Рішення

від 15.02.2011 по справі 15/3

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/3

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

15.02.11 р.                                                                                    Справа № 15/3                               

Господарський суд Донецької області  у складі головуючого судді Богатиря К.В.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Центру телекомунікаційних послуг № 2 Донецької філії  

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю “Сінема “Буревісник” м. Маріуполь (код ЄДРПОУ 02407191)

про стягнення основного боргу в сумі 676,67 грн., пені в сумі 24,06 грн., інфляції в сумі 27,31 грн., 3% річних у розмірі 8,74 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Зеленська С.О. за довіреністю № 2255 від 13.12.2009 р. (в останнє судове засідання не з'явилася)

від відповідача: не з'явився

До господарського суду Донецької області надійшла позовна заява відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Центру телекомунікаційних послуг № 2 Донецької філії до товариства з обмеженою відповідальністю “Сінема “Буревісник” м. Маріуполь про стягнення основного боргу в сумі 676,67 грн., пені в сумі 24,06 грн., інфляції в сумі 27,31 грн., 3% річних у розмірі 8,74 грн.

Ухвалою суду від 05.01.2011 р. позовна заява була прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 15/3, сторони зобов'язані надати документи та виконати певні дії.

У порушення вимог ухвал суду від 05.01.2011 р., 25.01.2011 р. відповідач в судові засідання не з'явився без повідомлення про причину неявки, витребувані документи та відзив на позовну заяву до суду не надіслав.

Судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання. В матеріалах справи міститься довідка Державного комітету статистики України Головного управління статистики у Донецькій області № 14/4–17/170 від 13.01.2011 р., з якої вбачається, що товариство з обмеженою відповідальністю “Сінема “Буревісник”, ідентифікаційний код 02407191, зареєстровано за адресою: 87510, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Адмірала Луніна, буд. 65. Саме така адреса відповідача вказана позивачем у позовній заяві та за цією адресою суд направляв відповідачу ухвали у даній справі.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо  відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.  

Судом, відповідно до вимог статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши в судовому засіданні пояснення представника позивача, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

24.10.2002 р. сторони уклали договір № 203 про надання послуг електрозв'язку, згідно якого підприємство зв'язку (позивач) зобов'язалося надати послуги електрозв'язку, перераховані в додатку № 1, і безоплатні послуги, перераховані в додатку № 2, а споживач (відповідач) зобов'язався прийняти надані послуги та оплатити їх вартість.

Згідно п. 4.5 договору розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозв'язку за кожний попередній місяць проводяться споживачем протягом 10 днів з дня одержання рахунка, але не пізніше 20–го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Відповідно до п.п. 7.1, 7.2 договору він набрав чинності з дня його підписання та діяв 5 років. Якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодна зі сторін не повідомила про його припинення, то договір вважається дійсним на той же термін.  

До даного договору сторони уклали перелік послуг електрозв'язку, які надаються споживачеві. Спірний договір з додатком підписаний представниками обох сторін та скріплений печатками, завірена копія додана до позову.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на виконання договору № 203  від 24.10.2002 р. ним за період з березня по липень 2010 р. були надані споживачу телекомунікаційні послуги на суму 676,67 грн. Факт надання послуг підтверджується нарядами № 7214 на встановлення транзиту, № 639 на зняття транзиту, № 4572 на встановлення телефонів, № 3819 на встановлення паралельного телефону, № 636 на зняття телефону, № 637 на зняття телефону, № 638 на зняття телефону, які в завірених копіях додані до матеріалів справи. За надані послуги позивач виставив відповідачу рахунки на оплату: № 93–203.3.2010. за березень 2010 р., № 93–203.4.2010. за квітень 2010 р., № 93–203.5.2010. за травень 2010 р, № 93–203.6.2010. за червень 2010 р., № 93–203.7.2010. за липень 2010 р., оригінали яких містяться в матеріалах справи. Відповідач свої зобов'язання щодо своєчасної та повної оплати наданих телекомунікаційних послуг не виконав, в результаті чого станом на день подачі позову до суду заборгованість відповідача перед позивачем склала 676,67 грн.

Крім суми основного боргу позивач за прострочення оплати нарахував відповідачу пеню в розмірі 24,06 грн., інфляцію в сумі 27,31 грн. 3% річних у розмірі 8,74 грн.

Позивач, вважаючи, що відповідач не виконав свої зобов'язання за договором (повністю та своєчасно не оплатив отримані послуги), звернувся з позовом до суду за захистом порушеного права.

Позивач надав до суду заяву про збільшення позовних вимог № 148103/2–26 від 01.02.2011 р., в якій збільшує суму пені до 24,17 грн. Крім того, в даній заяві позивач внаслідок арифметичної помилки вказує 3% річних як 8,76 грн., у зв'язку з чим загальну ціну позову також зазначає помилково як 736,91 грн. До заяви позивач додав новий розрахунок пені, по 3% річних позивач нового розрахунку не надав. Згідно розрахунку 3% річних, доданого до позовної заяви, сума становить 8,74 грн. За вказаних обставин позивач просить суд стягнути з відповідача: основний борг в сумі 676,67 грн., пеню в розмірі 24,17 грн., інфляційні нарахування в розмірі 27,31 грн., 3% річних в розмірі 8,76 грн., а разом стягнути 736,91 грн. Факт направлення заяви про збільшення розміру позовних вимог з розрахунком відповідачу підтверджується фіскальним чеком № 4542 від 02.02.2011 р., завірена копія якого міститься в матеріалах справи. Вказану заяву суд згідно ст. 22 ГПК України прийняв до розгляду та в подальшому розглядав збільшені позовні вимоги.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази, дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають зокрема з договору або іншого правочину.

Відповідно до ст. 526 того ж Кодексу зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Сторони в спірному договорі передбачили здійснення остаточної оплати наданих телекомунікаційних послуг щомісячно до 20 числа місяця, що наступає за звітним.

Виходячи з того, що останнім місяцем в спірному періоді, в якому підприємством зв'язку надавалися послуги споживачу, є липень 2010 р., останнім строком оплати за фактично отримані послуги в даному випадку є період до 20 серпня 2010 р., по іншим місяцям в спірному періоді строк оплати фактично наданих послуг наступив раніше. Таким чином, строк оплати отриманих послуг для відповідача наступив, крім того почалося прострочення виконання грошового зобов'язання.

Позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по оплаті наданих телекомунікаційних послуг за період з березня по липень 2010 р. на суму 676,67 грн. суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За прострочення виконання грошового зобов'язання позивач на підставі п. 5.8 договору нарахував відповідачу пеню окремо по кожній сумі заборгованості по кожному місяцю в спірному періоді з березня по липень 2010 р. в сумі 24,17 грн., та  керуючись ст. 625 ЦК України нарахував за вищевказаний період інфляцію  в сумі 27,31 грн., 3% річних в розмірі 8,76 грн. (розрахунки містяться в матеріалах справи).

Пунктом 5.8 договору передбачено, що у разі несплати за надані послуги електрозв'язку понад встановлений термін (з 21 числа місяця, що настає після розрахункового періоду) споживач сплачує пеню в розмірі одного відсотка від затриманих платежів за кожну добу затримки згідно з чинним законодавством.

Чинним законодавством передбачений інший розмір пені для спірних правовідносин.

Статтею 36 ч. 2 Закону України „Про телекомунікації” передбачено, що у разі затримки плати за надані оператором, провайдером телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Інший розмір процентів не встановлений умовами спірного договору для даних правовідносин сторін.

Згідно Постанови Верховного Суду України від 08.11.2010 р. по справі № 4/719 інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних входять до складу грошового зобов'язання.

Перевіркою розрахунку суми пені та інфляції судом встановлено, що даний розрахунок позивача відповідає вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, тому приймається судом як належний доказ у даній справі.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 24,17 грн., інфляції в розмірі 27,31 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Перевіркою розрахунку 3% річних судом встановлено, що позивач в заяві про збільшення розміру позовних вимог помилково вказує суму 3% річних як 8,76 грн. тоді, як фактично нарахована ним сума 3% річних складає 8,74 грн., про що судом було вказано вище. Розрахунок 3% річних на суму 8,76 грн. за період з березня по липень 2010 р. позивач до суду не надав. За вказаних обставин позовні вимоги в частині стягнення 3% річних на суму 0,02 грн. суд вважає необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Позовні вимоги в частині стягнення 3% річних в сумі 8,74 грн. підлягають задоволенню.

Відповідач будь-які заперечення на позовні вимоги на день судового слухання не надав, участі у судовому процесі не прийняв.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно: в частині задоволених позовних вимог – на відповідача, в частині відмови в задоволенні позову – на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32-34; 36; 43; 49; 75; 82-85; 115; 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Сінема “Буревісник” (юридична адреса: 87510, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Адмірала Луніна, буд. 65; код ЄДРПОУ 02407191; рахунок 26007019101 в МФ ЗАТ „Донгорбанк” м. Маріуполя) на користь відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” (юридична адреса: 01030, м. Київ, бул. Т.Шевченка, б. 18; код ЄДРПОУ 21560766) в особі Центру телекомунікаційних послуг № 2 Донецької філії (юридична адреса: 87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Леніна, 85; код ЄДРПОУ 01183764; рахунок 260051326 в ДОД ВАТ „Райффайзен Банк Аваль”, МФО 335076) суму 736,89 грн. (а саме: основний борг в сумі 676,67 грн., пеню в розмірі 24,17 грн., інфляцію в сумі 27,31 грн., 3% річних в розмірі 8,74 грн.), витрати на оплату державного мита в сумі 102,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 235,99 грн.

Відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення 3% річних в сумі 0,02 грн.

У судовому засіданні 15.02.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повне рішення складено 16.02.2011 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційного скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі  подання  апеляційної скарги рішення,  якщо його не скасовано,  набирає  законної  сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                               Богатир К.В.