28/260
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
21.02.11 р. Справа № 28/260
Господарський суд Донецької області у складі судді Курило Г.Є.
при секретарі судового засідання Дорохової Т.Ю.
розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду матеріали справи
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельно-виробниче підприємство „Ліос”, м.Донецьк
про стягнення заборгованості в розмірі 2 360 305,80грн.
Представники сторін:
Від позивача: Смоляков В.В.
Від відповідача: не з'явився
СУТЬ СПРАВИ:
Публічне акціонерне товариство „Енергобанк”, м.Київ в особі філії Публічного акціонерного товариства „Енергобанк” в м.Курахове, м.Курахове , позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельно-виробниче підприємство „Ліос”, м.Донецьк, про стягнення 2 237 316,63 грн., в т.ч. сума заборгованості за кредитом в розмірі 1 499 682,11грн., сума заборгованості за відсотками в розмірі 498 453,94грн., сума пені в розмірі 239180,58 грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору на відкриття кредитної лінії №62/2 від 20.06.2007р.
Господарський суд Донецької області ухвалою від 09.12.2010р. порушив провадження у справі № 28/260.
26.01.2011р. до канцелярії суду від позивача надійшла заява №05/01-371 від 25.01.2011р. про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач збільшив позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість станом на 01.01.2011р. у розмірі 2 360 305,80грн., в т.ч. заборгованість за кредитом – 1 499 682,11 грн., заборгованість за відсотками – 522 079,07грн., пеня – 153 313,72 грн., 3% річних - 44604,88грн., заборгованість з суми інфляції – 140 626,02 грн. Суд приймає до уваги вказану заяву та розглядає збільшені позовні вимоги.
Відповідач з'явився в засідання суду 26.01.2011р., однак витребувані судом документи не надав, відзиву не представив.
Таким чином, зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.
Розгляд справи відкладався на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України. Розгляд справи продовжувався за клопотанням відповідача відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.
Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно до ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши в засіданні пояснення представників сторін, господарський суд встановив:
Між Акціонерним банком „Енергобанк”, м.Київ в особі філії Акціонерного банка ”Енергобанк” в м. Курахове, м. Курахове (назва банку змінена на ПАТ „Енергобанк”, банк, позивач), та Товариством з обмеженою відповідальністю „Торгівельно-виробниче підприємство „Ліос”, м.Донецьк (позичальником), було укладено договір на відкриття кредитної лінії №62/2 від 20.06.2007р. (договір), відповідно до умов якого банк відкриває позичальнику відновлювальну кредитну з лімітом 1 500 000,00 грн. на строк з 20.06.2007р. по 18.06.2010р. для розрахунків з постачальниками та підрядниками, виплати заробітної плати та інші виробничі потреби (п. 1.1. в редакції договору про внесення змін №3 від 19.06.2009р. до договору).
За своєю правовою природою договір №62/2 від 20.06.2007р. є кредитним договором, згідно якого банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору (ст. 1054 Цивільного кодексу України).
Кредит –це позичковий капітал банку у грошовій формі, що передається у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання.
Кредит надається в безготівковій формі шляхом оплати платіжних доручень позичальника (п. 1.2. договору).
На виконання зобов'язань за договором на відкриття кредитної лінії №62/2 від 20.06.2007р. банк здійснював кредитування позичальника в межах встановленого ліміту, що підтверджується відповідними банківськими виписками та платіжними дорученнями. Факт кредитування відповідача підтверджується матеріалами справи та не оскаржено відповідачем.
Відповідно до договору про внесення змін №3 від 19.06.2009р. до договору, процента ставка за користування кредитом складає 25% річних з 19.06.2009р.
Пунктом 3.4. договору сторони встановили порядок нарахування процентної ставки за користування кредитом.
Відповідно до п. 3.5. в редакції договору про внесення змін №5 від 31.07.2009р. до договору, кредит погашається позичальником шляхом перерахування грошових коштів на позичковий рахунок №20639346402 згідно графіку погашення: до 30.10.2009р. – 50 000,00грн., до 30.11.2009р. – 50 000,00 грн., до 30.12.2009р. – 50 000,00грн., 29.01.2010р. – 225 000,00грн., до 26.02.2010р. – 225 000,00 грн., до 31.03.2010р. – 225 000,00 грн., до 30.04.2010р. – 225 000,00 грн., до 31.05.2010р. – 225 000,00 грн., до 18.06.2010р. – 225 000,00грн.
Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх договірних зобов'язань в повному обсязі (п. 6.1. договору).
Прийняті на себе зобов'язання за договором на відкриття кредитної лінії №62/2 від 20.06.2007р. відповідачем належним чином не виконувалися.
Відсотки за користування кредитом за своїм характером є платою і підлягають стягненню за весь час користування кредитом.
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України (ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України).
Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України).
Отже, укладений між позивачем та відповідачем кредитний договір є належними підставами для виникнення у останнього грошових зобов'язань з повернення суми кредиту, сплати відсотків за користування ним, визначених (зобов'язань) умовами таких договорів.
Згідно ст. 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Позивачем доведено банківськими виписками, що прийняті на себе зобов'язання, передбачені умовами договору на відкриття кредитної лінії №62/2 від 20.06.2007р., стосовно повернення кредиту, відсотків за користування кредитом Товариством з обмеженою відповідальністю „Торгівельно-виробниче підприємство „Ліос”, м.Донецьк не виконані, у відповідача перед позивачем наявна заборгованість за кредитом у сумі 1 499 682,11грн.; несплачені відсотки за користування кредитом 522079,07грн., в зв'язку з чим в цій частині позов підлягає задоволенню.
Крім того, позивачем нарахована пеня в розмірі 153313,72 грн.
Відповідно до п. 5.3. договору позичальник зобов'язаний при порушенні термінів сплати комісійної плати, відсотків або повернення кредиту сплатити пені із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки.
Статтею 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язань. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Розрахунок пені позивачем здійснений з урахуванням п. 6 ст. 232 ГК України за 6 місяців з моменту виникнення зобов'язань.
Суд, здійснивши перерахунок пені вважає, що розрахунок здійснений правомірно та задовольняє позовні вимоги позивача щодо стягнення пені в повному обсязі.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача інфляційні витрати з прострочених процентів в розмірі 40 026,13 грн. за період з 08.07.2009р. по 31.12.2010р., інфляційні витрати з простроченої суми кредиту в розмірі 100599,89 грн. за період з 31.10.2009р. по 31.12.2010р., та 3% річних з прострочених процентів в розмірі 10547,54 грн. за період з 09.06.2009р. по 31.12.2010р., 3% річних в розмірі з простроченої суми кредиту в розмірі 34057,34 грн. за період з 31.10.2009р. по 31.12.2010р.
Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних витрат, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення інфляційних витрат з прострочених процентів в розмірі 40026,13 грн. за період з 08.07.2009р. по 31.12.2010р., інфляційних витрат з простроченої суми кредиту в розмірі 100599,89 грн. за період з 31.10.2009р. по 31.12.2010р. підлягають задоволенню частково, а саме інфляційні витрати за прострочену сплату кредиту в розмірі 97905,61 грн. та за прострочену сплату відсотків у розмірі 34349,44 грн., а загалом інфляційні витрати - 132255,05 грн. Розрахунок здійснений судом у відповідності з рекомендаціями відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, що викладені в листі Верховного суду України від 03.04.97 р. № 62-97р.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення 3% річних підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, підлягають віднесенню на сторони пропорційно задоволеним вимогам, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 22, 47, 49, 75, 77, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд, -
В И Р І Ш И В:
Задовольнити позов Публічного акціонерного товариства „Енергобанк”, м.Київ в особі філії Публічного акціонерного товариства „Енергобанк” в м.Курахове, м.Курахове, до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельно-виробниче підприємство „Ліос”, м.Донецьк, частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельно-виробниче підприємство „Ліос” (83015, м.Донецьк, вул Набережна, 141/3, ЄДРПОУ 32296305, п/р 26000346401 в філії ПАТ „Енергобанк”, МФО 335441) на користь Публічного акціонерного товариства „Енергобанк” (01025, м.Київ, вул. Воздвиженська, 56, ЄДРПОУ 19357762) в особі філії Публічного акціонерного товариства „Енергобанк” в м.Курахове (85612, Донецька область, м. Курахове, пр-т Маяковського, 42б, ЄДРПОУ 21963487, п/р № 3739394 в філії ПАТ „Енергобанк”, МФО 335441) суму заборгованості за кредитом в розмірі 1 499 682,11грн., суму заборгованості за відсотками в розмірі 522 079,07грн., пеня в розмірі 153 313,72 грн., інфляційні витрати в розмірі 132 255,05 грн., 3% річних в розмірі 44 604,88 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 23519,35грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 235,16 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.
У судовому засіданні 21.02.2011р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення буде складено та підписано 24.02.2011р.
Суддя Курило Г.Є.
Повний текст рішення складено та підписано 24.02.2011р.
Суд | Господарський суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 21.02.2011 |
Оприлюднено | 03.03.2011 |
Номер документу | 13950868 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Манько Геннадій Валерійович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Манько Геннадій Валерійович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Манько Геннадій Валерійович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Манько Геннадій Валерійович
Господарське
Господарський суд Донецької області
Курило Г.Є.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні