Постанова

від 09.02.2011 по справі 32/135 (2010)

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

32/135 (2010)

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

09.02.11                                                                                           Справа  № 32/135 (2010)

Львівський апеляційний господарський суд,  в складі колегії:

головуючого-судді:                  Бойко С.М.,

суддів:                                        Бонк Т.Б.,

                                                   Марко Р.І.,

при секретарі Томкевич Н.,

з участю представників:

від позивача  –  не з'явилися,

відповідача (скаржника) –   з'явилися,

розглянув апеляційну скаргу управління капітального будівництва Львівської міської ради, м. Львів

на рішення   господарського  суду Львівської області від 30.09.2010 року, суддя Сухович Ю.О., у справі  № 32/135 (10)

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Будівельна компанія „Верховина”, м. Львів

до відповідача управління капітального будівництва Львівської міської ради, м. Львів

про стягнення  81 593,25 грн.,

                                                        ВСТАНОВИВ:

рішенням господарського суду Львівської області від 30.09.2010 року задоволено позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю „Будівельна компанія „Верховина” до управління капітального будівництва Львівської міської ради про стягнення 45 669,60 грн. основного боргу, 28 802,19 грн. інфляційних втрат та 7 121,46 грн. трьох відсотків річних, що становить заборгованість за договором підряду №33 від 28.05.2008 року.

Рішення суду мотивоване тим, що матеріалами справи підтверджується факт виконання позивачем зобов'язань за договором, проте, доказів оплати цих робіт у повному обсязі відповідачем не подано, а тому позовні вимоги про стягнення основного боргу, інфляційних втрат та нарахованих штрафних санкцій за несвоєчасне погашення заборгованості підлягають до задоволення.

В апеляційній скарзі відповідач просить рішення місцевого суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у стягненні боргу, оскільки рішення винесено з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, не доведено обставин, які суд визнав встановленими, неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Скаржник вважає, що виходячи з вимог ст. ст. 2, 267 ЦК України, сторони є вільними у визначенні умов договору, тому відповідач при проведенні розрахунку керувався п.5.2 договору, відповідно до якого оплата прийнятих робіт здійснюється щомісячно шляхом проміжкових платежів протягом 10 робочих днів з моменту підписання форми КБ-2В та форми КБ-3, що і було виконано з боку відповідача.

Скаржник зазначає, що відповідно до п. 5.5 договору проміжні платежі з урахуванням авансів здійснюються в розмірі 95% від договірної ціни. Відповідно до п. 5.7 договору передбачено, що кінцеві розрахунки проводяться протягом 15 днів з моменту підписання акту державної комісії приймання об'єкта в експлуатацію, а на той момент вказаний акт не був підписаний, отже і розрахунки були проведені не в повному обсязі. Зокрема 5% від суми, передбаченої договором, складає 33 071, 52 грн., час сплати якої ще не настав. Заборгованість перед позивачем, строк стягнення якої настав, складає 12 598, 08 грн.

В судове засідання представники позивача не з»явилися, хоча належним чином були повідомлені про час та місце судового засідання, а тому суд вважає за можливе розгляд справи завершити за наявними в справі документами про права і обов”язки сторін.

Суд, заслухавши пояснення представника апелянта, який підтримав свої позиції, пояснення дав аналогічні, викладені в письмових поясненнях та дослідивши наявні докази по справі,  вважає, що апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що 28.05.2008 р. між Управлінням капітального будівництва Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради (надалі - замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю „Будівельна компанія „Верховина” (надалі –генпідрядник) укладено договір №33, за умовами якого генпідрядник зобов'язався власними силами і засобами, в обумовлений строк у відповідності до замовлення і вимог проектно-кошторисної документації, будівельних норм та правил виконати роботи по реконструкції приміщень СЗШ №37, а замовник зобов'язувався прийняти і оплатити виконані роботи.

Відповідно до п.2.1. договору договірна ціна на момент укладення договору є динамічною і становить 410 761,20 грн. Динамічна договірна ціна (приблизна) визначається на основі проектно-кошторисної документації, встановлюється відкритою, уточнюється протягом усього строку будівництва об'єкту і є невід'ємною частиною договору.

Згідно п.3.1. та п.3.2. договору роботи за договором повинні бути виконані протягом 45 календарних днів та у терміни відповідно до графіку виконання робіт, що оформляється додатком до договору і є його невід'ємною частиною. Початок робіт –травень 2008р. закінчення робіт –липень 2008р.

Відповідно до п.4.2.3. та п.4.2.9. договору замовник зобов'язувався щомісячно приймати від генпідрядника акти виконаних робіт за формою КБ-2в та довідки про вартість виконаних робіт за формою КБ-3, перевірити їх і підписати на протязі 3-ох робочих днів, чи повернути в цей строк генпідряднику для виправлення. Оплатити прийняті виконані роботи.

Згідно умов п.4.3.5. договору генпідрядник зобов'язувався щомісячно до 25-го числа звітного періоду надавати замовнику для перевірки і погодження акти виконаних робіт за формою КБ-2в та довідки про їх вартість за формою КБ-3.

21.10.2008р. сторони уклали додаток до договору №33 на реконструкцію приміщень СЗШ №37 згідно якого загальна вартість робіт згідно динамічної договірної ціни становить 661 430,04 грн.

Позивач свої зобов'язання згідно укладеного договору №33 від 28.05.2008р., додатку до нього виконав повністю, в зв'язку з чим сторонами було підписано акти приймання виконаних робіт форми КБ-2в та довідки про вартість виконаних робіт КБ-3 всього на загальну суму 661 147,20 грн., а саме: акт №1 приймання виконаних підрядних робіт за серпень 2008р. (форма КБ-2в) та довідка про вартість підрядних робіт (форма КБ-3) на суму 152 955,60 грн.;  акт №2 приймання виконаних підрядних робіт за серпень 2008р. (форма КБ-2в) та довідка про вартість підрядних робіт (форма КБ-3) на суму 257 522,40 грн.; акт №3 приймання виконаних підрядних робіт за листопад 2008р. (форма КБ-2в) та довідка про вартість підрядних робіт (форма КБ-3) на суму 250 669,20 грн.

Проте, відповідач свої зобов‘язання по договору № 33 та додатку до нього виконав лише частково  на суму 615 477,60 грн., в результаті чого виникла заборгованість у сумі 45 669,60 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №478 від 23.06.2008 р. на суму 123 228,00 грн.; №732 від 14.08.2008 р. на суму 150 177,00 грн.; №820 від 27.08.2008 р. на суму 2 778,60 грн.; №821 від 27.08.2008 р. на суму 113 764,40 грн.; №335 від 20.07.2008 р. на суму   204 999,60 грн.; №334 від 20.07.2008 р. на суму 20 530,00 грн..

Крім того, позивач згідно умов ст.625 ЦК України нарахував відповідачу  28 802,19  грн. інфляційних втрат та 7 121,46 грн. 3% річних.

Отже, загальна сума заборгованості за розрахунками позивача становить 81 593,25 грн., з яких: 45 669,60 грн. основний борг за виконані ремонтно-реставраційні роботи, 28 802,19 грн. інфляційних втрат та 7 121,46 грн. 3% річних.   

Відповідно до ст.509 ЦК України  зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, а згідно ст.526 ЦК України, ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.599 ЦК України, ст.202 ГК України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст.530 ЦК України,  якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки матеріалами справи підтверджується факт виконання позивачем своїх зобов'язань за договором та додатку до нього, а відповідач доказів його повної оплати суду не представив, місцевий суд прийшов до правильного висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача 45 669,60 грн. основного боргу згідно договору № 33 від 28.05.2008 року.

Покликання скаржника на те, що обов»язок сплати на суму 33071,52 грн. не настав, оскільки не підписано акт введення в експлуатацію, не є підставою для звільнення відповідача від обов»язку здійснення оплати, оскільки зобов»язання по договору щодо здійснення підрядних робіт позивачем виконано повністю, що підтверджується відповідними доказами.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, а тому місцевий суд прийшов до правильного висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення 7 121,46 грн. трьох відсотків річних та 28 802,19 грн. інфляційних втрат.

З вищенаведеного доводи скаржника про скасування рішення місцевого суду є безпідставними.

Рішення місцевого суду прийняте у відповідності з вимогами  діючого законодавства, а тому підстав для його скасування апеляційний суд не вбачає.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд,

                                                   постановив:

рішення господарського суду Львівської області від 30.09.2010 року в справі за номером  32/135 (10) - залишити без змін, а апеляційну скаргу управління капітального будівництва Львівської міської ради –без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.   

Матеріали справи  повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий -суддя:                                   С.М.Бойко

Судді:                                                            Т.Б.Бонк

                                                                       Р.І.Марко