Постанова

від 17.02.2011 по справі 2а/2570/592/2011

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

                                                                                 Справа №  2а/2570/592/2011

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

16 лютого 2011 р.                                                                                    м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді                                                            Клопот С.Л.,

при секретарі                                                                      Алійник Л.Ю.,

з участю представника позивача                                          

відповідача          

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Борзнянського районного центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального  страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_1 про стягнення незаконно виплаченого матеріального забезпечення,-

                                                       В С Т А Н О В И В :

Борзнянський районний центр зайнятості - робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального  страхування України на випадок безробіття (далі – Борзнянський РЦЗ) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення незаконно виплаченого матеріального забезпечення в розмірі 14936,95 грн. Свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідач в період з 24.11.2008 року по 18.11.2009 року перебував на обліку в Борзнянському РЦЗ та отримував допомогу по безробіттю, в той час як був зареєстрований в якості суб’єкта підприємницької діяльності, про що не повідомив Борзнянський РЦЗ, що, в свою чергу, є порушенням Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття». За таких обставин відповідач не мав права перебувати на обліку в центрі зайнятості та отримувати допомогу по безробіттю.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала та просила його задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Відповідач в судовому засіданні  позовні вимоги не визнав, в їх задоволенні просив відмовити в повному обсязі, оскільки він подав всі необхідні для припинення підприємницької діяльності документи подав до державного реєстратору 01.10.2008 року, що підтверджується описом документів прийнятих реєстратором. З яких підстав державний реєстратор вніс запис про припинення державної реєстрації підприємницької діяльності ОСОБА_1 йому не відомо і його вини в цьому не має.   

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про зайнятість населення» безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

В Україні до зайнятого населення, відповідно до п. б ч. 3 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення», належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах, зокрема, громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно до Закону України «Про особисте селянське господарство».

Пунктом 1 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2007 р. N 219 до державної служби зайнятості за сприянням у працевлаштуванні можуть звертатися всі незайняті громадяни, які бажають працювати, а також зайняті громадяни, які бажають змінити професію або місце роботи, влаштуватися на роботу за сумісництвом чи у вільний від навчання час.

Згідно акту розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення № 14 від 19.11.2010 року встановлено, що ОСОБА_1 17.11.2008 року звернувся до державної служби зайнятості за сприянням у працевлаштуванні та, в зв’язку з відсутністю підходящої роботи 24.11.2008 року, Борзнянським РЦЗ було прийнято рішення про надання статусу безробітного та призначена виплата допомоги. В заяві відповідачем особисто зазначено, що станом на 24.11.2008 року він не зареєстрований як суб’єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, не отримує пенсію.

На підставі обміну інформації між центрами зайнятості та державними реєстраторами, що здійснюється згідно з Порядком взаємодії суб’єктів інформаційного обміну щодо надання та використання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, затвердженим наказом Держпідприємництва, ДПА, Держкомстату від 07.12.2005 року № 121/560/406, постановою правління Пенсійного фонду України від 07.12.2005 року № 23-3, постановою правління Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття від 07.12.2005 року № 368, Борзнянським РЦЗ 05.10.2010 року було отримано відомості від державного реєстратора, відповідно до яких ОСОБА_1 був зареєстрований як фізична особа –підприємець з 30.03.2007 року та державна реєстрація припинення його підприємницької діяльності проведена 17.10.2008 року, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців.   

Відповідно до ст. 43 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців» датою державної реєстрації фізичної особи - підприємця є дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації фізичної особи - підприємця.

Стаття 46 вищевказаного Закону передбачає, що фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Таким чином, з наведеного вбачається, що ОСОБА_1 з 30.03.2007 року по 17.12.2008 року, тобто на момент надання статусу безробітного, був зареєстрований в якості фізичної особи –підприємця.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов’язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов’язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Пунктом 6.14 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20 листопада 2000 р. N 307, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 грудня 2000 р. за N 915/5136 передбачено, що якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин. Якщо безробітний відмовився добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується у судовому порядку.

За таких обставин, відповідач безпідставно отримував допомогу по безробіттю, оскільки займався підприємницькою діяльністю, про що не повідомив центр зайнятості всупереч ст. 36 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності.

Згідно наявної в матеріалах справи довідки про виплачене Борзнянським РЦЗ матеріальне забезпечення ОСОБА_1 за період з 24.11.2008 року по 18.11.2009 року становить 14936,95 грн.

На підставі ч. 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» директором Борзнянського РЦЗ прийнято наказ № 112 від 29.11.2010 року про повернення коштів в розмірі 14936,95 грн.

Крім того слід зазначити, що з метою досудового врегулювання спору, позивачем 29.11.2010 року було направлено відповідачу листа № 1250, в якому повідомлено про прийняте рішення, запропоновано добровільно повернути незаконно отримане матеріальне забезпечення та роз’яснено право на оскарження наказу. Відповідач вказаний лист отримав 02.12.2010 року, до центру зайнятості вищого рівня або в судовому порядку не оскаржив, однак кошти в добровільному порядку не повернуто.  

Відповідно до ст. 39 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги позовом Борзнянського районного центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального  страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_1 підлягають задоволенню, оскільки  є законними та обґрунтованими, а незаконно отримане матеріальне забезпечення стягненню на користь Борзнянського районного центру зайнятості.  

Керуючись ст.ст. 122, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Борзнянського районного центру зайнятості - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Борзнянського районного центру зайнятості – робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття незаконно виплачене матеріальне забезпечення на випадок безробіття в розмірі 14936 (чотирнадцять тисяч дев'ятсот тридцять шість) грн. 95 коп. на р\р 97171300901057           в ГУДК в Чернігівській області, МФО 853592, код 14236887.  

Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки, передбачені статтями 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

         Суддя:                                                                                              Клопот С.Л.