Рішення

від 24.02.2011 по справі 15/14/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/14/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.02.11                                                                                 Справа № 15/14/2011

За позовом

Державного підприємства «Донецька залізниця», м. Донецьк

до Закритого акціонерного товариства «Укрроскомплект», м. Алчевськ Луганської області

про стягнення 15 000 грн. 00 коп.

Суддя господарського суду Луганської області

Пономаренко Є.Ю.

Представники сторін:

від позивача - Федорова О.А., юрисконсульт, довіреність № Н-01/3308 від 28.09.2009;

від відповідача - Швець Н.О., представник за довіреністю № 14 від 01.02.2011;

Кудін А.П., представник за довіреністю №19 від 22.02.2011.

До початку слухання справи по суті не заявлено вимогу про фіксування  судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв'язку з чим відповідно до ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України таке фіксування судом не здійснювалося.

          Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача штрафу в сумі 15 000 грн. 00 коп. за неправильне зазначення в накладній № 66035668 маси вантажу.

          Представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

          Представники відповідача проти позову заперечили з підстав наведених у відзиві на позовну заяву, посилаючись на те, що комерційний акт від 01.09.2010 №255887 складено без дотримання правил складання актів та залізницею не забезпечено збереження вантажу. Крім того, представник відповідача заявив про зменшення розміру штрафу на підставі ч.3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України якщо суд дійде висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, додатково надані  документи та вислухавши представників сторін, суд встановив наступне.

При наданні Державним підприємством «Донецька залізниця»послуг з перевезення вантажів Закритому акціонерному товариству «Укрроскомплект»в вересні 2010 року відповідно до накладної № 52176661 зі станції Овраги Донецької залізниці був відправлений вагон № 66035668. Під час контрольного зважування на станції Донецьк Донецької залізниці виявлено невідповідність маси вантажу, зазначеної у перевізному документі.

В накладній № 52176661 зазначено, що у вагоні № 66035668 нетто вантажу становить 88 500 кг. За результатами перевірки маса вантажу в вагоні № 66035668 становила 86 600 кг. На дане порушення станцією Донецьк Донецької залізниці було складено комерційний акт БК № 255887/99 від 04.09.2010.

Так, існує факт, що при внесенні інформації до відповідних граф вищезазначеної накладної вантажовідправником –Закритим акціонерним товариством «Укрроскомплект» була неправильно зазначена маса вантажу.

Провізна плата вантажу згідно залізничної накладної № 52176661 становить 3 000 грн. 00 коп. за один вагон.

У зв'язку з наведеним порушенням позивач нарахував штрафну санкцію, встановлену чинним законодавством (3 000 грн. 00 коп.  х 5 =

15 000 грн. 00 коп.), та звернувся до суду за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.

Згідно п.2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів,  необхідних  для належного  виконання нею зобов'язання,  враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до п. 5 ст. 307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457 затверджено Статут залізниць України.

Даний Статут визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом (ст. 2).

Згідно з ч. 2 ст. 307 ГК України укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, тощо) відповідно до вимог законодавства.

Відповідно до ст. 23 Статуту відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).

Відповідно до ст. 6 Статуту накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Відповідно до п. п. 1.1, 1.3 Правил оформлення перевізних документів на кожне відправлення вантажу відправник повинен подати станції навантаження накладну; усі відомості, передбачені формою бланка перевізного документа, повинні бути внесені відправником до відповідних граф. Виправлення не допускаються, у разі зміни відомостей, внесених до перевізного документа відправник зобов'язаний заповнити новий перевізний документ.

Згідно з п. п. 2.1 п. 2 Правил оформлення перевізних документів Вантажовідправник при заповненні комплексу перевізних документів повинен вказати точне й повне найменування установи, підприємства, організації, особи - одержувача вантажу, його код та адресу.

Відповідно до п. п. 5.5 п. 5 Правил оформлення перевізних документів у разі, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно зі ст. 122 Статуту у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення, відповідно з ст. 118 Статуту.

Відповідно до ст. 921 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Згідно ст. 122 Статуту залізниць України за  неправильно  зазначені  у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника  стягується  штраф  у  розмірі  згідно  із статтею 118 цього Статуту.   При   цьому,   відправник    несе    перед    залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Положеннями ст. 118 Статуту визначено штраф  в розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Доводи відповідача про те, що комерційний акт від 01.09.2010 № 255887 складено без дотримання правил складання актів та залізницею не забезпечено збереження вантажу, судом відхиляються з наступних підстав.

Відповідно до Правил складання актів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 N 334, у разі перевірки маси вантажу зважуванням на вагонних  вагах, якщо  маса  тари приймається за трафаретом на вагоні,  комерційний акт складається в день зважування вагона  з  вантажем;  якщо  маса тари  вагона  визначається  зважуванням  його  після вивантаження, комерційний акт складається в день зважування порожнього вагона;  на вантаж, що перебуває у дорозі - у день виявлення обставин, що підлягають оформленню комерційним актом.

У комерційному акті зазначається, чи правильно навантажений, розміщений і закріплений вантаж, а також про наявність та стан захисного маркування для вантажів, що перевозяться у відкритих вагонах. У разі неправильного завантаження, розміщення, закріплення вантажу в акті зазначається, яке порушення було допущено.

              Комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи, старший прийомоздавальник) і прийомоздавальник станції, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці.

Так, комерційний акт БК № 255887/99 від 04.09.2010 складений відповідно до вимог Правил складання актів, оскільки є складним своєчасно, містить детальне описання стану вантажу, відмітку про наявність та стан захисного маркування, та підписаний необхідними посадовими особами. Так, зокрема, в акті зазначено про маркування вапном та не порушення маркування.

Так, відповідно до ст. 43, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести певними засобами доказування ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доводи позивача не спростував, належних доказів правильного оформлення перевізного документа та недотримання позивачем вимог складання актів  на надав.

Разом з тим, відповідач заявив клопотання, за яким просить зменшити розмір штрафу.

Відповідно  до  ст.ст.  230,  233  Господарського кодексу України,  штрафними  санкціями визнаються господарські  санкції  у  вигляді  грошової  суми  (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення  господарської  діяльності,  невиконання  або  неналежного  виконання господарського  зобов'язання;  у  разі  якщо  належні  до сплати штрафні санкції надмірно  великі  порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій.  При  цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником;  майновий  стан  сторін,  які  беруть  участь у зобов'язанні; не лише майнові,   але   й   інші   інтереси   сторін,   що   заслуговують   на   увагу.

Виходячи з системного аналізу вищевказаних норм законодавства зменшенню підлягають штрафні санкції, встановлені як за згодою сторін, так і законом.

Згідно ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір  неустойки  може  бути  зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків,  та за  наявності  інших обставин, які мають істотне значення.

Позивач не зазнав збитків від неправильного зазначення маси вантажу (яка є фактично меншою, ніж вказано в накладній).

Відповідно до п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Застосування положень п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, встановлення розміру зменшення є правом суду, та застосовується ним виходячи з обставин справи, з врахуванням всіх її обставин, та внутрішнього переконання суду щодо встановлення достатнього  розміру неустойки, що підлягає стягненню.

Так, вказана процесуальна норма разом з нормою ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України застосовуються на розсуд суду першої інстанції, який розглядає спір.

Викладене щодо можливості зменшення судом на підставі

ст. 233 Господарського кодексу України та п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України штрафу, передбаченого ст. 122 Статуту, відповідає правовій позиції  Вищого господарського суду України, наведеній у постановах від 06.03.2008 по справі №13/544, від 31.07.2008 по справі № 17/23, від 13.03.2008 по справі № 1/594, та ін.

За таких обставин, приймаючи до уваги ступінь виконання зобов'язання відповідачем, його майновий стан, відсутність завдання зазначеним правопорушенням позивачу будь яких збитків, або настання негативних наслідків, суд реалізує своє право на зменшення розміру штрафних санкцій, застосованих позивачем відповідно до ст. 118, 122  Статуту залізниць України, до суми

3 000 грн. 00 коп.

За таких обставин стягненню підлягає штраф в сумі 3 000 грн. 00 коп., в стягненні решти штрафу слід відмовити відповідно до п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України на відповідача покладаються судові витрати у складі: 150 грн. 00 коп.  державного мита, а також 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, п. 3 ст. 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Укрроскомплект», м. Алчевськ Луганської області, пр. Металургів, б. 9 «А», ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 30280340, на користь Державного підприємства «Донецька залізниця», м. Донецьк, вул. Артема, б. 68, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 25905191, штраф у сумі 3 000 грн. 00 коп., витрати зі сплати державного мита у сумі 150 грн. 00 коп.  та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі  236 грн. 00 коп. Наказ видати позивачу.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

В судовому засіданні 24.02.2011 було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено  28.02.2011.

Суддя

Є.Ю. Пономаренко