Рішення

від 10.02.2011 по справі 22/17пн

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

22/17пн

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

10.02.11 р.                                                                                    Справа № 22/17пн                               

Суддя господарського суду Донецької області Іванченкова О.М.

при секретарі судового засідання Бондар В.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Відкритого акціонерного товариства „Маріупольський хлібокомбінат”, м.Маріуполь Донецької області, ЄДРПОУ 20390753,

до відповідача 1, Закритого акціонерного товариства „Слов'янськолія”, м.Слов'янськ Донецької області, ЄДРПОУ 25105616,

та відповідача 2, Відділу державної виконавчої служби Слов'янського міськрайонного управління юстиції, м.Слов'янськ Донецької області, ЄДРПОУ 34974684,    

про визнання права власності на майно та звільнення його з-під арешту, -

за участю уповноважених представників:

від позивача: Дементьєв В.А. – за довіреністю;

                      Красюков Д.В. – за довіреністю;

від відповідача 1: Синицька Л.В. – за довіреністю;

від відповідача 2: не з'явився, -

                                                               ВСТАНОВИВ:

Позивач, Відкрите акціонерне товариство „Маріупольський хлібокомбінат”, м.Маріуполь Донецької області, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Відповідача 1, Закритого акціонерного товариства „Слов'янськолія”, м.Слов'янськ Донецької області, та Відповідача 2,  Відділу державної виконавчої служби Слов'янського міськрайонного управління юстиції, м.Слов'янськ Донецької області, про визнання за Відкритим акціонерним товариством „Маріупольський хлібокомбінат” права на грошові кошти у сумі 1 804 793,34 грн., помилково перераховані на поточний рахунок Закритого акціонерного товариства „Слов'янськолія” №26005002001439 в АТ „Родовід Банк”, МФО 321712, та зобов'язання Відділу державної виконавчої служби Слов'янського міськрайонного управління юстиції зняти арешт з грошових коштів на рахунку Закритого акціонерного товариства „Слов'янськолія” №26005002001439 в АТ „Родовід Банк”, МФО 321712, у сумі 1 804 793,34 грн., накладений Постановою старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Слов'янського міськрайонного управління юстиції Хоменко О.М. від 05.08.2010р. „Про арешт коштів боржника”.

В обґрунтування своїх вимог Позивач посилається на помилкове перерахування грошових коштів на рахунок Відповідача 1, відсутність взаємної заборгованості на час перерахування платежу, арешт коштів останнього Відповідачем 2 в межах виконавчого провадження №19250443 у справі №3/62 та які містяться на рахунках, відкритих у АТ „Родовід Банк”, МФО 321712, а також на приписи п.10.11 Інструкції „Про безготівкові розрахунки в Україні у національній валюті”, затвердженої Постановою Національного банку України №22 від 22.01.2004р., відповідно  до яких звільнення коштів з під арешту банк здійснює за постановою державного виконавця, прийнятою відповідно до законодавства, або постановою слідчого, коли під час провадження досудового слідства в застосуванні цього заходу відпадає потреба, а також за рішенням суду, яке надійшло до банку безпосередньо від суду, та ст.59 Закону України „Про виконавче провадження”, що визначає право особи, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить ій, а не боржникові, звернутися до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення майна з під арешту.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав копію платіжного доручення №64 від 11.01.2011р., листів №49 від 11.01.2011р., №50 від 11.01.2011р., №7/95 від 11.01.2011р., №151.7-11-004206/584 від 25.01.2011р., договору купівлі-продажу №3011/09-1 від 01.03.2010р., акту звірки взаємних розрахунків станом на 11.01.2011р.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст.321, 1212, 1213 Цивільного кодексу України, ст.ст.22, 24, 54-57 Господарського процесуального кодексу України, положеннями Інструкції „Про безготівкові розрахунки в Україні у національній валюті”, затвердженої Постановою Національного банку України №22 від 22.01.2004р., Закону України „Про виконавче провадження”.

10.02.2011р. представником Відповідача 1 через канцелярію господарського суду Донецької області надано відзив на позовну заяву, відповідно до якого позовні вимоги визнано у повному обсязі та підтверджено обставини, викладені Позивачем. Одночасно до матеріалів справи долучено копію акту звірки взаємних розрахунків станом на 11.01.2011р., постанови про арешт коштів боржника від 05.08.2010р., постанови про зупинення виконавчого провадження від 28.10.2010р., листа №7/95 від 11.01.2011р. та довідку про власне місцезнаходження і банківські реквізити.

Відповідачем 2 надано клопотання про розгляд справи без участі представника останнього та надіслано копії документів з матеріалів виконавчого провадження №19250443 щодо примусового виконання наказу №3/62 від 7.05.2010р., виданого господарським судом Донецької області.

Представник Позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник Відповідача 1 у судовому засіданні підтвердив визнання позову.

Представник Відповідача 2 у судове засідання не з'явився.

З огляду на виконання учасниками судового процесу вимог ухвали від 02.02.2011р., надання ними повного пакету документів, суд дійшов висновку щодо можливості розгляду даного спору за наявними в справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

За приписами статей 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та на засадах змагальності.

Відповідно до вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України,  кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Судовими доказами за визначенням статей 32-38 Господарського процесуального кодексу України слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання, тобто, правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, виникають, зокрема, з договору.

Як вбачається з платіжного доручення №64 від 11.01.2011р., Позивач здійснив перерахування грошових коштів у розмірі 2 236 186,19 грн. на рахунок Закритого акціонерного товариства „Слов'янськолія” у якості оплати (мовою оригіналу): „за масло подсолнечное нерафинированое согласно договора №3011/09-1 от 30.11.2009р.”

Матеріали справи містять договір купівлі-продажу №3011/09-1 від 01.03.2010р.

За змістом даного правочину, останній укладений між Відкритим акціонерним товариством „Маріупольський хлібокомбінат” та Закритим акціонерним товариством „Славолія” з додержанням вимог чинного законодавства України.

Отже, приймаючи до уваги дані обставини, Відповідач не є стороною за договором купівлі-продажу №3011/09-1 від 01.03.2010р.

Згідно актів звірки взаємних розрахунків станом на 11.01.2011р., заборгованість Позивача перед Відповідачем відсутня, у тому числі за договором купівлі-продажу масла №3011/09-1 від 30.11.2009р.

Одночасно, дані обставини підтверджено Закритим акціонерним товариством „Слов'янськолія” у відзиві на позовну заяву. Крім того, Відповідач 1 вказує на закінчення строку дії договору №3011/09-1 від 30.11.2009р. на дату перерахування грошових коштів за платіжним дорученням №64 від 11.01.2011р.

Таким чином, з огляду на викладене, правові підстави для отримання Відповідачем означеної вище суми відсутні.

Отже, у розумінні ст.1212 Цивільного кодексу України, Позивач є власником майна (грошових коштів у сумі 2 236 186,19 грн.), а Відповідач у свою чергу особою, яка придбала це майно та зберігає його в себе без достатніх правових підстав.

Разом з цим, як було зазначено вище, Відповідачем позовні вимоги визнано у повному обсязі, окрім того, ним підтверджено факт неналежного отримання коштів у відповідності до ст.1212 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.5 ст.22 Господарського процесуального кодексу України, відповідач має право визнати позов повністю або частково. При цьому, згідно з ч.6 цієї статті суд не приймає визнання позову, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують будь-чиї права і охоронювані законом інтереси.

За змістом ч.5 ст.78 Господарського процесуального кодексу України, визнання позову відповідачем є підставою для прийняття рішення про задоволення позову за умови, якщо дії відповідача не суперечать законодавству і не порушують охоронюваних інтересів інших осіб.

В контексті означених норм, суд зауважує на наступному.

По-перше, визнання позову опосередковано належною письмовою формою, визначеною ч.1 ст.78 Господарського процесуального кодексу України.

По-друге, визнання позову здійснено уповноваженою на вчинення такої процесуальної дії особою – виконуючим обов'язки голови правління Закритого акціонерного товариства „Слов'янськолія” (протокол засідання наглядової ради Закритого акціонерного товариства „Слов'янськолія” від 23.11.2010р., довідка АБ №374262 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України).

По-третє, сторонами у розглядуваних правовідносинах є лише Позивач та Відповідач, отже, судом не вбачається підстав для порушення прав і обов'язків інших осіб внаслідок визнання Відповідачем вимог Позивача за вказаними правовідносинами.

Приймаючи до уваги викладене, враховуючи приписи ст.ст.316-321 Цивільного кодексу України, а також те, що спірна сума є складовою коштів перерахованих згідно платіжного доручення №64 від 11.01.2011р., вимоги про визнання за Відкритим акціонерним товариством „Маріупольський хлібокомбінат” права на грошові кошти у сумі 1 804 793,34 грн., перераховані на поточний рахунок Закритого акціонерного товариства „Слов'янськолія” №26005002001439 в АТ „Родовід Банк”, МФО 321712, підлягають задоволенню.

Стосовно вимог щодо зобов'язання Відділу державної виконавчої служби Слов'янського міськрайонного управління юстиції зняти арешт з грошових коштів на рахунку Закритого акціонерного товариства „Слов'янськолія” №26005002001439 в АТ „Родовід Банк”, МФО 321712, у сумі 1 804 793,34 грн., накладений Постановою старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Слов'янського міськрайонного управління юстиції Хоменко О.М. від 05.08.2010р. „Про арешт коштів боржника” встановлено наступне.

З огляду на безпідставне перерахування грошових коштів на рахунок Відповідача, що знаходиться  в АТ „Родовід Банк”, Позивач листами №49 від 11.01.2011р. та №50 від 11.01.2011р. звернувся до Закритого акціонерного товариства „Слов'янськолія”  та відділення „Донецький РД” АТ „Родовід Банк” з вимогою повернення цих коштів на відповідний рахунок.

Відповідач на означену вимогу відповів листом №7/95 від 11.01.2011р., відповідно до якого повідомив про накладення постановою відділу державної виконавчої служби Словянського міськрайонного управління юстиції від 05.08.2010р. у межах виконавчого провадження №19250443 арешту на грошові кошти, що знаходяться на зазначеному вище поточному рахунку та, у зв'язку з чим, відсутність можливості повернення 2 236 186,19 грн.

Банк, у свою чергу, листом №151.7-11-004206/584 від 25.01.2011р. зазначив, що  перерахування цих коштів на рахунок Позивача можливо лише за наявності платіжного доручення ЗАТ „Слов'янськолія” на вчинення такої банківської операції.  

Матеріали справи містять документи виконавчого провадження №19250443 щодо примусового виконання наказу №3/62 від 07.05.2010р., виданого господарським судом Донецької області.

Згідно постанови від 17.05.2010р. відділу державної виконавчої служби Слов'янського міськрайонного управління юстиції, щодо Відповідача відкрито виконавче провадження.

05.08.2010р. постановою виконавчого органу накладено арешт на кошти у межах суми 1 804 793,34 грн., що належать боржнику та містяться на рахунках, відкритих у АТ „Родовід Банк”, МФО 321712, який, як на теперішній час, так і на час звернення Позивача з вимогою повернення грошових коштів, перерахованих за платіжним дорученням №64 від 11.01.2011р., не знято.

Дані обставини перешкоджають Відповідачу 1 видати відповідне платіжне доручення на перерахування спірної суми та фактично виконати вимоги ст.1212 Цивільного кодексу України, якою зобов'язано особу, яка набула майно або зберігає його без достатніх правових підстав, повернути це майно власнику.  

Згідно ст.59 Закону України „Про виконавче провадження”, особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення його з під арешту.

З огляду на викладене, враховуючи, що власником грошової суми на рахунку №26005002001439 в АТ „Родовід Банк” у розмірі 1 804 793,34 грн. є Відкрите акціонерне товариство „Маріупольський хлібокомбінат”, м.Маріуполь Донецької області, вимоги останнього щодо зобов'язання Відділу державної виконавчої служби Слов'янського міськрайонного управління юстиції зняти арешт з грошових коштів на рахунку Закритого акціонерного товариства „Слов'янськолія” №26005002001439 в АТ „Родовід Банк”, МФО 321712, у сумі 1 804 793,34 грн., накладений Постановою старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Слов'янського міськрайонного управління юстиції Хоменко О.М. від 05.08.2010р. „Про арешт коштів боржника” є цілком обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, державне мито та витрати на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу, враховуючи, що спір виник внаслідок неправильних дій Відкритого акціонерного товариства „Маріупольський хлібокомбінат”, покладаються судом на Позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1, 22, 33, 36, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд ,-

                                                              ВИРІШИВ:

1.Позов Відкритого акціонерного товариства „Маріупольський хлібокомбінат”, м.Маріуполь Донецької області, до Відповідача 1, Закритого акціонерного товариства „Слов'янськолія”, м.Слов'янськ Донецької області, та Відповідача 2,  Відділу державної виконавчої служби Слов'янського міськрайонного управління юстиції, м.Слов'янськ Донецької області, про визнання за Відкритим акціонерним товариством „Маріупольський хлібокомбінат” права на грошові кошти у сумі 1 804 793,34 грн., помилково перераховані на поточний рахунок Закритого акціонерного товариства „Слов'янськолія” №26005002001439 в АТ „Родовід Банк”, МФО 321712, та зобов'язання Відділу державної виконавчої служби Слов'янського міськрайонного управління юстиції зняти арешт з грошових коштів на рахунку Закритого акціонерного товариства „Слов'янськолія” №26005002001439 в АТ „Родовід Банк”, МФО 321712, у сумі 1 804 793,34 грн., накладений Постановою старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Слов'янського міськрайонного управління юстиції Хоменко О.М. від 05.08.2010р. „Про арешт коштів боржника”, задовольнити.

2.Визнати за Відкритим акціонерним товариством „Маріупольський хлібокомбінат” права на грошові кошти у сумі 1 804 793,34 грн., помилково перераховані на поточний рахунок Закритого акціонерного товариства „Слов'янськолія” №26005002001439 в АТ „Родовід Банк”, МФО 321712.

3.Зобов'язати Відділ державної виконавчої служби Слов'янського міськрайонного управління юстиції зняти арешт з грошових коштів на рахунку Закритого акціонерного товариства „Слов'янськолія” №26005002001439 в АТ „Родовід Банк”, МФО 321712, у сумі 1 804 793,34 грн., накладений Постановою старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Слов'янського міськрайонного управління юстиції Хоменко О.М. від 05.08.2010р. „Про арешт коштів боржника”.

4.У судовому засіданні 10.02.2011 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

5.Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів. Зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                               Іванченкова О.М.                               

Повний текст рішення підписано 14.02.2011р