Рішення

від 01.02.2011 по справі 37/242-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

37/242-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" лютого 2011 р.                                                            Справа № 37/242-10

вх. № 10193/5-37

Суддя господарського суду Доленчук Д. О. 

при секретарі судового засідання Івахненко І.Г.

за участю представників сторін:

позивача - Венгер В.Л. за довіреністю № б/н від 25.03.2010 р.

 відповідача - Шульга К.Г. за довіреністю № б/н від 20.05.2010 р.

розглянувши справу за позовом ПП "Монтажник", м. Харків  

до  ТОВ "Меркурій-Інвест", м. Харків  

про стягнення 203968,04 грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Монтажник" (позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Меркурій-Інвест" (відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача 203968,04 грн. заборгованості з вартості виконаних робіт за договорами підряду № 1 та № 3 від 28.05.2008 р.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення свого зобов'язання за договорами не підписав акти приймання виконаних робіт та не оплатив їх вартість, таким чином у нього виникла заборгованість перед позивачем за договором підряду № 3 у сумі 194309,73 грн., а по договору підряду №1 у сумі 9658,31 грн., а всього 203968,04 грн.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву в якому вказував про те, що він не визнає позовні вимоги позивача, та просив суд відмовити у задоволенні позову. Посилається на те, що позивачем було порушено строк виконання робіт у зв'язку з чим відповідач відмовився прийняти виконані роботи, також на те що, позивачем роботи було виконано не в повному обсязі, тобто не на всю суму що вказана в договорах, а також позивачем заявлено вимоги про стягнення коштів в сумі 83822,52 грн., за додаткові роботи, які не передбачені договорами підряду.

Позивач надав до суду обґрунтування позову в яких вказував, що роботи було виконано з відступом від строку вказаного в договорах у зв'язку із затримкою відповідачем надання матеріалів для виконання робіт. Відповідно до умов договорів (п.6.2), роботи виконувались позивачем з матеріалів відповідача. Вказана обставина також підтверджується довідками про вартість виконаних робіт та актами прийняття виконаних підрядних робіт, в яких зазначено про зменшення суми вартості робіт на суму матеріалів наданих відповідачем. Крім того, позивач вказував, що додаткові роботи, це роботи які виконувались у зв'язку із внесенням змін відповідачем у проектно-кошторисну документацію після укладення договору, та вказані роботи було виконано також із матеріалів наданих відповідачем. Фактично роботи відповідачем було прийнято, що зафіксовано відповідно в акті готовності об'єкта до експлуатації, який було підписано, в тому числі відповідачем і позивачем у грудні 2009 року. На підставі даного акту Інспекцією архітектурно-будівельного контролю у Харківській області було видано свідоцтво про відповідність збудованого об'єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил. Також, позивач вказував про те, що відповідач відмовився від прийняття робіт за договорами у зв'язку з чим ним не були підписані акти виконаних робіт.

Позивач, через канцелярію господарського суду 25.01.2011 р. за вх. № 2055, надав клопотання про залучення до матеріалів справи копії актів приймання товарно-матеріальних цінностей, яке господарським судом було задоволено та надані копії актів судом були залучені до матеріалів справи.

Відповідач, через канцелярію господарського суду 25.01.2011 р. за вх. № 2079, надав додаткові заперечення проти позову, які господарським судом залучені до матеріалів справи. В них відповідач вказував, що відповідно до п. 6.2. договорів №1 та №3 від 28.05.2008р. роботи за договорами повинні були виконуватись з використанням матеріалів, наданих відповідачем, проте відповідач не надавав позивачу жодних матеріалів для виконання цих робіт. Відповідач  жодним  чином  не  погоджував  з  позивачем  умови  виконання  жодних додаткових робіт за договорами №1 та №3 від 28.05.2008р., а саме не укладав будь-яких додаткових угод з цього приводу та не надавав матеріалів для виконання цих робіт. Акт готовності об'єкта до  експлуатації, на який посилається позивач як на доказ фактичного виконання ним своїх зобов'язань за договорами №1 та №3 від 28.05.2008р. не є таким, оскільки в зазначеному Акті взагалі відсутні будь-які посилання на виконання робіт позивачем саме за цими договорами, а взагалі зазначено, що ПП «Монтажник» є субпідрядною організацією, яка приймала участь в будівництві об'єкта нерухомості за адресою: м. Харків, вул. Родникова, 9-А. З цього приводу відповідач зазначав, що наскільки йому відомо у ПП «Монтажник» є укладені договори на виконання робіт на зазначеному об'єкті безпосередньо з генеральним підрядчиком Проектно-будівельним концерном «Прогрес», а не тільки з відповідачем. Крім того, відповідач вказував, що позивач  замовчує  факт отримання  ним від відповідача попередньої оплати за договором № 3 від 28.05.2008 р. у сумі 20000,00 грн.

У судовому засіданні призначеному на 25.01.2011 року було оголошено перерву до 01.02.2011 року о 15:40.

Сторони до початку судового засідання, через канцелярію господарського суду 01.02.2011 р. за вх. № Д208,  надали заяву про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дана заява не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, встановив наступне.

28 травня 2008 року між сторонами було укладено договори підряду № 1 та № 3.

Відповідно до п.п.1.1. договору № 3 позивач (підрядник) зобов'язувався виконати роботи з внутрішнього електроосвітлення та силового електроустаткування житлового будинку № 9-А, розташованого по вул. Родниковій у м. Харкові. Згідно п.п.2.1. договору, позивач зобов'язувався виконати передбачені договором роботи відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації і вимогам БНіП, забезпечити готовність виконуваних ним робіт і здати вказані роботи в порядку, встановленому нормативно-технічною документацією.

Відповідно до п.п.2.2. відповідач (замовник) зобов'язувався прийняти та оплатити виконані підрядником роботи. Вартість робіт відповідно до п.п.3.1. договору, становила 212929,00 грн.

Розрахунки проводяться відповідно до п.п.3.3. договору поетапно після підписання актів приймання виконаних підрядних робіт по формі № КБ-2в.

Відповідно до п.п.1.1. договору № 1, позивач (підрядник) зобов'язувався виконати роботи з обладнання низьковольтних мереж електропостачання житлового будинку по вул. Родніковій, 9-А у м. Харкові, IV блок.

Згідно п.п.2.1. договору, позивач зобов'язувався виконати передбачені договором роботи відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації і вимогам БНіП, забезпечити готовність виконуваних ним робіт і здати вказані роботи в порядку, встановленому нормативно-технічною документацією.

Відповідно до п.п.2.2. відповідач (замовник) зобов'язувався прийняти та оплатити виконані підрядником роботи. Вартість робіт відповідно до п.п.3.1. договору, становила 98380,80 грн.

Розрахунки проводяться відповідно до п.п.3.3. договору поетапно після підписання актів приймання виконаних підрядних робіт по формі № КБ-2в.

Позивач у позові посилається на те, що він виконав свої вищевказані зобов'язання за договорами, про що повідомив відповідача. Позивачем було складено і підписано акти приймання виконаних підрядних робіт по формі № КБ-2в, довідки про вартість виконаних робіт, та передано їх відповідачу, по договору підряду № 3 на суму 194309,73 грн., а по договору підряду №1 на суму 9658,31 грн. (лист № 19-а/10 від 19.10.2010 р.). Однак, відповідач в порушення свого зобов'язання за договорами не підписав акти приймання виконаних робіт та не оплатив їх вартість.

Пунктами 7.1. договорів було передбачено те, що ці договори набирають чинності з моменту їх підписання та вони діють до 31.12.2008 р., а п.7.3. договорів передбачалося, що усі зміни та доповнення до них оформляються тільки додатковими угодами.

Судом встановлено, що доказів укладання між сторонами додаткових угод до договорів щодо продовження дії даних договорів в матеріалах справи не міститься. За таких обставин господарський суд приходить до висновку, що договори підряду № 1 та № 3 від 28.05.2008 р. припинили свою дію 31.12.2008 р.

Пунктом 2.2. договорів було передбачено, що відповідач зобов'язується передати позивачу обладнання, матеріали та вироби, передача, яких була віднесена на відповідача.

В обґрунтування свої позивних вимог позивач посилається на те, що на підставі п.6.2. договорів роботи виконувались ним з матеріалів відповідача та вказана обставина підтверджується довідками про вартість виконаних робіт та актами прийняття виконаних підрядних робіт, які були складені позивачем, та які не були підписані відповідачем, та в яких цього не було зазначено позивачем в порушення приписів ч. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що у разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується  в  акті  і він підписується другою стороною.

Разом з цим суд зазначає, що позивачем в підтвердження того, що ним виконувалися роботи з матеріалів відповідача були надані копії актів приймання товарно-матеріальних цінностей у кількості 9 примірників від 01.09.2009 р., 01.10.2009 р., 02.11.2009 р. та 01.12.2009 р., які не були підписані з боку відповідача.

Отже, господарський суд приходить до висновку, що посилання позивача на ці акти приймання товарно-матеріальних цінностей є безпідставними, а посилання позивача на те, що він виконав роботи з використанням матеріалів, наданих відповідачем є такими, що не відповідають дійсності, оскільки в матеріалах справи не міститься доказів в підтвердження надання відповідачем матеріалів для виконання робіт за зазначеними договорами та їх кількості і вартості.

Таким чином включення позивачем до актів приймання виконаних підрядних робіт кількості та вартості використаних матеріалів є повністю безпідставним.

Крім того, господарський суд вважає за необхідне зазначити про те, що позивачем до суду були надані акти приймання виконаних робіт за вересень 2009 року на загальну суму 27931,20 грн., які не містять посилання на будь-який із договорів підряду № 1 чи № 3, які були укладені між сторонами.

Також, в матеріалах справи не міститься доказів погодження між сторонами умов  виконання  жодних додаткових робіт за договорами №1 та №3 від 28.05.2008р., а саме доказів укладання будь-яких додаткових угод з цього приводу та надання матеріалів відповідачем позивачу для виконання цих робіт. Отже, посилання позивача про те, що  при виконанні додаткових робіт були використані матеріали   надані   відповідачем   не   підтвердженні   належним   чином, у зв'язку з чим господарський суд приходить до висновку, що вони є безпідставними та необґрунтованими.

При цьому суд зазначає, що позивач не вказує про факт отримання  ним від відповідача попередньої оплати за договором № 3 від 28.05.2008 р. у сумі 20000,00 грн.

Стосовно Акту готовності об'єкта до експлуатації № 20000609 від 11.12.2009 р. на який посилається позивач, як на доказ фактичного виконання ним своїх зобов'язань за договорами підряду №1 та №3 від 28.05.2008 р., суд зазначає, що вказаний акт не є доказом фактичного виконання позивачем своїх зобов'язань за договорами підряду №1 та №3 від 28.05.2008 р., оскільки в зазначеному Акті взагалі відсутні будь-які посилання на виконання робіт позивачем саме за договорами підряду №1 та №3 від 28.05.2008 р., а взагалі зазначено, що ПП «Монтажник» є субпідрядною організацією, яка приймала участь в будівництві об'єкта нерухомості за адресою: м. Харків, вул. Родникова, 9-А. Отже, суд зазначає, що посилання позивача на Акт готовності об'єкта до експлуатації № 20000609 від 11.12.2009 р. є безпідставними та необґрунтованими.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковими.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч.1 ст. 837 Цивільного кодексу України за   договором   підряду одна  сторона (підрядник) зобов'язується  на  свій  ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника),  а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

З урахуванням вищевикладеного господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача не підтверджуються належними доказами по справі, вони є безпідставними та необґрунтованими, у зв'язку з чим в їх задоволенні необхідно відмовити повністю.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, державне мито та судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у разі відмови в позові підлягають покладенню на позивача.

На підставі вищевикладеного та керуючись 526, 629, 837, 882 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 34, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Суддя                                                                                 Доленчук Д. О.

Рішення підписано 07.02.2011 р.