Рішення

від 13.02.2008 по справі 17/558

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/558

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

 "13" лютого 2008 р.Справа №  17/558

 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Таран С.В., розглянувши матеріали справи №17/558

за позовом: дочірнього підприємства "Теплоенергоцентраль" товариства з обмеженою відповідальністю "Високі енергетичні технології", м. Кіровоград  

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Віктор-Л", м.Кіровоград     

про стягнення 30106,73 грн.   

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача - Пастух В.В., довіреність №6  від 06.09.07р., представник;

від відповідача - участі не брали.

Дочірнім підприємством "Теплоенергоцентраль" товариства з обмеженою відповідальністю "Високі енергетичні технології" подано позов про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Віктор-Л" заборгованості в розмірі 18874,05 грн. - основного боргу, 8943,73 грн. - інфляційних витрат, 3 % річних в сумі 1184,56 грн. та  пені в сумі 1104,39 грн.

Заявою б/н та б/д (вх.№02-14/5025 від 13.02.2008р.) позивачем  зменшено розмір позовних вимог,  він просить: стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Віктор-Л" 18874,05 грн. основного боргу, 344,86 грн. інфляційних витрат, 246,91 грн. пені та 46,23 грн. річних (а.с. 52)

Відповідач в судовому засіданні 13.02.2008 року участі не брав, причини неявки в суд не повідомив, витребувані господарським судом документи не подав, позов не заперечив. Ухвала господарського суду Кіровоградської області про порушення провадження по справі №17/558 від 10.12.2007 р. та ухвала про відкладення розгляду справи від 22.01.2008р., були повернуті органом поштового зв'язку з відміткою на конверті про те, що "фірма вибула". Проте, господарський суд вважає відповідача таким, що належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання, виходячи з наступного.

Ухвалу про відкладення розгляду справи від 22.01.2008 р. господарським судом надіслано на наступну адресу відповідача: 25006, м. Кіровоград, вул. Калініна, 32, корп. 3.

Згідно довідки Головного управління статистики у Кіровоградській області  №14-10340 від 18.12.2007р. надісланої останнім на вимогу суду,  товариство з обмеженою відповідальністю "Віктор-Л" зареєстровано за адресою: 25006, м.Кіровоград, вул. Калініна, 32, корп.3 (а.с.40). Отже,  про зміну свого місцезнаходження відповідач державного реєстратора не повідомляв.

Відповідач несе відповідальність за всі можливі наслідки неподання відомостей стосовно змін свого місцезнаходження, оскільки згідно правил статті 19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців" юридичні особи зобов'язані подавати відомості стосовно змін свого місцезнаходження державному реєстратору.

Відповідно до пункту 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 р. №01-8/1228 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження  юридичних або місця проживання фізичних осіб-учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками „адресат вибув”, „адресат відсутній”  і т.п., можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом процесуальних дій.

Таким чином, господарський суд вжив усіх заходів для повідомлення відповідача про час і місце проведення судового засідання, направляючи рекомендованою кореспонденцією ухвалу суду від 22.01.2008р.  за місцем реєстрації відповідача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, господарський суд встановив наступне.

02.08.2007 року між дочірнім підприємством "Теплоенергоцентраль" товариства з обмеженою відповідальністю "Високі енергетичні технології" ("підприємство") та товариством з обмеженою відповідальністю "Віктор-Л" ("споживач") було укладено договір №02/08 про реструктуризацію заборгованості за послуги теплопостачання (далі-договір №02/08 від 02.08.2007р.), згідно якого підприємство позивача надає споживачу  розстрочку у погашенні заборгованості за комунальні послуги з теплопостачання на підставі договору №150 від 11.07.2006р. про надання послуг по постачанню теплової енергії, підписаного між підприємством та споживачем, що утворилася станом на 01.08.2007 року на суму 18 810,24 грн. з розподілом за місяцями згідно додатку. Сума щомісячного платежу в рахунок погашення боргу за житлово-комунальні послуги (теплопостачання) становить 1045,01 грн. (а.с. 25).

Додатком до договору від 02.08.2007р. сторонами узгоджено графік погашення боргу, згідно якого споживачеві розстрочено суму боргу на 18 місяців (а.с. 26).

Вказаний договір підписано керівниками підприємств позивача та відповідача й скріплено печатками  ДП "Теплоенергоцентраль" ТОВ "ВЕТ" та ТОВ "Віктор Л".

Між тим взяті на себе зобов'язання відповідач належним чином не виконав, графіку погашення заборгованості не дотримався.

Відповідно до пункту 3.2. розділу 3 вказаного договору №02/08 від 02.08.2007р. у разі порушення споживачем умов договору щодо своєчасного погашення заборгованості, підприємство в односторонньому порядку має право стягнути всю суму, зазначену в п. 1 з урахуванням здійснених оплат, в судовому порядку.

Згідно вимог статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов"язання- відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до статті 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись в установлений законом або договором строк.

Докази виконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань в повному обсязі в матеріалах справи відсутні, на вимогу господарському суду - не подано, а тому позовні вимоги в сумі 18 810,24 грн. заявлені обґрунтовано і підлягають задоволенню.

Крім того, відповідно до пункту 3.1 договору №02/08 від 02.08.2007 р. у разі  несвоєчасного внесення плати за договором нараховується пеня в розмірі 0,01 %, яка нараховується за кожний день прострочення, але не більше ніж 100 відсотків загальної суми боргу.

Згідно обґрунтованого розрахунку позивача розмір пені становить 246,91 грн. за період з 01.09.2007 р. по 13.02.2008 р.

Статтею 546 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею), згідно статті 549 Цивільного кодексу України, є грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

На підставі статті 230 Господарського кодексу України штрафними   санкціями  визнаються господарські санкції у вигляді грошової  суми  (неустойка, штраф, пеня),  яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним  правил  здійснення  господарської  діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання

Згідно пункту 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом  зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Наведені вище норми та обставини справи свідчать про те, що позивач обґрунтовано звернувся з позовом про стягнення пені за несвоєчасне виконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань.

З огляду на викладене, позовні вимоги про стягнення пені за період з 01.09.2007р. по 13.02.2008р. в сумі 246,91 грн. за прострочення виконання зобов'язання підлягають задоволенню.

Підлягають задоволенню і вимоги позивача щодо стягнення з відповідача на його користь 3 % річних в сумі 46,23 грн. за період з 01.09.2007р. по 13.02.2008р. та 344,86 грн. інфляційних витрат за період з серпня місяця 2007 року по грудень місяць 2007 року включно.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який построчив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нарахування 3 % річних в сумі 46,23 грн. за період з 01.09.2007р. по 13.02.2008р. та 344,86 грн. інфляційних витрат за період з серпня місяця 2007 року по грудень місяць 2007 року включно підтверджуються обґрунтованим  детальним розрахунком позивача та підлягають задоволенню повністю.

Крім того, 11.07.2006 року між позивачем та відповідачем укладено договір №150 про надання послуг по постачанню теплової енергії (далі - договір №150 від 11.07.2006р.), згідно якого позивач ("енергопостачальна організація") бере на себе зобов'язання постачати ТОВ "Віктор Л" ("споживач") теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію  за встановленими тарифами (цінами) у відповідності до форми власності та джерела фінансування, в терміни, передбачені цим договором.

Пунктом 6.2. розділу 6 договору №150 від 11.07.2006 року визначено, що споживач сплачує за спожиту теплову енергію енергопостачальній організації згідно діючих тарифів з урахуванням щомісячного  температурного коефіцієнта і п.3.2.8 цього договору - на протязі поточного місяця, але не пізніше 15 числа місяця, слідуючого за розрахунковим.

Між тим взяті на себе зобов'язання відповідач належним чином не виконав,  внаслідок чого утворився борг в сумі 63,81 грн. за жовтень місяць 2007 року.

В матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем вказаної суми боргу, на вимогу господарському суду - не подано, а тому позовні вимоги в сумі 63,81 грн. заявлені також обґрунтовано і з урахуванням правил статей 526, 530 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України  підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 33, 34, 43, 49, 82, 84, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

                                                           ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Віктор-Л" (25015, м.Кіровоград, вул. Калініна, буд. 32, к. 3, р/р 26006015518 в "Укрексімбанк" м.Кіровограда, МФО 323389, ідентифікаційний код 23686448, ІПН 236864411238)  на користь  дочірнього підприємства "Теплоенергоцентраль" товариства з обмеженою відповідальністю "Високі енергетичні технології" (25002, м.Кіровоград, вул. Енергетиків, 20, р/р №26006980040046 в ВАТ "Мегабанк" м. Харків, МФО 351629, ідентифікаційний код 32718692) - 18810 грн. 24 коп. основного боргу за договором №02/08 від 02.08.2007р.,  63 грн. 81 коп. основного боргу за договором №150 від 11.07.2006р., 46 грн. 23 коп. 3 % річних за період з 01.09.2007р. по 13.02.2008р., 344 грн. 86 коп. інфляційних збитків за період з серпня місяця 2007р. по грудень місяць 2007р., 246 грн. 91 коп. пені за період з 01.09.2007р. по 13.02.2008р., 195,12 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати  після набрання рішенням законної сили.

Згідно ч. 3 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського  суду  набирає  законної  сили   після закінчення  десятиденного  строку з дня його прийняття,  а у разі, якщо  у  судовому  засіданні  було  оголошено  лише   вступну   та резолютивну  частини  рішення,  воно  набирає  законної сили після закінчення  десятиденного  строку  з   дня   підписання   рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Дане рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.     

 Суддя                         С.В. Таран