Рішення

від 09.02.2011 по справі 66/34-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

66/34-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" лютого 2011 р.                                                            Справа № 66/34-10

вх. № 1467/4-66

Суддя господарського суду Прохоров С.А. 

при секретарі судового засідання Рудяк Т.О.

за участю представників сторін:

позивача - Демидчук В.Г. за дов.

відповідача - не з"явився.   

розглянувши справу за позовом ПАТ "Укрсоцбанк"  в особі Харківської обласної філії ПАТ "Укрсоцбанк" м. Харків  

до  ТОВ "Агенство ізоляції", м.Харків  

про стягнення 1 839 297,90 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ПАТ «Укрсоцбанк»в особі Харківської обласної філії ПАТ «Укрсоцбанк»звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій обгрунтовуючи свої позовні вимоги АКБ СР «УКРСОЦБАНК»в особі ХОФ АКБ «Укрсоцбанк»посилається, що за договором про надання мультивалютної відновлюваної кредитної лінії № 840/4-27/16/1/6-021 від 18.05.2006 року у відповідача перед позивачем існує заборгованість станом на 26.02.2010 року загальний розмір якої становить 1 663 840,87 грн.

31.01.2011 року позивач через канцелярію суду звернувся з заявою про зміну предмету позову, в якій просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитом та відсотками в сумі 1445818,02 грн., заборгованість за комісією в сумі 31724,47 грн., пеню в сумі 337633,24 грн., штраф в сумі 24122,17 грн., яка прийнята судом до розгляду.

Представник позивача в судовому засіданні підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просить суд їх задовольнити, надав витребувані ухвалою суду документи.

Представник відповідача в призначене судове засідання не з'явився, витребуваних судом документів не надав, про час та місце слухання справи був повідомлений, про причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до роз'яснень, викладених Вищим господарським судом у інформаційному листі   №01-8/482 від 13.08.2008р. до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу,  наявними в матеріалах справи.

Крім того, в зазначеному інформаційному листі викладено й правову позицію, згідно з якою примірники повідомлень про вручення рекомендованої  кореспонденції, повернуті  органами зв'язку з позначками  “адресат  вибув”,  “адресат  відсутній”і  т.  п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового  процесу  про  вчинення   цим   судом   певних процесуальних дій.

На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку про належне повідомлення учасників процесу про час та місце судового засідання.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог або заперечень на позов, в зв'язку з чим справа розглядається в порядку статті 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами справи.

Суд, розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

18.05.2006 року між ПАТ "Укрсоцбанк"  в особі Харківської обласної філії ПАТ "Укрсоцбанк" та ТОВ "Агенство ізоляції" був укладений договір про надання мультивалютної відновлювальної кредитної лінії №840/4-27/16/1/6-021. Відповідно до умов якого позивач надав відповідачу у тимчасове користування на умовах строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в межах максимального ліміту заборгованості.

У відповідності із ст.173 Господарського кодексу України та ст.509 Цивільного кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб 'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст.174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч.7 ст.179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом

Відповідно до ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно ч.2 ст.1054 Цивільного кодексу України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, тобто положення, що регулюють правовідносини за договором позики.

У відповідності до п.1 ст.1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Статтею 345 Господарського кодексу України передбачено, що кредитні операції полягають у розміщенні банками від свого імені, на власних умовах та на власний ризик залучених коштів юридичних осіб та громадян. Кредитними визнаються банківські операції, визначені як такі законом про банки і банківську діяльність. Кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Пунктом 1 ч.1 ст.1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст.1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 цього кодексу.

Частиною 2 ст.1050 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами ( з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 цього кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання за укладеним з відповідачем договором про надання мультивалютної відновлювальної кредитної лінії №840/4-27/16/1/6-021 від 18.05.2006 р. виконав повністю, про що свідчить, зокрема, виписка про рух коштів за позичковими рахунками відповідача.

Згідно з умовами Договору кредиту (п. 3.3.5, п. 3.3.6, п. 3.3.7), Позичальник взяв на себе обов'язки повернути в повному обсязі Кредит з нарахованими процентами за фактичний час його використання та можливими штрафними санкціями у терміни, визначені Договором.

Однак, Позичальником зобов'язання щодо повернення траншів по кредиту виконано не було.

У зв'язку з чим, станом на 26.01.2011 року у Позичальника, Товариства з обмеженою відповідальністю "Агентство ізоляції", утворилась заборгованість за кредитом та відсотками у сумі 1 445 818,02 грн.

Враховуючи,  що сума боргу відповідачем не оспорена, відповідач не надав суду доказів про погашення  заборгованості, а також, враховуючи, що відповідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином та у встановлений строк, позовні вимоги позивача в частині стягнення заборгованості за кредитом та відсотками у сумі 1 445 818,02 грн., суд вважає обґрунтованими та такими, що підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.

Відповідно до п. п.9,10,11 Додатку №1 до договору кредиту №840/4-27/16/1/6-021 від 18.05.2006 р. з 01.07.2008 р. Позичальнику нараховувалась комісія «За використаний ліміт кредитної лінії», в зв*язку з чим у відповідача залишалась заборгованість за комісією в сумі 31724,47 грн., яка до цього часу залишена не сплаченою.

Відповідно до п.4.2 договору кредиту №840/4-27/16/1/6-021 від 18.05.2006 р. передбачено, що у разі прострочення Позичальником строків сплати процентів та комісій, визначених цим договором та тарифами, а також прострочення строків повернення Кредиту, визначених п.п. 1.1.1, 2.4, 2.14. З, 3.2.5, 4.4, 5.4 цього договору, Позичальник сплачує Кредитору пеню з розрахунку 1 процент в національній валюті України, від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період невиконання зобов'язань за договором, в зв*язку з чим позивачем за прострочення строків сплати процентів та комісій відповідачу була нарахована пеня в сумі 337633,24 грн., суд вважає позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 337633,24 грн. обґрунтованими, такими, що підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.

Відповідно до п.4.3.1 Договору кредиту у разі порушення Позичальником п.3.37 договору протягом більше ніж 30 (тридцять) календарних днів він сплачує кредитору штраф у розмірі 1,9 % від суми невиконаного простроченого зобов'язання за кожний випадок. Так, позивачем на підставі п.4.3.1 був нарахований штраф у розмірі 24122,17 грн., дана вимога обгрунтована наданими до матеріалів справи документами, а тому підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони, пропорційно розміру задоволених вимог. Тобто суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати по сплаті державного мита в сумі 18392,98 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн., оскільки з його вини справу було доведено до суду.

На підставі викладеного, керуючись ст. 526, 625, 1049, 1050 ЦК  України, ст.22, 33, 43, 44 - 49, 75, 82-85 ГПК України,-  суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство ізоляції» (61000, м.Харків, вул.Космічна, буд.21, п/р 26002840345990 в ХОФ ПАТ «Укрсоцбанк», МФО 351016, код ЄДРПОУ 30359127) на користь Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" в особі Харківської обласної філії ПАТ "Укрсоцбанк" (61057, м. Харків, вул. Гоголя, 10, п/р 37392805990001 в ХОФ ПАТ „Укрсоцбанк", МФО 351016, код ЄДРПОУ 09351014) заборгованість за кредитом та відсотками в сумі 1 445 818,02 грн., заборгованість за комісією в сумі 31 724,47 грн., пеню в сумі 337633,24 грн., штраф в сумі 24122,17 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 18392,98 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                 Прохоров С.А.

рішення підписано судом 14.02.2011 року