Постанова

від 15.02.2008 по справі 20-5/503

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

20-5/503

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД

Постанова

Іменем України

13 лютого 2008 року   Справа № 20-5/503

                    Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Борисової Ю.В.,

суддів                                                                      Гонтаря В.І.,

                                                                                          Голика В.С.,

за участю представників сторін:

представник позивача, Благовідов Валерій Карленович, довіреність №  б/н   від 01.10.07,  Приватне підприємство "Охоронне агентство "Легіон-Південь";

представник відповідача, Таратуткіна Вита Володимирівна, довіреність №  445   від 12.12.07,  Виробничо-будівельний кооператив "Опора";

розглянувши апеляційну скаргу виробничо-будівельного кооперативу "Опора" на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Євдокимов І.В.) від 13 грудня 2007 року у справі № 20-5/503

за позовом           приватного підприємства "Охоронне агентство "Легіон-Південь" (вул. Пролетарська, 34-19, Севастополь, 99058)

до виробничо-будівельного кооперативу "Опора" (вул. Правди, 10, Севастополь, 99014)

про стягнення заборгованості в розмірі 8134,20 грн.

                                                            ВСТАНОВИВ:

Позивач, приватне підприємство „Охоронне агентство „Легіон Південь", звернувся до господарського суду м.Севастополя з позовом до відповідача, виробничо-будівельного кооперативу „Опора", про стягнення заборгованості за договором про надання охоронних послуг № 9 від 01.02.2007 в розмірі 8134,20 грн., та уточнивши позовні вимоги, просив стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 8705,90 грн., з яких: 7600,00 грн. - основний борг, 409,78 грн.- пеня, 617,29 грн.- збитки від інфляції, 78,83 грн. -3% річних. Позов обґрунтований тим, що відповідачем неналежно виконані обов'язки щодо оплати наданих послуг.

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 13 грудня 2007 року у справі № 20-5/503 (суддя І.В. Євдокимов) позов приватного підприємства "Охоронне агентство "Легіон-Південь" до виробничо-будівельного кооперативу "Опора" задоволено в повному обсязі, судом вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Не погодившись з рішенням суду, виробничо-будівельний кооператив "Опора" звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення господарського суду першої інстанції з тих підстав, що судом неповно з'ясовані обставини у справі і неправильно надана оцінка фактам порушень умов договору з боку позивача.

Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду Латиніна О.А. від 04.02.2008 року у зв'язку з зайнятістю в іншому судовому процесі у складі колегії було замінено суддю Плута В.М. на суддю Голика В.С.

У судовому засіданні 04.02.2008 року оголошувалась перерва.

У судовому засіданні 13.02.2008 року представник відповідача підтримала доводи апеляційної скарги й наполягала на скасуванні судового рішення. Представник позивача просив залишити оскаржуване рішення без змін як таке, що прийнято у повній відповідності до норм чинного законодавства.

При повторному розгляді справи в порядку й на підставах статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.

01.02.2007 між позивачем (Охорона) та відповідачем (Замовник) укладений договір про надання охоронних послуг, у відповідності до пункту 1.1 якого Замовник доручає, а Охорона приймає на себе зобов'язання з охорони об'єктів заводу „Южреммаш”, розташованих за адресою: м. Севастополь, Камишове шосе, 43, строк дії договору з 01.02.2007 до 31.12.2007 (а.с.10).

Згідно з пунктом 4.1 договору оплата послуг за даним договором здійснюється в готівковій та безготівковій формі в розмірі 7600,00 грн. шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Охорони.

Відповідно до пункту 4.3 договору оплата вартості послуг Охорони здійснюється Замовником не пізніше 5-го числа місяця, наступного за звітним періодом, згідно з виставленим Охороною рахунком.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін,  обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права і відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія не вбачає підстав для скасування або зміни оскаржуваного рішення суду першої інстанції у зв'язку з наступним.

Як встановив суд першої інстанції, 13.07.2007 відповідачу за вих. № 71 позивачем був переданий супровідний лист та рахунок № 40 за виконані послуги на суму 7600,00 грн., також відповідачу були передані акти прийому-здачі виконаних послуг № 41.

Проте, вказаний рахунок, залишився відповідачем без оплати.

Згідно правил статті 193 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та положень статей 525, 526 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як вбачається із матеріалів справи, ніяких зауважень щодо виконання своїх обов'язків по договору позивач не отримував, що підтверджує факт належного виконання ним своїх зобов'язань за договором за липень 2007 року та підтверджується листом ВДСО при УМВС України в м. Севастополі № 31/1-3587 від 03.12.2007, листом заводу „Южреммаш" № 187 від 23.11.2007, в яких зазначено, що охорона території заводу здійснювалась охоронниками позивача.

Таким чином, доводи відповідача у апеляційній скарзі стосовно того, що позивач неналежним чином виконував свої обов'язки за договором, є безпідставними та спростовуються матеріалами справи.

При цьому суд апеляційної інстанції погоджується з оцінкою обставин справи, зроблених судом першої інстанції, що факт недопущення на охоронювану територію особистого автотранспорту співробітника відповідача 09.07.2007 не є порушенням умов договору й не може свідчити про неналежне виконання позивачем обов'язків за договором.

Крім того, як було зазначено судом, матеріали перевірки, проведеної співробітниками відповідача, в яких зафіксований факт невиконання позивачем зобов'язань, є неспроможними, оскільки представники позивача не були залучені до участі у проведенні вказаної перевірки.

Згідно з пунктом 5.8 договору у випадку несвоєчасної оплати Замовником послуг Охорони нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, за кожний день прострочення.

Згідно зі статтею 230 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статтею 546 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 виконання зобов'язань може забезпечуватися пенею.

З врахуванням вимог статей 611, 625 Цивільного кодексу України, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимоги позивача про стягнення суми основного боргу з урахуванням індексу інфляції, 3 % річних від суми невиконаного зобов'язання, пені за несвоєчасне виконання зобов'язання є обґрунтованими, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Отже, постанова суду першої інстанції прийнята відповідно до норм чинного законодавства, із врахуванням встановлених обставин справи, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги Виробничо-будівельного кооперативу „Опора" відсутні.

                    Судом першої інстанції, з врахуванням викладених в судовому рішенні висновків, вірно вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 101, 102, 103 (пункт 1), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу виробничо-будівельного кооперативу "Опора" залишити без задоволення.

                    Рішення господарського суду міста Севастополя від 13 грудня 2007 року у справі № 20-5/503 залишити без змін.  

Головуючий суддя                                                  Ю.В. Борисова

Судді                                                                                В.І. Гонтар

                                                                                В.С. Голик