Рішення

від 14.02.2011 по справі 15/7/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/7/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.02.11                                                                                 Справа № 15/7/2011.

          За позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтенерго Плюс», м. Перевальськ Луганської області

до Державного підприємства «Обласна дирекція «Луганськвуглереструктуризація»,  м. Стаханов Луганської області

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача –Головне управління Державного казначейства України у Луганській області, м. Луганськ

про стягнення 263 205 грн. 48 коп.

Суддя господарського суду Луганської області

Пономаренко Є.Ю.

За участю:

від позивача - Сокол О.О., представник за довіреністю № 192 від 11.02.2011;

від відповідача - Яковлева І.О., начальник юридичного відділу, довіреність № 05-1612 від 27.12.2010;

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача –Головного управління Державного казначейства України у Луганській області - представник не прибув.

До початку слухання справи по суті не заявлено вимогу про фіксування  судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв'язку з чим відповідно до ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України таке фіксування судом не здійснювалося.

          Суть спору: позивачем заявлено вимоги:

- визнати факт виконання робіт на суму 263 205,48 тис. грн.;

- стягнути з відповідача на користь позивача 263 205,48 тис. грн. за договором підряду від 20.08.2008 № 17е/08.

Представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у минулому судовому засіданні надав відзив на позовну заяву, де визнав позовні вимоги у повному обсязі та зазначив, що кредиторська заборгованість в сумі 263 205 грн. 00 коп. передана ДП «ОД «Луганськвуглереструктуризація»на підставі наказу Міністерства вугільної промисловості від 02.04.2010 № 99 по розподільчо-передавальному балансу з ДП «Укрвуглеторфреструктуризація».

Відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення  про  задоволення  позову за умови,  що дії відповідача не суперечать законодавству або  не  порушують  прав  і  охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Дії відповідача по визнанню позову суперечать законодавству та зачіпають інтереси держави, оскільки оплата за отримані Державним підприємством «Обласна дирекція «Луганськвуглереструктуризація»роботи здійснюються з Державного бюджету України

Разом з тим, в судовому засіданні 14.02.2011 представник відповідача письмово повідомив про помилкове надання вищевказаного відзиву, який не відповідає позиції підприємства, а також надав заперечення на позовну заяву, де проти позову заперечив з підстав, викладених у ньому.

Тому, суд не приймає визнання позову відповідача та розглядає спір по суті заявлених вимог згідно вимог чинного законодавства.

Крім того, відповідачем заявлено клопотання про зупинення провадження у справі до травня 2011 року за для проведення процедури приймання об'єкта в експлуатацію та визначення об'ємів виконаних робіт.

Дане клопотання про зупинення провадження у справі відхиляється судом з наступних підстав.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено вичерпний перелік підстав зупинення провадження у справі.

Так,    господарський   суд  зупиняє  провадження  у  справі  в  разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної  з  нею  іншої  справи,  що  розглядається  іншим  судом,  а  також  у разі звернення  господарського  суду  із судовим дорученням про надання правової  допомоги  до  іноземного  суду  або іншого компетентного органу іноземної держави.

Також, господарський  суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням  сторони,  прокурора,  який  бере  участь  в  судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадках:

    1) призначення господарським судом судової експертизи;

    2)  надсилання  господарським  судом  матеріалів  до  слідчих органів;

    3) заміни  однієї  з  сторін  її  правонаступником  внаслідок реорганізації підприємства, організації.

          Зупинення провадження у зв'язку із проведенням процедури приймання об'єкта в експлуатацію та визначення об'ємів виконаних робіт не передбачено діючим законодавством.

Третя особа правом на участь свого представника у судовому засіданні не скористалася, хоча про дату, час та місце судового засідання була повідомлена належним чином.

Явка учасників процесу в судове засідання не визнавалася обов'язковою.

Розглянувши матеріали справи, додатково надані документи та вислухавши представників сторін, суд встановив наступне.

Між державним підприємством «З ліквідації збиткових вугледобувних, вуглепереробних та торфодобувних підприємств «Укрвуглеторфреструктуризація», як замовником, та товариством з обмеженою відповідальністю «Альтенерго Плюс», як підрядником, укладено договір підряду на виконання робіт від 20.08.2008 № 17е/08.

Позивач визначив відповідачем Державне підприємство «Обласна дирекція «Луганськвуглереструктуризація»посилаючись на те, що відповідно до наказу Мінвуглепрому України від 02.04.2010 № 99 припинено діяльність ДП «Укрвуглеторфреструктуризація»шляхом реорганізації –поділу на державні підприємства та установлено, що ДП «Донвуглереструктуризація», ДП «Обласна дирекція «Луганськвуглереструктуризація», ДП «ЦЗК «Вуглеторфреструктуризація»є правонаступниками усіх прав та обов'язків, пов'язаних з діяльністю ДП «Укрвуглеторфреструктуризація»згідно із розподільчими балансами.

Згідно предмету даного договору підрядник (позивач у справі) бере на себе зобов'язання  своїми силами і засобами та на власний ризик виконати роботи по озелененню породних відвалів шахти імені Лютикова і здати в обумовлений строк, а замовник зобов'язується надати підряднику будівельний майданчик, проектно-кошторисну документацію, прийняти виконані роботи і оплатити їх вартість та вартість використаних підрядником власних матеріалів. (п. 2.1 договору).

Відповідно до п. 3.1 договору ціна робіт, доручених до виконання підряднику складає 551 778 грн. 00 коп.

Пунктом 5.2 договору, зокрема, встановлено, що оплата виконаних робіт здійснюється протягом п'яти днів після підписання акта.

За положеннями п. 5.5 договору кінцеві розрахунки за виконані роботи з підрядником здійснюється через 20 днів після підписання акта робочої комісії по прийманню об'єкта в експлуатацію.

Акт комісії по прийманню об'єкта в експлуатацію сторонами не підписано.

Позивач навіть не надав суду доказів складення та підписання зі свого боку такого акту і направлення його відповідачу. Отже, відсутні й докази відмови відповідача від прийняття робіт та підписання акту.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін і надані ними докази, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

В ст. 526 Цивільного кодексу України вказано, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

В силу ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 854 якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст. 251 Цивільного кодексу України:

- строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення;

- терміном  є  певний  момент  у  часі,  з  настанням  якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Згідно із ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо  у  зобов'язанні  встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Так, строк виконання грошового зобов'язання відповідачем визначено у

п. 5.5 договору. Відповідно до вказаного пункту кінцеві розрахунки за виконані роботи з підрядником здійснюється через 20 днів після підписання акта робочої комісії по прийманню об'єкта в експлуатацію.

Виходячи з формулювання наведеної умови договору відлік строку виконання відповідачем свого грошового зобов'язання мав починатися від настання події (юридичного факту), а саме лише після підписання акта робочої комісії по прийманню об'єкта в експлуатацію.

На даний час такий акт комісії по прийманню об'єкта в експлуатацію сторонами не підписано. Не надано суду і доказів складення та підписання позивачем зі свого боку такого акту і направлення його відповідачу. При цьому, відсутні й докази відмови відповідача від прийняття робіт та підписання акту.

Відповідно до ст. 33, 34 Господарського  процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 Господарського  процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Отже, на даний час не доведено настання строку виконання відповідачем грошового зобов'язання.

Разом з тим, слід зазначити, що позивач не позбавлений права в подальшому звернутися з позовом до суду у разі невиконання відповідачем зобов'язання протягом 20 днів після підписання акта робочої комісії по прийманню об'єкта в експлуатацію.

Крім того, позивач визначив відповідачем  Державне підприємство «Обласна дирекція «Луганськвуглереструктуризація»посилаючись на те, що відповідно до наказу Мінвуглепрому України від 02.04.2010 № 99 припинено діяльність ДП «Укрвуглеторфреструктуризація»шляхом реорганізації –поділу на державні підприємства та установлено, що ДП «Донвуглереструктуризація», ДП «Обласна дирекція «Луганськвуглереструктуризація», ДП «ЦЗК «Вуглеторфреструктуризація»є правонаступниками усіх прав та обов'язків, пов'язаних з діяльністю ДП «Укрвуглеторфреструктуризація»згідно із розподільчими балансами.

Стаття 33 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»встановлює, що юридична  особа припиняється в результаті передання всього свого    майна,    прав    та    обов'язків    іншим     юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення  (реорганізації)  або  в  результаті  ліквідації   за рішенням,  прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом,  за судовим рішенням або  за  рішенням органу   державної   влади,  прийнятим  у  випадках,  передбачених законом.

Юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного   державного   реєстру   запису  про  державну   реєстрацію припинення юридичної особи.

Для проведення державної реєстрації  припинення  юридичної особи  в  результаті злиття,  приєднання,  поділу або перетворення голова комісії з  припинення  або  уповноважена  ним  особа  після закінчення процедури припинення,  яка передбачена законом,  але не раніше   двох   місяців   з   дати   публікації   повідомлення   у спеціалізованому  друкованому  засобі масової інформації,  повинні подати  особисто  (надіслати  рекомендованим   листом   з   описом вкладення) державному реєстратору документи, передбачені ч. 1 ст. 37 «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців».

Згідно ч. 4 вказаної статті передавальний  акт  або  розподільчий  баланс повинен бути затверджений  засновниками  (учасниками)   юридичної   особи   або органом,  який  прийняв  рішення  про  припинення юридичної особи. Справжність   підписів  голови  та  членів  комісії  з  припинення юридичної  особи  на передавальному акті або розподільчому балансі повинні бути нотаріально засвідчені.

Додана до справи копія розподільно-передавального балансу не містить нотаріального посвідчення підписів голови  та  членів  комісії  

Частиною 14 ст. 37 «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»встановлено, що поділ   вважається   завершеним   з   моменту   державної реєстрації  новоутворених  юридичних  осіб та державної реєстрації припинення юридичної особи, що припиняється у результаті поділу.

Отже, належних доказів, що могли б довести факт правонаступництва

ДП «Обласна дирекція «Луганськвуглереструктуризація»за ДП «Укрвуглеторф-реструктуризація», позивачем не надано.

Відповідно до ст. 33, 34 Господарського  процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 Господарського  процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Таким чином, позивачем не доведено належними засобами доказування те, що ДП «ОД «Луганськвуглереструктуризація»є належним відповідачем у справі.

Стосовно вимоги щодо визнання факту виконання робіт на суму

263 205,48 тис. грн. слід зазначити наступне.

Наведена вимога не відповідає встановленим способам захисту порушеного права.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

1) визнання права;

2) визнання правочину недійсним;

3) припинення дії, яка порушує право;

4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

5) примусове виконання обов'язку в натурі;

6) зміна правовідношення;

7) припинення правовідношення;

8) відшкодування  збитків  та  інші   способи   відшкодування майнової шкоди;

9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади,  органу  влади  Автономної  Республіки  Крим  або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Згідно із ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом:

- визнання наявності або відсутності прав;

- визнання  повністю  або  частково  недійсними  актів  органів державної  влади та органів місцевого самоврядування, актів  інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси   суб'єкта   господарювання  або   споживачів;   

- визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом;

- відновлення  становища, яке існувало  до  порушення  прав  та законних інтересів суб'єктів господарювання;

- припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення;

- присудження до виконання обов'язку в натурі;

- відшкодування збитків;

- застосування штрафних санкцій;

- застосування оперативно-господарських санкцій;

- застосування адміністративно-господарських санкцій;

- установлення, зміни і припинення господарських правовідносин;

- іншими способами, передбаченими законом.

Іншими нормами законодавства також не встановлено такого способу захисту порушеного права як визнання факту виконання робіт на суму

263 205,48 тис. грн.

Встановлення факту виконання робіт є необхідним при вирішенні по суті спору про стягнення боргу. При цьому, включення встановлення даного факту до предмету позову є неправильним через невідповідність такої вимоги передбаченим законодавством способам захисту порушеного права.

У зв'язку з тим, що позивачем невірно обрано спосіб захисту порушеного права відповідно до ст. ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України та ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України у задоволенні такої вимоги слід відмовити.

Правова позиція,  згідно з якою,  дійшовши  висновку про те,  що предмет позову не відповідає встановленим законом або  договором  способам  захисту  прав,  суд повинен відмовити у позові, а не припиняти провадження у справі за її непідвідомчістю суду наведена у постановах Верховного Суду України, зокрема, від 13.07.2004 по справі  N 10/732 та в  інформаційних  листах Вищого  господарського  суду  України  від  11.04.2005  N 01-8/344 "Про  деякі  питання практики застосування норм Господарського   процесуального   кодексу   України,   порушені  у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році" (п. 14), від  25.11.2005  N  01-8/2229  «Про деякі питання практики  застосування  норм Господарського процесуального кодексу України,  порушені  у доповідних записках про роботу господарських судів у I півріччі 2005 року»(п. 3), від 13.08.2008  N 01-8/482 «Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року»(п. 3).

Крім того, дана обставина щодо закінчення виконання робіт позивачем не підтверджена допустимими доказами у справі. Так, виходячи з умов договору та положень Цивільного кодексу України передача  та прийняття робіт оформлюються актом. Такого акту на даний час сторонами не підписано.

На підставі вищевикладеного у задоволенні позову слід відмовити повністю.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати у складі: 2 633 грн. 00 коп. державного мита, а також 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача.

Зайве сплачене державне мито у сумі 0 грн. 95 коп., сплаченого квитанцією від 18.01.2011 № 11KL36004 підлягає поверненню позивачу.

Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85  Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :   

1.          У задоволенні позову відмовити повністю.

2.          Судові витрати у складі: 2 633 грн. 00 коп. державного мита, а також

236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача.

          3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Альтенерго Плюс», м. Перевальськ Луганської області, вул. Перова, 1, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 33377531, зайво сплачене за квитанцією від 18.01.2011 № 11KL36004      державне мито у сумі 0 грн. 95 коп. Підставою для повернення сплаченого державного мита є дане рішення підписане суддею та скріплене печаткою суду.

В судовому засіданні 14.02.2011 було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 17.02.2011.

СуддяЄ.Ю.Пономаренко