Рішення

від 26.11.2007 по справі 22/360

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

22/360

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  22/360

26.11.07

За позовом     Товариство з обмеженою відповідальністю "Фармацевтична фірма "У ФармаТрейд"

до                     Приватне підприємство "Екватор"

про                    стягнення 6209,80 грн.

Суддя    Шкурат А.М.

Представники  

від позивача           Сур Ю.І. (довіреність № б/н від 12.03.2007р.)

від відповідача    не з'явився

ОБСТАВИНИ  СПРАВИ:

 Товариство з обмеженою відповідальністю "Фармацевтична фірма "У Фарма Трейд" (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва із позовною заявою про  стягнення з Приватного підприємства "Екватор" (далі –Відповідач) 6 209,80 грн., з яких основна заборгованість складає 5 317,68 грн. та штрафні санкції у розмірі 892,12 грн.

Заявлені позовні вимоги позивач обґрунтовує укладеним з відповідачем договором поставки товару № 4147, відповідно до умов якого Постачальник (Товариство з обмеженою відповідальністю "Фармацевтична фірма "У Фарма Трейд") зобов'язується на умовах та в порядку, визначених Договором, поставляти Покупцю (Приватне підприємство "Екватор") лікарські засоби, вироби медичного призначення, засоби особистої гігієни та санітарії, косметичні засоби тощо, а Покупець зобов'язується на умовах та в порядку, визначених Договором, приймати Товар та оплачувати його.  

Ухвалою від 21.08.2007 року порушено провадження та призначено розгляд справи на 05.11.2007 року.

Позивач в судовому засіданні 05.11.2007 року подав заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої просить стягнути з відповідача суму основного боргу –5 317,68 грн., проценти за користування коштами – 672, 50 грн., інфляційні витрати –387,86 грн., пеня –453,92 грн., судові витрати, в тому числі державне мито –102,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –118,00 грн., оплати послуг адвоката –450,00 грн.

Представник відповідача в судове засідання 05.11.2007 року не з‘явився, відзив на позов не надав, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі № 22/360 від 21.08.2007 року не виконав, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.   

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Ухвалою від 05.11.2007 року розгляд справи відкладено на 26.11.2007 року та зобов'язано позивача направити копію позовної заяви з доданими до неї матеріалами та заяву про збільшення позовних вимог на фактичну адресу відповідача зазначену в договорі поставки товару № 4147 від 20.06.2006 року, докази направлення надати в судовому засіданні.

Представник відповідача в судове засідання 26.11.2007 року не з‘явився, відзив на позов не надав, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі № 22/360 від 21.08.2007 року не виконав, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.   

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані позивачем матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

20.06.2006 р. між позивачем та відповідачем був укладений договір поставки товару № 4147, відповідно до умов якого Постачальник (Товариство з обмеженою відповідальністю "Фармацевтична фірма "У Фарма Трейд") зобов'язується на умовах та в порядку, визначених Договором, поставляти Покупцю (Приватне підприємство "Екватор") лікарські засоби, вироби медичного призначення, засоби особистої гігієни та санітарії, косметичні засоби тощо, а Покупець зобов'язується на умовах та в порядку, визначених Договором, приймати Товар та оплачувати його.

Відповідно до пункт  1.2. Договору поставки асортимент, кількість та ціна встановлюється відповідно до видаткових накладних-рахунків до договору поставки на кожне відвантаження.

На виконання умов Договору позивач поставив товар відповідачу відповідно до накладних № 728227 від 03.04.2007 р., № 728235 від 03.04.2007 р., № 729048 від 06.04.2007 р., № 729049 від 06.04.2007 р., № 729050 від 06.04.2007 р., № 729051 від 06.04.2007 р., № 729648 від 11.04.2007 р.,  № 729654 від 11.04.2007 р., № 729663 від 11.04.2007 р. на загальну суму 6 281,65 грн. Товар відповідачем був прийнятий, про що свідчать підписи на накладних з боку відповідача. Претензій щодо кількості та якості поставленого товару від відповідача не поступало.

Відповідно до п. 5.1. Договору розрахунки за кожну поставлену партію Товару здійснюються покупцем в безготівковому порядку шляхом перерахування на поточний рахунок Постачальника не пізніше 30 (тридцяти) календарних днів з моменту здійснення поставки, на підставі отриманих разом з Товаром рахунків (видаткових накладних-рахунків), якщо інше не обумовлено у видатковій накладній-рахунку.    

Відповідач оплатив поставлений йому товар частково на суму 963,97 грн.               Станом на день подачі позову сума основного боргу відповідача перед позивачем складає  5 317,68 грн.

Відповідач доказів повної оплати вартості прийнятого ним Товару не надав, твердження позивача про існуючу заборгованість за Товар не спростував.

Згідно зі статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмові від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У частині першій статті 193 Господарського кодексу України також наголошено, що суб'єкти господарювання  та  інші учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору.

Позивач свої зобов'язання виконав належним чином, тоді як відповідач від виконання свого обов'язку сплатити вартість поставленого товару у встановлені строки ухилився, внаслідок чого порушив норми статей 526, 530 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення основного боргу у загальній сумі 5 317,68 грн., у зв'язку з чим задовольняє позовні вимоги в цій частині.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) є порушенням цього зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають наслідки, передбачені договором або законом.

Статтею 230 ГК України визначено про те, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Згідно з п.6.2 Договору, у випадку прострочення оплати товару відповідач зобов'язується сплатити постачальнику пеню за весь період прострочення оплати в розмірі 0,1 від суми боргу за кожен день прострочення.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню згідно до уточненого розрахунку пені позивачем у сумі –453,92 грн.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 5.2. Договору у разі прострочення розрахунку за поставлений товар, відповідач повинен сплатити позивачу суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також  двадцять чотири відсотки річних від простроченої суми за користування коштами позивача за кожен день, починаючи з першого дня прострочення по день здійснення платежу включно.

Тому позовні вимоги в частині стягнення індексу інфляції у сумі –387,86 грн., та  двадцять чотири відсотки річних  у сумі –672,50 грн. підлягають задоволенню згідно до уточненого розрахунку позивача.

Відповідно до п. 6.4. Договору в разі порушення Покупцем (відповідачем) своїх зобов'язань по даному договору, він відшкодовує Постачальнику (позивачу) всі понесені останнім збитки (в тому числі витрати на оплату юридичних послуг).

Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача витрат по оплаті послуг адвоката не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини третьої статті 48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України “Про адвокатуру”. Дія названого Закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Поняття особи, яка є адвокатом, наводиться в статті 2 Закону України “Про адвокатуру”, де зазначено, що адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України.

Таким чином, судові витрати за участь адвоката у розгляді справи підлягають оплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, а їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами. Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено відшкодування зазначених витрат за послуги, надані лише адвокатом, а не будь-яким представником (див. також постанову Верховного Суду України від 01.10.2002 зі  справи № 30/63). Відповідна позиція викладена у листі Інформаційному листі Вищого господарського суду України від  14.07.2004  №  01-8/1270.

Згідно з ст. 12 Закону  України  "Про адвокатуру”, оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом. Відповідно до ст. 4 Закону  України  "Про адвокатуру”, адвокат  має  право  займатись  адвокатською  діяльністю індивідуально, відкрити своє адвокатське бюро, об'єднуватися з іншими адвокатами в колегії, адвокатські фірми, контори та інші адвокатські об'єднання, які діють відповідно до цього Закону та статутів адвокатських об'єднань.

Як на підставу стягнення адвокатських витрат у розмірі 450,00 грн. позивач посилається на засвідчені копії додаткової угоди до Угоди про надання правової допомоги від 27.07.2007 р., акту про надання правової допомоги від 13.08.2007 р., платіжних доручень про сплату послуг адвоката № 27950 від 30.07.2007 р., № 27951 від 30.07.2007 р.

Проте, позивачем не надано суду Угоди про надання правової допомоги від 11.01.2006 року та Свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю Гробової Юлії Михайлівни.

Отже, зважаючи на викладене, суд дійшов до висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача  450,00 грн.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист.

Враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а також те, що відповідач в установленому порядку обставин, повідомлених позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, то  за таких обставин, позов визнається обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню за розрахунком позивача за виключенням витрат на послуги адвоката.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України державне мито у сумі 102,00 грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00 грн. підлягають стягненню з відповідача.

      Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України,  ст. 193 (ч. 1) ГК України, ст.ст. 1, 33, 44, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Екватор" (02068, м. Київ, вул. Григоренка, 21, кв. 90, р/р 26002010605500 в Укрсиббанк, МФО 351005, ЄДРПОУ 30222839) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю " Фармацевтична фірма "У Фарма Трейд"  (69000, м. Запоріжжя, бульвар Центральний, 26, р/р 26008315108671 в  ЗФ АКБ "Укрсоцбанк", МФО 313010, ЄДРПОУ 23855371) 5 317 (п'ять тисяч триста сімнадцять) грн. 68 коп. основного боргу, 672 (шістсот сімдесят дві) грн. 50 коп. процентів за користування коштами, 387 (триста вісімдесят сім) грн. 86 коп. інфляційних нарахувань, 453 (чотириста п'ятдесят три) грн. 92 коп. пені, 102 (сто дві) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ.

4. В частині стягнення витрат на послуги адвоката відмовити.

Рішення вступає в законну силу після десятиденного терміну з дня його прийняття, оформленого у відповідності до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

            Суддя                                                                           Шкурат А.М.

11 лютого 2008 року