Рішення

від 12.02.2008 по справі 9/257

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/257

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

12.02.08 р.                                                                               Справа № 9/257                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Марченко О.А.При секретарі судового засіданні Гутевич С.Ю.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „ЛЕВ”, м.Слов`янськ

до відповідача Приватного підприємства „Реставратор-2”, м.Слов`янськ

про стягнення 15 000грн.00коп.

В засіданні брали участь представники сторін:

від позивача: Гречко Ю.В. – довіреність №б/н від 02.10.2007р. (юрисконсульт);

від відповідача: не з`явився.

                                                                                З 03.12.2007р. о 14год.20хв. по

                                                                               12.12.2007р. о 10год.00хв. у судовому

                                                                                засіданні оголошена перерва згідно

                                                                                до ст.77 Господарського процесуального

                                                                                кодексу України.

          СУТЬ СПОРУ:          

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „ЛЕВ”, м.Слов`янськ звернувся до господарського суду з позовом до відповідача, Приватного підприємства „Реставратор-2”, м.Слов`янськ про стягнення 15 000грн.00коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на платіжне доручення №01 від 29.12.2005р., рахунок №66 від 28.12.2005р.

06.11.2007р. через канцелярію господарського суду позивачем надані зміни та доповнення до позовної заяви, відповідно з якими останній зазначає, що спірна сума є попередньою оплатою за нерухомість, а тому отримана відповідачем безпідставно.

Відповідач надав відзив на позовну заяву №3 від 23.10.2007р., відповідно з яким позовні вимоги не визнає, посилаючись на те, що спірна сума є завдатком, а тому не підлягає поверненню.

Згідно довідкам Головного управління статистики у Донецькій області №22-15/2909 від 19.09.2007р. та №15-22/2946 від 21.09.2007р. Приватне підприємство „Реставратор-2”, м.Слов`янськ станом на 24.09.2007р. в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України значиться як юридична особа.

Розгляд справи відкладався.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін у попередніх судових засіданнях, господарський суд встановив:

У січні 2005р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „ЛЕВ”, м.Слов`янськ та Приватним підприємством „Реставратор-2”, м.Слов`янськ була досягнута усна домовленість про купівлю-продаж нерухомості.

На підставі усної домовленості відповідачем на адресу позивача був виставлений рахунок №66 від 28.12.2005р. на суму 15 000грн.00коп. з написом „за нерухомість”, копія якого наявна в матеріалах справи.

Платіжним дорученням №01 від 29.12.2005р. Товариство з обмеженою відповідальністю „Лев” перерахувало на рахунок Приватного підприємства „Реставратор-2” грошову суму в розмірі 15 000грн.00коп. з призначенням платежу: „за нерухомість відповідно до рахунку №66 від 28.12.2005р.” (копія платіжного доручення наявна в матеріалах справи).

За твердженням позивача, зазначена сума є авансовим внеском за купівлю нерухомості відповідно до усної домовленості сторін.

Відповідно до ст.657 Цивільного кодексу України договір купівлі-продажу нерухомого майна укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Однак, як зазначає позивач, відповідний договір купівлі-продажу нерухомості у письмовій формі не був укладений, нотаріальної та державної реєстрації не проходив.

Оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю „Лев” перерахувало грошові кошти за нерухомість в якості авансу, а договір так і не був укладений, тому на думку позивача, грошова сума в розмірі 15 000грн.00коп. підлягає поверненню останньому як безпідставно отримані кошти.

Як було зазначено вище, відповідач позовні вимоги не визнає посилаючись на те, що спірна сума є завдатком, а тому не підлягає поверненню.

Суд не приймає заперечення відповідача з огляду на наступне:

Згідно зі ст.570 Цивільного кодексу України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Оскільки договір купівлі-продажу нерухомого майна між сторонами є неукладеним, а завдаток визначається як платіж за договором, тому спірна сума не може вважатися завдатком.

Як зазначено вище, позивач на підставі виставленого відповідачем рахунку №66 від 28.12.2005р. платіжним дорученням №01 від 29.12.2005р. перерахував грошові кошти у сумі 15 000грн.00коп. за нерухомість, яку в подальшому не отримав.

Оскільки між сторонами не було досягнуто згоди щодо суттєвих умов договору та змінилися наміри стосовно необхідності в укладанні договору купівлі-продажу нерухомості, тому підстави перерахування грошових коштів згодом відпали. Відтак, позивач має право вимагати повернення безпідставно отриманих коштів.

За приписом ч.1, 2 ст.1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Відповідно до п.1, 2 ст.139 Господарського кодексу України, майном визнається сукупність речей та інших цінностей (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб'єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна цих суб'єктів. Залежно від економічної форми, якої набуває майно у процесі здійснення господарської діяльності, майнові цінності належать до основних фондів, оборотних засобів, коштів, товарів.

Коштами у складі майна суб'єктів господарювання є гроші у національній та іноземній валюті, призначені для здійснення товарних відносин цих суб'єктів з іншими суб'єктами, а також фінансових відносин відповідно до законодавства (п.5 ст.139 Господарського кодексу України).

З аналізу зазначених норм вбачається, що грошові кошти є майном, яке підлягає поверненню потерпілій стороні як безпідставно набуте в розумінні ст.1212 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

З огляду на викладене, дослідивши у сукупності матеріали справи, господарський суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „ЛЕВ”, м.Слов`янськ є обґрунтованими, доведеними належним чином, а тому такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача в порядку, передбаченому ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст.179, 190, 570, 693, 1212 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 36, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

                                                        ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „ЛЕВ”, м.Слов`янськ до відповідача, Приватного підприємства „Реставратор-2”, м.Слов`янськ про стягнення 15 000грн.00коп. – задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства „Реставратор-2” (за адресою: вул.Современна, 19а, м.Слов`янськ, Донецька область, 84100, код ЕДРПОУ 20394128, інші відомості суду не відомі) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ЛЕВ” (за адресою: вул.Іскри, 23, м.Слов`янськ, Донецька область, 84122, р/р 26006301661073 в ПІБ м.Слов`янськ, МФО 334561, код ЄДРПОУ 21973876) грошову суму в розмірі 15 000грн.00коп., витрати по сплаті державного мита в розмірі 150грн.00коп. та витрати по сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в розмірі 118грн.00коп.

Видати наказ після набуття рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

У судовому засіданні 12.02.2008р. оголошено повний текст рішення.

Суддя                                                                         Марченко О.А.