Рішення

від 09.02.2011 по справі 15/164-10-4358

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/164-10-4358

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          "09" лютого 2011 р.Справа  № 15/164-10-4358

Господарський суд Одеської області у складі:

судді                                             В.С. Петрова

При секретарі                              А.Д. Діасамідзе

За участю представників:

від позивача  –   не з'явився,  

від відповідача –Батранюк О.В., Стрельников Б.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Приватного підприємства „Агентство 2500” до Закритого акціонерного товариства „Медико-інструментальний завод” про зобов'язання передати майно в оренду, -

                                                             ВСТАНОВИВ:

        Приватне підприємство „Агентство 2500” звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Закритого акціонерного товариства „Медико-інструментальний завод” про зобов'язання передати в оренду майно, що є предметом оренди відповідно до умов договору від 01.10.2003 р., посилаючись на наступне.

01.10.2003 року між ПП „Агентство 2500”  та ЗАТ „Медико-інструментальний завод” було укладено договір оренди № 39, строк дії якого встановлено в п. 9.1 договору до 31.12.2008 р.

Відповідно до п. 9.2 вказаного договору у разі якщо сторони не узгодили свої наміри щодо припинення договору за один місяць до його закінчення, то він вважається поновленим на слідуючий п'ятирічний термін.

Так, позивач вказує, що рішенням господарського суду Одеської області від 13.05.2009 р. по справі № 32/42-09-1108 було частково задоволено позов Закритого акціонерного товариства „Медико-інструментальний завод” про стягнення 25581,20 грн. та розірвання договору оренди № 39 від 01.10.2003 р., а саме:

-          стягнуто з ПП „Агентство 2500”  22 383,55 грн. боргу по орендній платі;

-          розірвано договір оренди технологічного обладнання № 39 від 01.10.20003 року, укладений між  Закритим акціонерним товариством „Медико-інструментальний завод” та Приватним підприємством „Агентство 2500”;

-          зобов'язано ПП „Агентство 2500” повернути на користь Закритого акціонерного товариства „Медіко-інструментальний завод” з орендного користування майно, а саме: технологічне обладнання, передане згідно акту-приймання-передачі від 01.11.2003 р. та згідно договору оренди № 39 від 01.10.2003 р. і додатку №1 до договору.

Проте, не погодившись з вказаним рішенням суду, ПП „Агентство 2500” подало апеляційну скаргу. Так, постановою Одеського апеляційного господарського суду від 23.06.2009 р. вказане рішення суду було змінено та виключено з резолютивної частини рішення п. 3, п. 4, п. 5; в позові про розірвання договору оренди відмовлено. Відтак, позивач зазначає, що термін дії договору є пролонгованим на наступний п'ятирічний термін з 31.12.2008 р. до 31.12.2013 р.

Однак, за ствердженнями позивача, відповідачем було позбавлено позивача права користуватися обладнанням відповідально до умов договору. У зв'язку з цим 17.07.2009 р. ПП „Агентство 2500” звернулось із заявою до Білгород-Дністровського МВ УМВС України в Одеській області про вилучення відповідачем з користування позивача обладнання відповідно до договору № 39 від 01.10.2003 р., який згідно судового рішення апеляційного суду від 23.06.2009 р. по справі № 32/42-09-1108 є дійсним в термін до 31.12.2013 р.

З огляду на те, що станом на 25.11.2010 р. майно відповідно до п. 1 договору не передано, позивач стверджує, що позбавлений свого законного права на користування майном, у зв'язку з чим, на думку позивача у нього є право вимагати від наймодавця передання майна і відшкодування збитків, завданих затримкою.                   

Ухвалою господарського суду Одеської області від 29.11.2010 р. порушено провадження по справі № 15/164-10-4358 та справу призначено до розгляду в засіданні суду.

Відповідач позовні вимоги не визнав з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву (а.с. 24-26).

21.01.2011 р. Приватним підприємством „Агентство 2500” було подано до господарського суду Одеської області клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення по суті пов'язаної  з нею справи № 32-7/53-10-761 про банкрутство ПП „Агентство 2500”.      

В засіданні суду 21.01.2011 р. за результатами вказаного клопотання Приватного підприємства „Агентство 2500”, суд порадившись на місці, ухвалив відмовити у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі з огляду на те, що справа № 32-7/53-10-761 не є пов'язаною з даною справою. При цьому слід зазначити, що наявність в провадженні господарського суду справи про банкрутство позивача не виключає можливість розгляду даної справи по суті заявлених вимог.      

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов наступних висновків.

01 жовтня 2003 р. між Закритим акціонерним товариством „Медіко-інструментальний завод” (орендодавець) та Приватним підприємством “Агентство 2500” (орендар) було укладено договір оренди технологічного обладнання № 39, відповідно до п. 1.1., 2.1. якого орендодавець передає, а орендар приймає в оренду з метою здійснення виробничої діяльності згідно статуту орендаря технологічне обладнання, належне орендодавцю, у відповідності з переліком (додаток № 1), що доданий до договору.   

Обладнання передається в оренду по акту приймання-передачі, в якому вказується технічний стан обладнання, що передається. Обладнання вважається переданим в оренду з дати підписання акту приймання-передачі (п. 3.1, 3.2 договору).

Розділом 4 договору передбачені умови повернення обладнання з оренди. Так, повернення обладнання здійснюється по акту повернення, який підписується сторонами не пізніше 15 днів з моменту припинення дії договору (п. 4.1). Обладнання вважається переданим орендодавцю з дати підписання сторонами акту повернення (п. 4.2). Повернення обладнання здійснюється силами та коштами орендаря (п. 4.6).

Згідно п. 8.1 договору встановлено, що орендна плата залежить від складу орендуємого обладнання та вказана в Переліку обладнання, переданого в оренду (додаток № 1).

Пунктом 9.2 договору передбачено, що, якщо сторони не узгодили свої наміри змінити чи розірвати цей договір за один місяць до його закінчення, то він вважається пролонгованим на наступний п'ятирічний термін.

У додатку № 1 до договору № 39 від 01.10.2003 р. вказано  перелік майна, яке передано в оренду, балансова вартість якого становить 639 525,76 грн. Орендна плата складає 1% від балансової вартості на рік, тобто 6395,30 грн., або 532,94 грн. в місяць плюс ПДВ.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.11.2003 р. сторонами був підписаний акт приймання-передачі обладнання в оренду, згідно з яким позивачем було отримано в оренду обладнання, перелік якого наведено у вказаному акті.

Разом з тим, як вбачаться з матеріалів справи, у зв'язку з неналежним виконанням позивачем умов вказаного договору оренди щодо внесення орендної плати ЗАТ „Медіко-інструментальний завод” був поданий до господарського суду Одеської області позов до ПП “Агентство 2500” про стягнення орендної плати та розірвання вказаного договору оренди.   

Так, рішенням господарського суду Одеської області від 13.05.2009 р. по справі № 32/42-09-1108, на яке посилається позивач, позовні вимоги ЗАТ „Медіко-інструментальний завод” задоволено частково та з врахуванням строку позовної давності з ПП "Агентство 2500" на користь ЗАТ „Медіко-інструментальний завод” було стягнуто 22 383,55 грн. боргу по орендній платі за договором № 39 від 01.10.2003 р.; розірвано укладений між ЗАТ „Медіко-інструментальний завод” та ПП "Агентство 2500" договір оренди технологічного обладнання №39 від 01.10.2003 р.; зобов'язано ПП "Агентство 2500" повернути на користь ЗАТ „Медіко-інструментальний завод” з орендного користування майно, а саме: технологічне обладнання, передане згідно акту-приймання-передачі від 01.11.2003 р. та згідно договору оренди № 39 від 01.10.2003 р. і додатку № 1 до договору.

Однак, постановою Одеського апеляційного господарського суду від 23.06.2009 р. рішення господарського суду Одеської області від 13.05.2009 р. у справі № 32/42-09-1108 змінено, позов задоволено частково та виключено з резолютивної частини вказаного рішення суду п. 3, п. 4, п. 5, в позові про розірвання договору оренди відмовлено, в решті рішення суду залишено без змін. Відмову у задоволенні вимог про розірвання договору судом апеляційної інстанції вмотивовано недотриманням ЗАТ „Медіко-інструментальний завод” порядку розірвання господарських договорів, передбаченого ст. 188 Господарського кодексу України.

З огляду на викладене, укладений між сторонами по справі  договір оренди технологічного обладнання №39 від 01.10.2003 р. є чинним та відповідно є обов'язковим для виконання його сторонами.

В силу п. 1 ст. 283 ГК України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно п. 6 названої статті до відносин оренди застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Ст. 759 Цивільного кодексу України визначає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.     

Згідно  ст. 765 вказаного Кодексу наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму.

Якщо наймодавець не передає наймачеві майно, наймач має право за своїм вибором: вимагати від наймодавця передання майна і відшкодування збитків, завданих затримкою;  відмовитися від договору найму і вимагати відшкодування завданих йому збитків (ст. 766 ЦК України).

Абзацом 1 ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно частини 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Так, як вже зазначалось, матеріалами справи підтверджено факт передання відповідачем позивачу орендованого майна згідно акту приймання-передачі від 01.11.2003 р.    

Між тим в обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що орендоване ним майно було вилучено з його користування відповідачем. При цьому позивач вказує, що ним була подана до Білгород-Дністровського МВ УМВС України в Одеській області заява (вх. № 5057 від 17.07.2009 р.) щодо вилучення з користування позивача відповідачем обладнання відповідно до договору № 39 від 01.03.2003 року.

Однак, належних доказів вилучення відповідачем з користування позивача орендованого ним майна позивач не надав. Той факт, що позивачем подана відповідна заява до Білгород-Дністровського МВ УМВС України в Одеській області, враховуючи відсутність відповідного рішення вказаного органу як доказ реагування на заяву позивача, не є доказом вилучення відповідачем орендованого майна.     

До того ж, як встановлено судом, рішення суду від 13.05.2009 р., яким позивача було зобов'язано повернути орендоване майно, не виконувалось, відповідний наказ про виконання цього рішення судом не видавався.

За таких обставин, суд вважає безпідставними доводи позивача про вчинення відповідачем дій щодо вилучення з користування позивача орендованого майна.    

Більш того, в розділі 4 договору містяться умови повернення обладнання з оренди, що здійснюється силами та коштами ПП "Агентство 2500” по акту повернення, який підписується сторонами не пізніше 15 днів з моменту припинення дії договору. Проте, будь-які документи з приводу повернення обладнання з оренди ПП "Агентство 2500" та передачі його відповідачу сторонами не складались, що не спростовано позивачем.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

У відповідності з положеннями ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Крім того, в матеріалах справи відсутні докази знаходження майна, що є предметом договору оренди № 39, у користуванні відповідача, а також докази звернення позивача до відповідача з вимогами про повернення йому майна.

В свою чергу вищенаведені обставини спростовують доводи позивача про позбавлення відповідачем його права користуватися обладнанням відповідно до умов договору оренди, а відтак виключають можливість покладення на відповідача обов'язку щодо передачі вказаного обладнання в оренду позивачу.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оцінюючи надані докази в сукупності та враховуючи вищенаведене, господарський суд вважає, що позовні вимоги ПП "Агентство 2500" є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 32-43, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви Приватного підприємства „Агентство 2500” до Закритого акціонерного товариства „Медико-інструментальний завод” про зобов'язання передати майно в оренду відмовити.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд  протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної  скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.    

                           Суддя                                                                                       Петров В.С.

Повний текст рішення складено та підписано 14.02.2011 р.