ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
17.02.11
Справа № 5/144-09нр.
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Номак - Інвест», м.
Суми
до відповідача Приватного підприємця ОСОБА_3, м.
Суми
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «УкрЛітПоль-CELL»,
м. Суми
про стягнення 601 843 грн. 82 коп.
та
за зустрічним позовом Приватного підприємця ОСОБА_3, м. Суми
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Номак - Інвест», м. Суми
про тлумачення та розірвання договору
Представники сторін:
Від позивача: Борзяниця Д.Г.
Від відповідача: ОСОБА_3
Третя особа: директор Грищенко О.І.
При секретарі судового засідання Долгополовій Н.С.
В судовому засіданні оголошувались перерви з 26.01.2011р. до 09.02.2011р.; з 09.02.2011р. до 17.02.2011р.
Суть спору: згідно заяви про уточнення позовних вимог позивач по первісному позову просить суд стягнути з відповідача на свою користь 7 420 грн. 40 коп. заборгованості по орендній платі та інших платежів, 85 грн. 30 коп. пені, 171 537 грн. 86 коп. збитків, що складає: 139 891 грн. 40 коп. матеріальних збитків внаслідок пожежі у приміщенні фізкультурно-оздоровчого блоку, виходячи зі стану приміщення, в якому вони були передані орендодавцем орендарю за актом приймання – передачі від 14.07.2008р. з урахуванням індексу інфляції та 31 646 грн. 44 коп. розміру матеріальних збитків внаслідок пошкодженого майна, завданих пожежею у спірному приміщенні з урахуванням індексу інфляції; 6 136 грн. 44 коп. витрат по сплаті держмита, 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 6 883 грн. 20 коп. витрат за проведення судової експертизи.
Відповідач позовні вимоги не визнає, пояснюючи відсутністю своєї вини, тому не вважає, що має відшкодовувати матеріальні збитки перед орендарем та третіми особами, також вважає, що вразі знищення об’єкту оренди у нього відсутній обов’язок по сплаті орендної плати.
Відповідно до заяви від 04.02.2011р. про зміну позовних вимог по зустрічному позову, відповідач просить суд визнати договір оренди від 01.05.2008р. нежитлове приміщення - фізкультурно – оздоровчий блок загальною площею 74,3 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Кірова, 127/1. недійсним та відмовити позивачу у задоволенні первісного позову.
Рішенням господарського суду Сумської області від 09.07.2010р. по даній справі первісний позов задоволено частково та стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість по орендній платі та інших платежів в сумі 7 420 грн. 40 коп., пеню в сумі 85 грн. 30 коп., збитки в сумі 80 085 грн. 66 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 875 грн. 91 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 17 грн. 15 коп., витрати з проведення судової експертизи в сумі 1 950 грн. 24 коп.; в іншій частині позову – відмовлено; в задоволенні зустрічного позову відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 08.12.2010р. по дані справі рішення господарського суду Сумської області від 09.07.2010р. скасовано та передано дану справу на новий розгляд з зазначенням, що суду необхідно врахувати визначення вини, чи її ступеня кожного з учасників спірних відносин, що не наведено у рішенні суду від 09.07.2010р. та повно і всебічно перевірити обставини справи, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого постановити законне і обґрунтоване рішення.
Відповідач по справі надав суду письмове пояснення з урахуванням постанови Вищого господарського суду, в якому пояснив, що він в повному обсязі виконав всі обов’язки за договором і тому не має нести відповідальність за всі наслідки від неналежного виконання не властивих йому обов’язків та відшкодувати будь-які матеріальні збитки орендарю.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні докази, що мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, суд встановив:
Відповідно до договору оренди від 01.05.2008р., укладений між позивачем та відповідачем, позивач зобов’язався передати у тимчасове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 74,3 кв.м., а саме фізкультурно – оздоровчий блок, що знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Кірова, 127/1. За актом приймання-передачі від 14.07.2008р. відповідач (орендар) прийняв від позивача (орендодавця) у користування приміщення фізкультурно – оздоровчого блоку: роздягальня – 15,9 кв.м; тамбур – 2,5 кв.м., кладова - 1,2 кв.м.,тамбур -3,4 кв.м., басейн – 7,4 кв.м, кімната відпочинку – 22,4 кв.м, санвузол – 1,9 кв.м, душова – 8,2 кв.м, приміщення – 2,1 кв.м., сауна – 4,7 кв.м. Приймаючи приміщення, орендар відповідно до п. 5.1.6. договору зобов’язався дотримуватись правил протипожежної безпеки та нести відповідальність за протипожежний стан орендованого приміщення, не допускаючи перевантаження електромережі.
Як вбачається з матеріалів справи, 12.01.2009 р. близько 13 год. 30 хв. у орендованому приміщенні фізкультурно-оздоровчого блоку (за адресою: м.Суми, вул. Кірова 127/1) виникла пожежа, в результаті якої вогнем знищено: верхнє внутрішнє облицювання стін та підвісна стеля душової кімнати, кімната для роздягання та парілка фізкультурно - оздоровчого блоку (надалі сауна), телевізор, колонки аудіосистеми. Також пожежею пошкоджено: дві дерев'яні шафи, одна дерев'яна лавка, верхнє внутрішнє облицювання стін та підвісна стеля кімнати відпочинку, тамбуру та роздягальні.
У постанові про відмову у порушенні кримінальної справи від 22.01.2009р. зазначено, що причиною виникнення цієї пожежі є порушення правил технічної експлуатації електроустановки (нагрівач SAWO SСА-150NВ та пульт керування SAWO АSV 3-15), про що свідчить технічний звіт ДВЛ ГУ МНС України в Сумській області свідчення гр. ОСОБА_6
На думку позивача договір оренди нежитлового приміщення від 1.05.2008р. є діючим, оскільки в договорі зазначено, що припиняється його дія з моменту фактичної передачі орендованого приміщення та матеріальні цінностей (в обов'язковому порядку підписання акту приймання-передачі), але такий документ між позивачем та відповідачем не підписаний.
Позивач в обґрунтування своїх вимог посилається на приписи частини першої та другої статті 779 Цивільного Кодексу України, відповідно до якої наймач зобов’язався усунути погіршення речі, які сталися з його вини; у разі неможливості відновлення речі наймодавець має право вимагати відшкодування завданих йому збитків.
Проте, за наявного у матеріалах справи технічного паспорту орендованих відповідачем приміщень, укладеного Сумським міським бюро технічної інвентаризації 10.08.2007р. облаштування сауни не було передбачено і дані про те, що цей об’єкт прийнято в експлуатацію в матеріалах справи відсутній. Також, на замовлення відповідача, спеціалістами ООО ПТП «Енерготехнології» проведено обстеження правильності монтажу електрообладнання сауни, під час якого виявлено, що у порушення технічних вимог, після ввідного автоматичного вимикача було вмонтовано автоматичного вимикача 25А, що могло спричинити не спрацювання захисту та короткого замикання електромережі. Крім того, у розподільчому щиту виявлено відсутність обладнання захисного відключення, яке зменшує ризик виникнення горіння, технічні характеристики кабеля, прокладеного у сауні не відповідають умовам його експлуатації, що також могло призвести до короткого замикання.
Стаття 33 ГПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов‘язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.
При цьому, згідно ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об‘єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Як встановлено матеріалами справи причиною пожежі у орендованому приміщенні стало порушення правил технічної експлуатації електроустановки (нагрівач SAWO SСА-150NВ та пульт керування SAWO АSV 3-15. Проте жодних доказів, що пожежа спричинена з вини відповідача, а також докази, що підтверджували б факт завдання збитків відповідачем позивачу, спричинених діями чи бездіяльністю відповідача суду не надано. Крім того, наведені вище обставини, що свідчать про особливості об’єкту оренди, його недоліки, попередження про які є обов’язком наймодавця (позивача) та які впливають на визначення вини і є прямим доказом відсутності вини відповідача. Також, обставин, які б виключали вину орендодавця не доведено позивачем, а тому посилання позивача лише на висновки щодо можливих причин пожежі, що зроблені у вигляді припущень не можна визнати правильними.
Що стосується вимог позивача про стягнення заборгованості з орендної плати та інших платежів, то вони визнаються судом безпідставними та неправомірними оскільки відповідач з 12.01.2009р. фактично не міг використовувати спірне орендоване приміщення, як встановлено в судовому засіданні, не з власної (відповідача) вини, а тому у відповідача відсутній обов’язок перед позивачем по сплаті орендної плати.
Даючи об'єктивну оцінку доказам, які мають юридичне значення для розгляду даної справи, повно та всебічно перевіривши всі обставини справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимог позивача по первісному позову.
Що стосується вимог, заявлених по зустрічному позову про розірвання договору оренди, укладеного між сторонами 01.05.2008р., то судом вбачаються всі законні підстави для розірвання договору. Так, відповідно до частини другої статті 651 Цивільного Кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
За приписами ст.784 Цивільного Кодексу України наймач має право вимагати розірвання договору найму, якщо: наймодавець передав у користування річ, якість якої не відповідає умовам договору та призначенню речі.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що вимоги відповідача у зустрічному позові є правомірними, тому підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд –
ВИРІШИВ:
1. В задоволенні первісного позову - ВІДМОВИТИ.
2. Зустрічний позов задовольнити повністю.
3. Розірвати договір оренди від 01.05.2008р. нежитлового приміщення - фізкультурно – оздоровчий блок загальною площею 74,3 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Кірова, 127/1, укладеного між ТОВ «Номак - Інвест» (код 14007891) та приватним підприємцем ОСОБА_3 (код НОМЕР_1).
СУДДЯ (підпис) Ю.О. ЗРАЖЕВСЬКИЙ
Повне рішення складене 21.02.2011 р.
Суд | Господарський суд Сумської області |
Дата ухвалення рішення | 17.02.2011 |
Оприлюднено | 03.03.2011 |
Номер документу | 13952557 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Сумської області
Зражевський Юрій Олексійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні