Постанова

від 23.02.2011 по справі 41/268

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

41/268

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

23.02.2011 р.                                                                      справа №41/268

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Запорощенка  М.Д.

суддів Дучал Н.М. , Калантай  М.В.

за участю представників сторін:

від позивача:не з"явився,

від відповідача:від прокуратури :Бузивська Н.М., за довіреністю, не з"явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуДержавної  екологічної інспекції Азовського моря

Відкритого акціонерного товариства « Металургійний комбінат «Азовсталь» м.Маріуполь Донецької області  

Маріупольської міжрайонної природоохоронної прокуратури м.Маріуполь  Донецької області

на рішення господарського суду

Донецької області

від23.12.2010 року

по справі№41/268 (Гончаров С.А.)

за позовомДержавної екологічної інспекції Азовського моря, м.Маріуполь Донецької області   

до

за участюВідкритого акціонерного товариства « Металургійний комбінат «Азовсталь» м.Маріуполь Донецької області  Маріупольського міжрайонного  природоохоронного прокурора м.Маріуполь Донецької області

простягнення 1567778,49грн. шкоди, заподіяної державі внаслідок перевищення нормативів допустимих скидів забруднюючих речовин в акваторію Азовського моря по промвипуску № 9

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Донецької області від 23.12.2010р. у справі № 41/268 у задоволенні позовних вимог Державної екологічної інспекції Азовського моря до Відкритого акціонерного товариства „Металургійний комбінат „Азовсталь” про стягнення 1567778,49 грн. шкоди, заподіяної державі внаслідок перевищення нормативів допустимих скидів забруднюючих речовин в акваторію Азовського моря по промвипуску № 9 –відмовлено.

Вищевказане рішення суду першої інстанції мотивується тим , що  факт перевищення відповідачем встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин є таким, що не встановлений.

Позивач, Державна екологічна інспекція Азовського моря, м.Маріуполь Донецької області   , не погоджуючись з рішенням господарського суду, звернувся з апеляційною скаргою про скасування  рішення, так як вважає, що судом першої інстанції  порушені  норми матеріального та процесуального права .

В обґрунтування  заявлених вимог скаржник посилається на те, що основним актом , що визначає особливості відшкодування шкоди , заподіяної внаслідок порушення водного законодавства, є наказ Мінприроди № 389 від 20 липня 2009р. «Про затвердження Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів». Крім того , враховуючи , що проби  викидів , вод, ґрунтів не відносяться до поняття «продукції», визначеної законодавством , а Законом України «Про основні  засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» визначений саме порядок відбору зразків продукції для визначення її якісних показників , вважає , що при здійсненні відбору проб вод , викидів, ґрунтів  не застосовуються норми зазначеного Закону. Також , зауважує на тому , що при проведенні відбору проб не надаються переліки питань ( ст. 5, п. 2 Закону), не складається акт перевірки ( ст. 7 п. 6 Закону), припис ( ст. 7 п. 7 Закону), розпорядження ( ст. 7 п.9 Закону) тощо.

Наполягає на тому , що в матеріалах справи наявні обґрунтований розрахунок збитків, що стягується, відповідні акти відбору проб якими зафіксовано факт скиду забруднюючих речовин, результати аналізів води , та інші матеріали , якими на думку скаржника належним чином доведені обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги Позивача.

Відповідач, Відкрите акціонерне товариство «Металургійний комбінат «Азовсталь»м.Маріуполь Донецької області, не погоджуючись з рішенням суду в частині відмови у задоволенні клопотання відповідача щодо залучення до участі у справі в якості третьої особи  Міністерства  охорони навколишнього природного середовища України , звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить рішення суду в цій частині скасувати та  залучити в якості третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору  Міністерство  охорони навколишнього природного середовища України.

В обґрунтування заявлених вимог скаржник посилається на те , що оскільки Маріупольською міжрайонною природоохоронною прокуратурою заявлений позов про стягнення збитків , завданих порушенням водного законодавства на підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків , заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів», затвердженої  наказом Міністерства  охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.09р. № 389, а також наказом Мінприроди України від 10.09.08р. № 464 затверджений Порядок, яким повинна керуватися Державна екологічна інспекція Азовського моря при проведенні перевірок та здійсненні відбору проб, вважає необхідним залучення Міністерства до участі у справі в якості третьої особи.

Маріупольський міжрайонний природоохоронний прокурор м.Маріуполь Донецької області також , не погоджуючись з рішенням господарського суду, звернувся з апеляційною скаргою про скасування  рішення.

В обґрунтування заявлених вимог посилається на те  , що судом першої інстанції під час розгляду даної справи були порушені , а також неправильно застосовані норми матеріального права , а  саме: ст. 129 Конституції України, ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 110,111 Водного кодексу України , Методики розрахунку розмірів збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Мінприроди від  20.07.09р. № 389, зареєстрованим в Мін‘юсті 14.08.09р. за № 767/16783, що на думку прокурора , призвело до прийняття необґрунтованого та незаконного рішення .

Представник відповідача , що прибув до судового засідання , проти вимог та доводів апеляційних скарг позивача та прокурора  заперечує , вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

В нинішнє судове засідання представники позивача та прокуратури не з'явилися. Поважних причин нез'явлення суду не повідомлено. Про час та місце розгляду апеляційних скарг сторони були сповіщені належним чином.

Зважаючи на неприбуття до судового засідання представників позивача та прокуратури,  достатність наданих сторонами доказів, та керуючись статтею 75 Господарського процесуального кодексу України –справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Згідно зі ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв‘язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення  місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника відповідача , що був присутній в судовому засіданні , судова колегія встановила наступне.

17.06.2008 року відповідачу надано дозвіл на спеціальне водокористування № Укр-Дон-3632 строком дії до 01.07.2011 року.

Наведеним дозволом відповідачу затверджено, зокрема, гранично допустимі скиди та гранично допустимі концентрації забруднюючих речовин по випуску № 9 до водного об'єкту –Азовське море.

Так, затверджені гранично допустимі концентрації (ГДК) забруднюючих речовин, склали, зокрема: по завислим речовинам –20,0 мг/л, БПК5 –2,25 мг/л, хлоридам –2600 мг/л, азоту амонійному –0,93 мг/л, нитритам –0,12 мг/л, залізу –0,21 мг/л, міді –0,007 мг/л; затверджені гранично допустимі скиди (ГДС) забруднюючих речовин, склали, зокрема: по завислим речовинам –616438 г/год, БПК5 –69349 г/год, хлоридам –80136940 г/год, азоту амонійному –28664 г/год, нитритам –3699 г/год, залізу –6473 г/год, міді –215 г/год, нафтопродуктам -3082г/год.

30.07.2010 року, 20.08.2010 року та 30.08.2010 року представниками відділу аналітичного екологічного контролю джерел забруднення та моніторингу Державної екологічної інспекції Азовського моря в присутності уповноваженого представника відповідача було здійснено  відбір проб зворотніх вод відповідача та поверхневих вод Азовського моря, про що складено акти відбору проб вод від 30.07.2010 року № 77, від 20.08.2010 року № 88 та від 31.08.2010 року № 90.

Шляхом відбору разових проб на водовипусках ВАТ МК „Азовсталь” з 30.07.2010 року по 30.08.2010 року отримані дані аналізів відділу екологічного, аналітичного контролю джерел забруднення і моніторингу Державної екологічної Інспекції Азовського моря та лабораторії ВАТ „МК „Азовсталь”.

За усередненими даними відділу екологічного, аналітичного контролю джерел забруднення і моніторингу Державної екологічної інспекції Азовського моря та лабораторії ВАТ „МК „Азовсталь” максимальне перевищення норм забруднюючих речовин у скиді стічних вод склало по промвипуску № 9. Середнє значення вмісту міді у відібраних пробах становить 0,0147 мг/л; середнє значення вмісту завислих речовин у відібраних пробах становить 31,17 мг/л; середнє значення вмісту азоту амонійному у відібраних пробах становить 2,17 мг/л; середнє значення вмісту нітритів у відібраних пробах становить 0,32 мг/л; середнє значення вмісту БПК5 у відібраних пробах становить 3,12 мг/л; середнє значення вмісту хлоридів у відібраних пробах становить 4071,07 мг/л; середнє значення вмісту залізу у відібраних пробах становить 0,79 мг/л., середнє значення вмісту нафтопродуктів у відібраних пробах становить 0,11 мг/л.

Державною екологічною інспекцією Азовського моря було проведено перевірку додержання вимог  природоохоронного законодавства з охорони і раціонального використання водних ресурсів ВАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь». В ході даної перевірки , результати якої зафіксовані у протоколі №39 від 14.09.2010 року , виявлено порушення, вчинене відповідачем та яке полягає у тому, що в період з 24 години 30.07.2010 року по 24 годину 30.08.2010 року ВАТ „МК „Азовсталь” скинуті в акваторію Азовського моря промислові стоки з концентрацією забруднюючих речовин, яка перевищує встановлені норми.

У наведеному протоколі зафіксовано, що за усередненими даними аналітичного відділу Держекоінспекції Азовського моря та лабораторії ВАТ „МК „Азовсталь” максимальне перевищення норм забруднюючих речовин у скиді стічних вод склало по промвипуску № 9: завислі речовини - у 1,56 рази; азот амонійний - у 2,33 рази; нітрити - у 2,67 рази; БПК5 - у 1,39 рази; нафтопродукти –у 1,57 рази, хлориди - у 1,57 рази; залізо - у 3,76 рази; мідь - у 2,10 рази.

Згідно з „Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів”, затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища № 389 від 20.07.2009 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.08.2009 року за № 767/16783 (надалі - Методика), головним спеціалістом відділу держаного контролю атмосферного повітря, земельних, водних ресурсів та поводження з відходами здійснено розрахунок збитку, заподіяного природному середовищу Азовського моря в результаті скиду стічних вод з промвипуску № 9 ВАТ „МК „Азовсталь” за період з 24 години 30.07.2010 року по 24 годину 30.08.2010 року, відповідно до якого загальний розмір шкоди склав 1567778,49 грн.

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, заслухавши пояснення та доводи повноважного представника відповідача, що був присутній в засіданні суду , колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку про необґрунтованість апеляційних скарг, та відповідність оскарженого судового акта зі справи обставинам справи та вимогам чинного законодавства з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та про це було позначено вище , за „Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів”, затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища № 389 від 20.07.2009 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.08.2009 року за № 767/16783 (надалі - Методика), головним спеціалістом відділу держаного контролю атмосферного повітря, земельних, водних ресурсів та поводження з відходами здійснено розрахунок збитку, заподіяного природному середовищу Азовського моря в результаті скиду стічних вод з промвипуску № 9 ВАТ „МК „Азовсталь” за період з 24 години 30.07.2010 року по 24 годину 30.08.2010 року, відповідно до якого загальний розмір шкоди склав 1567778,49 грн.

Як це вірно встановлено судом першої інстанції та  вбачається з розрахунку ,  при розрахунку застосована формула 16 Методики.

Наведена формула визначена пунктом 7.2. Методики, яким визначений порядок та методологія проведення розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних водним об'єктам (морські води) внаслідок скидів забруднюючих речовин зі зворотними водами з перевищенням встановленого нормативу ГДС.

Тобто, за наведеною методологією, необхідною умовою визначення суми збитків є встановлення факту перевищення нормативу гранично допустимого скиду.

Відповідно до п. 1.7. граничнодопустима концентрація (ГДК) речовин у воді –це встановлений рівень концентрації речовини у воді, вище якого вода вважається не придатною для конкретних цілей водокористування; граничнодопустимий скид (ГДС) - маса речовини у зворотній воді, що є максимально допустимою для відведення за встановленим режимом для цього пункту водного об'єкта за одиницю часу.

Таким чином, лише встановлення факту перевищення нормативу гранично допустимого скиду обумовлює правомірність застосування положень пункту 7.2. Методики та формули 16.

З урахуванням вищенаведеного , судова колегія погоджується з твердження місцевого господарського суду про те , що в іншому випадку відсутні підстави для застосування цієї методології взагалі та, зокрема, пункту 7.2. та формули 16.

При цьому , як вбачається з матеріалів справи, зокрема, даних відділу екологічного, аналітичного контролю джерел забруднення і моніторингу Державної екологічної інспекції Азовського моря та лабораторії ВАТ „МК „Азовсталь” щодо максимального перевищення норм забруднюючих речовин, які використовувались при проведенні розрахунку збитку, та про це також відображено в оскарженому рішенні ,  під час аналізу відібраних проб вод за актами відбору проб вод від 30.07.2010 року № 77, від 20.08.2010 року № 88 та від 31.08.2010 року № 90 взагалі не було встановлено факт перевищення нормативу гранично допустимого скиду (ГДС).

Таким чином , судова колегія дійшла до висновку , що  позивачем не встановлено необхідної умови для належного застосування відповідного положення Методики, що робить неприпустимим застосування Методики, як наслідок –визначення збитків, що цілком збігається з висновком суду першої інстанції.

Крім того , судова колегія вважає необхідним зазначити наступне.

За приписами п. 2.2. Методики факт наднормативного скиду забруднюючих речовин у водний об'єкт зі зворотними водами встановлюється державними інспекторами за результатами інструментально-лабораторних методів контролю, документальної перевірки суб'єктів господарювання та розрахунковим методом.

Відповідно до п. 2.3. Методики при визначенні наднормативних скидів забруднюючих речовин у водний об'єкт зі зворотними водами використовуються результати інструментально-лабораторних вимірювань лабораторій, які атестовані на право проведення відповідних інструментально-лабораторних вимірювань, або розрахункові методи .

При цьому , документів у підтвердження проведення  атестації  лабораторії , що здійснювала інструментально-лабораторні вимірювання в даній справі , Позивачем надано не було.

При цьому , за умовами п.п. 2.3.1., 2.3.2., 2.3.3. Методики вимірювання, відбір та аналіз проб вод здійснюються відповідно до нормативних документів. Розряд останньої цифри результату вимірювань та останньої значущої цифри похибки вимірювань повинні відповідати один одному. При порівнянні результатів вимірювань концентрацій забруднюючих речовин із відповідними установленими нормативами ГДС значення похибок вимірювання не враховуються.

Відповідно до  п. 2.4. Методики з моменту встановлення факту скиду зворотних вод з перевищенням встановлених нормативів ГДС до повного його припинення проби води відбираються не менше трьох разів.

За приписами п. 2.5. Методики , якщо розрахунковий період не перевищує п'ять діб, проби води відбираються два рази: в момент виявлення порушення умов водокористування і в кінці розрахункового періоду.

Тобто ,  з наведених положень методики вбачається , що вони взагалі не містять обставин, які обумовлюють можливість застосування граничнодопустимої концентрації речовин у воді замість граничнодопустимого скиду. Навпаки, методика визначає забрудненість водних об'єктів виключно через наднормативні скиди забруднюючих речовин, що підтверджується взагалі розділом II Методики, який регламентує саме забруднення наднормативними скидами забруднюючих речовин у водний об'єкт зі зворотними водами і, зокрема, п. 2.1., який визначає, які скиди вважаються саме наднормативними з перевищенням ГДС.

З урахуванням вищевикладеного , судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те , що розрахунок збитків, заподіяних природному середовищу Азовського моря в результаті скиду стічних вод з промвипуску № 9 ВАТ „МК „Азовсталь” за період з 24 години 30.07.2010 року по 24 годину 30.08.2010 року, зроблено безпідставно,  оскільки позивачем при розрахунку застосовувалися положення Методики, які можливо застосовувати тільки у тих випадках, коли встановлено перевищення гранично допустимого скиду, та факт встановлення такого перевищення відсутній.

Крім того, судова колегія вважає необхідним зазначити наступне.

За приписами  п. 1.4. Методики, вона застосовується державними інспекторами України з охорони навколишнього природного середовища та державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища відповідних територій при розрахунку розмірів збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, які виявлені за результатами державного контролю за додержанням вимог суб'єктами господарювання природоохоронного законодавства.

Відповідно до п. 2.2. Методики факт наднормативного скиду забруднюючих речовин у водний об'єкт зі зворотними водами встановлюється державними інспекторами за результатами інструментально-лабораторних методів контролю, документальної перевірки суб'єктів господарювання та розрахунковим методом.

Проте, як це вірно було встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи  , Державною екологічною інспекцією Азовського моря не було проведено документальну перевірку відповідача щодо дотримання ним вимог природоохоронного законодавства, за наслідками якої було б зроблено висновок про здійснення відповідачем порушень законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів щодо здійснення наднормативних скидів забруднюючих речовин в акваторію Азовського моря.

Позивачем, відповідно, не було складено акту перевірки дотримання відповідачем вимог природоохоронного законодавства, в якому були б зафіксовані порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, встановлені такою перевіркою.

Означені вище факти не були  спростовані позивачем під час апеляційного провадження.

За приписами  ст. 20 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища” до компетенції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів і його органів на місцях належить, зокрема, державний контроль за використанням і охороною земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони республіки.

Відповідно до ст. 35 цього ж Закону державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища здійснюється Радами та їх виконавчими і розпорядчими органами, спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, його органами на місцях та іншими спеціально уповноваженими державними органами. Порядок здійснення державного контролю за охороною навколишнього природного середовища та використанням природних ресурсів визначається цим Законом та іншим законодавством України.

Окрім означеного вище , судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про порушення позивачем законодавства, що визначає та врегульовує загальні засади державного контролю в Україні.

Так, Законом України „Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”  визначені правові й організаційні засади, принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб, а також права, обов'язки і відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

За приписами ст. 4 Закону України „Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” винятково законами встановлюється спосіб здійснення державного нагляду (контролю).

Згідно ст. 1 цього Закону, спосіб здійснення державного нагляду (контролю) –це процедура здійснення державного нагляду (контролю), визначена законом.

Така процедура визначена статтями 4-8 Закону України „Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”, що містять загальні вимоги здійснення державного нагляду (контролю) і передбачають здійснення державного нагляду (контролю) шляхом проведення планових і позапланових заходів.

Планові заходи здійснюються відповідно до річних або квартальних планів, які затверджуються органом державного нагляду (контролю) до 1 грудня року, що передує плановому, або до 25 числа останнього місяця кварталу, що передує плановому. Органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб'єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу. (ст. 5 Закону України „Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”.)

Частиною 1 статті 6 цього Закону визначено підстави для здійснення позапланових заходів. Частиною 3 наведеної статті передбачено, що суб'єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного документа.

Відповідно до ст. 7 Закону України „Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу, яке підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) (із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові) і засвідчується печаткою.

За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт, який повинен містити відомості, визначені частиною 6 статті 7 Закону України „Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”. Один примірник акта вручається суб'єкту господарювання або уповноваженій ним особі, а другий - зберігається в органі державного нагляду (контролю).

Процедуру проведення перевірок з питань здійснення державного контролю у сфері охорони навколишнього природного середовища та оформлення їх результатів визначає „Порядок організації і проведення перевірок суб'єктів господарювання у відношенні дотримання вимог природоохоронного законодавства”, затверджений Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.09.2008 р. № 464 (надалі - Порядок)

При цьому , даний Порядок ,  в контексті пункту 1.3 ,  поширюється на державних інспекторів з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції, Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з охорони навколишнього природного середовища, Державної екологічної інспекції в областях, містах Києві та Севастополі, Державної екологічної інспекції з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря, Державної екологічної інспекції Азовського моря, Державної Азово-Чорноморської екологічної інспекції (далі - органи Мінприроди) та суб'єктів господарювання (юридичних та фізичних осіб).

За умовами пунктів 2.2., 2.3. Порядку , для здійснення перевірки , керівником відповідно органу Мінприроди або його заступником видається наказ про проведення перевірки; на підставі наказу оформляється направлення на проведення перевірки, яке підписується керівником або заступником керівника органу Мінприроди (із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові) і засвідчується печаткою.

Відповідно до п. 4.13. Порядку за результатами проведеної перевірки, в тому числі спільної з іншими органами державного нагляду (контролю), державним інспектором складається акт перевірки вимог природоохоронного законодавства . При цьому , визначеним у п. 1.4 Порядку трактуванням ,  акт перевірки - це документ, який фіксує факт проведення планових, позапланових перевірок суб'єктів господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища та його дотримання;

Один примірник акта перевірки (з відповідними додатками) передається керівнику (уповноваженій ним особі) суб'єкта господарювання, про що на останній сторінці примірників акта перевірки робиться відповідна відмітка за підписом особи, яка отримала акт перевірки, із зазначенням посади, прізвища та ініціалів, а також дати одержання акта. Другий примірник акта перевірки зберігається в органі Мін природи (п. 4.21. Порядку).

Як про це вже було позначено вище , вірно було встановлено судом першої інстанції та не спростовано під час апеляційного провадження  ,  Державною екологічною інспекцією Азовського моря не було складено акту перевірки, в якому було б зафіксовано проведення планової або позапланової перевірки відповідача, та виявлені порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Таким чином , судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що встановлені судом та підтверджені під час апеляційного провадження факти , свідчать про недотримання позивачем Порядку організації і проведення перевірок суб'єктів господарювання у відношенні дотримання вимог природоохоронного законодавства, затвердженого Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.09.2008 р. № 464, що виключає наявність підстав для застосування, при визначенні розмірів відшкодування збитків, Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів”, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища № 389 від 20.07.2009 року, так як, наслідок, дозволяє зробити висновок про безпідставність проведення позивачем розрахунку збитку, заподіяного природному середовищу Азовського моря в результаті скиду стічних вод з промвипуску № 9 ВАТ „МК „Азовсталь”.

Згідно з приписами ст. 44 Водного кодексу України водокористувачі зобов'язані, зокрема, дотримуватись встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території; здійснювати невідкладні роботи, пов'язані з ліквідацією наслідків аварій, які можуть спричинити погіршення якості води, та надавати необхідні технічні засоби для ліквідації аварій на об'єктах інших водокористувачів у порядку, встановленому законодавством.

Таким чином , оскільки факт перевищення відповідачем встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин є таким, що не встановлений, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав вважати наявним факт порушення з боку відповідача статті 44 Водного кодексу України.

При цьому , доводи скаржника , Державної  екологічної інспекції Азовського моря, про те, що   при здійсненні відбору проб води , викидів, ґрунтів не застосовуються приписи Закону України «Про основні  засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» , судова колегія вважає необґрунтованими. А твердження скаржника щодо наявності в матеріалах справи всіх необхідних документів  , якими на думку скаржника належним чином доведені обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги Позивача, судова колегія вважає такими , що спростовані вищевикладеним.

З урахуванням вищевикладеного , судова колегія вважає вимоги позивача ,  Державної екологічної інспекції Азовського моря, м.Маріуполь Донецької області   , та Прокуратури  необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають, а рішення суду першої інстанції в цій частині законним та обґрунтованим.

Щодо  вимог та доводів скаржника - Відкритого акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» м.Маріуполь Донецької області  , викладених в апеляційній скарзі , судова колегія вважає необхідним зазначити наступне.

Відповідно до ст. 27 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора або ініціативи господарського суду.

У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити або допустити до участі у справі.

Питання про допущення або залучення третіх осіб до участі у справі вирішується господарським судом, який виносить з цього приводу ухвалу.

Отже, особа, яка бажає взяти участь у справі як третя особа без самостійних вимог або яку має бути залучено за клопотанням однієї з сторін,  має знаходитися з однією зі сторін у матеріальних правовідносинах, які в результаті прийняття судом рішення у справі зазнають певних змін.

При цьому , у заяві про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, повинно бути зазначено:

а) на стороні позивача чи відповідача братиме участь третя особа;

б) підстави залучення, які полягають у тому, які правовідносини існують у третьої особи з однією з сторін та яким чином рішення суду вплине на ці правовідносини.

Таким чином , з урахуванням вищенаведеного , судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні  клопотання відповідача, оскільки останнім як під час розгляду справи місцевим судом так і під час апеляційного провадження ,  не доведено та з матеріалів справи не вбачається, що рішення з наведеного спору може вплинути на права або обов'язки Міністерства охорони навколишнього природного середовища України.

На підставі викладеного, судова  колегія дійшла висновку, що  рішення господарського суду  відповідає  фактичним обставинам справи та чинному законодавству, а мотиви з яких надані апеляційні скарги не можуть бути  підставами для його  скасування.

Керуючись ст. ст. 99, 101,103, 105 Господарського процесуального кодексу України суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної  екологічної інспекції Азовського моря на рішення господарського суду Донецької області від 23.12.2010р у справі № 41/268-  залишити без задоволення .

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь»м.Маріуполь Донецької області  на рішення господарського суду Донецької області від 23.12.2010р у справі № 41/268-  залишити без задоволення .

Апеляційну скаргу Маріупольської міжрайонної природоохоронної прокуратури м.Маріуполь  Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 23.12.2010р у справі № 41/268-  залишити без задоволення .

Рішення господарського суду Донецької області від 23.12.2010р у справі № 41/268–без змін .

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд.

Результати розгляду апеляційної скарги оголошені в судовому засіданні.

Повний текст постанови підписаний 23.02.11р.

Головуючий          М.Д.  Запорощенко

Судді:          Н.М. Дучал

          М.В.  Калантай