2004р.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що позивачем пропущений строк позовної давності; посилання позивача на те, що строк позовної давності перервався підписанням відповідачем акту звірки взаєморозрахунків від 20.02.2004р. є безпідставним, оскільки вказаний акт був підписаний не уповноваженою особою відповідача.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.02.2008р. у справі № 42/181-33/14 позов задоволено повністю.

Апеляційний господарський суд, заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до абз. 2 п. 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Таким чином до спірних правовідносин слід застосовувати положення ЦК України.

Згідно із ч. 1 ст. 712 ЦК України за поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Отже договір № 624 (2) 01 УК від 26.10.2001р. за своєю юридичною природою є договором поставки.

На виконання договору № 624 (2) 01 УК від 26.10.2001р. позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 117 737 грн. 64 коп., що підтверджується видатковими накладними № ТЕ-0000014 від 06.12.2002р. на суму 94 569 грн. 24 коп. та № ТЕ-0000019 від 21.08.2003р. на суму 23 168 грн. 40 коп.

За поставлений товар згідно видаткової накладної № ТЕ-0000014 від 06.12.2002р. відповідач розрахувався повністю на суму 94 569 грн. 24 коп., що підтверджується банківськими виписками.

Проте за поставлений товар згідно видаткової накладної № ТЕ-0000019 від 21.08.2003р. відповідач розрахувався частково на суму 20 000 грн. 00 коп., що підтверджується банківськими виписками.

Отже заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар складає 3 168 грн. 40 коп.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не  допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом.

Таким чином, апеляційний господарський суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості в сумі 3 168 грн. 40 коп.  є обґрунтованими.

Доводи апеляційної скарги щодо пропуску позивачем строку позовної давності не приймаються колегією суддів, враховуючи наступне.

Як встановлено вище, заборгованість відповідача виникла внаслідок не оплати  поставленого позивачем товару за видатковою накладною № ТЕ-0000019 від 21.08.2003р.

Відповідно до п. 3.2. договору № 624 (2) 01 УК від 26.10.2001р. покупець проводить кінцеві розрахунки за кожну партію поставленого обладнання на протязі 20 банківських днів з моменту поставки.

Таким чином відповідач був зобов'язаний провести розрахунки за поставлений товар 10.09.2003р.

Згідно із ст. 76 ЦК УРСР перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов.

Згідно із ст. 71 ЦК УРСР загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки.

Відповідно до п. 6 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України правила Цивільного кодексу України про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим Кодексом.

Таким чином до спірних правовідносин слід застосовувати правила про позовну давність передбачену ЦК України.

Згідно із ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем позивачу було надано виписку № 237 з регістру аналітичного обліку, згідно якої відповідач визнав, що станом на 01.03.2005р. у нього наявна заборгованість перед позивачем за договором № 624 (2) 01 УК у сумі 3 168 грн. 40 коп.

Згідно із ч. ч. 3, 6 ст. 9 ЗУ “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку; у разі складання та зберігання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку на машинних носіях інформації підприємство зобов'язане за свій рахунок виготовити їх копії на паперових носіях на вимогу інших учасників господарських операцій, а також правоохоронних органів та відповідних органів у межах їх повноважень, передбачених законами.

За таких підстав, апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого господарського суду відносно того, що перебіг строку позовної давності був перерваний складанням витягу № 237 з регістру аналітичного обліку, яким відповідач визнав свій борг перед позивачем.

Відповідно до ч. 3 ст. 264 ЦК України після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Таким чином перебіг строку позовної давності закінчився 01.03.2008р.

Позивач же звернувся до Господарського суду міста Києва 29.03.2007р., а тому строк позовної давності ним не пропущено.

Доводи апелянта відносно того, що витяг № 237 з регістру аналітичного обліку не є належним доказом у справі, оскільки підписаний не уповноваженою особою також не приймаються апеляційним господарським судом, з огляду на наступне.

Зазначений витяг з регістру було підписано головним бухгалтером ВП ЗАЕС ДП “НАЕК “Енергоатом”.

Згідно із ч. ч. 2, 3 ст. 95 ЦК України представництвом є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи; філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.

Відповідно до п. 2.3. Положення про ВП ЗАЕС ДП “НАЕК “Енергоатом” для забезпечення виробничо-господарської та іншої діяльності відокремлений підрозділ в особі генерального директора від імені Компанії укладає договори в межах його повноважень.

З матеріалів справи вбачається, що генеральний директор ВП ЗАЕС “НАЕК “Енергоатом” при підписанні договору поставки продукції № 624(2)01УК діяв відповідно до довіреності № 27/10 від 19.06.2001р., виданої йому ДП “НАЕК “Енергоатом” (яка наявна в матеріалах справи).

Відповідно до п. 8.2., 8.3. Положення про ВП ЗАЕС ДП “НАЕК “Енергоатом” генеральний директор та головний бухгалтер несуть відповідальність за дотримання встановленого порядку ведення і достовірності бухгалтерського та податкового обліку та бухгалтерської та податкової звітності, а також своєчасне їх подання в дирекцію Компанії; документація, що є підставою для видачі та прийняття грошових та інших цінностей, а також розрахунково-кредитні документи з підприємствами, установами та організаціями підписуються генеральним директором та головним бухгалтером відокремленого підрозділу або особами, уповноваженими на це в установленому порядку

На підставі викладеного колегія суддів приходить до висновку, що підписуючи виписку № 237 з регістру аналітичного обліку, головний бухгалтер ВП ЗАЕС ДП “НАЕК “Енергоатом” діяв у межах повноважень наданих йому ДП “НАЕК “Енергоатом”.

Таким чином, спірне рішення місцевого господарського суду прийнято з врахуванням фактичних обставин справи та відповідає вимогам діючого законодавства, що, в свою чергу, свідчить про відсутність підстав для його зміни або скасування.

Інші доводи апеляційної скарги є декларативними та не спростовують висновків, викладених у рішенні господарського суду першої інстанції.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 96, 99, 101, 103 - 105 ГПК України, апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

 Рішення господарського суду міста Києва від 05.02.2008р. у справі № 42/181-33/14  залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді                                                                                          

 09.04.08 (відправлено)