Постанова

від 07.02.2011 по справі 2а-241/11/1270

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Категорія №8.2.6

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 лютого 2011 року Справа № 2а-241/11/1270

Луганський окружни й адміністративний суд

у складі головуючого судді Чернявської Т.І.,

за участю

секретаря судового засіда ння Моркунцової І.І.

та

представників сторін:

від позивача - Головіна І.Ю. (д овіреність від 10.01.2011 б/н)

Ходош В.Ю. (довірен ість від 04.01.2011 б/н)

від відповідача - державний податковий інспектор юридичного відділ у

Купцова О.М. (довір еність від 04.01.2011 № 5/10)

розглянувши у відкритому с удовому засіданні у м. Луганс ьку

справу за адміністративни м позовом

приватного підприємства « Будзбут»

до Ленінської міжрайонної державної податкової інспек ції у м. Луганську

про скасування податковог о повідомлення - рішення від 22 грудня 2010 року

№ 0021701510/0,

ВСТАНОВИВ:

06 січня 2011 року до Луганськог о окружного адміністративно го суду надійшов адміністрат ивний позов приватного підпр иємства «Будзбут» до Ленінсь кої міжрайонної державної по даткової інспекції у м. Луган ську, в якому позивач просить скасувати податкове повідом лення - рішення від 22.12.2010 № 0021701510/0 , яким йому визначено суму под аткового зобов' язання з под атку на прибуток підприємств а за штрафними (фінансовими) с анкціями у розмірі 170,00 грн.

В обґрунтування позовних в имог позивач зазначив, що на п ідставі акта від 29.11.2010 № 3088/15-1 про р езультати невиїзної докумен тальної перевірки приватног о підприємства «Будзбут» з п итання неподання податкової звітності з податку на прибу ток за 9 місяців 2010 року Ленінсь кою міжрайонною державною по датковою інспекцією у м. Луга нську на адресу позивача бул о направлено податкове повід омлення-рішення від 22.12.2010 № 0021701510/0, яким, з посиланням на вказани й акт, за порушення пункту 16.4 ст атті 16 Закону України від 28 гру дня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподатк ування прибутку підприємств » (у редакції Закону України в ід 22 травня 1997 року, зі змінами т а доповненнями) та підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону Укр аїни від 21 грудня 2000 року № 2181-III «П ро порядок погашення зобов' язань платників податків пер ед бюджетами та державними ц ільовими фондами» за неподан ня податкової декларації з п одатку на прибуток підприємс тва за 9 місяців 2010 року (гранич ний строк подання - 09 листопа да 2010 року) було визначено суму податкового зобов'язання (з у рахуванням штрафних (фінансо вих) санкцій) за платежем з под атку на прибуток у сумі 170,00 грн .

Позивач вважає податкове п овідомлення-рішення неправо мірним, оскільки приватне пі дприємство «Будзбут» направ ило декларацію з податку на п рибуток за 9 місяців 2010 року 09.11.201 0 поштою з описом вкладеного т а повідомленням-розпискою ві дправлення спецзв'язку. При ц ьому, було долучено заяву із з азначенням того, що 09.11.2010 податк овий інспектор у відділі при йому звітності Ленінської мі жрайонної державної податко вої інспекції у м. Луганську в ідмовилася прийняти деклара цію з податку на прибуток, мот ивуючи це необхідністю підтв ердження дотримання податко вого навантаження у інспекто ра, що є неправомірним. Даний ф акт зафіксовано у акті, склад еному відповідною комісією. Таким чином, зазначає в позов і позивач, декларація з подат ку на прибуток вважається по даною.

11.12.2010 приватне підприємство « Будзбут» звернулося до відпо відача з запереченнями на ак т. Згідно відповіді Ленінськ ої міжрайонної державної под аткової інспекції у м. Луганс ьку від 16.12.2010 № 60681/15 надіслана поз ивачем декларація з податку на прибуток підприємства за 9 місяців 2010 року була заповнен а всупереч Закону України № 5 50-ІV від 20.02.2003, тому відділом прий ому звітності Ленінської між районної державної податков ої інспекції у м. Луганську бу ло, нібито, направлено на адре су позивача листом від 11.11.2010 № 5338 8/28-521 з зазначенням причин неви знання декларації як податко вої звітності. Вказаного лис та підприємство позивача не отримувало. Відповідач, в сво ю чергу, не надав доказів наді слання на адресу позивача вк азаного листа.

Згідно підпункту 4.1.2 пункту 4 .1 статті 4 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядо к погашення зобов' язань пла тників податків перед бюджет ами та державними цільовими фондами» податкова звітніст ь, отримана контролюючим орг аном від платника податків я к податкова декларація, що за повнена ним всупереч правила м, зазначеним у затвердженом у порядку її заповнення, може бути не визнана таким контро люючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазн ачено обов'язкових реквізиті в, її не підписано відповідни ми посадовими особами, не скр іплено печаткою платника под атків. У цьому випадку, якщо ко нтролюючий орган звертаєтьс я до платника податків з пись мовою пропозицією надати нов у податкову декларацію з вип равленими показниками (із за значенням підстав неприйнят тя попередньої), то такий плат ник податків має право: - надат и таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штр афу; - оскаржити рішення подат кового органу в порядку апел яційного узгодження.

Позивач зауважив, що деклар ація, подана приватним підпр иємством «Будзбут», була скл адена у відповідності із зат вердженим порядком її склада ння, містила усі обов'язкові р еквізити, була підписана від повідними посадовими особам и та скріплена печаткою, не мі стила підчисток, помарок, вип равлень та дописок і закресл ень та не була будь чим залита . Тому, на думку позивача, підс тав для невизнання її в якост і податкової звітності у від повідача не було.

З огляду на викладене, позив ач вважає, що оскаржуване под аткове повідомлення-рішення має бути скасоване.

У судовому засіданні предс тавники позивача позов підтр имали, просили його задоволь нити повністю, надали поясне ння, аналогічні викладеним у позовній заяві.

Ленінська міжрайонна держ авна податкова інспекція у м . Луганську адміністративний позов не визнала, про що подал а суду заперечення проти поз ову від 26.01.2011 за № 3333/10 (арк. справи 3 2). В запереченнях проти адміні стративного позову відповід ач у задоволенні позовних ви мог просить відмовити повніс тю з таких підстав.

Приватним підприємством « Будзбут» на адресу Ленінсько ї міжрайонної державної пода ткової інспекції у м. Лугансь ку поштою була надіслана дек ларація з податку на прибуто к підприємства за 9 місяців 2010 р оку.

Згідно пункту 1 підпункту 1.7 П орядку складання декларації з податку на прибуток підпри ємства, затвердженого наказо м ДПА України від 12.10.2005 № 448 «Про з атвердження змін до форми де кларації з податку на прибут ок підприємства та Порядку ї ї складання», затверджених Н аказом ДПА України від 29.03.2003 № 143» декларація заповнюється так им чином, що забезпечує вільн е читання тексту (цифр), у декл арації не повинні міститися текст або цифри, які неможлив о прочитати внаслідок пошкод ження аркушів, їх потертості , залиття чорнилом чи іншою рі диною. У надісланій декларац ії з податку на прибуток підп риємства приватного підприє мства «Будзбут» у рядку 04.1 та 04 .2 неможливо прочитати цифри в наслідок пошкодження чорнил ом, тому дана декларація запо внена всупереч правилам, заз наченим у затвердженому поря дку її заповнення.

Згідно з підпунктом 4.1.2 пункт у 4.1 статті 4 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про поряд ок погашення зобов' язань пл атників податків перед бюдже тами та державними цільовими фондами» податкова звітніст ь, отримана контролюючим орг аном від платника податків я к податкова декларація, що за повнена ним всупереч правила м, зазначеним у затвердженом у порядку її заповнення, може бути не визнана таким контро люючим органом як податкова декларація.

Ленінською міжрайонною де ржавною податковою інспекці єю у м. Луганську на адресу при ватного підприємства «Будзб ут» було направлено лист від 11.11.2010 № 53358/28-521 для усунення недолі ків по даній декларації і под ання її знову у зазначені стр оки. Так як недоліки не були ус унені приватним підприємств ом «Будзбут», то подана декла рація залишилася невизнаною контролюючим органом і непо даною.

Відповідальність за непод ання декларації передбачена підпунктом 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21 грудня 2 000 року № 2181-III «Про порядок погаш ення зобов' язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондам и» - платник податків, що не по дає податкову декларацію у с троки, визначені законодавст вом, сплачує штраф у розмірі д есяти неоподатковуваних мін імумів громадян за кожне так е неподання або її затримку.

Тому Ленінською міжрайонн ою державною податковою інсп екцією у м. Луганську на підст аві акта перевірки від 29.11.2010 № 3088 /15-1 за порушення пункту 16.4 статт і 16 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткува ння прибутку підприємств» та підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погаше ння зобов' язань платників п одатків перед бюджетами та д ержавними цільовими фондами » було винесено податкове по відомлення-рішення від 22.12.2010 № 0 021701510/0 про накладення штрафних с анкцій у сумі 170,00 грн.

Таким чином, Ленінська міжр айонна державна податкова ін спекція у м. Луганську вважає , що рішення про застосування штрафних санкцій від 22.12.2010 № 00217015 10/0 винесено у відповідності з законодавством України.

У судовому засіданні предс тавник відповідача проти поз ову заперечував, просив відм овити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викла деним у запереченнях проти п озову від 26.01.2011 за № 3333/10.

Заслухавши пояснення пред ставників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянув ши справу в межах заявлених п озовних вимог і наданих стор онами доказів, оцінивши дока зи відповідно до вимог стате й 69-72 Кодексу адміністративно го судочинства України, суд в важає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню п овністю, з таких підстав.

Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданн ям адміністративного судочи нства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, пра в та інтересів юридичних осі б у сфері публічно-правових в ідносин від порушень з боку о рганів державної влади, орга нів місцевого самоврядуванн я, їхніх посадових і службови х осіб, інших суб'єктів при зді йсненні ними владних управлі нських функцій на основі зак онодавства, в тому числі на ви конання делегованих повнова жень, шляхом справедливого, н еупередженого та своєчасног о розгляду адміністративних справ.

У справах щодо оскарження р ішень, дій чи бездіяльності с уб'єктів владних повноважень адміністративні суди відпов ідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України перевір яють, чи прийняті (вчинені) вон и:

1) на підставі, у межах повнов ажень та у спосіб, що передбач ені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваже ння з метою, з якою це повноваж ення надано;

3) обґрунтовано, тобто з урах уванням усіх обставин, що маю ть значення для прийняття рі шення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджен о);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рі вності перед законом, запобі гаючи несправедливій дискри мінації;

8) пропорційно, зокрема з дот риманням необхідного баланс у між будь-якими несприятлив ими наслідками для прав, своб од та інтересів особи і цілям и, на досягнення яких спрямов ане це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийнятт я рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції Украї ни встановлено, що правовий п орядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яки х ніхто не може бути примушен ий робити те, що не передбачен о законодавством. Органи дер жавної влади та органи місце вого самоврядування, їх поса дові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повн оважень та у спосіб, що передб ачені Конституцією та закона ми України.

Відповідно до вимог Кодекс у адміністративного судочин ства України, суд при вирішен ні справи керується принципо м законності, відповідно до я кого вирішує справи відповід но до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язко вість яких надана Верховною Радою України та застосовує інші нормативно-правові акти , прийняті відповідним орган ом на підставі, у межах повнов ажень та у спосіб, передбачен і Конституцією та законами У країни.

Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна с торона повинна довести ті об ставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крі м випадків, встановлених ста ттею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справа х про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкт а владних повноважень обов'я зок щодо доказування правомі рності свого рішення, дії чи б ездіяльності відповідно до ч астини 2 статті 71 Кодексу адмі ністративного судочинства У країни покладається на відпо відача, якщо він заперечує пр оти адміністративного позов у.

Приватне підприємство «Бу дзбут» (ідентифікаційний код 31594742) зареєстроване виконавчи м комітетом Луганської міськ ої ради 25.06.2003, про що свідчить ко пія свідоцтва про державну р еєстрацію юридичної особи ві д 23.03.2009 серії А01 № 485566 (арк. справи 29).

Як платник податків приват не підприємство «Будзбут» пе ребуває на обліку у Ленінськ ій міжрайонній державній под атковій інспекції у м. Луганс ьку з 07.08.2001 за № 5925, про що свідчит ь довідка про взяття на облік платника податків від 03.04.2009 № 417 (арк. справи 28).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом під час судового розгляду сп рави, на виконання вимог пунк ту 4.1 статті 4 Закону України ві д 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про поря док погашення зобов' язань п латників податків перед бюдж етами та державними цільовим и фондами», Закону України ві д 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оп одаткування прибутку підпри ємств» і Порядку складання д екларації з податку на прибу ток підприємства, затверджен ого наказом Державної податк ової адміністрації України в ід 29 березня 2003 року № 143 та зареє строваного в Міністерстві юс тиції України 8 квітня 2003 року з а № 271/7592 (які були чинними на мом ент виникнення спірних право відносин), приватне підприєм ство «Будзбут» надіслало пош тою до Ленінської міжрайонно ї державної податкової інспе кції у м. Луганську цінним лис том з описом вкладеного та по відомленням про вручення дек ларацію з податку на прибуто к підприємства за 9 місяців 2010 р оку з додатком К1/1 та заявою на ім' я начальника інспекції, які отримані відповідачем 10.1 1.2010, про що свідчить повідомлен ня-розписка про вручення від правлення спецзв' язку № 364 (а рк. справи 22-23, 24, 25, 26, 27).

Рішенням Ленінської міжра йонної державної податкової інспекції у м. Луганську, викл аденим в листі від 11.11.2010 за № 53358/28-51 7, подана приватним підприємс твом «Будзбут» 11.11.2010 деклараці я з податку на прибуток підпр иємства за 9 місяців 2010 року не визнана як податкова звітніс ть, оскільки заповнена всупе реч правилам, зазначеним у за твердженому порядку, - у подан ій декларації маються помарк и: неможливо прочитати текст або цифри внаслідок пошкодж ення (арк. справи 41).

Актом від 29.11.2010 № 3088/15-1 про резуль тати невиїзної документальн ої перевірки своєчасності по дання податкової звітності з податку на прибуток підприє мства встановлено, що на пору шення підпункту 4.1.4 пункту 4.1 ст атті 4 Закону України від 21 гру дня 2000 року № 2181-III «Про порядок по гашення зобов' язань платни ків податків перед бюджетами та державними цільовими фон дами» та пункту 16.4 статті 16 Зак ону України від 28 грудня 1994 рок у № 334/94-ВР «Про оподаткування п рибутку підприємств» приват не підприємство «Будзбіт» не подало податкову декларацію з податку на прибуток підпри ємства за 9 місяців 2010 року (гра ничний строк подання - 09 лист опада 2010 року) (арк. справи 11).

На підставі акта невиїзної документальної перевірки ві д 29.11.2010 № 3088/15-1 згідно з підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закон Укра їни від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобо в' язань платників податків перед бюджетами та державни ми цільовими фондами» Ленінс ька міжрайонна державна пода ткова інспекція у м. Луганськ у винесла податкове повідомл ення-рішення від 22.12.2010 № 0021701510/0, яки м приватному підприємству «Б удзбут» визначено суму подат кового зобов' язання з подат ку на прибуток підприємства за штрафними (фінансовими) са нкціями у розмірі 170,00 грн. (арк. с прави 7).

За результатами розгляду а дміністративної справи суд п рийшов до висновку, що податк ове повідомлення-рішення Лен інської міжрайонної державн ої податкової інспекції у м. Л уганську від 22.12.2010 № 0021701510/0 підляга є скасуванню, з огляду на нижч евикладене.

На момент виникнення спірн их правовідносин спеціальни м законом з питань оподаткув ання був Закон України від 21 г рудня 2000 року № 2181-ІІІ «Про поряд ок погашення зобов' язань пл атників податків перед бюдже тами та державними цільовими фондами» (надалі - Закон № 2181) .

У відповідності із пунктом 1.11 статті 1 Закону № 2181 податков а декларація, розрахунок (дал і - податкова декларація) - док умент, що подається платнико м податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахува ння та/або сплата податку, збо ру (обов'язкового платежу).

Порядок подання податково ї декларації та визначення с уми податкових зобов'язань р егулюється статтею 4 Закону № 2181.

Згідно з підпунктом 4.1.1 пункт у 4.1 статті 4 Закону № 2181 платник податків самостійно обчислю є суму податкового зобов'яза ння, яку зазначає у податкові й декларації, крім випадків, п ередбачених підпунктом «г» п ідпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пу нктом 4.3 цієї статті.

Відповідно до підпункту 4.1.2 п ункту 4.1 статті 4 Закону № 2181 прий няття податкової декларації є обов'язком контролюючого о ргану. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній п оказників через канцелярію, чий статус визначається відп овідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (пос адової) особи контролюючого органу прийняти податкову де кларацію з будь-яких причин а бо висування нею будь-яких пе редумов щодо такого прийнятт я (включаючи зміну показникі в такої декларації, зменшенн я або скасування від'ємного з начення об'єктів оподаткуван ня, сум бюджетних відшкодува нь, незаконного збільшення п одаткових зобов'язань тощо) з абороняється та розцінюєтьс я як перевищення службових п овноважень такою особою, що т ягне за собою її дисциплінар ну та матеріальну відповідал ьність у порядку, визначеном у законом. Якщо службова (поса дова) особа контролюючого ор гану порушує норми абзацу пе ршого цього підпункту, платн ик податків зобов'язаний до з акінчення граничного строку подання декларації надіслат и таку декларацію поштою з оп исом вкладеного та повідомле нням про вручення, до якої дол учається заява на ім'я керівн ика відповідного контролююч ого органу, складена у довіль ній формі, із зазначенням прі звища службової (посадової) о соби, яка відмовилася прийня ти декларацію, та/або із зазна ченням дати такої відмови. Пр и цьому декларація вважаєтьс я поданою в момент її врученн я пошті, а граничний десятиде нний строк, встановлений для поштових відправлень підпун ктом 4.1.7, не застосовується. Пла тник податків може також оск аржити дії службової (посадо вої) особи контролюючого орг ану з відмови у прийнятті под аткової декларації у судовом у порядку. Незалежно від наяв ності відмови у прийнятті по даткової декларації платник податків зобов'язаний погас ити податкове зобов'язання, с амостійно визначене ним у та кій податковій декларації, п ротягом строків, установлени х пунктом 5.3 статті 5 цього Зако ну. Податкова звітність, отри мана контролюючим органом ві д платника податків як подат кова декларація, що заповнен а ним всупереч правилам, зазн аченим у затвердженому поряд ку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова деклара ція, якщо в ній не зазначено об ов'язкових реквізитів, її не п ідписано відповідними посад овими особами, не скріплено п ечаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролю ючий орган звертається до пл атника податків з письмовою пропозицією надати нову пода ткову декларацію з виправлен ими показниками (із зазначен ням підстав неприйняття попе редньої), то такий платник под атків має право: надати таку н ову декларацію разом зі спла тою відповідного штрафу; оск аржити рішення податкового о ргану в порядку апеляційного узгодження.

Виходячи з вищенаведеної н орми, слід зазначити, що подат кова декларація може бути не визнана податковим органом як податкова декларація тіль ки у випадках, якщо в ній не за значено обов'язкових реквізи тів, її не підписано відповід ними посадовими особами, не с кріплено печаткою платника п одатків. Суд зазначає, що вище зазначені норми Закону № 2181 містять вичерпний пере лік випадків невизнання пода тковим органом податкової де кларації як такої. Інших випа дків невизнання податкової д екларації не встановлено ні Законом № 2181, ні іншими нормати вно-правовими актами.

Вирішуючи питання щодо під став невизнання відповідаче м як податкова декларація де кларації з податку на прибут ок підприємства за 9 місяців 20 10 року, суд прийшов до висновк у, що позивачем при поданні за значеної податкової деклара ції були додержані всі вимог и як до форми податкової декл арації, так і до порядку її зап овнення, а тому підстави для ї ї невизнання відповідачем як податкова декларація відсут ні.

Оглядом примірника деклар ації з податку на прибуток пі дприємства за 9 місяців 2010 року , що знаходиться у відповідач а, судом встановлено, що рядок 04.1 та 04.2 декларації придатний д о читання, що також підтвердж ується копією зазначеної дек ларації, долученої до матері алів справи відповідачем (ар к. справи 33). Крім того, суд крит ично оцінює наявність у декл арації помарок, оскільки огл ядом оригіналу примірника за значеної податкової деклара ції, що знаходиться у позивач а, наявність пошкоджень у дек ларації судом не встановлена . При огляді оригіналу деклар ації з податку на прибуток пі дприємства за 9 місяців 2010 року , що знаходиться у відповідач а, судом встановлено, що зазна чені помарки мають механічни й спосіб нанесення.

Також, під час судового розг ляду справи судом встановлен о, що в порушення вимог підпун кту 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 Закону № 2181 відповідач не звертався д о позивача з письмовою пропо зицією надати нову податкову декларацію з податку на приб уток підприємства за 9 місяці в 2010 року. Зазначене обґрунтов ується таким.

Факт надсилання повідомле ння про невизнання податково ї декларації з податку на при буток підприємства за 9 місяц ів 2010 року податковою звітніс тю відповідач підтверджує ко пією листа від 11.11.2010 за № 53358/28-517 та к опією реєстру відправленої к ореспонденції за 15.11.2010 (арк. спр ави 41, 42-43). Разом з цим, суд критич но оцінює ці документи як док ази направлення позивачу пов ідомлення, оскільки, на думку суду, належним доказом факту здійснення відправки поштов ої кореспонденції є фіскальн ий чек та/або повідомлення пр о вручення поштового відправ лення. У судовому засіданні п редставник відповідача на ви могу суду щодо надання фіска льного чеку та/або повідомле ння про вручення поштового в ідправлення, які б підтвердж ували факт надіслання повідо млення позивачу 15.11.2010, повідоми в, що за реєстром відправлено ї кореспонденції за 15.11.2010 листи направлялись простою коресп онденцією.

Відповідно до частини 2 стат ті 11 Кодексу адміністративно го судочинства України суд м оже вийти за межі позовних ви мог тільки в разі, якщо це необ хідно для повного захисту пр ав, свобод та інтересів сторі н чи третіх осіб, про захист як их вони просять.

Згідно правової позиції, як а викладена Судовою палатою в адміністративних справах В ерховного Суду України в пос танові від 24 січня 2006 року за ре зультатами перегляду за виня тковими обставинами постано ви Вищого господарського суд у України від 17 серпня 2005 року у справі № 9/175-04 за позовом АКБ «Мр ія» до Державної податкової інспекції у м. Вінниці про виз нання неправомірною позапла нової комплексної перевірки , звернення за захистом поруш еного права у сфері публічно -правових відносин з зазначе нням способу, який, на думку су ду, не призводить до захисту п рава, не може бути підставою д ля відмови в позові, тобто, зах исті права, що порушується. Су д, установивши порушення вим ог законодавства, має захист ити права та охоронювані зак оном інтереси, самостійно об равши спосіб, який би гаранту вав дотримання і захист прав , свобод, інтересів від поруше нь з боку суб' єктів владних повноважень.

Зважаючи на обставини спра ви, враховуючи, що податкова д екларація приватного підпри ємства «Будзбут» з податку н а прибуток підприємства за 09 м ісяців 2010 року протиправно рі шенням Ленінської міжрайонн ої державної податкової інсп екції у м. Луга нську, зміст якого викладени й в листі від 11 листопада 2010 рок у № 53358/28-517, не визнана як податков а звітність та в порушення ви мог підпункту 4.1.2 пункту 4.1 стат ті 4 Закону № 2181 відповідач не з вертався до позивача з письм овою пропозицією надати нову податкову декларацію з випр авленими показниками (із заз наченням підстав неприйнятт я попередньої), суд вважає за н еобхідне для повного захисту прав та інтересів позивача, п ро захист яких він просить, ви йти за межі позовних вимог та визнати протиправним рішенн я Ленінської міжрайонної дер жавної податкової інспекції у м. Луганську про невизнання податкової декларації прива тного підприємства «Будзбут » з податку на прибуток підпр иємства за 09 місяців 2010 року як податкова звітність, зміст я кого викладений в листі Лені нської міжрайонної державно ї податкової інспекції у м. Лу ганську від 11 листопада 2010 року № 53358/28-517.

З огляду на вищенаведене, су д прийшов до висновку про ная вність підстав для скасуванн я податкового повідомлення - рішення Ленінської міжрайон ної державної податкової інс пекції у м. Луганську від 22 гру дня 2010 року № 0021701510/0, яким приватно му підприємству «Будзбут» ви значено суму податкового зоб ов' язання з податку на приб уток підприємства за штрафни ми (фінансовими) санкціями у р озмірі 170,00 грн., а тому позовні в имоги судом задовольняються у повному обсязі.

Згідно з частиною 1 статті 94 К одексу адміністративного су дочинства України якщо судов е рішення ухвалене на корист ь сторони, яка не є суб' єктом владних повноважень, суд при суджує всі здійснені нею док ументально підтверджені суд ові витрати з Державного бюд жету України (або відповідно го місцевого бюджету, якщо ін шою стороною був орган місце вого самоврядування, його по садова чи службова особа).

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засі данні 07 лютого 2011 року проголош ено вступну та резолютивну ч астини постанови. Складення постанови у повному обсязі в ідкладено до 14 лютого 2011 року, п ро що згідно вимог частини 2 ст атті 167 КАС України повідомлен о після проголошення вступно ї та резолютивної частин пос танови у судовому засіданні.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23 , 69-72, 87, 94, 105, 158-163, 167 Кодексу адміністр ативного судочинства Україн и, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний поз ов приватного підприємства " Будзбут" до Ленінської міжра йонної державної податкової інспекції у м. Луганську про с касування податкового повід омлення - рішення від 22 грудня 2010 року № 0021701510/0 задовольнити пов ністю.

Адміністративний поз ов приватного підприємства « Будзбут» до Ленінської міжра йонної державної податкової інспекції у м. Луганську про с касування податкового повід омлення - рішення від 22 грудня 2010 року № 0021701510/0 задовольнити пов ністю.

Визнати протиправним ріше ння Ленінської міжрайонної д ержавної податкової інспекц ії у м. Луганську про невизнан ня податкової декларації при ватного підприємства «Будзб ут» (ідентифікаційний код 31594742 ) з податку на прибуток підпри ємства за 09 місяців 2010 року як п одаткова звітність, зміст як ого викладений в листі Ленін ської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луг анську від 11 листопада 2010 року № 53358/28-517.

Скасувати податкове повід омлення - рішення Ленінсько ї міжрайонної державної пода ткової інспекції у м. Лугансь ку від 22 грудня 2010 року № 0021701510/0, яки м приватному підприємству «Б удзбут» (ідентифікаційний ко д 31594742) визначено суму податков ого зобов' язання з податку на прибуток підприємства за штрафними (фінансовими) санк ціями у розмірі 170,00 грн.

Стягнути з Державного бюдж ету України на користь прива тного підприємства «Будзбут » (ідентифікаційний код 31594742, мі сцезнаходження: 91055, м. Луганськ , вул. Фрунзе, буд. 6) судові витр ати зі сплати судового збору в сумі 3,40 грн. (три гривні сорок копійок).

Постанова може бути о скаржена в апеляційному поря дку до Донецького апеляційно го адміністративного суду.

Апеляційна скарга подаєть ся до Донецького апеляційног о адміністративного суду чер ез Луганський окружний адмін істративний суд. Копія апеля ційної скарги одночасно надс илається особою, яка її подає , до суду апеляційної інстанц ії.

Апеляційна скарга на поста нову суду першої інстанції п одається протягом десяти дні в з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні ап еляційна скарга подається пр отягом десяти днів з дня отри мання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повно важень у випадках та порядку , передбачених частиною четв ертою статті 167 КАС України, бу ло повідомлено про можливіст ь отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеля ційне оскарження постанови с уду обчислюється з наступног о дня після закінчення п'ятид енного строку з моменту отри мання суб'єктом владних повн оважень повідомлення про мож ливість отримання копії пост анови суду.

Постанова набирає законно ї сили після закінчення стро ку подання апеляційної скарг и, встановленого статтею 186 КА С України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не с касовано, набирає законної с или після повернення апеляці йної скарги, відмови у відкри тті апеляційного провадженн я або набрання законної сили рішенням за наслідками апел яційного провадження.

Якщо строк апеляційного ос карження буде поновлено, то в важається, що постанова суду не набрала законної сили.

Згідно з частиною 3 статті 160 КАС України постанова склад ена у повному обсязі 14 лютого 2011 року.

Суддя Т.І. Чернявська