Рішення

від 15.02.2011 по справі 22/98

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

22/98

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

15.02.11 р.                                                                                    Справа № 22/98                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Іванченкової О.М.,

при секретарі судового засідання Бондар В.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Промкомплект”, м.Дніпропетровськ, ЄДРПОУ 31381661,

до відповідача, Відкритого акціонерного товариства „Енергомашспецсталь”, м.Краматорськ Донецької області, ЄДРПОУ 00210602,

про стягнення 43 929,11 грн.,

за участю уповноважених представників:

від позивача: не з'явився,

від відповідача: не з'явився, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Промкомплект”, м.Дніпропетровськ, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Відповідача, Відкритого акціонерного товариства „Енергомашспецсталь”, м.Краматорськ Донецької області, про стягнення 43 929,11 грн., у тому числі 42 599,99 грн. заборгованості за договором поставки №15/250 від 25.02.2009р. та 1 329,12 грн. пені за несвоєчасну оплату поставленого товару.

В обґрунтування своїх вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов'язань за договором поставки №15/250 від 25.02.2009р., внаслідок чого утворилась заборгованість та виникли підстави для нарахування штрафних санкцій.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав копію договору поставки №15/250 від 25.02.2009р. разом із специфікацією до нього, видаткової накладної №РН-0000015 від 30.04.2009р., довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей №925 від 30.04.2009р., претензії від 11.06.2009р.,а також розрахунок пені.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст.1, 12, 54-57 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.20, 230, 231 Господарського кодексу України, ст.ст.16, 530, 612, 622, 691-692, 712 Цивільного кодексу України.

          Представник Позивача в судове засідання 15.02.2011р. не з'явився, причин неявки не повідомив.

          Представник Відповідача в судове засідання 15.02.2011р. не з'явився, причин неявки не повідомив та не надав суду витребуваних документів.

Оскільки ухвали суду спрямовувались рекомендованою кореспонденцією за адресою Відповідача, яка вказана Позивачем в позовній заяві як місцезнаходження Відкритого акціонерного товариства „Енергомашспецсталь”, а також міститься у інших документах, доданих до матеріалів справи, суд дійшов висновку, що останній повідомлений про час та місце судового засідання належним чином.

Проте, суд вважає за можливе розглянути спір, відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в справі матеріалами, виходячи з того, що ненадані суду документи не можуть істотно вплинути на юридичну кваліфікацію спірних правовідносин.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

25.02.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Промкомплект” та Відкритим акціонерним товариством „Енергомашспецсталь” укладено договір №15/250 строком дії, у відповідності до п.14.2 даної угоди, до 31.12.2010р.

Оцінивши зазначений договір, з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Таким чином, в силу статті 265 Господарського кодексу України, статей 712 і 655 Цивільного кодексу України, пункту 1 договору Позивач (Постачальник) зобов'язується передати у власність Відповідача (Покупця) товар, а останній зобов'язується у відповідності до умов правочину прийняти його та оплатити.

Пунктом 1.2 договору встановлено, що найменування, номенклатура, кількість, якісні та інші характеристики товару, його ціна, строки та умови поставки зазначаються у специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього правочину.

Специфікацією №1 від 25.02.2009р. до договору поставки №15/250 від 25.02.2009р. сторони обумовили поставку редукторів відповідної марки у кількості трьох одиниць загальною вартістю 42 599,99 грн. з урахування податку на додану вартість.

Умови поставки: EXW склад Постачальника м.Дніпропетровськ, протягом 20 днів з моменту підписання специфікації сторонами.

Враховуючи, що поставка товару здійснюється на умовах EXW франко-завод (... назва місця) (редакція „Інкотермс”, 2000р.), Постачальник вважається таким, що виконав зобов'язання щодо поставки в момент, коли він надав товар у розпорядження Покупця на площах свого підприємства чи в іншому названому місці, без здійснення митного очищення товару для експорту та завантаження його на будь-який приймаючий транспортний засіб.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», накладні являються первісними звітними документами, на підставі яких проводиться звіт господарської діяльності.

Системний аналіз Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 та інших підзаконних нормативних актів, які регулюють порядок ведення бухгалтерського обліку на підприємствах свідчить про те, що у бухгалтерському обліку повинні відображатися господарські операції, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів на підставі первинних документів. Останні для надання їм юридичної сили доказовості в розумінні статті 34 ГПК України повинні мати крім обов'язкових реквізитів додаткові в залежності від характеру операції, зокрема підставу для здійснення господарських операцій. Тобто, в якості доказу первинні документи мають містити повні дані про конкретні господарські операції та підставу їх здійснення.

Згідно видаткової накладної №РН-0000015 від 30.04.2009р., Товариство з обмеженою відповідальністю „Промкомплект” передало продукцію Відповідачу на загальну суму 42 599,99 грн. Найменування, кількість продукції, вказаної у специфікації до договору №15/250 від 25.02.2009р., її вартість за одиницю ідентичні найменуванню, кількості та ціні продукції, поставка якої здійснена за наявною у матеріалах справи видатковою накладною. Покупцем її прийнято, що підтверджується підписом уповноваженої особи Відповідача на даному документі, скріпленим печаткою підприємства.

Повноваження особи, яка здійснила приймання зазначеної продукції підтверджуються довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей №925 від 30.04.2009р., правовою підставою отримання товару у якій визначений договір №15/250 від 25.02.2009р.

Доказів наявності заперечень щодо кількості поставленого товару, а також порядку поставки та інших зауважень суду не представлено.

Виходячи з системного аналізу наведених норм та обставин, суд вважає, що надані Позивачем первинні документи є належним доказом здійснення 30.04.2009р. передачі Відповідачу товару та прийняття його останнім в межах спірного правочину.

Зазначені обставини у порядку статей 32-38 Господарського процесуального кодексу України не спростовані.

Отже, з огляду на викладене, Позивачем належним чином доведено факт виконання обов'язку щодо передачі товару у відповідності до норм статті 664 Цивільного кодексу України та умов, визначених договором поставки №15/250 від 25.02.2009р.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України,  зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.  Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.  Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства , але за аналогією породжують цивільні права і обов'язки.

Згідно із ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та  обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Специфікацією №1 від 25.02.2009р. до договору №15/250 від 25.02.2009р. визначені умови оплати товару, відповідно до яких Відповідач повинен розрахуватись за отриманий товар протягом 30 днів з моменту поставки.

Приймаючи до уваги дату поставки товару (30.04.2009р.) та викладені умови оплати, остаточний розрахунок за поставлений товар у сумі 42 599,99 грн. повинен бути здійснений не пізніше 30.05.2009р.

Проте, як вбачається з фактичних обставин справи, в порушення статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, які передбачають, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, грошове зобов'язання Покупця перед Постачальником на суму 42 599,99 грн. у встановлені договором строки не виконано.

Доказів, що свідчать про сплату заборгованості в повному обсязі чи частково у період розгляду або до початку розгляду справи суду не представлено.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення основного боргу у повному обсязі.

Згідно п.11.5 договору №15/250 від 25.02.2009р., у випадку просрочки оплати Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі 0,04% від вартості неоплаченої продукції за кожен день просрочки, але не більш подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період просрочки.

За змістом позовних вимог Позивачем визначено стягнення пені у розмірі 1 329,12 грн. за період з 01.06.2009р. по 17.08.2009р. (78 днів прострочення), що обчислюється від суми простроченого платежу у розмірі 0,04%.

Згідно Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За змістом п.1 ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Суд, перевірив арифметичний розрахунок та період нарахування даних позовних вимог та дійшов висновку, що днем, з якого грошове зобов'язання щодо сплати суми у розмірі 42 599,99 грн. вважається порушеним, є 31.05.2009р. Приймаючи до уваги наведене, кінцевий строк (17.08.2009р.) нарахування штрафних санкцій не суперечить приписам ст.232 Господарського кодексу України.

Згідно п.11.5 договору, нараховується пеня у розмірі 0,04%, але не більш подвійної облікової ставки Національного банку України.

У період з 31.05.2009р. по 17.08.2009р. із розрахунку 0,04% від 42 599,99 грн. пеня становить 1 346,16 грн.

Із розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України – 2 052,97 грн.

Враховуючи зазначене, оскільки сума пені із розрахунку 0,04% не перевищує суму пені із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, задоволенню підлягає розмір пені, визначений договором №15/250 від 25.02.2009р.

Разом з цим, як було зазначено вище, розмір заявлених вимог Позивачем у частині стягнення штрафних санкцій визначений у сумі 1 329,12 грн.

З огляду на те, що суд не вбачає підстав виходу за межі позовних вимог, а також приймаючи до уваги, що сума пені, встановлена Позивачем, не є більшою ніж встановлено судом, позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню у розмірі, визначеному Товариством з обмеженою відповідальністю „Промкомплект”.

Судові витрати підлягають розподілу з урахуванням вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1, 22, 33, 36, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд ,-

ВИРІШИВ:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Промкомплект”, м.Дніпропетровськ, до Відповідача, Відкритого акціонерного товариства „Енергомашспецсталь”, м.Краматорськ Донецької області, про стягнення 43 929,11 грн., у тому числі 42 599,99 грн. заборгованості за договором поставки №15/250 від 25.02.2009р. та 1 329,12 грн. пені за несвоєчасну оплату поставленого товару задовольнити.

2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Енергомашспецсталь” (84306, Донецька область, м.Краматорськ, ЄДРПОУ 00210602, р/р26005301510738 у філії „Відділення Промінвестбанку в м.Краматорську Донецької області, МФО 334141, р/р26000301746277 у філії „Головного управління Промінвестбанку в Донецькій області”, МФО 334635) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Промкомплект” (49125, м.Дніпропетровськ, вул.Березинська, 43/14, ЄДРПОУ 31381661, п/р26009031659000 у АКІБ „Укрсиббанк”, МФО 351005) 43 929,11 грн., у тому числі 42 599,99 грн. заборгованості за договором поставки №15/250 від 25.02.2009р. та 1 329,12 грн. пені за несвоєчасну оплату поставленого товару.  

3.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Енергомашспецсталь” (84306, Донецька область, м.Краматорськ, ЄДРПОУ 00210602, р/р26005301510738 у філії „Відділення Промінвестбанку в м.Краматорську Донецької області, МФО 334141, р/р26000301746277 у філії „Головного управління Промінвестбанку в Донецькій області”, МФО 334635) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Промкомплект” (49125, м.Дніпропетровськ, вул.Березинська, 43/14, ЄДРПОУ 31381661, п/р26009031659000 у АКІБ „Укрсиббанк”, МФО 351005) відшкодування сплаченого державного мита в розмірі 439,29 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5.У судовому засіданні 15.02.2011 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

6.Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів. Зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                               Іванченкова О.М.                               

Повний текст підписано 21.02.2011р