Рішення

від 07.02.2008 по справі 40/323

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048,

м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я  

іменем України

07.02.08 р.                                                                              

Справа № 40/323                              

Суддя господарського суду Донецької

області Підченко Ю.О.

При секретарі судового засідання

Ротар Н.Ю.

Розглянув у відкритому судовому

засіданні господарського суду справу

за позовом фізичної особи -

підприємця ОСОБА_1 м. Маріуполь

до відповідача приватного малого

підприємства "Регіна" м. Макіївка

про стягнення 16 665 грн.

за участю:

представників сторін:

від позивача  ОСОБА_1- фізична особа-підприємець, ОСОБА_2 -

юрисконсульт, ОСОБА_3 - юрисконсульт

від відповідача не прибув

Сторін було належним чином

повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з

урахуванням вимог ст. ст. 42, 43 ГПК України створені всі необхідні умови для

вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед

законом.

У судовому засіданні згідно ст. 77

ГПК України з  22.01.08р. до 07.02.08р.

було оголошено перерву для підготовки процесуального документа.

СУТЬ СПОРУ:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1

звернулася до господарського суду з позовом до приватного малого

підприємства" Регіна" про стягнення з останнього грошових коштів в

сумі 16 665 грн. придбаних без достатніх правових підстав відповідно до вимог

статті 1212 ЦК України.

Крім того, позивачем  відповідно до вимог ст. 66 ГПК України надане

клопотання про забезпечення  позову у

вигляді накладення арешту на розрахунковий рахунок  в установі банку відповідача.

Відповідач позовні вимоги не визнав

посилаючись на те, що між сторонами було укладено договір оренди нерухомого

майна. Підстав для розірвання його за законом не існує. Після оголошення

перерви у судовому засіданні, представник 

відповідача  до суду не прибув та

надав клопотання про відкладення слуханням справи, на тих підставах, що приймає

участь у судовому засіданні у Гірняцькому районному суді Донецької області.

Відсутність представника відповідача за поважними причинами не перешкоджає

розгляду спору по суті за наявними в ній матеріалами, тому його клопотання про

відкладення слухання справи не підлягає задоволенню.

З'ясувавши  фактичні 

обставини справи, докази на їх підтвердження,  приймаючи до уваги доводи позивача, суд

встановив:

Позов мотивовано тим, що 22.06.06р.

між  фізичною - особою ОСОБА_1 та

приватним підприємством "Регіна" було укладено договір оренди від

01.08.06р. за №674  торгової площі в

розмірі 220 кв. м. другого поверху торгівельного комплексу "ЮЗ",

розташованого за адресою: 86151, м. Макіївка, вул. Московська,1а, Центральний

ринок, що відповідає вимогам ст. 793 ЦК України.

Строк дії оренди встановлено у

договорі з 01.08.06р. по 01.09.06р. Майно (торгові площі) відповідно до умов

договору та приписів ст. 765 ЦК України у користування позивачу не було

передано.

22.06.06р. на підставі

домовленості  між сторонами,

позивачем  відповідно до квитанції до

прибуткового касового ордеру  за №2021,

нібито у якості авансового платежу було внесено орендну плату в розмірі 16 665

грн.

29.06.06р. позивач  вже звернувся до відповідача з заявою про

розірвання договору. У якості мотивів його розірвання є - відсутність у

відповідача правовстановлюючих документів на орендоване приміщення (торгівельні

площі),  невідповідність зазначеного

приміщення санітарним нормам для ведення торгівельної діяльності.

На думку позивача, за  згодою сторін, спірний договір було розірвано

29.06.06р., про що свідчить запис на самому тексті договору.

Між сторонами не існує правовідносин,

тому позивач у претензійному порядку звернувся до відповідача про повернення

йому грошових коштів в сумі 16 665 грн.

Відповідач претензію не визнав,

посилаючись на те, що між сторонами укладено договір оренди, а тому підстав для

повернення грошових коштів не існує.

Надавши правову кваліфікацію

відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи

та правову норму, яка підлягає застосуванню, суд дійшов висновку, що доводи

позивача обґрунтовані, а заперечення відповідача спростовуються наступними

обставинами:

Так, мотиви своїх заперечень проти

позову, відповідач обґрунтовує наявністю пункту 3.3 укладеного договору де

зазначено, що  на час припинення його дії

за ініціативою Орендаря, внесені у якості авансових платежів суми за оренду не

підлягають поверненню.

На підставі пункту 4.2 договору

Орендар зобов'язаний сплачувати Орендодавцю орендну  плату щомісячно, не пізніше 10-го числа

поточного місяця, на розрахунковий рахунок або внесенням до каси підприємства.

Судом прийнято до уваги, що

сторонами учасниками судового процесу є суб'єктами господарювання у розумінні

ст. 55 ГК України.   

Стаття 1212 ЦК України визначає, що

особа, яка набула майно чи грошові кошти або зберегла його у себе за рахунок

іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте

майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно чи грошові кошти.

Поняття "за рахунок іншої

особи" означає, що одночасно відбувається два моменти: придбання або

збереження майна однією особою та втрата майна іншою особою.

Тобто, ця стаття передбачає

позадоговірні зобов'язання, які виникають внаслідок придбання або зберігання

майна чи грошових коштів за рахунок іншої особи без достатніх підстав.

Факт набуття або збереження майна

чи грошових коштів без належних правових підстав одним суб'єктом правовідносин

за рахунок іншого суб'єкта правовідносин зумовлює виникнення зобов'язань

особливого виду, які мають назву кондикційних.

Кондикційні зобов'язання

відносяться до позадоговірних зобов'язань. Головною метою кондикційних

зобов'язань є відновлення майнового положення того суб'єкта, за рахунок котрого

інший суб'єкт безпідставно збагатився.

За таких обставин, перераховані

позивачем авансові платежі на адресу відповідача не є сплатою орендної плати

відповідно до умов договору, оскільки цей внесок не впливає на порядок

розрахунків між сторонами зазначеного у пункті 

4.2 договору. Помилковим є також ствердження сторін про припинення

правовідносин, так як зміст їх 

заперечень підтверджує те, що договір 

між сторонами фактично продовжує діяти та не розірвано у встановленому

законом порядку.

Пунктом 7  статті 180 Господарського кодексу України

встановлено, що строком дії господарського договору є час, впродовж якого

існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору.

На зобов'язання, що виникли у сторін до укладення ними господарського договору,

не поширюються умови укладеного договору, якщо договором не передбачене інше.

Закінчення строку дії  господарського

договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало

місце під час дії договору.   

Перерахування позивачем спірної

суми на його розрахунковий рахунок не пов'язано з договірними правовідносинами

між сторонами, і здійснено ним без посилання у квитанції на конкретні

зобов'язання (договір). Зміст дій позивача 

неможливо пов'язувати зі 

існуванням пункту 3.3 договору, оскільки доказами у справі підтверджено,

що сума перерахована до укладення договору.

Відповідно до вимог ст.33 ГПК

України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як

на підставу своїх вимог та заперечень.

Господарський суд приймає тільки ті

докази, які мають значення для справи. (ст.34 ГПК України)

Згідно статті 43 ГПК України ніякі

докази у справі не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Представник позивача довів суду

доказами у справі, що підприємство відповідача набуло грошові кошти та зберегло

їх у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави

(безпідставно набуте майно). А тому відповідач зобов'язаний повернути

потерпілому грошові кошти. Представник відповідача  не надав суду підстави придбання та

користування  грошовими коштами позивача

за договором та законом.

З урахуванням викладеного, суд

дійшов висновку про те, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача

безпідставно отриманих ним грошових коштів в розмірі 16 665 грн.  відповідно до вимог ст. 1212 ЦК України

обґрунтовано та підлягає задоволенню.

Витрати по держмиту та забезпечення

судового процесу покладаються на відповідача відповідно до  ст. ст. 44, 49 ГПК України.

У задоволенні клопотання позивача,

щодо накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на рахунку відповідача

в установі банку слід відмовити, на тих підставах , що позивачем не доведено,

що грошові кошти, цінні папери тощо, які є у відповідача, можуть зникнути,

зменшитися за кількістю, або можуть бути відсутні взагалі на час вирішення

судом рішення.

У зв'язку з тим, що у судовому

засіданні за згодою сторін присутніх у судовому засіданні було оголошено лише

вступну та резолютивну частини рішення згідно частини третьої ст. 85 ГПК

України, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня

його підписання, оформленого згідно статті 84 ГПК України. Представники позивача

надали суду згоду про оголошення скороченого тексту рішення по справі.

На підставі викладеного, керуючись

ст.ст. 793, 1212 ЦК України, ст.ст. 55, пунктом 7 ст. 180 ГК України, ст.ст.

42, 43 , 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, частиною третьою ст. 85 ГПК України, суд,

-

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з приватного малого

підприємства „Регіна”, 86151, м. Макіївка, вул. Московська, д.1а, ід. код

24321938, р/р 26008301525747 у ЦМВ „АК ПІБ”, м. Макіївки,  МФО 334516, на користь:

- фізичної особи  - підприємця ОСОБА_1, свідоцтво про державну

реєстрацію НОМЕР_1, ІНН НОМЕР_2, АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_3, МФО 335429, ід. код

НОМЕР_4 у Маріупольської філії ЗАТ КБ " Приватбанк "  безпідставно отримані грошові кошти в сумі 16

665 грн., витрати по держмиту в сумі 166 грн. 65 коп., витрати по забезпеченню

судового процесу в сумі 118 грн.., видавши наказ.

3.Рішення суду набирає законної

сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                         Підченко

Ю.О.                              

Дата

підписання рішення, оформленого згідно вимог ст. 84 ГПК України:11.02.08р.