Постанова

від 22.02.2011 по справі 37/66-10

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙН ИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" лютого 2011 р. Сп рава № 37/66-10

Колегія суддів у складі: го ловуючий суддя Шевель О. В.,

суддя Білоусова Я.О.,

суддя Пуль О.А.

при секретарі Сємєровій М.С .

за участю представників с торін:

позивача - Демидчу к В.Г. - дов.,

відповідача - Мерзлі кіної В.О. - дов., Балан О.Ю. - дов.,

третьої особи - ОСОБА _4 - дов.

розглянувши у відкритому с удовому засіданні у приміщен ні Харківського апеляційног о господарського суду апеляц ійну скаргу позивача (вх. № 396Х/2-7) на рішення господарс ького суду Харківської облас ті від 14.12.2010 року по справі № 37/66-10,

за позовом Публічного акціонерного товариства «Ук рсоцбанк», м. Київ в особі Харк івської обласної філії, м. Хар ків,

до Споживчого товарис тва «Житлово-будівельний коо ператив «Авантаж», м. Харків

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предме т спору на стороні відповіда ча - ОСОБА_5, смт. Малин івка Чугуївського району Хар ківської області

про стягнення 646981,77 грн.,

встановила:

Позивач, ПАТ «Укрсоцб анк»в особі Харківської обла сної філії, у квітні 2010 р. зверн увся до господарського суду Харківської області з позовн ою заявою про стягнення з від повідача 646981,77 грн. заборговано сті, з яких: 510334,79 грн. боргу за кре дитом, 73026,05 грн. відсотків, 48390,66 гр н. штрафу, 15230,27 грн. пені. Позовні вимоги мотивовані тим, що тре тьою особою, за яку поручився відповідач, не виконані свої договірні зобов' язання щод о своєчасного здійснення роз рахунків за отримані кредитн і кошти.

Рішенням господарського с уду Харківської області від 14.12.2010 року у справі № 37/66-10 (суддя Ти хий П.В.) відмовлено в задоволе ні клопотання позивача про в ідкладення розгляду справи. У позові відмовлено повністю .

Позивач з даним рішенням не погодився, звернувся до Харк івського апеляційного госпо дарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішен ня суду першої інстанції від 14.12.2010 р. у справі № 37/66-10 скасувати т а постановити нове рішення, я ким позовні вимоги задовольн ити повністю та стягнути з ві дповідача всі судові витрати . У апеляційній скарзі позива ч посилається на порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуаль ного права при прийнятті оск аржуваного рішення, та невід повідність висновків суду фа ктичним обставинам справи.

Позивач, зокрема, стверджує , що відповідачем не приведен о жодних доказів збільшення його відповідальності як пор учителя, а судом першої інста нції в оскаржуваному рішенні зазначається лише припущенн я, що відповідальність поруч ителя збільшилась у зв' язку з підписанням додаткової уг оди до кредитного договору м іж позивачем та третьою особ ою. Як зазначає апелянт, обсяг відповідальності відповіда ча саме такий, який встановле ний укладеним сторонами дого вором поруки, при поданні поз ову позивачем не враховували ся збільшені відсотки, встан овлені додатковими угодами з третьою особою, а відтак, на д умку заявника скарги, незваж аючи на те, що положеннями ст. 554 ЦК України і передбачено, що поручитель пов' язаний із п озичальником певними зобов' язальними відносинами, він є самостійним суб' єктом у ві дносинах з кредитором та поз овні вимоги до відповідача, я к поручителя, заявлені саме в межах його відповідальності перед кредитором.

Одночасно позивач посилає ться на те, що судом першої інс танції безпідставно не було задоволено його клопотання п ро відкладення розгляду спра ви, що позбавило позивача мож ливості приймати участь у су дових засіданнях та надавати відповідні докази.

Відповідач проти апеляцій ної скарги заперечує та прос ить оскаржуване рішення зали шити без змін, а апеляційну ск аргу - без задоволення, посила ючись, зокрема, на те, що уклад ення між позивачем та ОСОБА _5 додаткових угод до кредит них договорів, згідно з якими процентна ставка за користу вання кредитом з 31.07.2008 р. була зб ільшена до 20 % річних, призвело до збільшення обсягу відпов ідальності позичальника О СОБА_5 за цими кредитними до говорами, що в силу вимог зако ну призвело до збільшення об сягу відповідальності відпо відача, як поручителя за дого ворами поруки, укладеними у з абезпечення належного викон ання кредитних договорів. От же, на думку відповідача, наяв ні в матеріалах справи доказ и свідчать про те, що за кредит ними договорами відбулася зм іна забезпеченого порукою зо бов' язання, внаслідок чого збільшився обсяг відповідал ьності відповідача, як поруч ителя за договорами поруки, в ідповідне відбулося без згод и відповідача, а тому, в силу в имог закону порука є припине ною, а твердження позивача є б езпідставними та спростовую ться як матеріалами справи, т ак і положеннями чинного зак онодавства.

Третя особа відзиву на апел яційну скаргу не надала. Прис утній у судовому засіданні п редставник третьої особи про ти апеляційної скарги позива ча заперечував, рішення суду першої інстанції у даній спр аві вважає законним та обгру нтованим, оскільки, на його ду мку, суд першої інстанції дій шов до обґрунтованого виснов ку про припинення поруки з да ти укладання між позивачем т а третьою особою додаткових угод, якими збільшена процен тна ставка за користування к редитом.

Дослідивши матеріали спра ви, а також викладені в апеляц ійній скарзі та відзиві на не ї доводи сторін, заслухавши у судовому засіданні поясненн я уповноважених представник ів сторін, перевіривши прави льність застосування господ арським судом першої інстанц ії норм матеріального та про цесуального права, а також по вноту встановлення обставин справи та відповідність їх н аданим доказам, та повторно р озглянувши справу в порядку ст. 101 ГПК України, колегія судд ів Харківського апеляційног о господарського суду встано вила наступне.

Як вірно встановлено місце вим господарським судом, під тверджено матеріалами справ и та не заперечується сторон ами, у грудні 2007 р. між позиваче м та третьою особою було укла дено два договори кредиту: №839 /3/27/38/7-677 від 19.12.2007 р. (т. 1 а.с. 37-41) та № 839/3/27/38/7- 676 від 21.12.2007 р. (т. 1 а.с. 28-35), за умовами яких кредитор (позивач) нада в позичальнику (третій особі ) у користування на умовах заб езпеченості, повернення, стр оковості, платності та цільо вого характеру використання грошові кошти на фінансуван ня будівництва житла у сумі в ідповідно: 195650,00 грн. та 342024,00 грн. зі сплатою 13,25 відсотків річних з щомісячним погашенням основ ної заборгованості у конкрет ній сумі та кінцевим терміно м погашення заборгованості д о 10.12.2022 р. (п. 1.1, 1.2 договорів).

Відповідно до п.3.3.8, 3.3.9 договор ів кредиту позичальник зобов ' язався сплачувати процент и за використання кредиту в п орядку, визначеному п.п. 2.4, 2.5 цих договорів, своєчасно та в пов ному обсязі погашати кредит із нарахованими процентами з а фактичний час його викорис тання та можливими штрафними санкціями в порядку, визначе ному п.1.1 цих договорів.

Як вбачається із позовної з аяви, починаючи з 10 січня 2009 р. по зичальник (третя особа) поруш ує умови укладених кредитних договорів щодо своєчасного погашення кредиту та своєча сного погашення відсотків за користування кредитом, у зв' язку з чим станом на 22.02.2010 р. зага льна сума боргу позичальника - ОСОБА_5 перед кредитором по договору від 21.12.2007 р. складає 411549,29 грн., з яких за кредитом - 324633,0 3 грн.; за відсотками 46452,64 грн.; пен я - 9681,46 грн.; штраф - 30782,16 грн.; а по дог овору від 19.12.2007 р. - 235432,48 грн., з яких за кредитом - 185701,76 грн.; за відсот ками 26573,41 грн.; пеня - 5548,81 грн.; штраф - 17608,50 грн. Загалом сума бо ргу по обох кредитних догово рах складає 646981,77 грн., яка й була заявлена до стягнення.

Матеріали справи також сві дчать, що в день укладання кре дитних договорів, 19.12.2007 р. та 21.12.2007 р., між позивачем, відповідаче м та третьою особою, на забез печення виконання ОСОБА_5 зобов'язань за кредитним дог овором №839/3/27/38/7-677 від 19.12.2007 р. та кред итним договором №839/3/27/38/7-676 від 21.12.2 007 р. були укладені договори по руки № 839/4/27/38/7-962 (т. 1 а.с. 26-27) та № 839/4/27/38/7-960 ( т. 1 а.с. 24-25), згідно з якими поручи тель зобов'язався перед кред итором у повному обсязі солі дарно відповідати за виконан ня позичальником (третьою ос обою) зобов'язань щодо поверн ення суми кредиту, сплати про центів за користування креди том, а також можливих штрафни х санкцій, у розмірі та у випад ках, передбачених договором кредиту.

Саме наявність відповідни х договорів поруки і стала пі дставою для подання позиваче м позову про стягнення спірн их грошових сум з відповідач а (поручителя). При цьому, пози вачем до матеріалів справи н адано копії листів від 17.11.2009 р. з доказами їх вручення відпов ідачу, в яких позивач просив в ідповідача виконати забезпе чене порукою зобов' язання т а сплатити кредитору (банку) п евні грошові кошти (т. 1 а.с. 50-53).

Колегія суддів зазначає, що вищевказана сума боргу за кр едитом та відповідні нарахув ання на неї не оскаржуються т а не спростовуються ані відп овідачем, ані третьою особою , наявні у справі докази свідч ать про те, що направлені на ад ресу третьої особи претензії з вимогою погасити заборгов аність за кредитом, відсотки за користування кредитними коштами та штрафні санкції, о станньою залишені без задово лення.

Заперечення відповідача т а третьої особи фактично зво дяться до того, що порука є при пиненою в силу положень ст. 559 Ц К України, згідно з якою порук а припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'яза ння, а також у разі зміни зобов 'язання без згоди поручителя , внаслідок чого збільшуєтьс я обсяг його відповідальност і.

На підтвердження відповід ного відповідачем до матеріа лів справи надано копії дода ткових угод № 1 від 31.07.2008 р., уклад ених між позивачем та третьо ю особою до спірних договорі в кредиту № 839/3/27/38/7-677 від 19.12.2007 р. та № 839/3/27/38/7-676 від 21.12.2007 р. (т. 1 а.с. 61-62), згідно яких відсоткова ставка за ко ристування кредитом була збі льшена з 13,25% річних до 20% річних. Як вбачається із змісту цих угод, вони не були погодже ні та підписані відповідачем (поручителем).

За таких обставин, та з урах уванням приписів ст. ст. 553, 554, 559 Ц К України, суд першої інстанц ії дійшов висновку, що підпис анням додаткових угод № 1 до сп ірних договорів кредиту пози вач та третя особа без згоди в ідповідача змінили основне з обов' язання, внаслідок чого було збільшено обсяг відпов ідальності відповідача, як п оручителя третьої особи, а то му в силу вимог закону порука є припиненою, у зв' язку з чим позовні вимоги про стягненн я заборгованості з поручител я задоволенню не підлягають.

Колегія суддів вважає за не обхідне зазначити, що позива ч не заперечує ані факту підп исання між ним та третьою осо бою вищевказаних додаткових угод, ані факту того, що відпо відач не був повідомлений по їх підписання та не погоджув ав такі додаткові угоди.

Заперечення позивача факт ично зводяться до того, що пор ука не є припиненою, оскільки сам по собі факт підписання т аких додаткових угод жодним чином не збільшив обсяг відп овідальності поручителя (від повідача), оскільки такий обс яг встановлений у договорах поруки та позовні вимоги ґру нтуються саме на договорах п оруки, без врахування збільш ених відсотків.

Колегія суддів не може пого дитись з такими твердженнями позивача, вважає їх безпідст авними та такими, що супереча ть як умовам договорів порук и, так і положенням чинного за конодавства, виходячи з наст упного.

За змістом ст. 554 ЦК України п оручитель відповідає перед к редитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату ос новного боргу, процентів, неу стойки, відшкодування збиткі в, якщо інше не встановлено до говором поруки.

Відповідно до п. 1.1 спірних до говорів поруки, поручитель з обов' язується перед кредит ором у повному обсязі соліда рно відповідати за виконання позичальником зобов' язань щодо повернення кредиту, спл ати процентів за користуванн я кредитом, комісій, а також мо жливих штрафних санкцій, у ро змірі, в строки та в порядку, п ередбачених договором креди ту.

Тобто, названі пункти догов орів поруки встановлюють пов ну солідарну відповідальніс ть.

Ч 1 ст. 559 ЦК України передбаче но, що порука припиняється з п рипиненням забезпеченого не ю зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого з більшується обсяг його відпо відальності.

Зважаючи на те, що позивач т а третя особа шляхом підписа ння 31.07.2008 р. без згоди відповіда ча змінили зобов' язання щод о сплати відсотків з 13,25 % до 20%, ко легія суддів вважає, що відпо відними діями ці особи створ или обставини, за яких збільш ується обсяг відповідальнос ті відповідача, а відтак, згід но з положеннями ч. 1 ст. 559 ЦК Укр аїни, саме з цієї дати порука в важається припиненою.

Той факт, що позивач у своїй позовній заяві на суму основ ного боргу нарахував процент и у розмірі 13,25 %, а не у розмірі 20% не має значення для справи, ос кільки за змістом ст. 559 ЦК Укра їни для визнання факту припи нення поруки має значення ли ше факт зміни зобов'язання бе з згоди поручителя, внаслідо к чого збільшується обсяг йо го відповідальності.

До того ж, колегія суддів вв ажає за необхідне зазначити, що, як вірно встановлено місц евим господарським судом, ві дповідно до п. 3.3.2 спірних догов орів поруки, кредитор зобов'я зувався до припинення догово ру не змінювати умов договор у кредиту без попередньої пи сьмової згоди поручителя, як що внаслідок цього збільшуєт ься обсяг його відповідально сті.

Що ж стосується посилання позивача на те, що суд першої інстанції безпідставно відм овив йому у задоволенні клоп отання про відкладення розгл яду справи, внаслідок чого по збавив його можливості прийм ати участь у судових засідан нях та надавати відповідні д окази, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що ві дповідне клопотання було мот ивовано зайнятістю представ ника позивача у іншому судов ому процесі (т. 2 а.с. 58).

Колегія суддів вважає за не обхідне зазначити, що чинне з аконодавство не обмежує пози вача у виборі кола осіб, які мо жуть представляти його інтер еси в суді, позивачем не надан о доказів того, що представни к Демидчук В.Г., яка прийма ла участь у даній справі, є єди ним представником позивача.

Крім того, як вірно зазначен о місцевим господарським суд ом, неявка представника пози вача не перешкоджала вирішен ню спору по суті, оскільки, як вбачається із матеріалів спр ави, позовні вимоги позивача розглядалися у суді першої і нстанції з квітня 2010 р. За цей ч ас у суді першої інстанції бу ло проведено декілька судови х засідань (26.04.2010 р., 14.05.2010 р., 06.06.2010 р., 14.12.2 010 р.), а тому позивач мав достат ньо часу та можливостей нада ти всі необхідні для розгляд у його вимог документи.

Одночасно колегія суддів з азначає, що у апеляційній ска рзі позивач не зазначає, які ж саме документи він мав намір , але не зміг надати до суду пе ршої інстанції. Такі докумен ти не були надані і суду апеля ційної інстанції.

Отже, на думку колегії судді в, судом першої інстанції ціл ком обгрунтовано було відмов лено позивачу у задоволенні його клопотання про відкладе ння розгляду справи, як безпі дставному та не підтверджено му належними доказами.

На підставі вищевикладено го, колегія суддів дійшла вис новку, що судом першої інстан ції повно та всебічно дослід жені усі фактичні обставини справи, яким надана належна п равова оцінка, а апеляційна с карга позивача ґрунтується н а припущеннях, які не доведен і належними доказами, у зв' я зку з чим вона не може бути під ставою для скасування оскарж уваного рішення по даній спр аві.

Керуючись ст. ст. 91, 99, 101, 102, п.1 ст . 103, ст. 105 Господарського проце суального кодексу України, к олегія суддів,

постановила:

Апеляційну скаргу поз ивача залишити без задоволен ня.

Рішення господарського су ду Харківської області від 14.1 2.2010 року у справі № 37/66-10 залишити без змін.

Головуючий суддя Шевель О. В.

Суддя Білоусова Я.О.

Суддя Пуль О.А.

повний текст постан ови складено 21 лютого 2011року