Ухвала

від 17.02.2011 по справі 13/185-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

13/185-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

17.02.11р.

Справа № 13/185-10

За позовом   Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м.Київ  

до  Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Криворіжгаз”,

м. Кривий Ріг Дніпропетровської області  

про стягнення  104 173,48 грн.

Суддя Васильєв О.Ю.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача: не з'явився ;  

Від відповідача: не з'явився  

СУТЬ СПОРУ :

    Викладена в рішенні господарського суду від 06.09.10р. у справі №13/185-10.

ВСТАНОВИВ :

       Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 06.09.10р. у справі              №13/185-10 ( що набрало чинності в установленому законом порядку ) задоволено позовні вимоги  ДП  «Газ України»НАК  «Нафтогаз України», стягнуто  з ВАТ по газопостачанню та газифікації  «Криворіжгаз»на користь позивача суму основного боргу - 100 578,60 грн.,                  3% річних -  470,10 грн.,    пені - 3 124,78 грн., 1 042,0 грн.  - витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн.  витрат по сплаті за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, про що видано відповідний наказ.

 20.01.2011р. ВАТ по газопостачанню та газифікації «Криворіжгаз»звернулося до господарського суду із заявою про відстрочення виконання вищезазначеного судового рішення до 01.01.2013 р. Заява обґрунтована посиланням на наявність великої заборгованості населення перед відповідачем та тяжкий фінансовий стан підприємства відповідача. Окрім того  відповідач зазначає, що нормальна  господарська діяльність товариства має важливе  стратегічне значення  для функціонування  економіки   регіону,  забезпечення  соціально-побутових  потреб населення та інших  споживачів у природному газі; порушення нормальної господарської  діяльності заявника може призвести до  непередбачуваних  наслідків техногенно-екологічного характеру  та інших  подібних  наслідків.

       07.02.11р. справу №13/185-10 системою автоматичного розподілу справ передано на розгляд  судді Васильєву О.Ю. ( у зв'язку з перебуванням судді Первушина Ю.Ю. на лікарняному та закінчення процесуального строку розгляду справи ). Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 09.02.11р. у справі №13/185-10  розгляд заяви  про відстрочку виконання рішення суду  було призначено на 17.02.11р. У судове засідання 17.02.11р. сторони  явку повноважних  представників  не забезпечили.

      ДП «Газ України»НАК «Нафтогаз України»у  запереченнях на заяву   відповідача  про відстрочення  виконання рішення просить відмовити  у відстроченні  виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.09.10р. у справі №13/185-10.                             В обґрунтування своїх заперечень позивач  посилається на наступні обставини:  відповідно до приписів ст. 121 ГПК України суд має право  надати розстрочку  або відстрочку виконання

рішення  лише у виняткових випадках  та при наявності  обставин, що ускладнює виконання рішення або  робить його неможливим; посилання  боржника на  важкий фінансовий стан не є винятковою  обставиною в розумінні ст. 121 ГПК України;  відповідач включений до реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу  на підставі  Закону України  «Про заходи, спрямовані  на забезпечення  сталого  функціонування  підприємств паливно-енергетичного комплексу»від 23.06.05р. №2711-IV, а відповідно до п.15 ст.34 ЗУ «Про виконавче провадження»внесення  підприємства паливно-енергетичного комплексу  до Реєстру підприємств  паливно-енергетичного комплексу, які беруть  участь  у процедурі  погашення заборгованості, є  підставою для  зупинення  виконавчого  провадження; відповідно до п.3.4 ст.3.  ЗУ «Про заходи, спрямовані  на забезпечення  сталого  функціонування  підприємств паливно-енергетичного комплексу», процедура  погашення  заборгованості  підприємствами  паливно-енергетичного комплексу  діє до 01.01.13 року, тобто фактично боржнику  на законодавчому рівні надано відстрочку виконання  рішення до 01.01.2013 року  по абсолютно  всім провадженнях  щодо примусового  стягнення заборгованості  за спожитий природний газ; відсутність коштів у позивача, призведе до неможливості  придбати природний газ для забезпечення  потреб всіх споживачів  в межах України, в тому числі, придбати  в майбутньому природний газ  для подальшої  реалізації відповідачу; позивач має велику заборгованість  за спожитий газ перед своїми контрагентами. Окрім того –позивач посилається на постанови ВГСУ від 21.04.10р. у справі №1/179-09,  від 24.03.09р. у справі №10/1994, від 26.08.08р. у справі №9/262-06, від 20.03.07р. у праві №16/242/06, від 04.11.08р. у справі №13/295-07, від 01.10.08р. у справі №9/366 та від 30.10.08р.  у справі №5/369-07, в яких зазначено, що  заборгованість  перед відповідачем інших осіб, його тяжкий фінансовий стан за змістом ст.121 ГПК України не є винятковими обставинами та підставами  для відстрочення   або  розстрочення виконання рішення.

Відповідно до приписів ст.115 ГПК України , рішення, ухвали, постанови  господарського суду,  що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

           Згідно із вимогами ст.121 ГПК України : при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за  поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

          Відповідно до положень  «Конвенції про захист прав людини та основних свобод»                       (Рим, 4.XI.1950) ( ратифіковано Законом України N 475/97-ВР ( 475/97-ВР ) від 17.07.97 ): Кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом ( стаття 6(1).  Кожен, чиї права і свободи, викладені в цій Конвенції, порушуються, має право на ефективний засіб правого захисту у відповідному національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, що діяли як офіційні особи ( Стаття 13 (1)   Ніщо в цій Конвенції не може тлумачитися як таке, що надає будь-якій державі, групі або особі будь-яке право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, що викладені в цій Конвенції, або  на їх обмеження в більшому обсязі, ніж передбачено в Конвенції ( Стаття 17 (1)

          Європейський Суд з прав людини неодноразово в низці своїх рішень за заявами громадян проти України зазначав ,що в Україні заявники на протязі значного терміну часу не можуть домогтися виконання судових рішень, винесених на їх користь .Так у рішенні по Справі «Войтенко проти України»(Заява N 18966/02,Страсбург, 29 червня 2004 року) суд знову повторює,  що „...ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок (див. «Іммобільяре Саффі проти Італії», заява                            N 22774/93) . Суд нагадує свою практику,  що неможливість для  заявника домогтися виконання

судового рішення, винесеного на його чи її користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, що викладене у першому реченні пункту першого статті 1 Протоколу N 1 (див. серед інших джерел, «Бурдов проти Росії», заява N 59498/00; «Ясіуньєне проти Латвії», заява N 41510/98,  6 березня 2003 року).Тому у цій справі Суд вважає, що неможливість заявника домогтися виконання його рішення протягом чотирьох років становить втручання у його право на мирне володіння майном у сенсі пункту першого статті 1 Протоколу N 1 ...»

           Світова фінансова криза  та наявність великої заборгованості контрагентів та негативний фінансовий стан підприємства відповідача аналогічно впливає і на фінансовий стан підприємства позивача у цій справі та інших контрагентів ( як позивача, так і відповідача).                  З урахуванням вищезазначеного суд не вбачає достатньо правових підстав для задоволення заяви відповідача  про відстрочку  виконання рішення.      

     Враховуючи викладене,  керуючись ст.ст.86, 115,121 ГПК України, господарський суд, -

У Х В А Л И В :

   Відмовити в задоволені заяви відповідача про відстрочку  виконання рішення.

Суддя

О.Ю.Васильєв