Постанова

від 21.02.2011 по справі 8/278-09

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

8/278-09

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.02.2011 року                                    Справа №  8/278-09

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Антонік С.Г. (доповідач)

суддів: Сизько І.А.., Крутовських В.І.

при секретарі судового засідання: Деббіш Г.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Бондарчук В.В., дов. №б/н від 24.12.2010р.

від відповідача: Деркач В.А., дов.№ 24-5-02 від 31.12.2010р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Оіл Рівер" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 11.01.2011р. у справі       № 8/278-09

за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Оіл Рівер", м.Київ

про заміну сторони у виконавчому провадженні

у справі :

за позовом - товариства з обмеженою відповідальністю "Восток Ойл"ЛТД, м.Донецьк

до відповідача - відкритого акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод", м.Дніпропетровськ

про стягнення заборгованості за поставлений товар за договором поставки №511090532 у загальному розмірі 1 633 416 грн. 91коп.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровського області від 11.01.11р. у справі №8/278-09 ( суддя Дубінін І.Ю.)  відмовлено товариству з обмеженою відповідальністю «Оіл Рівер»у задоволенні заяви про заміну сторони у виконавчому провадженні щодо примусового виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 03.02.10р. у справі 8/278-09.

Ухвала мотивована тим, що згідно ст..25 ГПК України, господарський суд може здійснити заміну сторони у правовідношенні її правонаступником лише у разі вибуття сторони внаслідок реорганізації підприємства чи організації. Оскільки заявник не є процесуальним правонаступником позивача у справі так як  відбулась не реорганізація позивача, а заміна його новим кредитором, то заява не не підлягає задоволенню.

Не погодившись з ухвалою, ТОВ "Оіл Рівер" звернулось до Дніпропетровського

апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій,  просить скасувати ухвалу господарського суду від 11.01.2011р. та прийняти рішення, яким змінити сторону ТОВ «Восток Ойл»ЛТД на ТОВ «Оіл Рівер»у виконавчому провадженні щодо примусового виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 03.02.2010р. №8/278-09. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд застосував  ст..25 ГПК України, яка не повинна застосовуватися та не застосував ст..ст.510, 512 ЦК України, ст..11 Закону України «Про виконавче провадження».

ТОВ «Оіл Рівер»не скористувалося своїм правом на участь в судовому засіданні. Про час і місце судового засідання повідомлено належним чином.

У відзиві на апеляційну скаргу  ТОВ «Восток Ойл»ЛТД вважає ухвалу господарського суду такою, що відповідає нормам матеріального та процесуального права. Просить залишити ухвалу суду в силі, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представник ТОВ «Восток Ойл»ЛТД в судовому засіданні підтримав заперечення наведені у відзиві на апеляційну скаргу.

Представник ВАТ "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" в судовому засіданні вказала, що товариство погоджується з ухвалою суду, просить залишити її без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Від ліквідатора  ТОВ «Восток Ойл»ЛТД надійшло клопотання про припинення провадження за апеляційною скаргою з тих підстав, що дана ухвала, згідно ст..106 ГПК України, не підлягає оскарженню.

Колегія суддів вважає, що дане клопотання не підлягає задоволенню у зв'язку з наступним.

Згідно п.8 ч.3 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Стаття 106 ГПК України не встановлює вичерпний перелік ухвал, які підлягають оскарженню, а встановлює перелік ухвал, які можуть бути оскаржені окремо від рішення  суду. Заперечення на інші ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Таким чином, дана стаття не забороняє оскаржувати будь-які ухвали суду, а встановлює порядок оскарження – окремо або у скарзі на рішення суду.

Оскаржувана ухвала дійсно не входить до переліку ухвал, що можуть бути оскаржені окремо від рішення суду. Але колегія суддів зауважує, що дана ухвала по своєї суті є фактично рішенням, яке прийнято за результатами розгляду заяви ТОВ «Оіл Рівер»і, неприйняття до розгляду апеляційної скарги, порушило б гарантоване Конституцією право на апеляційне оскарження.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню у зв'язку з наступним.

Як встановлено матеріалами справи, рішенням господарського суду

Дніпропетровської області від  02.12.09р.  з Відкритого акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Восток Ойл" ЛТД стягнуто 1 422 267 грн. 37 коп. основного боргу, 13 778 грн. 14 коп. втрат від інфляції, 24 874 грн. 60 коп. трьох відсотків річних, 172 496 грн. 80 коп. пені, 15 579 грн. 59 коп. витрат по сплаті державного мита, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.01.10р. вказане рішення залишено без змін.

На виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.12.09р. видано наказ про примусове виконання від 03.02.10р.

09.08.2010р. між ТОВ «Восток Ойл»ЛТД (первісний кредитор) та ТОВ  «Оіл Рівер»(новий кредитор) укладено угоду про уступку права вимоги за умовами якої первісний кредитор уступає, а новий кредитор приймає на себе право вимоги, належне первісному кредиторові і стає кредитором за Договором поставки № 511090532 від 10.03.2009р., укладеним між первісним кредитором та ВАТ «Інтерпайп Нижнедніпровський трубопрокатний завод» (боржник).

ТОВ  «Оіл Рівер»звернулося до господарського суду з заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні щодо примусового виконання наказу № 8/278-09 від 03.02.2010р. у зв'язку з тим, що наказ знаходиться на виконанні у державній виконавчій службі.

Колегія суддів погоджується з ухвалою господарського суду, яким відмовлено в задоволені заяви у зв'язку з наступним.

Відповідно до ч.5 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження», у разі вибуття однієї з сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду з заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, в якій вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Право господарського суду здійснювати заміну сторони її правонаступником передбачене ст..25 ГПК України, згідно якої, в разі вибуття однієї з сторін у спірному або встановленому рішенням господарського суду правовідношенні внаслідок реорганізації підприємства чи організації господарський суд здійснює заміну цієї сторони її правонаступником, вказуючи про це в рішенні або ухвалі.

Господарський суд правильно дійшов висновку, що заміна сторони у правовідношенні саме судом можлива лише внаслідок реорганізації підприємства чи організації і обґрунтовано відмовив ТОВ  «Оіл Рівер»в задоволенні заяви.

Посилання ТОВ  «Оіл Рівер»в апеляційній скарзі на необхідність застосування судом ст..ст.510, 512 ЦК України  не приймається до уваги у зв'язку з наступним.

Дані статті визначають сторін у зобов'язанні –кредитор і боржник, та порядок заміни сторони у зобов'язанні, яке є інститутом цивільного права. В той час, як сторонами у виконавчому провадженні є боржник і стягувач. І, якщо в зобов'язанні кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, то у виконавчому провадженні стягувач не наділений таким правом. Право вимагати виконання обов'язку належить державному виконавцю.

Тому, заміна сторони  у виконавчому провадженні можлива лише на підставах та в порядку визначених ГПК України та Законом України «Про виконавче провадження.

За таких обставин суд вважає за необхідне апеляційну скаргу ТОВ «Оіл Рівер», м. Київ залишити без задоволення, ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 11.01.2011р. у справі № 8/278-09 залишити без змін.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу віднести на заявника апеляційної скарги.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України , суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Оіл Рівер», м. Київ залишити без задоволення, ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 11.01.2011р.. у справі № 8/278-09 залишити без змін.

Головуючий:                        

---

            С.Г. Антонік

Судді:                                     

---

            І.А.Сизько

                                                

---

           В.І.Крутовських