Постанова

від 10.02.2011 по справі 22/134

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

22/134

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

                                                                                                                                                      ПОСТАНОВА

                                                        ІМЕНЕМ УКРАЇНИ                                                                                                                                                      

10.02.11                                                                                           Справа  № 22/134

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді                                                                Кузя В.Л.

суддів                                                                                Юркевича М.В.

                                                                                Желіка М.Б.  

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Регіональний девелопмент»м. Львів

на рішення господарського  суду Львівської області від 02.11.2010 р.    

у справі № 22/134

за позовом Дочірнього підприємства «Санаторно-курортний комплекс «Моршинкурорт»Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», м. Моршин, Львівська область

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Регіональний девелопмент»м. Львів

за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», м. Київ

та за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Відкритого акціонерного товариства «Львівський завод телеграфної апаратури»м. Львів та Комунального підприємства Львівської обласної ради «Стрийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації»м. Стрий, Львівська область

про витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання права власності

за участю представників:          

від позивача –Солтис Т.П., Більська Л.В.–представник ;

від відповідача –Снєда П.С. –представник;

від третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача –Більська Л.В. –представник;

від третьої особи 1 –не з'явився;

від третьої особи 2 –Медвідь Т.М. –представник.

У судовому засіданні 03.02.2011 р. було оголошено перерву до 10.02.2011 р. о 12 год. 00 хв.

Присутнім представникам сторін та третьої особи роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22, 27 ГПК України, заяв про відвід суддів не поступало.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 02.11.2010 р. у справі  № 22/134 (суддя Костів Т.) позов задоволено повністю, визнано в цілому за ДП «Санаторно-курортний комплекс «Моршинкурорт»ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця»право власності на будівлю спального корпусу санаторію «Лаванда», розташованого за адресою: Львівська область, м. Моршин, вул. Франка, 33; витребувано у ТОВ «Регіональний девелопмент»частину нерухомого майна в розмірі 1846/10000 будівлі спального корпусу санаторію «Лаванда», розташованого за адресою Львівська область, м. Моршин, вул. Франка, 33 в користь ДП «Санаторно-курортний комплекс «Моршинкурорт»ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця»; стягнуто з ТОВ «Регіональний девелопмент» на користь ДП «Санаторно-курортний комплекс «Моршинкурорт» ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» 7300 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ТОВ «Регіональний девелопмент»звернувся до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Львівської області від 02.11.2010 р. у справі  № 22/134 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Скаржник зазначає, що суд першої інстанції, при прийнятті оскаржуваного рішення, не взяв до уваги наступне: - відповідач правомірно набув права власної на спірне майно на підставі договору купівлі-продажу від 06.09.2007 р., даний договір є чинним та судом не визнаний недійсним; - позивач не є власником 1846/10000 спального корпусу санаторію «Лаванда»у м. Моршин, відтак у нього не було правових підстав для подання такого позову; - частка в розмірі 1846/10000 не є виділена в натурі, що свідчить про неможливість використання відповідачем  цієї частки; - судовими рішеннями у справах №№ 19/162, 1/233-21/124 встановлено, що за станом на дату укладення договору купівлі-продажу між ВАТ «Львівський завод телеграфної апаратури»та ТОВ «Західноукраїнський іпотечний центр»правовстановлюючий документ ВАТ «Львівський завод телеграфної апаратури»на спірний об'єкт був чинним; - відчуження частки у розмірі 1846/10000 будівлі спального корпусу санаторію «Лаванда»відповідно до умов договорів купівлі-продажу від 18.07.2007 р. та від 06.09.2007 р. відбулося з дотриманням вимог законодавства , в судовому порядку не оскаржувалося, доказів протилежного на дату укладення кожного із цих договорів не існувало; - відмова Верховного суду України у порушенні касаційного провадження з перегляду постанови № 19/162 свідчить про те, що суд касаційної інстанції не вбачає підстав для визнання вищезазначених договорів недійсними; - у визнанні права власності ЗАТ «Укрпрофоздоровниця»на частку нерухомого майна спального корпусу санаторію «Лаванда»в розмірі 1846/10000 рішенням суду касаційної інстанції від 09.06.2010 р. у справі № 13/197 було відмовлено.

У судовому засіданні представники позивача та третьої особи просять  суд оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення з підстав правомірності та обґрунтованості рішення суду.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представників сторін та третіх осіб у судових засіданнях, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що рішення Господарського суду Львівської області від 02.11.2010 р. у справі  № 22/134 підлягає скасуванню,  зважаючи на таке:

Як вбачається з матеріалів справи, ДП «Санаторно-курортний комплекс «Моршинкурорт»ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця»звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до ТОВ «Регіональний девелопмент»за участю третьої особи –1 на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору –ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», м. Київ, третьої особи –2 на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору –ВАТ  «Львівський завод телеграфної апаратури», м. Львів, третьої особи –3 на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору –ТОВ «Західноукраїнський іпотечний центр», м. Львів, третьої особи –4 на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору –КП Львівської обласної ради «Стрийське МБТІ»про витребування у ТОВ «Регіональний девелопмент»частини нерухомого майна в розмірі 1846/10000 будівлі спального корпусу санаторію «Лаванда», розташованого за адресою Львівська область, м. Моршин, вул. Франка, 33 в користь ДП «Санаторно-курортний комплекс «Моршинкурорт»ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», скасування реєстрації в Стрийському МБТІ права власності ТОВ «Регіональний девелопмент» на частку спального корпусу санаторію «Лаванда» у розмірі 1846/10000, що знаходиться за адресою Львівська область, м. Моршин, вул. І. Франка, 33.

Заявою про зменшення позовних вимог, поданою через канцелярію суду 15.09.2010 р. позивач відмовився від позовних вимог в частині скасування реєстрації в Стрийському МБТІ права власності ТОВ «Регіональний девелопмент»на частку спального корпусу санаторію «Лаванда» у розмірі 1846/10000, що знаходиться за адресою Львівська область, м. Моршин, вул. І. Франка, 33.

20 вересня 2010 року позивач звернувся до суду із заявою про збільшення позовних вимог, в якій просить суд визнати право власності за ДП «Санаторно-курортний комплекс «Моршинкурорт» ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» на частку нерухомого майна спального корпусу санаторію «Лаванда» за адресою м. Моршин, вул. Франка, 33 у розмірі 1846/10000, витребувати у ТОВ «Регіональний девелопмент» частину нерухомого майна в розмірі 1846/10000 будівлі спального корпусу санаторію «Лаванда», розташованого за адресою Львівська область, м. Моршин, вул. Франка, 33 в користь ДП «Санаторно-курортний комплекс «Моршинкурорт» ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця». Даною заявою було змінено підставу позову шляхом обґрунтування нової позовної вимоги (Т. І а.с. 129-131).

За змістом ст. 22 ГПК України до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Тобто, зміна предмета або підстав позову можливе лише до початку розгляду господарським судом справи по суті.

Початок розгляду справи по суті співпадає з початком розгляду безпосередньо позовних вимог, тобто після відкриття судового засідання та проведення інших дій пов'язаних з підготовкою до розгляду справи.

Заяви (клопотання) про зміну предмета або підстав позову, подані після початку розгляду господарським судом справи по суті, залишаються без розгляду

Як вбачається з матеріалів справи,суд першої інстанції ухвалою від 16.07.2010 р. порушив провадження у справі та призначив розгляд справи на 31.08.2010 р., а позивач звернувся до суду із заявою про збільшення позовних вимог від 20.09.2010 р.

За таких обставин, суд першої інстанції в порушення вимог ст. 22 ГПК України прийняв до розгляду заяви про зміну предмета позову, які були подані після початку розгляду судом першої інстанції даної справи по суті.

Враховуючи допущене порушення судом першої інстанції норм процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про залишення позову в частині визнання за ДП «Санаторно-курортний комплекс «Моршинкурорт»ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця»права власності на будівлю спального корпусу санаторію «Лаванда», в цілому, розташованого за адресою: Львівська область, м. Моршин, вул. Франка, 33, без розгляду.

Суд першої інстанції, приймаючи до розгляду заяву про збільшення позовних вимог від 20.09.2010 р., не звернув увагу, що платіжне доручення № 3805 від 17.09.2010 р., яким була оплачена позовна вимога про визнання права власності, оформлене з порушенням вимог п. 14 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Головна державної податкової інспекції від 22.04.1993 р. № 15, а саме на ньому відсутній напис «Зараховано в дохід бюджету ___ грн. (дата)».

Щодо позовної вимоги про витребування у ТОВ «Регіональний девелопмент»частини нерухомого майна в розмірі 1846/10000 будівлі спального корпусу санаторію «Лаванда», розташованого за адресою Львівська область, м. Моршин, вул. Франка, 33 в користь ДП «Санаторно-курортний комплекс «Моршинкурорт»ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», Львівський апеляційний господарський суд зазначає наступне:

Обґрунтовуючи позов в цій частині, позивач зазначає про те, що частка в розмірі 1846/10000 спального корпусу санаторію «Лаванда»вибуло з володіння ДП «Санаторно-курортний комплекс «Моршинкурорт»ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця»всупереч волі власника та перейшло у власність ТОВ «Регіональний девелопмент»і за станом на день звернення з позовом до суду частка спального корпусу санаторію «Лаванда» в розмірі 1846/10000 перебуває у його володінні.

Як зазначає позивач, доказом його права власності, є рішення Виконавчого комітету Моршинської міської ради від 17.09.2003 р. № 238, яке винесене на підставі рішення Господарського суду Львівської області у справі № 1/209-20/209 від 28.05.2003 р. та витяг про реєстрацію права власності № 2870687 від 19.02.2004 р.

Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (ст. 387 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном ( ч. 1 ст. 317 ЦК України).

Згідно з ч. 1, 2 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно з ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню, ч. 1, 2 ст. 386 ЦК України.

Відповідно до ст. 387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Власник вправі вимагати повернення (віндикації) свого майна з чужого незаконного володіння, а також належного йому майна, придбаного володільцем від особи, яка не мала права його відчужувати (ст. 388 ЦК України).

Позивачем за віндикаційним позовом може бути власник майна, який на момент подання позову не володіє цим майном. Відповідачем у справі виступає особа, що на момент подання позову фактично володіє майном без підстав, передбачених законом або адміністративним актом чи договором, які відповідають вимогам закону. Власник вправі витребувати своє майно від особи, у якої воно фактично знаходиться у незаконному володінні.

У даному випадку віндикаційний позов заявлено до ТОВ «Регіональний девелопмент», а в обґрунтування своїх вимог позивач наводить докази лише на підтвердження свого права власності на частку спального корпусу санаторію «Лаванда»в розмірі 1846/10000, проте не надав суду доказів того, що зазначена частка спального корпусу санаторію «Лаванда»в розмірі 1846/10000 перебуває саме у володінні відповідача.

Тобто, позивачем жодним чином не доведено факту реалізації відповідачем права володіння часткою спального корпусу санаторію «Лаванда»в розмірі 1846/10000 на момент подання позову до суду, а саме не доведено того, що майно фактично знаходиться у незаконному володінні відповідача. Даної обставини не було врахованого судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення.

Натомість, апеляційний господарський суд зазначає, що об'єктом віндикаційного позову може бути індивідуально визначене майно, яке існує в натурі на момент подання позову.

Позовні вимоги щодо витребування майна стосуються частки спального корпусу санаторію «Лаванда»в розмірі 1846/10000, проте вказаний розмір частки не є ознакою майна, на яке можна зареєструвати право власності, що виключає можливість відповідно володіти, користуватися та розпоряджатися таким майном.

Львівський апеляційний господарський суд зазначає, що на час розгляду даної справи у провадженні Господарського суду Львівської області  перебувала справа за № 21/176 (провадження у якій було зупинено) за позовом ТОВ «Регіональний девелопмент»до ДП «Санаторно-курортний комплекс «Моршинкурорт»ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця»про виділення в натурі частки розміром 1846/10000 у майні спального корпусу санаторію «Лаванда». Предмет даної справи підтверджує, що майно щодо якого подано ТОВ «Регіональний девелопмент»позов по даній справі на момент її розгляду не виділено, а тому володіти ним останній не взмозі.

Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції при прийнятті рішення неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи та порушив норми процесуального права, що призвело до прийняття неправильного рішення.

У зв'язку з залишення без розгляду позову в частині визнання за ДП «Санаторно-курортний комплекс «Моршинкурорт»ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця»права власності на будівлю спального корпусу санаторію «Лаванда», в цілому, розташованого за адресою: Львівська область, м. Моршин, вул. Франка, 33, сплачене державне мито в розмірі 7 300 грн. підлягає поверненню з Державного бюджету України.

З врахуванням наведеного та керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу задоволити частково.

2.Рішення Господарського суду Львівської області від 02.11.2010 р. у справі  № 22/134 скасувати.

3.Прийняти нове рішення. Позов в частині визнання за ДП «Санаторно-курортний комплекс «Моршинкурорт»ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця»права власності на будівлю спального корпусу санаторію «Лаванда», в цілому, розташованого за адресою: Львівська область, м. Моршин, вул. Франка, 33 залишити без розгляду.

У позові в частині витребування у ТОВ «Регіональний девелопмент»частини нерухомого майна в розмірі 1846/10000 будівлі спального корпусу санаторію «Лаванда», розташованого за адресою Львівська область, м. Моршин, вул. Франка, 33 в користь ДП «Санаторно-курортний комплекс «Моршинкурорт»ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», стягнення з ТОВ «Регіональний девелопмент»на користь ДП «Санаторно-курортний комплекс «Моршинкурорт»ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця»7 300 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - відмовити.

4.Судові витрати за розгляд справи в суді першої інстанції покласти на позивача.

5.Стягнути з ДП «Санаторно-курортний комплекс «Моршинкурорт»ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця»(82482, Львівська область, м. Моршин, Паркова площа, 3, код ЄДРПОУ 02649905) на користь ТОВ «Регіональний девелопмент»(79015, м. Львів, вул. Героїв УПА, 72, код ЄДРПОУ 35382590) 3 650 грн. витрат за перегляд судового рішення в апеляційному порядку.

6.Повернути ДП «Санаторно-курортний комплекс «Моршинкурорт»ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця»(82482, Львівська область, м. Моршин, Паркова площа, 3, код ЄДРПОУ 02649905) з бюджету сплачене відповідно до платіжного доручення № 3805 від 17.09.2010 р. державне мито в розмірі 7 300 грн.

7.Місцевому господарському суду видати відповідний наказ та довідку.

8.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

9.Матеріали даної справи повернути до місцевого господарського суду.

Головуючий суддя                                                                           Кузь В.Л.

Суддя                                                                                                 Юркевич М.В.

Суддя                                                                                                 Желік М.Б.