Рішення

від 14.02.2011 по справі 47/317-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІ ВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. ка нцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" лютого 2011 р. Справа № 47/317-10

вх. № 11001/4-47

Суддя господарського суд у Светлічний Ю.В.

при секретарі судового зас ідання Ліпчанська В.В.

за участю представників ст орін:

позивача - не з"явився;

відповідача - Дубровської Г.В. довіреність №010-00/7620 від 19.11.2010 р .;

розглянувши справу за поз овом Відкритого акціонерн ого товариства "Богодухівськ ий молокозавод" м. Богодухів

до Публічного акціонер ного товариства "Державний е кспортно - імпортний банк Укр аїни", м. Харків

про визнання недійсним пра вочинів

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товар иство "Богодухівський молоко завод" (позивач) звернувся до г осподарського суду Харківсь кої області із позовною заяв ою в якій просить визнати нед ійсною Генеральну угоду №6807N1, в ід 05 лютого 2007 р. укладену між по зивачем та Відкритим акціоне рним товариством "Державний експортно-імпортний банк Укр аїни" в особі філії АТ "Укрексі мбанк" (відповідачем). Також по зивач просить визнати недійс ними іпотечні договори №6807Z10 ві д 15 лютого 2007 р. та №68109Z5 від 05 берез ня 2009 р., які укладені між позив ачем та Відкритим акціонерн им товариством "Державний ек спортно-імпортний банк Украї ни" в особі філії АТ "Укрексімб анк" (відповідачем).

Представник позивача у суд ове засідання не з"явився, сво го повноважного представник а не направив, документи витр ебувані ухвалами господарсь кого суду не надав.

Присутній представник від повідача у судовому засіданн і проти позову заперечував з підстав викладених ним у від зиві на позов, який ним надани й 20 січня 2011 року.

Враховуючи те, що норми ст.38 Г ПК України щодо обов' язку г осподарського суду витребув ати у сторін документи і мате ріали, необхідні для вирішен ня спору, кореспондуються з д испозитивним правом сторін п одавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Кон ституції України визначає од ним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведе нні перед судом їх переконли вості, суд вважає, що господар ським судом в межах наданих н им повноважень створені нале жні умови для надання сторон ами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребув ання додаткових доказів, а та кож вважає за можливе розгля д справи за позовною заявою п озивача за наявними у справі матеріалами і документами.

Між Відповідачем та Позива чем укладено Генеральну угод у № 6807N1 від 05.02.2007 р. (далі по тексту - Генеральна угода) з загальни м лімітом заборгованості - 2 070 0 00,00 грн., терміном користування - до 04.02.2010 р.

В рамках Генерапьної угоди між Відповідачем та Позивач ем було укладено Кредитний д оговір №68109К11 від 29.04.09 р. відповід но до якого Позивачу було від крито відновлювану кредитну лінію з лімітом 9 166 000,00 грн., стро ком до 04.02.2010 р. (далі по тексту - Кр едитний договір - 1) та Кредитн ий договір №68109К2 від 16.02.09 р. до яко го Позивачу було відкрито ві дновлювану кредитну лінію з лімітом 446 700,00 грн. строком до 04.02.20 10 р. (далі по тексту - Кредитний договір - 2).

Генеральна угода, Кредитни й договір -1 та Кредитний догов ір -2 (далі по тексту - Кредитні д оговори).

Пунктом 7 та п. 5 Постанови Пле нуму Верховного Суду України від 06.11.2009р. №9 "Про судову практик у розгляду цивільних справ п ро визнання правочинїв недій сними", якими передбачено, що п равочин може бути визнаний н едійсним лише з підстав, визн ачених законом, та із застосу ванням наслідків недійсност і, передбачених законом

Згідно ст. 215 Цивільного коде ксу України підставою недійс ності правочину є недодержан ня в момент вчинення правочи ну стороною (сторонами) вимог , які встановлені частинами п ершою - третьою, п'ятою та шост ою статті 203 цього Кодексу.

Позивач стверджує, що Відпо відач на час укладення право чину, не мав необхідний обсяг цивільної дієздатності. Сво ї доводи обґрунтовує власним переконанням щодо того, що на дані йому кредитні кошти є вл асними коштами Відповідача, а не залученими, що на думку По зивача, є елементом цивільно ї дієздатності Відповідача.

Проте, стаття 92 ЦК України Ци вільна дієздатність юридичн ої особи такої ознаки цивіль ної дієздатності не визначає .

Згідно ч. 1 даної статті, юрид ична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діют ь відповідно до установчих д окументів та закону.

Позивачем не доведено, що ос оба, яка уклала від імені Відп овідача або Позивача даний д оговір не мала необхідних по вноважень за установчими док ументами або законом.

Так, згідно ч. 1 ст. 95 ЦК України , філією є відокремлений підр озділ юридичної особи, що роз ташований поза її місцезнахо дженням та здійснює всі або ч астину її функцій.

За ч. 4 вищевказаної статті, к ерівники філій та представни цтв призначаються юридичною особою і діють на підставі ви даної нею довіреності.

З преамбули оскаржуваних д оговорів вбачається, що від і мені Відповідача останні під писані керуючим філією, що ді є на підставі нотаріально по свідченої довіреності.

Позивачем не доведено наяв ність будь-яких обмежень пов новажень Відповідача на дату укладення даних договорів. .]

Згідно з правилом ст. 204 Цивіл ьного кодексу правочин є пра вомірним, якщо його недійсні сть прямо не встановлена зак оном (нікчемний правочин) або якщо він не визнаний судом не дійсним (оспорювані правочин и).

Якщо недійсність правочин у прямо не встановлена закон ом, але одна зі сторін або інша заінтересована особа запере чує його дійсність на підста вах, встановлених законом, то згідно з ч. З ст. 215 Цивільного к одексу такий правочин може б ути визнаний недійсним (оспо рюваний правочин).

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 Цивіль ного кодексу України, до відн осин за кредитним договором застосовуються положення па раграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграф ом і не випливає із суті креди тного договору.

Стаття 1051 Цивільного кодекс у надає позичальнику право о спорити договір позики на ті й підставі, що грошові кошти а бо речі насправді не були оде ржані ним від позикодавця аб о були одержані в меншій кіль кості, ніж встановлено догов ором.

За оспорюваним кредитним д оговором, Позивачу було нада но грошові кошти - кредиту сум і 6 493 108,37 грн., що останнім не спро стовується.

У відповідності до ст. 15, 16 Цив ільного кодексу України визн ання правочину недійсним є о дним із способів захисту цив ільного права та інтересу у р азі його порушення, невизнан ня або оспорювання. Аналогіч но ст. 20 Господарського кодекс у України передбачає можливі сть визнання недійсними госп одарських угод з підстав, пер едбачених законом з метою за хисту прав і законних інтере сів суб'єкта господарювання.

Таким чином, позивач в силу викладеного та відповідно ст . 4-3 та ст. 33 ППК України (судочинс тво у господарських судах зд ійснюється на засадах змагал ьності: сторони та інші особи , які беруть участь у справі, о бґрунтовують свої вимоги і з аперечення поданими суду док азами; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які в она посилається як на підста ву своїх вимог і заперечень) з обов'язаний довести за допом огою належних та допустимих доказів факт порушення спірн им правочином його прав та/аб о охоронюваних законом інтер есів, а також наявність перед бачених законом підстав для визнання договору недійсним .

Зважаючи на те, що Позивачем не доведено, ані наявність за конодавчих підстав для визна ння договору недійсним, ані п орушення його прав у зв'язку і з укладенням даного договору , немає підстав для задоволен ня позовних вимог про визнан ня недійсною Генеральної уго ди та укладених в її рамках кр едитних договорів.

Щодо вимог про визнання нед ійсними Іпотечного договору № 6807110 від 05.02.2007 р. та Іпотечного до говору № 6810925 від 05.03.2009 р. (далі по те ксту - Іпотечний договір).

Пунктом 7 та п. 5 Постанови Пле нуму Верховного Суду України від 06.11.2009р. №9 "Про судову практик у розгляду цивільних справ п ро визнання правочинів недій сними", якими передбачено, що п равочин може бути визнаний н едійсним лише з підстав, визн ачених законом, та із застосу ванням наслідків недійсност і, передбачених законом.

Згідно ст. 215 Цивільного коде ксу України підставою недійс ності правочину є недодержан ня в момент вчинення правочи ну стороною (сторонами) вимог , які встановлені частинами п ершою - третьою, п'ятою та шост ою статті 203 цього Кодексу.

Позивач стверджує, що зміст оспорюваного правочину супе речить цивільному законодав ству, а саме, ст. 191 Цивільного к одексу України, а саме, предме т оспорюваного договору, всу переч ст. 191 ЦК України не включ ає борги іпотекодавця, а саме майно, що передано в іпотеку є (сукупністю рухомого та неру хомого майна та не зареєстро ване як окрема нерухомість.

Доводи Позивача є юридично помилковими у зв'язку із наст упним.

Згідно ч. 1 ст. 628 Цивільного ко дексу України, зміст договор у становлять умови (пункти), ви значені на розсуд сторін і по годжені ними, та умови, які є о бов'язковими відповідно до а ктів цивільного законодавст ва.

За вимогами статті 18 Закону України "Про іпотеку", іпотечн ий договір повинен містити т акі істотні умови:

1) для іпотекодавця та іпоте кодержателя - юридичних осіб відомості про:

для резидентів - найменуван ня, місцезнаходження та іден тифікаційний код в Єдиному д ержавному реєстрі юридичних та фізичних осіб - підприємці в;

2) зміст та розмір основного зобов'язання., строк і порядок його виконання та/або посила ння на правочин, у якому встан овлено основне зобов'язання;

3) опис предмета іпотеки, дос татній для його ідентифікаці ї, та/або його реєстраційні да ні. При іпотеці земельної діл янки має зазначатися її ціль ове призначення;

4) посилання на видачу заста вної або її відсутність.

За приписами ст. 18 Закону Укр аїни "Про іпотеку", у разі відс утності в іпотечному договор і однієї з вказаних вище істо тних умов він може бути визна ний недійсним на підставі рі шення суду.

З тексту оспорюваного дого вору вбачається, що реквізит и сторін1, відомості про основ не зобов'язання, що забезпечу ється іпотекою, відсутність заставної визначені у відпов ідності із вимогами закону.

За домовленістю сторін, виз начено, що предметом іпотеки за Іпотечними договором № 6807X10 від 05.02.2007 р. посвідченим 05.02.2007 р. пр иватним нотаріусом Богодухі вського районного нотаріапь ного округу Харківської обла сті ОСОБА_1 за реєстровим № 124 є Єдиний майновий комплек с ВАТ "Богодухівський молоко завод" в розумінні статті 191 Ци вільного кодексу України,

розташований за адресами 62103, Х арківська область, м. Богодух ів, пров. Харківський, 6; Харків ська область, Харківський ра йон, смт. Краснокутськ, вул. За річна, буд. 6. ,

Іпотека єдиного майнового комплексу поширюється на ус і види майна ВАТ "Богодухівсь кий молокозавод", призначені для здійснення його діяльно сті, включаючи будівлі, спору ди, устаткування, інвентар, пр ава вимоги та інші права, осно вні фонди та оборотні кошти, а також інші цінності, що відоб ражені у самостійному баланс і ВАТ "Богодухівський молоко завод", або з будь-якої причини не відображені в його баланс і, але є його власністю, та які стануть власністю ВАТ "Богод ухівський молокозавод" в май бутньому, крім боргів ВАТ "Бог одухівський молокозавод".

За Іпотечним договором № 681092 ,5 від 05.03.2009 р., посвідченим 05.03.2009 р. д ержавним нотаріусом Богодух івської державної нотаріаль ної контори Харківської обла сті за реєстровим №2-608 предмет ом іпотеки за яким є нерухоме майно, а саме: комплекс нежитл ових будівель та споруд, що зн аходиться за адресою: Харків ська області, Краснокутський район, смт. Краснокутськ, вул. Зарічна, буд. 6 та є складовою ч астиною ЄМК ВАТ "Богодухівсь кий молокозавод".

Відповідно до статті 191 ЦК Ук раїни, підприємство є єдиним майновим комплексом, що вико ристовується для здійснення підприємницької діяльності .

До складу підприємства як є диного майнового комплексу в ходять усі види майна, призна чені для його діяльності, вкл ючаючи земельні ділянки, буд івлі, споруди, устаткування, і нвентар, сировину, продукцію , права вимоги, борги, а також п раво на торговельну марку аб о інше позначення та інші пра ва, якщо інше не встановлено д оговором або законом.

Підприємство як єдиний май новий комплекс є нерухомістю .

Підприємство або його част ина можуть бути об'єктом купі влі-продажу, застави, оренди т а інших правочинів.

Аналогічні положення міст ить ч. 3 ст. 66 ГК України, цілісни й майновий комплекс підприєм ства визнається нерухомістю і може бути об'єктом купівлі-п родажу та інших угод, на умова х і в порядку, визначених цим К одексом та законами, прийнят ими відповідно до нього.

Відповідно до п. 1 ч. 4. ст. 1 79 ГК У країни, при укладенні господ арських договорів сторони мо жуть визначати зміст договор у на основі вільного волевия влення, коли сторони мають пр аво погоджувати на свій розс уд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству .

Враховуючи те, що згідно ст. 1 Закону України "Про іпотеку" , іпотека - вид забезпечення ви конання зобов'язання нерухом им майном, що залишається у во лодінні і користуванні іпоте кодавця, згідно з яким іпотек одержатель має право в разі н евиконання боржником забезп еченого іпотекою зобов'язанн я одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іп отеки1 переважно перед іншим и

кредиторами цього боржн ика у порядку, встановленому цим Законом, виключення борг ів зі складу предмету іпотек и відповідає юридичній сутно сті іпотеки, законодавчому п ринципу "свободи договору" та волі сторін. І

Крім того, відповідно до ч. 4 с т. 5 Закону України "Про іпотек у", нерухоме майно передаєтьс я в іпотеку разом з усіма його приналежностями, якщо інше н е встановлено іпотечним дого вором.

Відповідно до ст. 5 Закону Ук раїни "Про заставу", застава ма йна охоплює його приналежнос ті та невіддільні плоди, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 575 Цивіль ного кодексу України, іпотек ою є застава нерухомого «май на, що залишається у володінн і заставодавця або третьої о соби.

Відповідно до ст. 4 Закону Ук раїни "Про заставу", предметом застави можуть бути майно та майнові права.

Предметом застави може бут и майно, яке відповідно до зак онодавства України може бути відчужено заставодавцем та на яке може бути звернено стя гнення.

Предметом застави може бут и майно, яке стане власністю з аставодавця після укладення договору застави, в тому числ і продукція, плоди та інші при бутки (майбутній урожай, прип лід худоби тощо), якщо це перед бачено договором.

Зважаючи на те, що сторонами при укладенні оспорюваного договору було визначено всі істотні його умови, а зміст пр авочину цілком відповідає чи нному законодавству, відсутн і правові підстави для задов олення позовних вимог про ви знання недійсними іпотечних договорів.

Вирішуючи питання розподі лу судових витрат суд керуєт ься ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні д оговорів та з інших підстав д ержавне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті з а проведення судової експерт изи, послуги перекладача, адв оката, витрати на інформацій но-технічне забезпечення суд ового процесу та інші витрат и, пов'язані з розглядом справ и, покладаються: при задоволе нні позову - на відповідача; пр и відмові в позові - на позивач а; при частковому задоволенн і позову - на обидві сторони пр опорційно розміру задоволен их позовних вимог. Таким чино м судові витрати у даній спра ві покладаються на позивача.

Враховуючи вищевикладене , на підставі ст.ст. 8, 11, 15, 94, 191, 203, 204, 215, 53 3, 1054 Цивільного кодексу Україн и, ст. 198 Господарського кодекс у України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, 75, с т.ст. 82-85 Господарського процес уального кодексу України, су д,-

ВИРІШИВ:

У задов оленні позову відмовити повн істю.

Суддя Светлічний Ю.В.

Справа №47/317-10

Повне рішення складене 16 лютого 2011 року.