Постанова

від 11.04.2011 по справі 15/14/2011

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

15/14/2011

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

06.04.2011 р.           справа №15/14/2011

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого: Бойченка К.І.

Суддів: Діброви Г.І., Шевкової Т.А.

Розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства "Донецька залізниця" м.Донецьк

на рішення господарського суду Луганської області від 24.02.2011р. по справі № 15/14/2011 ( cуддя –Пономаренко Є.Ю.)

за позовом Державного підприємства "Донецька залізниця" м.Донецьк

до відповідача Закритого акціонерного товариства "Укрроскомплект" м.Алчевськ

про стягнення 15 000,00грн.

За участю представників сторін:

від позивача –Дьомін В.М.-довіреність № Н-01/234 від 26.01.2011р.

від відповідача –Кудін А.П.-довіреність № 19 від 22.02.2011р.

                         - Швець Н.О.-довіреність № 14 від 01.02.2011р.

                                                         В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство "Донецька залізниця" м.Донецьк  звернулось до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з Закритого акціонерного товариства "Укрроскомплект" м.Алчевськ 15000,00грн. штрафу.

Рішенням господарського суду Луганської області від 24.02.2011р. по справі № 15/14/2011 позовні вимоги задоволені частково та стягнуто з Закритого акціонерного товариства "Укрроскомплект" м.Алчевськ на користь Державного підприємства "Донецька залізниця" м.Донецьк штраф у розмірі 3000,00грн.; 150,00грн. на відшкодування сплаченого державного мита; 236,00грн. на відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині вимог відмовлено.

Дане рішення мотивовано наступним:

- положеннями п.1.1., п.1.3., п.п.2.1. п.2, п.п.5.5. п.5 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. № 644; Правил складання актів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002р. № 334; ст.6, ст.23, ст.122, ст.118 Статуту залізниць України; ч.2 ст.193, ч.2, ч.5 ст.307, ст.230, ст.233 Господарського кодексу України, ст.921, ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України, п.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України.

- обгрунтованістю позовних вимог.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Луганської області від 24.02.2011р. у справі № 15/14/2011, позивач подав до Донецького апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати згадане рішення в частині відмови залізниці в сумі 12000,00грн. та задовольнити позовні вимоги залізниці у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач вказує на наступне:

- рішення господарського суду суперечить вимогам матеріального та процесуального права;

- посилаючись на вимоги ст.ст.118, 122 Статуту залізниць України, позивач зазначає, що відсутність доказів понесення реальних збитків залізницею внаслідок порушення відповідачем вимог Статуту залізниць України не може бути підставою для зменшення розміру штрафу.

 Розглянувши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає  задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено господарським судом Луганської області зі станції відправлення "Овраги" Донецької залізниці 01.09.2010р. на станцію призначення Донецьк Донецької залізниці Закритим акціонерним товариством "Укрроскомплект" був відправлений вантаж-брухт чорних металів, не пойменований у алфавіті /вид 25/ у вагоні  № 66035668 за накладною від 01.09.2010р. № 52176661.

У накладній № 52176661 від 01.09.2010р. вказано, що вантаж маркірований вапном.

           Залізницею на станції Донецьк Донецької залізниці 04.09.2010р. на підставі ст.24 Статуту залізниць України було проведено перевірку маси  вантажу та встановлено, що у вагоні № 66035668 в накладній від 01.09.2010р. № 52176661 маса "нетто" вказана 88500 кг, а фактично маса "нетто" склала 86600 кг, що менше  даних, вказаних в накладній, на 1900 кг.

За даним фактом складено комерційний акт від 04.09.2010р. БК №255887/99, згідно з розділом Д якого за вимогою вантажоотримувача ( в рахунок 10 % прибуття), на 150 т. станційних вагонних тензометричних вагах, тип ВТВ-1СД, які пройшли держповірку 09.11.2009р. проведена контрольна перевіска вищевказаного вагону. По документу значиться: брухт чорних металів вид 25. Вага при відправленні відзначена на вагонних вагах вантажопідґємністю 150т. Брутто 88500 кг, тара (з бруса) 22200кг, нетто 66300кг. Фактично виявилось: брутто 86600кг, тара з документа 22200 кг, нетто 64400кг, що менш документа на 1900 кг. При візуальному огляді виявлено: навантаження на рівні бортів, вкрита зверху металевими листами, звареними між собою. Листи маркіровані вапном, маркіровка не порушена. Технічно вагон справний. Огляд вагону, перевіска з зупинкою без розцепки проводилась прийомоздатчиком вантажу та багажу ст.Донецьк Калініченко А., у присутності зам. начальника станції Донецьк Трибиса О.Н., представника ЗАТ "Донецьксталь-МЗ", прийомоздатчика ст.Передача Цимбаленко, ДСПП ст.Донецьк Мироновою.

Справність вагонних ваг, на яких здійснювалось контрольне зважування вантажу у вищевказаному вагоні підтверджується витягом з технічного паспорту ваг № 23 (а.с.59-65).

Відповідно до ст.908 Цивільного кодексу України, перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення.

Загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно з ч.3 ст.909 Цивільного кодексу України, укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.

Як зазначено в ст.6 глави 1 Статуту залізниць України (далі-Статут залізниць) накладна-це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів, і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи-одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.

Згідно зі ст.24 Статуту залізниць вантажовідправник несе відповідальність за всі наслідки невірності, неточності або неповноту відомостей, зазначених ним у накладній.

Згідно з п.5.5. розділу 5 "Правил оформлення перевізних документів", затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000р. за № 644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 24.11.2000 № 863/5084, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній  відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно зі ст.122 Статуту залізниць. Факт неправильного зазначення відправником указаних відомостей засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.

Згідно п.10 Правил складення актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 334 від 28.05.2002р., зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 08.07.2002р. за № 567/6855, комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчику, сортувальної платформи, старший прийомоздавальник) і прийомоздавальник станції, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.

Згідно зі ст.ст.118, 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначену в накладній масу вантажу з відправника стягується штраф в розмірі згідно із ст.118 Статуту залізниць (5-кратна провізна плата за всю відстань перевезення).У даному випадку  провізна плата –3000,00 грн., сума штрафних санкцій –3000грн. х 5= 15000,00 грн.

Статтею 37 Статуту залізниць передбачено, що під час здавання вантажів для перевезення відправник повинен зазначити  їх масу у накладній –основному перевізному документі, який підтверджує укладення договору перевезення вантажу.

Відповідно до ст.24 Статуту залізниць, залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначений відправником у накладній на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.

Згідно п. 28 "Правил приймання вантажів до перевезення", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за № 861/5082, вантажі, завантажені відправником у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), а у даному випадку вагон є напіввагоном  та приймається залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагонів, вантажу, їх маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагонах без перевірки маси та кількості вантажу.

Частиною першою ст. 26 Закону "Про залізничний транспорт" передбачено, що обставини, які можуть служити підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників та одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів посвідчуються актами.

За змістом ст. 129 Статуту залізниць обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Комерційний акт складається, зокрема, для засвідчення обставин невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.

Залізниця зобовґязана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу.

В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми.

Статтею 129 Статуту залізниць передбачено, що порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами. Правила складання актів затверджені наказом Міністерства транспорту України за № 334 від 28.05.2002р.

За пунктом 4 Правил складання актів комерційні акти на місцях загального користування складаються у день вивантаження або в день видачі вантажу одержувачу.

Наведені норми свідчать про те, що залізниця не зобовґязана перевіряти відповідність вказаних відправником вантажу даних, зазначених у накладних, фактичним даним при прийнятті вантажу до перевезення.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідачем невірно вказані відомості у накладній, у звґязку з чим, відповідно до вимог ст.ст.118, 122 Статуту залізниць, позовні вимоги є обґрунтованими.

14.02.2011р. відповідач надав господарському суду відзив на позовну заяву, у якому клопоче про зменшення розміру штрафних санкцій до розміру провізної плати- 3000,00грн..

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції на законних підставах зменшив розмір штрафу за зазначеним порушенням, враховуючи таке.

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського  кодексу України, штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник  господарських зобовґязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовґязання.

Пунктом 1 статті  233 Господарського кодексу України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступень виконання зобовґязання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобовґязанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно з ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

Стаття 83 Господарського процесуального кодексу України, надає господарському суду право, приймаючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобовґязання.

Суд не позбавлений можливості визначити розмір зменшення стягуваємого штрафу на свій розсуд.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що порушення з боку відповідача не завдало збитків позивачу, тому, суд обґрунтовано зменшив розмір стягуваємого штрафу до розміру провізної плати, що складає: 3000,00грн.

          За таких обставин, доводи апелянта судова колегія залишає поза увагою.

 Таким чином, рішення господарського суду про часткове задоволення позову відповідає матеріалам справи, вимогам діючого законодавства та не підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів,-

П О  С  Т  А  Н  О  В  И  В:

           1) Апеляційну скаргу Державного підприємства "Донецька залізниця" м.Донецьк на рішення господарського суду Луганської області від 24.02.2011р. по справі № 15/14/2011 залишити без задоволення.

2) Рішення господарського суду Луганської області від 24.02.2011р. по справі №15/14/2011 залишити без змін.

       Дана постанова набирає законної сили з дня  її прийняття.

       Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом  двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий                                                                     К.І.Бойченко

Судді                                                                                 Г.І.Діброва

                                                                                                      Т.А.Шевкова

                                                                                                                                                                                             Надіслано 5 примірників:

                                                                                                                                                                                             1-позивачу

                                                                                                                                                                                             1-відповідачу

                                                                                                                                                                                             1-до справи

                                                                                                                                                                                             1-ДАГС

                                                                                                                                                         1-госп.суду