Постанова

від 29.04.2011 по справі 47/317-10

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙН ИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" квітня 2011 р. Справ а № 47/317-10

Колегія суддів у скл аді: головуючий суд дя Шевель О. В.,

суд дя Білоусова Я.О.,

суд дя Пуль О.А.

при секретарі Міракові Г.А.

за участю представників ст орін:

позивача - не з' явив ся,

відповідача - ОСОБА _1 - дов.,

розглянувши у відкритому с удовому засіданні у приміщен ні Харківського апеляційног о господарського суду апеляц ійну скаргу позивача (вх. № 1153Х/2-7) на рішення господарсь кого суду Харківської област і від 14 лютого 2011р. у справі № 47/317-10

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Бо годухівський молокозавод", м .Богодухів, Харківська облас ть,

до Публічного акціоне рного товариства "Державний експортно-імпортний банк Укр аїни" в особі філії АТ "Укрексі мбанк", м. Харків,

про визнання недійс ним правочинів,

встановила:

Позивач, ВАТ "Богодухівс ький молокозавод", у грудні 2010 р . звернувся до господарськог о суду Харківської області з позовом (т. 1, а.с.4-7) до ПАТ "Держав ний експортно - імпортний бан к України" в особі філії АТ "Ук рексімбанк" про визнання нед ійсними Генеральної угоди № 6807N1 від 05 лютого 2007 р., іпотечних д оговорів № 6807Z10 від 15 лютого 2007 р. т а № 68109Z5 від 05 березня 2009 р., які укл адені між сторонами по справ і.

Рішенням господарського с уду Харківської області від 14.02.2011 р. (т. 2, а.с.6-10) у справі 47/317-10 (судд я Светлічний Ю.В.) в задоволенн і позовних вимог позивача ві дмовлено повністю.

Позивач з рішенням господа рського суду Харківської обл асті від 14.02.2011 р. у справі 47/317-10 не п огодився та звернувся до Хар ківського апеляційного госп одарського суду з апеляційно ю скаргою (т. 2, а.с.18-20), в якій, поси лаючись на порушення судом п ершої інстанції норм матеріа льного та процесуального пра ва, просить вказане рішення с касувати, прийняти нове ріше ння, задовольнивши позовні в имоги в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційн ої скарги, позивач, зокрема, по силається на те, що суд першої інстанції безпідставно заст осував норми ст. 1051 ЦК України, в якій міститься лише одна з п ідстав визнання договору нед ійсним, але вона не є єдиною. Т акож помилково зробив виснов ок, з посиланням на ст. 18 Закону України «Про іпотеку», про на явність всіх істотних умов в оспорюваних договорах іпоте ки. На думку позивача, місцеви й суд не вірно застосував нор ми ст. ст. 15, 16 ЦК України, 20 ГК Укра їни, оскільки не взяв до уваги той факт, що за спірним догово ром нараховуються зависокі п роценти та комісійні винагор оди за користування грошовим и коштами, які здійснюються н езаконно на підставі угоди, я ку, як вважає апелянт, відпові дач не мав права укладати. Пор ушення норм процесуального п рава, на думку позивача, поляг ає в невиконанні судом припи сів ст. 77, 4-3 ГПК України, оскільк и суд першої інстанції безпі дставно не задовольнив заяву позивача про відкладення ро згляду справи, тим самим не ст воривши необхідних умов для встановлення фактичних обст авин справи та правильного з астосування законодавства.

Ухвалою Харківського апел яційного господарського суд у від 15.03.2011 р. (т. 2, а.с.16-17) прийнято ап еляційну скаргу до проваджен ня та призначено її до розгля ду на 11.04.2011 р.

08.04.2011 до канцелярії суду від а пелянта надійшла заява (т. 2, а.с .28-29) про забезпечення позову (в х. 3687 від 08.04.11), в якій позивач прос ить заборонити проводити вик онавчі дії по вилученню та пр имусовій реалізації майна, щ о належить йому на праві влас ності, в межах виконавчого пр овадження ВП №22233949 відкритого 29.10.2010 р. на підставі виконавчого напису від 08.09.2010 р. вчиненого пр иватним нотаріусом Харківсь кого міського нотаріального округу Чуприною Галиною Оде ксіївною, зареєстровано в ре єстрі за № 3037, що знаходиться в провадженні підрозділу прим усового виконання рішень від ділу державної виконавчої сл ужби ГУЮ в Харківській облас ті, до вирішення спору по суті .

11.04.2011 р. позивачем через канце лярію суду подана заява (т. 2, а.с .34), в якій він просить відкласт и розгляд справи на більш піз ню дату в зв' язку з хворобою представника.

Також, 11.04.2011 р. до канцелярії су ду надійшов відзив від відпо відача на апеляційну скаргу, в якому він вважає оскаржува не рішення законним та обґру нтованим, а доводи апеляційн ої скарги юридично безпідста вними та такими, що не спросто вують висновків суду першої інстанції. Відповідач зазнач ав, що апелянтом не доведено, щ о особа, яка уклала від імені в ідповідача кредитний догові р не мала необхідних повнова жень. Також, на думку відповід ача, позивачем не спростован о жодним чином того факту, що к ошти ним отримано у повному о бсязі. Відповідач вважає, що б езпідставними є доводи позив ача щодо порушення його прав спірними договорами у зв' я зку з нарахуванням відсотків та комісій за користування г рошовими коштами, оскільки в сі ці плати визначені за згод ою сторін при укладанні оспо рюваних договорів. Тому, на ду мку відповідача, не вбачаєть ся підстав для задоволення а пеляційної скарги позивача.

В судовому засіданні 11.04.2011 р. р озгляд справи було відкладен о на 27.04.2011р.

27.04.2011 р. у судове засідання пре дставник позивача не з' явив ся, про причину неявки суд не п овідомив, хоча про час та місц е розгляду справи був повідо млений належним чином і в уст ановлений законом строк.

Представник відповідача у судовому засіданні, підтрим уючи позицію, викладену у від зиві на апеляційну скаргу, пр осить рішення господарськог о суду залишити без змін, а апе ляційну скаргу без задоволен ня.

Дослідивши матеріали спра ви, а також викладені в апеляц ійній скарзі доводи, заслуха вши пояснення представника в ідповідача, перевіривши наяв ні у справі матеріали на пред мет їх юридичної оцінки судо м першої інстанції, проаналі зувавши правильність застос ування господарським судом н орм матеріального та процесу ального права, та повторно ро зглянувши справу в порядку с т. 101 ГПК України, приходить до в исновку про відсутність підс тав для задоволення апеляцій ної скарги враховуючи наступ не.

Як вбачається з матеріалів справи, вірно встановлено мі сцевим господарським судом т а не заперечується сторонами , 05.02.2007 р. між позивачем та відпов ідачем було укладено Генерал ьну угоду № 6807N1 від 05.02.2007 р. (далі - Г енеральна угода) з загальним лімітом заборгованості - 2070000,00 грн., терміном користування - д о 04.02.2010 р.

В рамках Генеральної угоди між відповідачем та позивач ем було укладено Кредитний д оговір № 68109К11 від 29.04.2009 р. відпові дно до якого позивачу було ві дкрито відновлювану кредитн у лінію з лімітом 9166000,00 грн., стро ком до 04.02.2010р. (далі - Кредитний до говір - 1) та Кредитний договір № 68109К2 від 16.02.2009 р. відповідно до я кого позивачу було відкрито відновлювану кредитну лінію з лімітом 446700,00 грн. строком до 04. 02.2010 р. (далі - Кредитний договір - 2).

Як вбачається із позовних в имог позивача, він стверджув ав, що відповідач на час уклад ення правочину, не мав необхі дного обсягу цивільної дієзд атності, оскільки, на думку по зивача, надані йому кредитні кошти є власними коштами від повідача, а не залученими, що н а думку позивача, є елементом цивільної дієздатності відп овідача.

Проте, як вірно зазначено мі сцевим господарським судом в оскаржуваному рішенні, відп овідно до ст. 92 ЦК України циві льна дієздатність юридичної особи такої ознаки цивільно ї дієздатності не визначає. З гідно ч. 1 даної статті, юридич на особа набуває цивільних п рав та обов'язків і здійснює ї х через свої органи, які діють відповідно до установчих до кументів та закону.

Ч. 1 ст. 95 ЦК України передбаче но, що філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, щ о розташований поза її місце знаходженням та здійснює всі або частину її функцій. За ч. 4 с т. 95 ЦК України, керівники філі й та представництв призначаю ться юридичною особою і діют ь на підставі виданої нею дов іреності.

Судом першої інстанції вір но встановлено, що з преамбул и оскаржуваних договорів вба чається, що від імені відпові дача останні підписані керую чим філією, що діє на підставі нотаріально посвідченої дов іреності. В свою чергу позива чем не доведено наявність бу дь-яких обмежень повноважень відповідача на дату укладен ня даних договорів.

За таких обставин, колегія с удів погоджується з висновко м суду першої інстанції про т е, що позивачем не доведено, що особа, яка уклала від імені ві дповідача спірні договори не мала необхідних повноважень за установчими документами або законом.

Згідно з положенням ст. 204 ЦК України правочин є правомірн им, якщо його недійсність пря мо не встановлена законом (ні кчемний правочин) або якщо ві н не визнаний судом недійсни м (оспорювані правочини).

Якщо недійсність правочин у прямо не встановлена закон ом, але одна зі сторін або інша заінтересована особа запере чує його дійсність на підста вах, встановлених законом, то згідно з ч. З ст. 215 ЦК України та кий правочин може бути визна ний недійсним (оспорюваний п равочин).

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК Укр аїни, до відносин за кредитни м договором застосовуються п оложення параграфа 1 цієї гла ви, якщо інше не встановлено ц им параграфом і не випливає і з суті кредитного договору.

Стаття 1051 названого кодексу надає позичальнику право ос порити договір позики на тій підставі, що грошові кошти аб о речі насправді не були одер жані ним від позикодавця або були одержані в меншій кільк ості, ніж встановлено догово ром.

Разом з тим, як вірно вказує суд першої інстанції та не сп ростовує позивач, за оспорюв аним кредитним договором йом у було надано грошові кошти - кредит у сумі 6493108,37 грн., що остан нім не спростовується.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком су ду першої інстанції про те, що позивач належними та допуст имими доказами не довів ані н аявності законодавчих підст ав для визнання договорів не дійсними, ані порушення його прав у зв'язку із укладенням д аних договорів, через що місц евим господарським судом пра вомірно відмовлено позивачу у задоволенні його позовних вимог.

Щодо посилань позивача на т е, що зміст спірних іпотечних договорів № 6807Z10 від 05.02.2007 р. та № 681 09Z5 від 05.03.2009 р. суперечить ст. 191 ЦК У країни, а саме, що предмет оспо рюваних договорів, не включа є борги іпотекодавця, а саме м айно, що передано в іпотеку є с укупністю рухомого та нерухо мого майна та не зареєстрова не як окрема нерухомість, кол егія суддів, як і суд першої ін станції, вважає такі твердже ння позивача юридично неспро можними та такими, що супереч ать як положенням ст. 628 ЦК Укра їни, які передбачають, що зміс т договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд с торін і погоджені ними, та умо ви, які є обов'язковими відпов ідно до актів цивільного зак онодавства, так і нормам ст. 18 З акону України "Про іпотеку", як а визначає істотні умови, які повинен містити іпотечний д оговір.

Як вбачається із матеріалі в справи, за домовленістю сто рін, визначено, що предметом і потеки за іпотечними договор ом № 6807Z10 від 05.02.2007 р. посвідченим 05. 02.2007 р. приватним нотаріусом Бо годухівського районного нот аріального округу Харківськ ої області за реєстровим № 124 є Єдиний майновий комплекс ВА Т "Богодухівський молокозаво д" в розумінні статті 191 Цивіль ного кодексу України, розташ ований за адресами 62103, Харківс ька область, м. Богодухів, пров . Харківський, 6; Харківська об ласть, Харківський район, смт . Краснокутськ, вул. Зарічна, б уд. 6.

Судом першої інстанції вір но зазначено, що спірний дого вір зазначає, що іпотека єдин ого майнового комплексу поши рюється на усі види майна ВАТ "Богодухівський молокозавод ", призначені для здійснення й ого діяльності, включаючи бу дівлі, споруди, устаткування , інвентар, права вимоги та інш і права, основні фонди та обор отні кошти, а також інші цінно сті, що відображені у самості йному балансі ВАТ "Богодухів ський молокозавод", або з будь -якої причини не відображені в його балансі, але є його вла сністю, та які стануть власні стю ВАТ "Богодухівський моло козавод" в майбутньому, крім б оргів ВАТ "Богодухівський мо локозавод".

За іпотечним договором № 68109Z 5 від 05.03.2009 р., посвідченим 05.03.2009 р. де ржавним нотаріусом Богодухі вської державної нотаріальн ої контори Харківської облас ті за реєстровим №2-608, предмето м іпотеки за яким є нерухоме м айно, а саме: комплекс нежитло вих будівель та споруд, що зна ходиться за адресою: Харківс ька області, Краснокутський район, смт. Краснокутськ, вул. Зарічна, буд. 6 та є складовою ч астиною ЄМК ВАТ "Богодухівсь кий молокозавод".

Судом першої інстанції обг рунтовано зазначено, що відп овідно до ст. 191 ЦК України, підп риємство є єдиним майновим к омплексом, що використовуєть ся для здійснення підприємни цької діяльності. До складу п ідприємства як єдиного майно вого комплексу входять усі в иди майна, призначені для йог о діяльності, включаючи земе льні ділянки, будівлі, споруд и, устаткування, інвентар, сир овину, продукцію, права вимог и, борги, а також право на торг овельну марку або інше позна чення та інші права, якщо інше не встановлено договором аб о законом. Підприємство як єд иний майновий комплекс є нер ухомістю. Підприємство або його частина можуть бути об'є ктом купівлі-продажу, застав и, оренди та інших правочинів .

Аналогічні положення міст ить ч. 3 ст. 66 ГК України, де вказа но, що цілісний майновий комп лекс підприємства визнаєтьс я нерухомістю і може бути об'є ктом купівлі-продажу та інши х угод, на умовах і в порядку, в изначених цим Кодексом та за конами, прийнятими відповідн о до нього.

Відповідно до п. 1 ч. 4. ст. 179 ГК У країни, при укладенні господ арських договорів сторони мо жуть визначати зміст договор у на основі вільного волевия влення, коли сторони мають пр аво погоджувати на свій розс уд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству .

Враховуючи те, що згідно ст. 1 Закону України "Про іпотеку" , іпотека - вид забезпечення ви конання зобов'язання нерухом им майном, що залишається у во лодінні і користуванні іпоте кодавця, згідно з яким іпотек одержатель має право в разі н евиконання боржником забезп еченого іпотекою зобов'язанн я одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іп отеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом, виключення боргів з і складу предмету іпотеки ві дповідає юридичній сутності іпотеки, законодавчому прин ципу "свободи договору" та вол і сторін.

Крім того, відповідно до ч. 4 с т. 5 Закону України "Про іпотек у", нерухоме майно передаєтьс я в іпотеку разом з усіма його приналежностями, якщо інше н е встановлено іпотечним дого вором.

Відповідно до ст. 5 Закону Ук раїни "Про заставу", застава ма йна охоплює його приналежнос ті та невіддільні плоди, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 575 ЦК Укра їни, іпотекою є застава нерух омого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Відповідно до ст. 4 Закону Ук раїни "Про заставу", предметом застави можуть бути майно та майнові права. Предметом зас тави може бути майно, яке відп овідно до законодавства Укра їни може бути відчужено заст аводавцем та на яке може бути звернено стягнення. Предмет ом застави може бути майно, як е стане власністю заставодав ця після укладення договору застави, в тому числі продукц ія, плоди та інші прибутки (май бутній урожай, приплід худоб и тощо), якщо це передбачено до говором.

Таким чином, при прийнятті о скаржуваного рішення судом п ершої інстанції було правиль но встановлено відсутність п равових підстав для задоволе ння позовних вимог про визна ння недійсними іпотечних дог оворів, зважаючи на те, що сто ронами при їх укладенні було визначено всі істотні умови , а зміст правочину цілком від повідає чинному законодавст ву.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги п озивача є безпідставними та судом першої інстанції обгру нтовано відмовлено у їх задо воленні. При цьому, місцевим г осподарським судом при прийн ятті оскаржуваного рішення у повній мірі досліджені усі ф актичні обставини справи, як им надана належна правова оц інка, правильно застосовані норми матеріального та проце суального права, а тому підст ави для задоволення апеляцій ної скарги та скасування ріш ення господарського суду Хар ківської області від 14.02.2011р. у с праві № 47/317-10 відсутні.

Колегія суддів вважає за не обхідне зазначити, що позива ч, як у суді першої, так і у суді апеляційної інстанції здійс нював дії по зловживанню сво їми процесуальними правами т а затягуванню розгляду справ и. Так, представником позивач а заявлялися безпідставні та необґрунтовані клопотання п ро відкладення розгляду спра ви у зв' язку з його хворобою , доказів на підтвердження як ої до матеріалів справи не на давалося. Представник позива ча, будучи належним чином пов ідомлений про час та місце за сідання суду, не являвся ані д о суду першої ані до суду апел яційної інстанції. При цьому , в апеляційній скарзі безпід ставно посилався на те, що суд ом першої інстанції йому не б уло створено всіх необхідних умов для встановлення факти чних обставин справи.

Що ж стосується клопотання позивача про забезпечення п озову - таке клопотання не п ідлягає задоволенню через бе зпідставність позовних вимо г та відмові у їх задоволенні .

На підставі вищевикладено го та керуючись ст.ст. 91, 99, 101, 102, п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського проц есуального кодексу України, колегія суддів, -

постановила:

Заяву позивача про за безпечення позову залишити б ез задоволення.

Апеляційну скаргу позивач а залишити без задоволення.

Рішення господарського су ду Харківської області від 14.0 2.2011 року у справі №47/317-10 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийня ття і може бути оскаржена про тягом двадцяти днів до Вищог о господарського суду Україн и.

Головуючий суддя Шевель О. В.

Суддя Білоусова Я.О.

Суддя Пуль О.А.

повний текст постанови складено 29.04.2011 року.