Рішення

від 17.02.2011 по справі 20/164

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

20/164

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

17 лютого 2011 р.   Справа № 20/164   

Господарський суд Івано-Франківської області у складі:

Судді  Кобецької С.М.

При секретарі КолісникО.М.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом        Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптіма Телеком",

                            вул. Кошута, 8/5, м.Дніпропетровськ, 49000,

                            м.Львів, вул.Сахарова,53, 79044;

до відповідача   Товариства з обмеженою відповідальністю  "СПК-Калуш",

                            вул. Степана Бандери, 36, м.Калуш, Калуський район,

                            Івано-Франківська область,77300;

про стягнення 5 706,27грн.- заборгованості, 305,32грн.- пені, 1 323,64грн.- інфляційних втрат, 347,87грн.- 3% річних.

За участі представників сторін:

Від позивача: Дзюба Г.Л.-представник, (довіреність №143 від 01.12.2010р.)

Від відповідача:не з'явились.

ВСТАНОВИВ:

        Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Оптіма Телеком" звернулось до господарського суду Івано-Франківської області з позовом, в якому просить суд, стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю  "СПК-Калуш" 5 706,27грн.- заборгованості, 1141,05грн.- пені, 1 323,64грн.- інфляційних втрат, 347,87грн.- 3% річних.

           Представник позивача в судовому засіданні, використовуючи своє право надане ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, подав суду заяву №1401/2011-с вх від 17.02.11р., в якій, зменшив позовні вимоги в частині стягнення пені. Просить суд, стягнути з відповідача 5 706,27грн.- заборгованості, 305,32грн.- пені, 1 323,64грн.- інфляційних втрат, 347,87грн.- 3% річних.

         Враховуючи правила  ст.22 Господарського процесуального кодексу України, згідно яких позивач, до прийняття рішення по справі, має право  збільшити або зменшити розмір позовних вимог, суд розглянув спір  відповідно до зменшених позовних вимог, враховуючи, що ця дія не суперечить нормам чинного законодавства  та не порушує  чиї- небудь права та охоронювані законом  інтереси.

     При цьому, суд звертає увагу на те, що  у п.17 Інформаційного листа Вищого господарського суду України " Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені  у доповідних  записках про роботу господарських судів у  першому півріччі 2008 р." від 13.08.08 р. № 01-8/482 зазначено, що в разі  зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої вирішується спір. При цьому, будь-які  підстави припинення  провадження у справі, в частині зменшення  позовних вимог, у господарського суду  

відсутні.

             Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги (зменшені),

вказуючи при цьому на:

-  укладення між сторонами Договору про надання послуг телефонного зв"язку №1604 від 15.08.07р., згідно умов якого, оператор/позивач надав абонент/відповідачу  послуги телефонного зв"язку, що підтверджують направлені відповідачу рахунки на оплату послуг зв"язку;

- неналежне виконання відповідачем умов Договору, зокрема розділу 4, який передбачає порядок розрахунків між сторонами, внаслідок чого,  утворилась заборгованість за період з вересня 2008р. по листопад 2008р. у сумі 5 706,27грн.;

- п.7.5. Договору  та ч.2 ст. 36 Закону України "Про телекомунікації" згідно яких, відповідачу нараховано пеню в розмірі  305,32грн.- пені;

-  положення ст. 625 Цивільного кодексу України, на підставі яких, відповідачу нараховано 1323,64грн.- інфляційних втрат, 347,87грн.- 3% річних.

       Представник відповідача в судове засідання  жодного разу не з"явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча ухвала суду з відомостями про дату, час та місце розгляду справи направлялась йому рекомендованою кореспонденцією, про що свідчить повідомлення про вручення поштових відправлень від 27.12.10р., від 28.01.11р.  Будь-яких заперечень в спростування заявлених позовних вимог, відповідач суду не подав.

          Враховуючи, що у суду є всі необхідні матеріали (докази) для вирішення спору по суті,

спір належить вирішити у відсутності представника відповідача, відповідно до ст.75 господарського процесуального кодексу України за матеріалами справи.

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд встановив наступне.

         Між  Товариством з обмеженою відповідальністю "Оптіма Телеком"  та  Товариством з обмеженою відповідальністю  "СПК-Калуш" укладено Договір про надання послуг телефонного зв"язку №1604 від 15.08.07р.

        Згідно п.п.1.1.,1.2.Договору, оператор/позивач зобов"язується за плату виконати роботи, що забезпечують підключення кінцевого(их) пристрою(їв) абонента/відповідача через абонентську телефонну лінію до телефонної мережі загального користування, з подальшим наданням платних послуг телефонного зв"язку, відповідно до умов цього договору, в приміщенні за адресою: вул.С.Бандери, буд. 36, офіс, поверх 2. Кількість встановлюємих оператором телефонних ліній - одна.

    Вартість однієї телефонної лінії складає 100,00грн. в тому числі ПДВ (п.4.1.1Договору).

   Оплата проводиться абонентом щомісяця до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, згідно з виставленими оператором рахунками. Рахунки за розрахунковий місяць надходять на пункти оплати не пізніше 15 числа місяця, наступного за розрахунковим та можуть доставлятися абоненту.  При безготівковій формі оплати кошти перераховуються згідно з  реквізитами, вказаними у рахунках (п.4.2.2. Договору).

  На виконання умов Договору позивач (оператор) направляв відповідачу (абоненту) рахунки на оплату послуг телефонного зв"язку за вересень 2008р., за жовтень 2008р., за листопад 2008р. (а.с.10-12).

      Однак, в порушення розділу 4 Договору, абонент/відповідач не провів розрахунку  за використані послуги телефонного зв"язку і як наслідок виникла заборгованість  за період з вересня 2008р. по листопад 2008р. у сумі 5 706,27грн.

    В судовому засіданні, позивач довів перед судом, факт наявності у відповідача заборгованості за використані послуги телефонного зв"язку за період з вересня 2008р. по листопад 2008р. у сумі 5 706,27грн. (розрахунок міститься в матеріалах справи).

        Станом на 17.02.2011р. в матеріалах справи відсутні відомості, які підтвердили б сплату вище зазначеної заборгованості.  

        Договір про надання послуг телефонного зв"язку №1604 від 15.08.07р.,  укладений між сторонами в межах чинного законодавства України - є правомірним, оскільки його  недійсність  прямо  не

встановлена законом та він не визнаний судом недійсним (ст.204 Цивільного кодексу України).   

     Відповідно до ч.1 ст. 901 ЦК України, за  договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за  завданням  другої  сторони  (замовника)  надати послугу,  яка  споживається  в  процесі  вчинення  певної  дії або здійснення певної діяльності,  а замовник зобов'язується  оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

   Якщо  договором  передбачено  надання  послуг  за   плату, замовник  зобов'язаний  оплатити надану йому послугу в розмірі,  у строки та в порядку, що встановлені договором (ч.1 ст.903 ЦК України).

   У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

  Зобов"язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу,  інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до  звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України).

 Як вказує частина 1статті 527 Цивільного кодексу України, боржник зобов"язаний виконати свій обов"язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов"язання чи звичаїв ділового обороту.

  Більше того, як вказує ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов"язковим для виконання сторонами.

  Враховуючи той факт, що відповідач не виконав свої зобов"язання, які випливають з Договору та закону, отже, вимога позивача про стягнення з відповідача  5 706,27грн.  - боргу за використані послуги телефонного зв"язку , підлягає до задоволення в повному обсязі.

  Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов"язання припиняється належним чином проведеним виконанням.

   Однак, якщо зобов"язання не виконано належним чином, то на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові  юридичні обов"язки в тому числі передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України.

   З огляду на приписи ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов"язання.

   В силу ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

       Таким чином, позивачем, на підставі ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, правомірно нараховано відповідачу 1 323,64грн.- інфляційних втрат, 347,87грн.- 3% річних.

 З огляду на ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

  Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

  Відповідно до ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

  Пунктом 7.5. Договору передбачено, що у разі невиконання або несвоєчасного виконання абонентом грошових зобов"язань включаючи затримку по оплаті за надані послуги телефонного зв"язку понад встановлений термін абонент сплачує оператору пеню за кожну добу затримки платежу в розмірі 0,3 % від суми заборгованості.

  Частиною 2 ст. 36 Закону України "Про телекомунікації", встановлено, що у  разі  затримки плати за надані оператором,  провайдером телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня.

    Таким чином, враховуючи  п.7.5.  Договору та приписи ч.2 ст. 36 Закону України "Про телекомунікації", суд приходить до висновку, що правомірною є вимога позивача про стягнення з відповідача пені за період з 21.10.08р. по 20.04.2009р. в сумі 305,32грн.

     Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

З огляду на вимоги ст. 33 Господарського процесуального кодексу  України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.  Позивачем доведено обставини, на які  він посилався, як на підставу своїх вимог. Відповідач в судові засідання не з"явився, належних та допустимих доказів, які б спростували доводи позивача суду не подав.

     Таким чином,  вимога позивача про стягнення в відповідача  5 706,27грн.- заборгованості, 305,32грн.- пені, 1 323,64грн.- інфляційних втрат, 347,87грн.- 3% річних, правомірна, документально підтверджена і підлягає задоволенню в повному обсязі.

      Враховуючи приписи ст.49 Господарського процесуального кодексу України,  судові

витрати покласти на відповідача.    

        Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 204, 509, 526, 527, 549, 599, 625, 629, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст. 230 Господарського кодексу України, Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань",  Законом України "Про телекомунікації", ст.ст. 33, 34, 49, 75,   ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

           позов  Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптіма Телеком",  вул. Кошута, 8/5, м.Дніпропетровськ, 49000, м.Львів, вул.Сахарова,53, 79044, до відповідача   Товариства з обмеженою відповідальністю  "СПК-Калуш", вул. Степана Бандери, 36, м.Калуш, Калуський район, Івано-Франківська область,77300, про стягнення 5 706,27грн.- заборгованості, 305,32грн.- пені, 1 323,64грн.- інфляційних втрат, 347,87грн.- 3% річних - задовольнити.

          Стягнути з  Товариства з обмеженою відповідальністю  "СПК-Калуш", вул. Степана Бандери, 36, м.Калуш, Калуський район, Івано-Франківська область,77300, (код ЄДРПОУ 35170162 ) на користь  Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптіма Телеком",  вул. Кошута, 8/5, м.Дніпропетровськ,49000, вул.Сахарова,52, м.Львів,  79044, ( код ЄДРПОУ 21653930) - 5 706,27грн. (п"ять тисяч сімсот шість грн. 27коп.) - заборгованості, 305,32грн. (триста п"ять грн.32 коп.)- пені, 1 323,64грн. ( одну тисячу триста двадцять три грн. 64коп.)- інфляційних втрат, 347,87грн. ( триста сорок сім грн. 87коп.)- 3%річних, 102,00грн. (сто дві грн. 00 коп.) - державного мита, 236,00грн. (двісті тридцять шість грн. 00коп.) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

             Видати наказ.

        Рішення господарського  суду  набирає  законної  сили   після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.                                                                                                                                               

                              Суддя                                                        С.Кобецька

                                                                                              Повне рішення складено  18.02.2011р.