Постанова

від 17.02.2011 по справі 07/86-10

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

 ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" лютого 2011 р.                                                           Справа № 07/86-10  

Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду  у складі:

головуючий суддя  Сіверін В. І., суддя Терещенко О.І. , суддя  Черленяк М.І.

при секретарі Новіковій Ю.В.

за участю представників сторін:

позивача - Познянського В.А., дов. б/н від 22.06.10 року

відповідачів - 1) не з'явився; 2) не з"явився

третьої особи - Познянського В.А., дов. б/н від 08.02.2011 року

апелянта  - не з‘явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільгосптехніка", с. Олексіївна Нікопольського району Дніпропетровської області, (вх. № 2342 Х/1-18) на рішення господарського суду Харківської області від 31.05.10 р. у справі № 29/434-05

за позовом   Відкритого акціонерного товариства "Пересувне управління механізації будівництва та автотранспорту", м. Нікополь, Дніпропетровської області

до

1) Товариства з обмеженою відповідальністю  "Файтер", м. Харків,

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Дексум", м.Київ,

третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні відповідачів, - Товариство з обмеженою відповідальністю "Сільгосптехніка", м. Дніпропетровськ,

про визнання договорів недійсними та стягнення 5000,00 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Відкрите акціонерне товариство "Пересувне управління механізації будівництва та автотранспорту" звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю  "Файтер" та до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дексум" про визнання недійсними договору купівлі-продажу автомобілів та договору купівлі-продажу будівельної техніки від 20.04.2004 року, а також про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомості від 27.05.2004 року і про стягнення з ТОВ “Файтер”5000,0 грн. штрафу.

          Рішенням господарського суду Харківської області від 26.10.2004 року у справі  № 29/510-04 в позові було відмовлено повністю.

У  жовтні 2005 року  ВАТ "Пересувне управління механізації будівництва та автотранспорту" звернулося до господарського суду Харківської області з заявою про перегляд рішення від 26.10.2004р. за нововиявленими обставинами.

Рішенням господарського суду Харківської області від 21.11.2005 року у справі          № 29/434-05 (новий розгляд справи № 29/510-04) заяву позивача про перегляд рішення господарського суду Харківської області від 26.10.2004 року за нововиявленими обставинами  задоволено частково: рішення господарського суду Харківської області від 26.10.2004 року скасовано,  позов залишено без розгляду.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 02.03.2006 року вказане рішення господарського суду Харківської області від 21.11.2005 року у справі          № 29/434-05 залишеною без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 14. 06.2006 року рішення  господарського суду Харківської області від 21.11.2005 року скасовано, заяву ВАТ  "Пересувне управління механізації будівництва та автотранспорту" про перегляд рішення господарського суду Харківської області від 26.10.2004 року за нововиявленими обставинами залишено без задоволення.

В червні 2006 року ВАТ  "Пересувне управління механізації будівництва та автотранспорту" вдруге звернулося до господарського суду першої інстанції з  заявою про перегляд рішення від 26.10.2004 року за нововиявленими обставинами.

Рішенням господарського суду Харківської області від 06.07.2009р. у справі           № 29/370-06 (новий розгляд справи № 29/434-05)  скасовано рішення господарського суду Харківської області від 26.10.2004 року у справі № 29/510-04, позов ВАТ  "Пересувне управління механізації будівництва та автотранспорту" задоволено повністю. Визнано недійсним договір купівлі-продажу автотранспорту від 20.04.2004 року, укладений між ВАТ  "Пересувне управління механізації будівництва та автотранспорту"  та ТОВ “Файтер”; визнано недійсним  договір купівлі-продажу будівельної техніки від 20.04.2004 року, укладений між ВАТ  "Пересувне управління механізації будівництва та автотранспорту" та  ТОВ «Файтер», визнано недійсним договір купівлі-продажу нерухомості від 27.05.2004 року, укладений між ВАТ  "Пересувне управління механізації будівництва та автотранспорту"та ТОВ «Дексум;  присуджено до  стягнення з ТОВ “Файтер”5000,0 грн. штрафу.

       ТОВ “Сільгосптехніка”"( 53272, Дніпропетровська область, Нікопольський район, с. Олексіївна, вул. Комсомольська 74, код ЄДРПОУ 30831823, єдиним засновником якого є ТОВ «Мамаївський агропромисловий комбінат»), не погодившись з рішенням господарського суду Харківської області від 06.07.2009 року звернулася з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України.

Постановою Вищого господарського суду України від 11.11.2009 року касаційну скаргу задоволено, рішення господарського суду Харківської області  від 06.07.2009 року у справі  № 29/370-06 скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду Харківської області в іншому складі суддів.

Підставою для скасування зазначеного рішення місцевого господарського суду  від 06.07.2009 року  стало те, що місцевий господарський суд, визнавши недійсними договори купівлі-продажу нерухомого майна не притягнув до участі у справі ТОВ “Сільгосптехніка ", як власника спірного майна і не з»ясував, чи стосується прийняте рішення  прав і обов»язків скаржника.

При новому розгляді справи № 29/370-06 в господарському суді Харківської області було присвоєно новий номер –№07/86-10.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 01 квітня 2010 року  у справі № 07/86-10 було  залучено до участі у справі  в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача –Товариство з обмеженою відповідальністю “Сільгосптехніка " ( код ЄДРПОУ 30831823) м. Дніпропетровськ.

Рішенням господарського суду Харківської області від 31 травня 2010 року у справі № 07/86-10 (суддя Інте Т.В.) позов було задоволено. Договір купівлі-продажу автомобілів від 20.04.2004 року, укладений між ВАТ "Пересувне управління механізації будівництва та автотранспорту" та ТОВ "Файтер", визнано недійсним. Договір купівлі-продажу будівельної техніки від 20.04.2004 р., укладений між ВАТ "Пересувне управління механізації будівництва та автотранспорту" та ТОВ "Файтер", визнано недійсним. Договір купівлі-продажу нерухомості від 27.05.2004 р., укладений між ВАТ "Пересувне управління механізації будівництва та автотранспорту" та ТОВ "Дексум", визнано недійсним.

ТОВ "Сільгосптехніка"( 53272, Дніпропетровська область, Нікопольський район, с. Олексіївна, вул. Комсомольська 74, код ЄДРПОУ 30831823), з цим рішенням місцевого господарського суду не погодилось, звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, просило скасувати рішення господарського суду Харківської області від 31 травня 2010 року у справі № 07/86-10 та прийняти нове рішення, яким провадження у справі про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Харківської області від 26.10.2004 р. припинити на підставі статті 80 Господарського процесуального кодексу України, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи, що, на його погляд, призвело до прийняття неправильного рішення.

Апеляційну скаргу з урахуванням доповнень до неї обгрунтовує тим, що при новому розгляді даної справи суд першої інстанції залучив до участі у справі третьою особою  -  ТОВ “Сільгосптехніка””(м. Дніпропетровськ, вул. Академіка Лазаряна, 3 -  в.о. директора Волкова О.М.), в особі засновника Закритого акціонерного товариства “Восход".

Однак, на думку апелянта, дана особа не є законним власником ТОВ “Сільгосптехніка” та не могла представляти інтереси товариства, так як існують обставини, які встановлені постановою  Вищого   господарського  суду  України   від  24.05.2005  року  у  справі №2/2176, які вказують на те, що єдиним засновником (учасником) ТОВ “Сільгосптехніка” є ТОВ “Мамаївський агропромисловий комбінат” (Чернівецька область, Кіцманський район, с. Мамаївці, вул. Кіцманська, 44), якому належать 100% у ТОВ "Сільгосптехніка".

Також зазначає, що на підставі  зазначеної постанови Вищого господарського суду України від 24.05.2005 року по справі №2/2176, господарським судом Дніпропетровської області від 26.09.2005 року у справі №12/55 винесено рішення, яким позовні вимоги задоволено: визнано недійсною нову редакцію статуту ТОВ “Сільгосптехніка” від 04.03.2005 року, зареєстрованого Нікопольською районною державною адміністрацією 22.03.2000 року за номером 12081050006000004; зобов'язано Управління з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних    осіб-підприємців    Дніпропетровської    міської    ради    зареєструвати    статут    ТОВ “Сільгосптехніка” у новій редакції, затвердженій ТОВ “Мамаївський агропромисловий комбінат" (наказом №07/09 від 07.09.2004 року).

А тому, оскільки постанова Вищого господарського суду України від 24.05.2005 року по справі №2/2176 є чинною, то всі записи до Єдиного Державного реєстру стосовно ТОВ “Сільгосптехніка”, внесені ЗАТ “Восход” на підставі  рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.11.2004 року та постанови  Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.02.2005 року по справі №2/2176, скасовані постановою господарського суду Дніпропетровської області від 17.10.2006 рої справі №А28/298-06.

Крім того, вказує на те, що місцевим господарським судом не зазначено, які обставини він вважає нововиявленими та на яких підставах задоволено заяву позивача про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, а рішення господарського суду Харківської області від від 26.10.2004 року, яким в задоволенні позову відмовлено, так і не скасовано.

Відповідно до постанови Вищого господарського суду України від 11.11.2009 року по справі №29/370-06 - скасовано рішення господарського суду Харківської області від 06.07.2009 року у справі №29/370-06, яким задоволено заяву позивача про перегляд рішення господарського суду Харківської області від 26.10.2004 року та визнано недійсними договори купівлі-продажу автомобілів, будівельної техніки, нерухомості.

Всі ці обставини, на думку апелянта, не розглянуті місцевим господарським судом, що призвело до прийняття незаконного рішення у справі.

Окрім цього, вказує на те, що  згідно з витягами із єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серія АБ №011795 від 26.12.2007 року відповідачі у справі - ТОВ “Дексум” (витяг серія АБ №011795 від 26.12.2007 року) та ТОВ “Файтер” (витяг серія АБ №011794 від 26.12.2007 року) на момент розгляду справи господарським судом Харківської області припинили свою діяльність шляхом ліквідації, відомості із державного реєстру було виключено.

У зв"язку з цим, згідно із пунктом 21 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 12.09.1996 року №02-5/334 “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із створенням, реорганізацією та ліквідацією підприємства господарський суд на підставі пункту З статті 62 ГПК України повинен був  відмовити у прийнятті позовної заяви, поданої до ліквідованого підприємства, а у разі, якщо після порушення провадження у справі буде встановлено, що підприємство-відповідач ліквідоване - припинити провадження у справі відповідно до пункту 6 статті 80 ГПК України.

Також звертає увагу на те, що перегляд рішення від 26.10.2004 року за ново виявленими обставинами, що було здійснено місцевим господарським судом при ухваленні рішення від 31 травня 2010 року, не основано на жодній нововиявленій обставині, оскільки  різниця між вказаними двома рішеннями полягає виключно у різному тлумаченні змісту статті 202 ЦК України, яка під правочином визнає окремий договір, а не сукупність договорів, а перелічені судом першої інстанції докази - висновки судової експертизи, тощо - є новими доказами, які могли бути подані позивачем при первинному розгляді справи шляхом заявлення клопотання про призначення відповідної судової експертизи.

Також вказує на те, що посилання господарського суду першої інстанції на те, що матеріалами кримінальної справи, обвинувальним висновком, матеріалами судово-економічної експертизи № 533, матеріалами додаткової судово-економічної експертизи № 6013/7067, матеріалами правової експертизи, проведеної в жовтні 2007 року, підтверджується факт перевищення позивачем та відповідачами показника розміру статутного фонду, який передбачає обов'язкове отримання згоди вищого органу управління товариства, не можуть прийматись як підстава для ухвалення нового рішення у справі, так як згідно з пунктом 1.3. роз'яснення Президії Вищого господарського суду України від 21.05.2002 року № 04-5/563 не можуть вважатись нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 14.09.2010 р. у справі №07/86-10 апеляційну скаргу ТОВ “Сільгосптехніка” залишено без розгляду з посиланням на пункт 1 частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України.

       Виносячи ухвалу від 14.09.2010 року у справі № 07/86 про залишення без розгляду на підставі пункту 1 частини 1 статті 81 ГПК України апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільгосптехніка", розташованого за адресою: Дніпропетровська область, Нікопольський район, село Олексіївна, вул. Комсомольська, 74, підписаної директором ТОВ "Сільгосптехніка" Мусіним О.П. Харківський апеляційний господарський суд виходив з того, що апеляційна скарга підписана особою, яка не має права її підписувати.

При цьому, суд апеляційної інстанції вказав на те, що із рішення господарського суду Харківської області від 31 травня 2010 року вбачається, що в якості третьої особи у справі № 07/86-10 приймало участь ТОВ "Сільгосптехніка" (статут затверджений протоколом №21 загальних зборів акціонерів ЗАТ "Восход" від 10.03.2005 р. та зареєстрований 14.03.2005 р. за номером запису 12081050008000004, довідка з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України АА№240758), розташоване в м. Дніпропетровську по вул. Академіка Лазаряна, 3, учасником якого є Закрите акціонерне товариство "Восход", а в якості представника товариства в господарському суді Харківської області приймав участь директор Волков О.М., призначений зборами учасників, про що свідчить  протокол та наказ №2-к від 05 травня 2009 р.

Доказів виключення Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільгосптехніка", розташованого за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Академіка Лазаряна, 3 та внесення реєстратором відповідних змін до державного реєстру чи проведення державної реєстрації змін до установчих документів у встановленому порядку сторонами не надано.

Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю "Сільгосптехніка", розташоване за адресою: 53272, Дніпропетровська область, Нікопольський район, с. Олексіівка, вул. Комсомольська, 74, засновником якого є ТОВ "Мамаївський агропромисловий комбінат" та директором якого є Мусін Олександр Петрович,  участі у розгляді справи № 07/86-10 не приймало та учасником судового процесу 31.05.2010 р. не було.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що апеляційна скарга ТОВ "Сільгосптехніка", розташованого за адресою: Дніпропетровська обл., Нікопольський район, село Олексіївка, вул. Комсомольська, буд. 74, підписана директором ТОВ "Сільгосптехніка" Мусіним О.П., призначеним на зазначену посаду директором ТОВ "Мамаївський агропромисловий комбінат" Севідовим О.Ф., підписана особою, яка не має права її підписувати, оскільки учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільгосптехніка" є Закрите акціонерне товариство "Восход", а довіреність №1 від 08.02.2010 р. за підписом директора Мусіна О.П., видана Криворученко Є.В., на представництво ТОВ "Сільгосптехніка", є недійсною.

       ТОВ “Сільгосптехніка”"( 53272, Дніпропетровська область, Нікопольський район, с. Олексіївна, вул. Комсомольська 74, код ЄДРПОУ 30831823, єдиним засновником якого є ТОВ «Мамаївський агропромисловий комбінат»)  подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, просило скасувати  ухвалу апеляційного господарського суду  від 14.09.2010р. з посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Постановою Вищого господарського суду України від 07 грудня 2010року касаційну скаргу ТОВ "Сільгосптехніка" задоволено. Ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 14.09.2010р. скасовано. Справу направлено до Харківського апеляційного господарського суду для розгляду апеляційної скарги.

       Направляючи справу на розгляд Харківському апеляційному господарському суду, Вищий господарський суд України  у постанові від 07 грудня 2010 року  зазначив про таке.

21.11.2004 року господарським судом Дніпропетровської області прийнято рішення у справі № 2/2176 про зобов'язання Нікопольського районного держреєстратора зареєструвати Статут ТОВ „Сільгосптехніка" у редакції, затвердженій загальними зборами акціонерів ЗАТ „Восход". Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.02.2005 року вказане рішення господарського суду Дніпропетровської області частково змінено, а постановою Вищого господарського суду України від 24.05.2005 року зазначені рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.11.2004 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.02.2005 року скасовано, в позові ЗАТ "Восход" відмовлено.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 26 вересня 2005 року у справі № 12/55, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.06.2008 року та постановою Вищого господарського суду від 07 жовтня 2008 року, визнано недійсною нову редакцію статуту ТОВ "Сільгосптехніка" від 04.03.2005 року, зареєстрованого Нікопольською державною адміністрацією 22 березня 2000 року за номером 12081050006000004, відповідно до якої засновником вказано ЗАТ "Восход".

Також в постанові господарського суду Дніпропетровської області від 17.10.2006 року у справі № А28/298-06 встановлено, що "приймаючи до уваги, що постанова Вищого господарського суду України у справі № 2/2176 від 24.05.2005 року є чинною та неоскарженою в установленому порядку, всі записи до ЄДРПОУ стосовно ТОВ "Сільгосптехніка" внесені на підставі рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.11.2004 року та постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.02.2005 року у справі № 2/2176 підлягають скасуванню".

Відповідно до резолютивної частини вказаного рішення господарського суду Дніпропетровської області скасовано усі записи, внесені Державним реєстратором до ЄДРПОУ, які стосуються зміни складу засновників (перереєстрації на засновника ЗАТ "Восход"), зміни керівника юридичної особи (щодо перереєстрації керівником Ковальової), зміни місцезнаходження (щодо перереєстрації, підприємства за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Академіка Лазаряна 3). Згідно цього рішення керівником ТОВ "Сільгосптехніка" є Мусін О.П., а засновником - ТОВ "Мамаївський агропромисловий комбінат".

Крім того, питання щодо повноважень ОСОБА_1. як директора ТОВ „Сільгосптехніка", розглядалось Дніпропетровським   апеляційним   судом, і постановою від 19.10.2005 року у справі № 11/222, залишеній без змін постановою Вищого господарського суду України від 21.12.2005 року, реєстрація у ЄДРПОУ ЗАТ "Восход" в якості засновника ТОВ „Сільгосптехніка" та ОСОБА_1. в якості директора ТОВ "Сільгосптехніка" визнано незаконними.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України постановою від 07.12.2010 року у справі №07/86-10 ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 14.09.2010 року скасувала, а справу направила до Харківського апеляційного господарського суду для розгляду по суті апеляційної скарги.        

       Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 14.01.2011 року апеляційну  скаргу ТОВ “Сільгосптехніка”"( 53272, Дніпропетровська область, Нікопольський район, с. Олексіївна, вул. Комсомольська 74) прийнято до провадження та призначено її до розгляду на 09.02.2011 року на 10:30.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу та його представник в судовому засіданні  09.02.2011 року проти її доводів заперечує, вважає оскаржуване рішення законним та обгрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Свої заперечення обгрунтовує тим, що з урахуванням частини 1, 3 статті 4 , статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців" осіб, які оскаржують судове рішення, не можна вважати учасниками судового процесу у справі №07/86-10.

Також вказує на те, що висновки місцевого господарського суду є обгрунтованими та законними так як грунтуються на постанові Нікопольського міськрайонного  суду Дніпропетровської області  від 29.05.2009 року у справі №1-171/09 та матеріалах слідства у кримінальній справі (по обвинувальному висновку, висновках судових експертиз) щодо незаконності відчуження спірного майна.

Крім того, зазначає, що твердження скаржника про обов'язок суду припинити провадження у справі в зв'язку з виключенням відповідачів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців є необгрунтованим та не може слугувати підставою для скасування оскаржуваного рішення, оскільки на момент звернення позивача до суду за захистом порушених прав та з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення від 26.10.2004 року у справі №29/510-04 відповідачі не були виключені з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

До того ж, як вказує позивач, факт припинення ТОВ “Файтер”та ТОВ “Дексум”, які були використані у протиправному заволодінні майном позивача, не спростовує незаконності договорів купівлі-продажу, встановленої слідством у кримінальній справі, та не позбавляє позивача законного права та можливості вимагати визнання факту їх недійсності.

Представник першого відповідача в судове засідання не з"явився, на адресу Харківського апеляційного господарського суду повернулась надіслана першому відповідачу  копія ухвали, якою було призначено розгляд апеляційної скарги в даному судовому засіданні з відміткою пошти  "за закінченням терміну зберігання".

Представник другого відповідача в судове засідання також не з"явився, на адресу Харківського апеляційного господарського суду повернулась надіслана другому відповідачу  копія ухвали, якою було призначено розгляд апеляційної скарги в даному судовому засіданні з відміткою пошти "за зазначеною адресою не проживає".

В матеріалах справи містяться витяги з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб, відповідно до яких юридичну особу першого відповідача - ТОВ "Файтер" та юридичну особу другого відповідача ТОВ "Дексум" станом на 26.12.2007 року припинено.

А тому, колегія суддів розглядає апеляційну скаргу за відсутності представників першого та другого відповідачів за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Представник третьої особи -  ТОВ “Сільгосптехніка” ( 49010, Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул. Академіка Лазаряна, 3 код ЄДРПОУ 30831823,) в судовому засіданні 09.02.2011 року підтримав апеляційну скаргу

Представник апелянта -ТОВ “Сільгосптехніка” ( 53272, Дніпропетровська область, Нікопольський район, с. Олексіївна, вул. Комсомольська 74, код ЄДРПОУ 30831823) в судове засідання не з‘явився. На  адресу апеляційного господарського суду від апелянта 07.02.2011 року  надійшло письмове клопотання про відкладення розгляду справи, в якому він просить відкласти розгляд справи у зв‘язку з неможливістю його представника  Денисова О.С. з‘явитися в судове засідання 09.02.2011 року через участь у розгляді справи , призначеної апеляційним судом Вінницької області на 09.02.2001 року. При цьому апелянт зазначив, що у разі визнання апеляційним господарським судом можливим розгляду за наявними матеріалами, він просить розглядати справи без участі його представника.

Колегія суддів, розглянувши дане клопотання, дійшла висновку про відмову в його задоволенні, оскільки апелянтом не зазначено з урахуванням вимог статті 77 ГПК України, яким чином нез"явлення його представника унеможливить розгляд даної справи.

Заслухавши усні пояснення представника позивача та третьої особи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, дослідивши обставини і матеріали справи, в тому числі наявні у ній докази, відповідність викладених в рішенні висновків цим обставинам і доказам, а також перевіривши додержання та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального  права, колегія суддів  дійшла висновку, що апеляційна скарга  підлягає задоволенню, а рішення господарського суду першої інстанції - скасуванню, виходячи з наступного.

       З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та 1-им відповідачем-Товариством з обмеженою відповідальністю “Файтер” було укладено договір купівлі-продажу автомобілів та договір купівлі - продажу  будівельної техніки  на загальну суму 325970,00 грн.

Відповідно до пункту 3.2 вказаних договорів було передбачено проведення оплати  вартості будівельної техніки та автомобілів шляхом передачі векселя на суму 325970,00 грн. та 310725,00 грн. відповідно, зі строком платежу 2 роки.

Зазначені договори було укладено на умовах, погоджених зі спостережною радою ВАТ “ПУМБ”, згідно протоколу засідання якої від 20.04.2004 року у складі голови Спостережної ради Севідова О.Ф., члена ради Кір’яненко М.Д., запрошеного голови Правління Мосіна О.П. було вирішено дати згоду на продаж автомобілів, причепів та механізмів за встановленими цінами на суму 636695,00 грн. з формою оплати передачею простого векселя.

На виконання умов вказаних договорів від 20.04.2004 року позивач передав, а ТОВ “Файтер”  прийняв будівельну техніку в кількості 12 одиниць на загальну суму 325970,00 грн., за переліком, який мається в матеріалах справи, що підтверджується актом прийому передачі будівельної техніки від 20.04.04 р. (т.1, а.с. 11).

Вирішуючи справу та задовольняючи позовні вимоги, господарський суд першої інстанці виходив з того, що відповідно до свідоцтва №00407001134, виданого 25.12.2003 року Нікопольською об’єднаною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області, ВАТ “ПУМБ” –позивач  в 2004 році був платником єдиного податку та відповідно до Указу Президента України від 03.07.1998 року “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності малого підприємництва”, а також листа ДПАУ від 25.02.2003 року №3162/17-0517  йому  як платнику єдиного податку на час укладення договору було заборонено здійснювати розрахунки не у грошовій формі.

В порушення вимог чинного законодавства позивач, як платник єдиного податку на момент здійснення операцій по відчуженню будівельної техніки проводив розрахунки з застосуванням вексельної форми оплати .

Викладені обставини підтверджуються матеріалами - кримінальної справи №70059156, судово-економічної експертизи №533, додаткової судово-економічної експертизи №6013/7067, правової експертизи, постановою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області №1-171/09 від 29.05.2009 року.

Окрім того, посилаючись на положення ст. ст. 98, 159 ЦК України, ст. ст. 41, 59, 65 Закону України “Про господарські товариства”, відповідно до яких  погодження на укладення угод на суму більше 50% статутного капіталу товариства належить до виключної компетенції вищого органу (загальних зборів акціонерів) товариства та обставини,  які було встановлено слідством у кримінальній справі щодо  визначення  розміру статутного капіталу позивача, який на момент укладення угод становив 1118972,00 грн., місцевий господарський суд дійшов висновку, що погоджуючи відчуження автомобільної  і будівельної техніки на суму 636695,00 грн., наглядова рада позивача, вийшла за межі своєї компетенції, оскільки зазначена сума становила 56,89% статутного фонду товариства.

Також, відповідно до матеріалів справи,  27.05.2004 року між Відкритим акціонерним товариством “Пересувне управління механізації будівництва та автотранспорту” (ВАТ “ПУМБ”) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Дексум” був укладений договір купівлі-продажу нерухомості, згідно якого позивач продав, а ТОВ “Дексум”придбав комплекс, який складається зі стоянки з боксами літ. “В”, боксів службових і технічного призначення літ. “Д”, будівлі профілактики для автотранспорту літ. “Б”, майстерні для ПУМБА з побутовими приміщеннями літ. “А”, які знаходяться в м. Нікополі по вул. Лісній, 1 “а”.

Продаж вказаного майна було вчинено за 186224,00 грн. на підставі протоколу засідання Спостережної ради позивача від 20.04.2004 року з формою оплати передачею простого векселя з строком платежу 2 роки.

Зазначене майно було передано ВАТ “ПУМБ ”та прийнято покупцем ТОВ “Дексум” за актом прийому-передачі від 27.05.2004 року.

Посилаючись на те, що дійсна ринкова вартість нерухомого майна, яке було відчужено за договором купівлі-продажу від 27.05.2004 року згідно висновку фахівців ТБ “Універсал”, на час продажу  становила 437041,00 грн., тобто понад 50% дійсного розміру статутного капіталу товариства, а продаж майна було вчинено за істотно заниженою ціною, а також на те, що  після відчуження рухомого майна ВАТ “ПУМБ” повинно було зменшити розмір статутного капіталу на суму відчуженої автомобільної і будівельної техніки, в зв’язку з чим розмір статутного капіталу товариства на момент укладення договору купівлі-продажу нерухомого майна мав становити 482277,00 грн., господарський суд першої інстанції дійшов висновку, що  за договором купівлі-продажу від 27.05.2004 року було відчужено майно товариства на суму, яка фактично дорівнювала 90,62% статутного капіталу товариства.

Грошові кошти за реалізовані автомобілі, будівельну техніку та майно на користь позивача не надійшли, місцезнаходження векселів в оплату: автомобілів, будівельної техніки та майна на теперішній час невідоме, договори купівлі-продажу невиконані, господарська діяльність позивача практично була зупинена, не було здійснено своєчасну сплату податків на користь держави, що потягло за собою накладення податкової застави Нікопольською ОДПІ з 08.06.2004 року, відчуження автомобілів, будівельної техніки та майна  було проведено за істотно заниженими цінами.

Виходячи з таких обставин та посилаючись на  частини 1 та  3 ст. 215 ЦК України,  суд першої інстанції дійшов висновку, що  договори купівлі-продажу автомобілів, будівельної техніки та майна, які були укладені 20.04.2004 року між Відкритим акціонерним товариством “Пересувне управління механізації будівництва та автотранспорту”і Товариством з обмеженою відповідальністю “Файтер”, а також договір купівлі-продажу нерухомості, укладений 27.05.2004 року між Відкритим акціонерним товариством “Пересувне управління механізації будівництва та автотранспорту” і Товариством з обмеженою відповідальністю “Дексум”, не відповідають вимогам діючого законодавства, оскільки були укладені посадовими особами ВАТ “ПУМБ” всупереч вимог ст. ст. 41, 59, 65 Закону України “Про господарські товариства”за відсутності згоди на те вищого органу ВАТ, з порушенням заборони вексельної форми розрахунків та були спрямовані на відчуження майна товариства на користь третіх осіб за заниженими цінами і без наміру настання правових наслідків у вигляді реального надходження грошових коштів за відчужене майно, а отже не відповідають умовам дійсності правочинів, встановленим ст. 203 ЦК України, в зв’язку з чим підлягають визнанню недійсними.

Однак, колегія суддів не може погодитись з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступних підстав.

Як було зазначено вище, Вищий господарський суд України скасовуючи постановою  від 11.11.2009 року рішення господарського суду Харківської області  від 06.07.2009 року у справі  № 29/370-06 з передачею справи на новий розгляд до господарського суду Харківської області в іншому складі суддів, вказував на те, що. що місцевий господарський суд, визнавши недійсними договори купівлі-продажу нерухомого майна не притягнув до участі у справі ТОВ “Сільгосптехніка ", як власника спірного майна і не з»ясував, чи стосується прийняте рішення  прав і обов‘язків скаржника.

З матеріалів справи вбачається, що 21.11.2004 року господарським судом Дніпропетровської області прийнято рішення у справі № 2/2176 про зобов'язання Нікопольського районного держреєстратора зареєструвати Статут ТОВ „Сільгосптехніка" у редакції, затвердженій загальними зборами акціонерів ЗАТ „Восход".

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.02.2005 року вказане рішення господарського суду Дніпропетровської області частково змінено, а постановою Вищого господарського суду України від 24.05.2005 року зазначені рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.11.2004 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.02.2005 року скасовано, в позові ЗАТ "Восход" відмовлено.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 26 вересня 2005 року у справі № 12/55, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.06.2008 року та постановою Вищого господарського суду від 07 жовтня 2008 року, визнано недійсною нову редакцію статуту ТОВ "Сільгосптехніка" від 04.03.2005 року, зареєстрованого Нікопольською державною адміністрацією 22 березня 2000 року за номером 12081050006000004, відповідно до якої засновником вказано ЗАТ "Восход".

Також в постанові господарського суду Дніпропетровської області від 17.10.2006 року у справі № А28/298-06 встановлено, що "приймаючи до уваги, що постанова Вищого господарського суду України у справі № 2/2176 від 24.05.2005 року є чинною та неоскарженою в установленому порядку, всі записи до ЄДРПОУ стосовно ТОВ "Сільгосптехніка" внесені на підставі рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.11.2004 року та постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.02.2005 року у справі № 2/2176 підлягають скасуванню".

Відповідно до резолютивної частини вказаного рішення господарського суду Дніпропетровської області скасовано усі записи, внесені Державним реєстратором до ЄДРПОУ, які стосуються зміни складу засновників (перереєстрації на засновника ЗАТ "Восход"), зміни керівника юридичної особи (щодо перереєстрації керівником Ковальової), зміни місцезнаходження (щодо перереєстрації, підприємства за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Академіка Лазаряна 3). Згідно цього рішення керівником ТОВ "Сільгосптехніка" є Мусін О.П., а засновником - ТОВ "Мамаївський агропромисловий комбінат".

Крім того, питання щодо повноважень ОСОБА_1. як директора ТОВ „Сільгосптехніка", розглядалось Дніпропетровським   апеляційним   судом, і постановою від 19.10.2005 року у справі № 11/222, залишеній без змін постановою Вищого господарського суду України від 21.12.2005 року, реєстрація у ЄДРПОУ ЗАТ "Восход" в якості засновника ТОВ „Сільгосптехніка" та ОСОБА_1. в якості директора ТОВ "Сільгосптехніка" визнано незаконними.

Однак, при новому розгляді даної справи суд першої інстанції залучив до участі у справі не ТОВ “Сільгосптехніка”, в особі єдиного засновника (учасника) ТОВ “Мамаївський агропромисловий комбінат” (код ЄДРПОУ 32898324), а  ТОВ “Сільгосптехніка” (в.о. директора Волков О.М.), в особі засновника Закритого акціонерного товариства “Восход”(м. Дніпропетровськ, вул. Ак. Лазаряна, 3).

Дана особа не є законним власником ТОВ “Сільгосптехніка” та не могла представляти інтереси товариства, так як існують обставини, які встановлені зазначеними вище рішеннями судових органів та вказують на те, що єдиним засновником (учасником) ТОВ “Сільгосптехніка” є ТОВ “Мамаївський агропромисловий комбінат” (Чернівецька область, Кіцманський район, с. Мамаївці, вул. Кіцманська, 44).

Відповідно до п. 2 ч. З ст. 104 Господарського процесуального кодексу України поруш норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місці суду, якщо справу розглянуто господарським судом за відсутністю будь-якої із сторії повідомленої належним чином про місце засідання суду.

Так, ТОВ “Сільгосптехніка”, єдиним засновником (учасником) якого є ТОВ “Мамаївський агропромисловий комбінат” (код ЄДРПОУ 32898324) не була повідомлена за своєю адресою 53272, Дніпропетровська область, Нікопольський район, с. Олексіївка, вул. Комсомольська, в результаті чого участь у справі приймала неуповноважена особа.

З матеріалів справи вбачається, що позивач  у  справі  звертався   із  заявою   про   перегляд  рішення   господарського Харківської області від 26.10.2004 року за нововиявленими обставинами, така заява була ним  подана  до господарського суду Харківської області 15 червня 2006 року та повинна була бути розглянутою після скасування   Постановою Вищого господарського суду України від 11.11.2009 року рішення господарського суду Харківської області  від 06.07.2009 року у справі  № 29/370-06 , яким було скасовано рішення господарського суду Харківської області від 26.10.2004 року у справі № 29/510-04 та позов ВАТ  "Пересувне управління механізації будівництва та автотранспорту" задоволено повністю.

Однак, в тексті рішення суду від 31.05.2010 року відсутнє посилання на розгляд заяви позивача  про   перегляд  рішення   господарського Харківської області від 26.10.2004 року за нововиявленими обставинами.

       Рішення господарського суду Харківської області від від 26.10.2004 року (суддя Тихий П.В.), яким в задоволенні позову відмовлено, не скасовано рішенням господарського суду Харківської області від  31.05 2010 року у справі  № 7/86-10.

Відповідно до ст. 113 ГПК України судове рішення господарського суду може бути переглянуто за нововиявленими обставинами за заявою сторони, не пізніше двох місяців з дня встановлення обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.

Всі ці обставини не розглянуті місцевим господарським судом  як і не вказано  які саме нововиявлені   обставини є наявними на момент прийняття рішення у справі та які були відсутні на момент прийняття рішення  від 26.10.2004 року у справі.

Посилання у рішенні суду на наявність кримінальних справ не може свідчити про факти, або обставини, що можуть тягти визнання недійсними певних договорів.   

Крім того, згідно із пунктом 21 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 12.09.1996 року №02-5/334 “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із створенням, реорганізацією та ліквідацією підприємства” господарський суд на підставі пункту З статті 62 ГПК України повинен відмовити у прийнятті позовної заяви, поданої до ліквідованого підприємства, а у разі, якщо після порушення провадження у справі буде встановлено, що підприсмство-відповідач ліквідоване - припинити провадження у справі відповідно до пункту 6 статті 80 ГПК України.

Згідно витягів із єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серія АБ №011795 від 26.12.2007 року відповідачі у справі - ТОВ “Дексум” (витяг серія АБ №011795 від 26.12.2007 року) та ТОВ “Файтер” (витяг серія АБ №011794 від 26.12.2007 року) на момент розгляду справи господарським судом Харківської області припинили свою діяльність шляхом ліквідації, відомості із державного реєстру було виключено.

Згідно з частиною 2 статті 33 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців»юридична особа вважається припиненою з

дати внесення до Єдиного   державного   реєстру   запису  про  державну реєстрацію припинення юридичної особи.

       Відповідно до статті 112 ГПК України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили за ново виявленими обставинами лише у тому випадку, якщо підставою для перегляду судових рішень господарського суду є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Посилання суду першої інстанції на те, що позивач як платник єдиного податку на момент здійснення операцій по відчудженню будівельної техніки проводив розрахунки з застосуванням вексельної форми оплати не підтверджується матеріалами справи та не є нововиявленою обставиною, адже податковий статус  був відомий на момент  розгляду справи.

Згідно із пунктом 1.3. роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 21.05.2002 року № 04-5/563 не можуть вважатись ново виявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами.

Відповідно до статті 1 Указу Президента України від 03.07.1998 року «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності малого підприємництва» суб'єкт, що використовує спрощену систему оподаткування у формі єдиного податку має право здійснювати розрахунки із використанням векселю, який не може передбачати використання іншої форми розрахунків, окрім грошових коштів. Відповідно до пункту 2 статті 1 Уніфікованого закону про прості та переказні векселі - вексель містить наказ про безумовну сплату грошових коштів.

Отже, використання вексельної форми розрахунків не заборонено чинним законодавством України.

Таким чином, перегляд рішення господарського суду Харківської області від 26.10.2004 року судом першої інстанції ухваленням рішення від 31 травня 2010 року не має у своїй основі жодної нововиявленої обставини, які могли бути  підставами здійснення перегляду судового рішення у справі, оскільки різниця між вказаними двома рішеннями полягає виключно у різному тлумаченні змісту статті 202 ЦК України, яка під правочином визнає окремий договір, а не сукупність договорів, навіть  схожих за своїм предметом.

Положення статей 41, 59, 65 Закону України “Про господарські товариства”, на які посилається місцевий господарський суд у рішенні від 31.05.2010 року, також вимагають отримання погодження від вищого органу управління виключно для укладення кожної окремої угоди, яка перевищує 50 відсотків розміру статутного фонду товариства. Розширення тлумачення цієї норми законодавство не передбачує.

        Посилання господарського суду першої інстанції на те, що матеріалами кримінальної справи, обвинувальним висновком, матеріалами судово-економічної експертизи № 533, матеріалами додаткової судово-економічної експертизи № 6013/7067, матеріалами правової експертизи, проведеної в жовтні 2007 року підтверджується факт перевищення позивачем та відповідачами показника розміру статутного фонду, який передбачає обов'язкове отримання згоди вищого органу управління товариства - також не можуть прийматись як підстава для прийняття нового рішення у справі за ново виявленими обставинами, так як згідно з пунктом 1.3 роз'яснення Президії Вищого господарського суду України від 21.05.2002 року № 04-5/563 не можуть вважатись нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами.

Відповідно до пункту 6) статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо, зокрема, підприємство чи організацію, які є сторонами, ліквідовано.

В матеріалах справи містяться витяги з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб, відповідно до яких юридичну особу першого відповідача - ТОВ "Файтер" та юридичну особу другого відповідача ТОВ "Дексум" станом на 26.12.2007 року припинено.

А тому, на думку колегії суду, провадження у даній справі підлягає припиненню на підставі  пункту 6) статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що місцевий господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення,  не повністю дослідив обставини, які мають значення для справи,  не правильно застосував норми матеріального та процесуального права, а тому  рішення підлягаю скасуванню , провадження по справі слід припинити.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 33, 43, пунктом 6 статті 80, статтями 99, 101, пунктом 3 статті 103, пунктами 1, 4 частини 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

У задоволенні клопотання апелянта - ТОВ “Сільгосптехніка” ( 53272, Дніпропетровська область, Нікопольський район, с. Олексіївна, вул. Комсомольська 74, код ЄДРПОУ 30831823) про відкладення розгляду справи відмовити.

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 31 травня 2010 року у справі № 07/86-10 скасувати.

Провадження у справі припинити.

Дана постанова набирає законної сили з дня її підписання і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя                             (підпис)                           Сіверін В. І.

Суддя                                                    (підпис)                           ТерещенкоО.І.       

Суддя                                                    (підпис)                           Черленяк М.І.