Постанова

від 08.02.2011 по справі 14/137-10

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2011 р. № 14/137-10

Вищий господарський суд України у складі колегії суд дів:

головуючого Овечкіна В.Е.,

суддів Чернова Є.В., Цвігун В.Л.,

за участю представників:

позивача - Башук Т.В.,

відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

касаційну скаргу

СП у формі ТОВ "Транс-Гр уп"

на постанову Київського апеляційного г осподарського суду від 01.12.2010

у справі №14/137-10

за позовом ТОВ "Укіо Банк Лізинг"

до СП у формі ТОВ "Транс-Груп"

про стягнення 218202,70 грн.

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарськог о суду Київської області від 30.07.2010 (суддя Бацуца В.М.) позов за доволено частково - на підста ві ст.ст.526,549,611, ч.2 ст.625, ч.5 ст.653 ЦК Укр аїни та ст.ст.193,224,231,232 ГК України с тягнуто з відповідача на кор исть позивача 107318,20 грн. заборго ваності по лізинговим платеж ам за договором фінансового лізингу від 20.05.2008 №КL0804109 за січень -травень 2010р., 8229,29 грн. пені, 4353,39 грн . збитків у вигляді витрат поз ивача на оплату послуг нотар іуса по вчиненню виконавчого напису, пов'язаних з розірван ням договору через істотне п орушення лізингоодержуваче м своїх зобов'язань. В решті по зовних вимог (про стягнення 983 00,96 грн. штрафу) відмовлено у зв 'язку з недопустимістю подві йного застосування стосовно боржника юридичної відповід альності згідно зі ст.61 Консти туції України.

Постановою Київського апе ляційного господарського су ду від 01.12.2010 (судді: Тищенко О.В., А лданова С.О., Калатай Н.Ф.) рішен ня змінено шляхом задоволенн я позовних вимог про стягнен ня 98300,96 грн. штрафу з тих мотивів , що згідно п.11.6 договору фінанс ового лізингу від 20.05.2008 №КL0804109, як ий не визнано недійсним, заст осування штрафу є правовим н аслідком розірвання даного д оговору з вини відповідача, а не подвійною відповідальніс тю за прострочення виконання грошового зобов'язання.

СП у формі ТОВ "Транс-Груп" в п оданій касаційній скарзі про сить рішення та постанову ск асувати, в позові відмовити п овністю, посилаючись на пору шення судами норм матеріальн ого та процесуального права, а саме ст.61 Конституції Украї ни, ст.ст.549,652 ЦК України, ст.ст.188,230 ,231 ГК України, ст.ст.87,88 Закону Ук раїни "Про нотаріат" та ст.43 ГПК України. Зокрема, скаржник вк азує на неправомірне одночас не стягнення пені та штрафу з а прострочення виконання гро шового зобов'язання, а також н а відсутність підстав для вч инення виконавчого напису но таріуса від 18.06.2010 у зв'язку з нед оведеністю безспірного хара ктеру заборгованості відпов ідача по лізинговим платежам .

Колегія суддів, перевіривш и фактичні обставини справи на предмет правильності їх ю ридичної оцінки судами попер едніх інстанцій, заслухавши пояснення присутнього у засі данні представника позивача , дійшла висновку, що касаційн а скарга підлягає відхиленню , а оскаржувана постанова - зал ишенню без змін з наступних п ідстав.

Змінюючи первісне рішення про часткове задоволення по зову шляхом відмови у стягне нні 98300,96 грн. штрафу, апеляційни й господарський суд виходив з того, що:

20.05.2008р. між позивачем та відпо відачем було укладено догові р фінансового лізингу №KL0804109, зг ідно умов розділу „Спеціальн і умови фінансування” догово ру предметом договору лізинг у є сідловий тягач Renault Magnum, 2008р.в., н овий, ціна майна за договором лізингу 806304,46 грн., продавцем як ого є компанія Renault Trucks S.A.S. (Франція ).

Згідно умов п.1.1 договору лі зингодавець, відповідно до з аявки лізингоодержувача, наб уває (купує) у продавця майно, вказане лізингоодержувачем і надає лізингоодержувачу п раво на час строку лізингу во лодіти і користуватися ним в порядку цього договору та на умовах фінансового лізингу, а лізингоодержувач зобов' я зується оплачувати лізингов і платежі, встановлені в граф іку платежів. Після завершен ня строку лізингу, при викона нні лізингоодержувачем всіх умов цього договору, майно пе редається у власність лізинг оодержувачу.

Пунктом 1.2 договору передб ачено, що майно, передане лізи нгоодержувачу на умовах дано го договору є власністю лізи нгодавця впродовж всього стр оку дії договору.

Відповідно до п.11.1 договору д аний договір набуває чинност і з моменту його підписання і підлягає виконанню лізингод авцем з моменту внесення ліз ингоодержувачем початковог о внеску та/або адміністрати вного платежу, а також викона ння лізингоодержувачем інши х зобов' язань, вказаних у Сп еціальних умовах фінансуван ня, і діє до моменту повної опл ати лізингодавцю лізингових платежів по уточненому граф іку платежів і, якщо такі є, ін ших боргів (пеня, штрафи, суми компенсацій, які передбачені в даному договорі) та передач і лізингоодержувачу права вл асності на предмет лізингу, т обто до повного виконання ст оронами своїх обов' язків.

Згідно п.11.5 договору цей дого вір може бути розірваний в од носторонньому порядку, не зв ертаючись до суду, лізингода вцем, якщо лізингоодержувач істотно порушив цей договір або істотно порушує інший ук ладений між сторонами догові р фінансового лізингу незале жно від належного або ненале жного виконання цього догово ру. Розірвання договору відб увається шляхом направлення лізингоодержувачу повідомл ення про розірвання договору за 10 календарних днів до дати розірвання. Зокрема, згідно з п.11.5.3 договору істотним поруше нням вважається простроченн я лізингоодержувачем більше одного місяця оплати хоча б о дного лізингового платежу аб о більш ніж на один місяць зап ізнення з оплатою неустойки і/або штрафу, встановленого з а цим договором.

Пунктом 11.6 договору передб ачено, що коли лізингоодержу вач істотно порушує даний до говір, то лізингодавець має п раво вимагати, щоб лізингоод ержувач через певний час, але не пізніше 15 робочих днів, усу нув вчинене порушення, якщо ц е можливо за даних обставин. К оли є підстава розірвати цей договір, то лізингодавець ма є право вимагати, від лізинго одержувача заплатити за пред мет лізингу лізингодавцю всі лізингові платежі і неустой ку (пеню та штрафи), які залиши лися до кінця строку лізингу або розірвати договір. Після розірвання даного договору лізингодавець має право вима гати від лізингоодержувача п овернути йому предмет лізинг у, заплатити лізингодавцю бо рги, строк оплати яких наступ ив до дня розірвання договор у, неоплачену вартість предм ету лізингу на дату розірван ня договору та штраф у розмір і 15 відсотків від неоплаченої вартості предмету лізингу. Т акож лізингодавець має право вимагати від лізингоодержув ача покрити всі витрати, які б ули пов' язані з розривом до говору. Лізингоодержувач пов инен повернути лізингодавцю предмет лізингу в такому ста ні, в якому одержував його, бер учи до уваги нормальний знос . Коли лізингоодержувач не пр ибув, щоб передати предмет лі зингу, то лізингодавець має п раво узяти його одноособово.

23.07.2008р. між позивачем та відп овідачем було підписано акт прийому-передачі предмету лі зингу, згідно якого лізингод авець передав у користування та володіння, а лізингоодерж увач прийняв предмет лізингу згідно специфікації з навед еними характеристиками: сідл овий тягач Renault Magnum, 2008р.в., новий, се рійний номер VF617GKA000012522, кількістю 1 шт.

02.06.2010р. позивач направив на а дресу відповідача повідомле ння №03/06 від 02.06.2010 про розірвання договору, що підтверджуєтьс я описом вкладення у цінний л ист від 02.06.2010 та фіскальним чеко м №5064 від 02.06.2010.

Згідно зазначеного повід омлення позивач повідомив ві дповідача про розірвання дог овору з 12.06.2010р., вимагав не пізні ше 14.06.2010р. повернути позивачу сі дловий тягач Renault Magnum 460.19 ТНТ 1100-EURO5, 2008р .в., номер шасі VF617GKA000012522, державний реєстраційний номер АА0756НО т а просив сплатити йому 105031,22 грн . основного боргу, 32576,62 грн. пені , 661677,45 грн. неоплаченої вартості предмету лізингу та штраф у р озмірі 15 % від несплаченої вар тості предмета лізингу, що ск ладає 99251,62 грн. в термін до 12.06.2010р.

Відповідач у строки, визнач ені позивачем у повідомленні про розірвання договору, заб оргованість не сплатив, пред мет лізингу позивачу доброві льно не повернув.

18.06.2010р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріа льного округу ОСОБА_1 на п ідставі ст.87 Закону України „П ро нотаріат” та ст.7 Закону „Пр о фінансовий лізинг” вчинено виконавчий напис №1277 про пове рнення відповідачем на корис ть позивача предмета фінансо вого лізингу: сідловий тягач Renault Magnum 460.19 ТНТ 1100-EURO5, 2008р.в., номер шасі VF617GKA000012522, державний реєстраційн ий номер АА0756НО, вартістю 435339,16 гр н. Позивачем за вчинення зазн аченого виконавчого напису б уло сплачено 4353,39 грн., що підтве рджується написом на виконав чому написі та банківською в ипискою з рахунку позивача в ід 25.06.2010.

29.06.2010р. сторонами було підпис ано акт повернення предмета лізингу, згідно якого відпов ідач повернув позивачу предм ет лізингу: сідловий тягач Renault Magnum 460.19 ТНТ 1100-EURO5, 2008р.в., номер шасі VF617G KA000012522, державний реєстраційний номер АА0756НО.

Судом встановлено, що у вста новлений договором строк та станом на момент розгляду сп рави відповідач не виконав у повному обсязі свій обов' я зок щодо сплати лізингових п латежів та відсотків за кори стування предметом лізингу і його заборгованість за пері од з січня 2010р. по травень 2010р. пе ред позивачем складає 107318,20 грн ., що підтверджується наявним и в матеріалах справи догово ром фінансового лізингу №KL0804109 від 20.05.2008, додатковими угодами №1 від 26.07.2009 та №2 від 13.01.2010 до догово ру, уточненими графіками спл ати лізингових платежів до д оговору, додатком до позовно ї заяви (розрахунком основно го боргу), довідкою №01-01/07 від 02.07.201 0, платіжними дорученнями, вип исками з банківського рахунк у позивача.

Оскільки виконаний позива чем розрахунок пені є невірн им, судом першої інстанції зд ійснено вірний розрахунок пе ні, відповідно до якого підля гає стягненню з відповідача пеня у розмірі 8229,29 грн.

Щодо вимоги позивача про ст ягнення з відповідача збиткі в, понесених останнім у зв' я зку з оплатою витрат на вчине ння виконавчого напису нотар іуса у розмірі 4353,39 грн. внаслід ок порушення його прав на сво єчасне повернення предмету л ізингу та своєчасну сплату л ізингових платежів за догово ром фінансового лізингу №KL0804109 від 20.05.2008, суд апеляційної інст анції зазначив наступне.

Відповідно до ч.5 ст.653 ЦК Укр аїни якщо договір змінений а бо розірваний у зв' язку з іс тотним порушенням договору о днією із сторін, друга стор она може вимагати відшкодува ння збитків, завданих зміною або розірванням договору .

Згідно зі ст.224 ГК України у часник господарських віднос ин, який порушив господарськ е зобов' язання або установл ені вимоги щодо здійснення г осподарської діяльності, пов инен відшкодувати завдані ци м збитки суб' єкту, права або законні інтереси якого пору шено. Під збитками розуміють ся витрати, зроблені управ неною стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які уп равнена сторона одержала б у разі належного виконання зо бов' язання або додержання п равил здійснення господарсь кої діяльності другою сторон ою.

Відповідно до ст.22 ЦК Україн и особа, якій завдано збитків у результаті порушення її ци вільного права, має право на ї х відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у з в' язку зі знищенням або пош кодженням речі, а також вит рати, які особа зробила або му сить зробити для відновлення свого порушеного права (р еальні збитки); 2) доходи, які ос оба могла б реально одержати за звичайних обставин, якби ї ї право не було порушене (упущ ена вигода).

Відповідно до п.11.6 договору л ізингодавець має право вимаг ати від лізингоодержувача по крити всі витрати, які були по в' язані з розривом договору . Лізингоодержувач повинен п овернути лізингодавцю предм ет лізингу в такому стані, в як ому одержував його, беручи до уваги нормальний знос.

Апеляційним судом встано влено, що у зв' язку з неналеж ним виконанням відповідачем своїх обов' язків щодо своє часної сплати лізингових пла тежів та своєчасного поверне ння предмету лізингу за дого вором, позивач був змушений з вернутись до приватного нота ріуса Київського міського но таріального округу ОСОБА_1 для вчинення у відповіднос ті до приписів Закону Україн и „Про нотаріат” та Закону Ук раїни „Про фінансовий лізинг ” виконавчого напису, що був в чинений 18.06.2010р. та за вчинення я кого позивачем було понесені витрати у розмірі 4353,39 грн., що п ідтверджується договором фі нансового лізингу №KL0804109 від 20.05.2 008, повідомленням №03/06 від 02.06.2010 пр о розірвання договору, викон авчим написом від 18.06.2010, вчинени м приватним нотаріусом Київс ького міського нотаріальног о округу ОСОБА_1 та зареєс трованим в реєстрі за №1277, випи скою з банківського рахунку позивача від 25.06.2010 та іншими ная вними у матеріалах справи до кументами.

Враховуючи вищевикладен е, суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду п ершої інстанції про те, що вим ога позивача про стягнення з відповідача збитків у розмі рі 4353,39 грн., понесених у зв' язк у з оплатою витрат на вчиненн я виконавчого напису нотаріу са внаслідок порушення прав лізингодавця на своєчасне по вернення предмету лізингу та своєчасну сплату лізингових платежів за договором фінан сового лізингу №KL0804109 від 20.05.2008 є о бґрунтованою, а, отже, правомі рно задоволена судом першої інстанції.

Окрім пені, позивач також пр осив суд першої інстанції ст ягнути штраф у розмірі 98300,96 грн .

Однак, судом першої інстанц ії було відмовлено позивачу в частині стягнення штрафу з посиланням на ст.61 Конституці ї України, якою встановлено, щ о ніхто не може бути двічі при тягнений до юридичної відпов ідальності одного виду за од не й те саме правопорушення.

Апеляційна інстанція не по годилася з даним висновком с уду першої інстанції з насту пних підстав.

Штрафом є неустойка, що обчи слюється у відсотках від сум и невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч.2 с т.549 ЦК України)

Пенею є неустойка, що обчисл юється у відсотках від суми н есвоєчасно виконаного грошо вого зобов'язання за кожен де нь прострочення виконання (ч .3 ст. 549 ЦК України).

Частини 2 та 3 даної статті н а законодавчому рівні розгля да ють штраф та пеню як різнов иди неустойки.

Відповідно кваліфікуючими озна ками штрафу є: а) можливі сть встановлення за майже бу дь-яке порушення зо бов'язанн я: невиконання або неналежне виконання (порушення умов пр о кількість, якість товарів, р обіт (послуг), виконання зобов 'язання неналежним способом тощо); б) обчислення у відсотка х від суми невиконаного або н еналеж но виконаного зобов'я зання.

У свою чергу пеня як різно вид неустойки характеризуєт ься наступними оз наками: а) за стосування виключно у грошов их зобов'язаннях; б) можливіст ь встановлення за такий вид п орушення зобов'язання, як про строчення виконан ня (поруше ння умови про строки); в) обчис лення у відсотках від суми не своє часно виконаного зобов' язання; г) триваючий характер - нарахування пені за кожний д ень прострочення.

Пунктом 11.6 договору сторони узгодили, що після розірванн я даного договору Лізингодав ець має право вимагати від лі зингоодержувача повернути й ому предмет лізингу, заплати ти лізингодавцю борги, строк оплати яких наступив до дня р озірвання договору, неоплаче ну вартість предмету лізингу на дату розірвання договору та штраф у розмірі 15 відсот ків від неоплаченої вартості предмету лізингу.

Матеріали справи не міст ять доказів визнання недійсн им пункту 11.6 договору.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційної інстанції не може погодиться з висновком суду першої інст анції, що стягнення пені та шт рафу за несвоєчасне виконанн я грошового зобов' язання, я к це передбачено п.11.6 договору , суперечить Конституції Укр аїни та загальним засадам ци вільного законодавства.

Таким чином, рішення суду пе ршої інстанції в частині від мови в стягненні штрафу підл ягає скасуванню. Позивачем в ірно було здійснено розрахун ок штрафу, відповідно до яког о підлягає стягненню з відпо відача штраф у розмірі 98300,96грн .

Колегія погоджується з ви сновками апеляційного суду з огляду на таке.

Згідно зі ст.629 ЦК України дог овір є обов'язковим до викона ння сторонами.

Відповідно до ст.ст.525,526 ЦК Укр аїни одностороння відмова ві д зобов' язання або одностор оння зміна його умов не допус кається, якщо інше не встанов лено договором або законом. З обов' язання повинні викону ватися належним чином відпов ідно до умов договору та вимо г цього кодексу, інших актів ц ивільного законодавства, а з а відсутності таких умов та в имог відповідно до звичаїв д ілового обороту або інших ви мог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України перед бачено, що у разі, якщо у зобов ' язанні встановлений строк (термін) його виконання, то во но підлягає виконанню у цей с трок (термін).

Судами попередніх інстан цій на підставі ретельної пр авової оцінки умов договору фінансового лізингу №KL0804109 від 20.05.2008, додаткових угод №1 від 26.07.2009 та №2 від 13.01.2010 до договору, уточн ених графіків сплати лізинго вих платежів та інших наявни х у справі доказів в їх сукупн ості з достовірністю встанов лено, а відповідачем не спрос товано факт існування заборг ованості останнього в сумі 1073 18,20 грн. по лізинговим платежам за січень-травень 2010р. та подал ьше правомірне нарахування л ізингодавцем 8229,29 грн. пені на в казану суму основного боргу у зв'язку з простроченням вне сення платежів.

Колегія відхиляє безпредм етні посилання заявника в об ґрунтування своїх заперечен ь на ст.652 ЦК України, якою перед бачено підстави зміни чи роз ірвання договору у зв'язку з і стотною зміною обставин, оск ільки даною статтею не врегу льовано спірні правовідноси ни щодо стягнення боргу з ліз ингових платежів, неустойки та збитків.

Правомірність односторонн ьої відмови позивача (лізинг одавця) від договору фінансо вого лізингу №KL0804109 від 20.05.2008, офор мленої повідомленням №03/06 від 02.06.2010 про розірвання договору, випливає з приписів ч.2 ст.7 Зак ону України "Про фінансовий л ізинг", згідно якої лізингода вець має право відмовитися в ід договору лізингу та вимаг ати повернення предмета лізи нгу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підст аві виконавчого напису нотар іуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсяз і та прострочення сплати ста новить більше 30 днів.

Відповідно до ч.5 ст.653 ЦК Укр аїни якщо договір змінений а бо розірваний у зв' язку з іс тотним порушенням договору о днією із сторін, друга стор она може вимагати відшкодува ння збитків, завданих зміною або розірванням договору .

Згідно п.11.6 договору лізинго давець має право вимагати ві д лізингоодержувача покрити всі витрати, які були пов' яз ані з розривом договору. Лізи нгоодержувач повинен поверн ути лізингодавцю предмет ліз ингу в такому стані, в якому од ержував його, беручи до уваги нормальний знос.

Судами також встановлено доведеність 4353,39 грн. збитків у вигляді витрат позивача на о плату послуг нотаріуса по вч иненню виконавчого напису, п ов'язаних з розірванням дого вору через істотне порушення лізингоодержувачем своїх зо бов'язань.

Не заслуговують на увагу пе редчасні твердження скаржни ка про відсутність підстав д ля вчинення виконавчого напи су нотаріуса від 18.06.2010 у зв'язку з недоведеністю безспірного характеру заборгованості ві дповідача по лізинговим плат ежам, оскільки вказаний вико навчого напису нотаріуса не оспорено, не скасовано та не в изнано таким, що не підлягає в иконанню у встановленому пор ядку.

Відповідно до вимог ст.611 ЦК У країни у разі порушення зобо в'язання настають наслідки, в становлені договором або зак оном, зокрема, сплата неустой ки.

Згідно зі ст.549 ЦК України неу стойкою (штрафом, пенею) є грош ова сума або інше майно, які бо ржник повинен передати креди торові у разі порушення борж ником зобов'язання. При цьому , штрафом є неустойка, що об числюється у відсотках від с уми невиконаного або не належно виконаного зобов'яза ння. Пенею є неустойка, що о бчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за ко жен день прострочення викона ння.

У відповідності до ч.4 ст.213 Го сподарського кодексу Україн и штраф, як різновид неустойк и, може бути встановлений дог овором у відсотковому віднош енні до суми невиконаної час тини зобов'язання або у певні й, визначеній грошовій сумі, а бо у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалеж но від ступеня його виконанн я, або у кратному розмірі до ва ртості товарів (робіт, послуг ).

Отже, пеня і штраф є різнови дами неустойки, які не можна о тотожнювати.

Пунктом 11.6 договору визначе но, що після розірвання даног о договору Лізингодавець має право вимагати від лізингоо держувача повернути йому пре дмет лізингу, заплатити лізи нгодавцю борги, строк оплати яких наступив до дня розірва ння договору, неоплачену вар тість предмету лізингу на да ту розірвання договору та штраф у розмірі 15 відсотків в ід неоплаченої вартості пред мету лізингу.

Вказаний пункт договору н е визнано недійсним в частин і визначення штрафу як такий , що не відповідає ст.61 Констит уції України та загальним за садам цивільного законодавс тва.

Таким чином, застосування т а стягнення судом спірної су ми штрафу у розмірі 15 відсоткі в від неоплаченої вартості п редмету лізингу є правовим н аслідком розірвання договор у фінансового лізингу з вини відповідача, а не санкцією за прострочення грошового зобо в'язання.

Тобто, застосування штрафу є правовим наслідком розірв ання даного договору з вини в ідповідача, а не подвійною ві дповідальністю за простроче ння виконання грошового зобо в'язання, як помилково вважає скаржник.

Разом з тим, колегія вважає недоречним посилання заявни ка в обґрунтування своїх зап еречень на ст.61 Конституції Ук раїни, яка міститься в розділ і ІІ Конституції України (ПРА ВА, СВОБОДИ ТА ОБОВ'ЯЗКИ ЛЮДИН И І ГРОМАДЯНИНА), відтак, регул ює питання недопустимості по двійної юридичної відповіда льності громадянина (фізично ї особи) за одне і те ж саме пра вопорушення, але аж ніяк не ци вільно-правової відповідаль ності суб'єкта господарюванн я (юридичної особи).

Зважаючи на вищенаведене, к олегія не вбачає підстав для скасування постанови.

Враховуючи викладене та ке руючись ст.ст.1115,1117-11111 Господарсь кого процесуального кодексу України, Вищий господарськи й суд України

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Київського ап еляційного господарського с уду від 01.12.2010 у справі №14/137-10 залиш ити без змін, а касаційну скар гу СП у формі ТОВ "Транс-Груп" - б ез задоволення.

Головуючий, суддя В .Овечкін

Судді: Є.Чернов

В.Цвігун