Постанова

від 25.02.2011 по справі 27/291-10

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙН ИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" лютого 2011 р. Справа № 27/291-10

Колегія суддів у скла ді:

головуючий суддя , суддя , су ддя

при секретарі Деркач Ю.О.

за участю представників:

позивача - Новосельце ва В.І. за довіреністю № 17 від 04. 11.2010 р.;

відповідача - Редіно ї В.Б. за довіреністю № 02-15/1-431 від 02.11.2010 р.;

3-ї особи - Кривчач Т.О. з а довіреністю ВРД № 752042 від 01.12.2010 р .;

розглянувши у відкритому с удовому засіданні у приміщен ні апеляційного господарськ ого суду апеляційну скаргу П ублічного акціонерного това риства “Земельний банк”, м. Ха рків (вх. № 4609Х/2-6) на рішен ня Господарського суду Харкі вської області від 30.11.2010 р. у спр аві № 27/291-10

за позовом Акціонерно го товариства “Лізингова ком панія ”Сприяння”, м. Харків

до Публічного акціон ерного товариства “Земельни й банк”, м. Харків

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предме т спору - Національний б анк України, м. Київ

про зміну господарських правовідносин, -

в с т а н о в и л а :

Позивач звернувся до мі сцевого господарського суду з позовом, в якому просив суд зменшити обсяг його зобов' я зань, що виникли у нього на під ставі кредитних договорів № 75-07/К від 24.09.2007 р., № 68-8/К від 21.08.2008 р. та № 79-08/К від 19.09.2008 р., на суму 5081058,75 грн., по силаючись на те, що відповіда ч не визнає права позивача на залік зустрічних вимог, які виникли у позивача на підста ві договорів купівлі-продажу майнових прав на депозити фі зичних осіб: ОСОБА_1. і ОСОБА_2., - що були розміщені ними у відповідача.

Рішенням Господарського с уду Харківської області від 30.11.2010 р. у справі № 27/291-10 (суддя Мам алуй О.О.) позов задоволено; зм еншено обсяг зобов' язань по зивача, що виникли у нього на п ідставі кредитних договорів № 75-07/К від 24.09.2007 р., № 68-8/К від 21.08.2008 р. та № 79-08/К від 19.09.2008 р., на суму 5081058,75 грн.; стягнуто з відповідача на ко ристь позивача 85,00 грн. витрат з і сплати державного мита і 236,00 грн. витрат на інформаційно-т ехнічне забезпечення судово го процесу. Зазначене рішенн я суду першої інстанції було вмотивоване тим, що позовні в имоги законні, обґрунтовані та такі, що підлягають задово ленню, адже позивачем були пр авомірно набуті права на гро шові кошти, які обліковуютьс я на депозитних рахунках ОС ОБА_1. і ОСОБА_2., а укладен і позивачем з вказаними вкла дниками договори купівлі-про дажу майнових прав не супере чать чинному законодавству У країни з питань, що регулюють порядок ліквідації банків.

Відповідач, з вказаним ріше нням суду першої інстанції н е погодився, звернувся до Хар ківського апеляційного госп одарського суду з апеляційно ю скаргою, в якій просив скасу вати це рішення та прийняти н ове рішення, яким відмовити в позові в повному обсязі, поси лаючись на порушення норм чи нного законодавства, адже, ви носячи рішення місцевий госп одарський суд повинен був, ал е не застосував положення ст . 88, ч. 1 ст. 93, ст. 96 Закону України “П ро банки та банківську діяль ність”, п.п. 6.2, 11.1, 11.2, 11.4 Положення п ро застосування заходів впли ву за порушення банківського законодавства, затвердженог о Постановою Правління Націо нального банку України № 369 ві д 28.08.2001 р., ч. 3 ст. 512, п. 5 ст. 602 ЦК Україн и, ст. 43 ГПК України.

Позивач подав відзив на апе ляційну скаргу, в якому вважа є оскаржуване рішення Господ арського суду Харківської об ласті від 30.11.2010 р. законним та об ґрунтованим і підстав для йо го скасування не вбачає, у зв' язку з чим просить це рішення залишити без змін, а апеляцій ну скаргу - без задоволення.

3-я особа, Національний банк України, у своїх поясненнях п о справі (вх. № 935 від 27.01.2011 р.) погод илась з вимогами, зазначеним и у апеляційній скарзі, проси ла скасувати оскаржуване ріш ення суду першої інстанції т а прийняти нове рішення, яким відмовити в позові в повному обсязі, посилаючись на поруш ення норм чинного законодавс тва України.

Розгляд даної апеляційної скарги відкладався з 27.01.2011 р. до 15.02.2011 р., а з 15.02.2011 р. до 22.02.2011 р. оголошу валась перерва у розгляді да ної справи.

Розглянувши матеріали спр ави, заслухавши пояснення пр исутніх в судових засіданнях представників позивача, від повідача і третьої особи, дос лідивши доводи апеляційної с карги в межах вимог, передбач ених ст. 101 ГПК України, перевір ивши повноту встановлення с удом першої інстанції обстав ин справи та доказів на їх під твердження, а також правильн ість застосування судом пер шої інстанції норм матеріаль ного та процесуального права , колегія суддів Харківськог о апеляційного господарсько го суду прийшла до висновку п ро наявність підстав для зад оволення апеляційної скарги , виходячи з наступного.

Відповідно до Постанови Пл енуму Верховного суду Україн и від 18.12.2009 р. № 14 “Про судове ріше ння у цивільній справі”, ріше ння є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільн ого судочинства, вирішив спр аву згідно з нормами матеріа льного права, що підлягають з астосуванню до даних правові дносин, а також правильно вит лумачив ці норми. Обґрунтова ним визнається рішення, ухва лене на основі повно і всебіч но з' ясованих обставин, на я кі сторони посилаються як на підставу своїх вимог і запер ечень, підтверджених доказам и, які були досліджені в судов ому засіданні, і які відповід ають вимогам закону про їх на лежність та допустимість, аб о обставин, що не підлягають д оказуванню, а також якщо ріше ння містить вичерпні висновк и суду, що відповідають встан овленим на підставі достовір них доказів обставинам, які м ають значення для вирішення справи.

Проте, зазначеним вимогам о скаржуване судове рішення не відповідає враховуючи насту пне.

Дослідженням матеріалів с прави колегією суддів встано влено, що на підставі кредитн их договорів № 75-07/К від 24.09.2007 р., № 68-08/К від 21.08.2008 р. та № 79-08/К від 19.09.2008 р. в ідповідач надав позивачу у т имчасове користування на умо вах забезпеченості, зворотно сті, платності і цільового ха рактеру кредити для поповнен ня оборотних коштів (а.с. 9-26).

З метою часткового припине ння своїх договірних зобов' язань за вищезазначеними кре дитними договорами 03.09.2010 р. та 17.0 9.2010 р. позивач надіслав відпові дачу заяву про проведення за рахування зустрічних однорі дних вимог (а.с. 27, 29), якими є:

- з одного боку, вимоги ПАТ “З ЕМБАНК” до АТ “Лізингова ком панія “Сприяння”, що виникли на підставі кредитних догов орів № 75-07/К від 12.02.2007 р., № 68-08/К від 21.08.2008 р. та № 79-08/К від 19.09.2008 р.;

- а з іншого боку, вимоги АТ “Л ізингова компанія “Сприяння ” до ПАТ “ЗЕМБАНК” в сумі 5081058,75 г рн., що виникли внаслідок пере дання:

- ОСОБА_1 права розпоряд ження залишком грошових кошт ів в сумі 3793,10 ЄВРО, що за офіційн им курсом НБУ на 03.09.2010 р. складає 38399,07 грн. (1012,34 грн. за 100 ЄВРО), які ро зміщуються на депозитному ра хунку НОМЕР_1, відкритому в ПАТ “ЗЕМБАНК”, згідно догов ору строкового банківського вкладу “Новорічний мегаприб уток” № 165вд/09-СВ від 06.08.2009 р.; в сумі 54850,19 доларів США, що за офіційни м курсом НБУ на 03.09.2010 р. складає 43 3195,83 грн. (789,78 грн. за 100 доларів США), які розміщені на депозитном у рахунку НОМЕР_2, відкрит ому в ПАТ “ЗЕМБАНК”, згідно до говору строкового банківськ ого вкладу “Сучасний Відпочи нок” № 164вд/09-СВ від 06.08.2009 р.; в сумі 6 69699,45 грн., які розміщені на депоз итному рахунку НОМЕР_1, ві дкритому в ПАТ “ЗЕМБАНК”, згі дно договору строкового банк івського вкладу “Літній стан дарт” № 189д/09-ЛС від 08.09.2009 р.;

- ОСОБА_2. права розпорядж ення залишком грошових кошті в на депозитному рахунку НО МЕР_4, відкритому в ПАТ “ЗЕМБ АНК”, згідно договору строко вого банківського вкладу від 22.02.2008 р. № Д-3050-3/980 в сумі 2577 662,00 грн. та н а депозитному рахунку НОМЕ Р_3, відкритому в ПАТ “ЗЕМБАН К”, згідно договору строково го банківського вкладу від 21.09.2009 р. № Д-3050-6/840 в сумі 172000,00 доларів С ША, який за курсом НБУ на 17.09.2010 р. складав 1362102,40 грн. (курс НБУ 7,9192 гр н. за 1 долар США).

Вказані вище зустрічні вим оги до відповідача виникли у позивача на підставі догово рів купівлі-продажу майнових прав на депозити вказаних ви ще фізичних осіб, що були розм іщені ними у відповідача.

Як свідчать матеріали спра ви, ОСОБА_1 і ОСОБА_2 під твердили наявність вищевказ аних обставин в нотаріально посвідчених заявах, надіслан их Господарському суду Харкі вської області (а.с. 48-51).

Проте відповідач не визнав права позивача на залік зуст річних вимог, про що він спові стив позивача листом № 02-15/2861 від 10.09.2010 р., мотивуючи свою відмову тим, що постановою правління Національного банку України № 375 від 30.07.2010 р. відкликана банкі вська ліцензія та запровадже на процедура ліквідації ПАТ “Земельний банк”; фізичними особами, яким належать залиш кові грошові кошти на депози тних рахунках подали до банк у кредиторські вимоги та бул и зараховані ліквідатором ба нку до 4-ї черги згідно ст. 96 Зак ону України “Про банки та бан ківську діяльність”; врахову ючи, що у пропозиції позивача про залік зустрічних вимог н е йдеться про укладення дого вору уступки вимоги, а вимоги власників депозитів визнані банком повністю, тому підста в для зарахування однорідних вимог, на думку відповідача, н емає (а.с. 28).

З наявних матеріалів у спра ві вбачається, що Постановою Правління Національного бан ку України № 375 від 30.07.2010 р. відкли кана банківська ліцензія та запроваджена процедура лік відації ПАТ “Земельний банк” .

Здійснюючи зарахування зу стрічних однорідних вимог, с уд першої інстанції виходив з того, що всі умови для провед ення цього зарахування відпо відають положенням ст. 601 ЦК Ук раїни. Разом з тим, з такою пра вовою позицією господарсько го суду погодитись не можна. Т ак судом взагалі не перевіря лась наявність обставини, з я кими законодавець пов' язує недопустимість здійснення з арахування зустрічних вимог , які наведені в диспозиції ст . 602 ЦК України. Між тим, відпові дно до положень ч. 5 наведеної статті, зарахування однорідн их вимог не допускається у ви падках, встановлених договор ом або законом.

Разом з тим, з матеріалів сп рави вбачається, що Банк знах одиться на стадії ліквідації і в ньому відкрита ліквідаці йна процедура, яка проводить ся у відповідності до положе нь Закону України „Про банки і банківську діяльність”. Ві дтак названий закон являєтьс я спеціальним, а тому всі інші закони України можуть засто совуватись до правовідносин , в яких стороною є позивач, ли ше в тій частині, що не супереч ить положенням спеціального закону. Частиною 8 ст. 91 Закону України „Про банки і банківс ьку діяльність” (далі - Зако н про банки) встановлено, що ви моги за зобов'язаннями банку , які виникли під час проведен ня ліквідації, можуть пред'яв лятися тільки в межах ліквід аційної процедури. В ст. 93 Зако ну України „Про банки і банкі вську діяльність” законодав ець визначив порядок здійсне ння ліквідатором заходів щод о підготовки задоволення вим ог кредиторів, який передбач ає складення акцептованих ни м вимог для затвердження Нац іональним банком України; ті льки після затвердження Наці ональним банком цього перелі ку він набуває статусу реєст ру кредиторських вимог до Ба нку і у ліквідатора з' являє ться можливість задовольнят и вимоги кредиторів у порядк у встановленому ст. 96 Закону п ро банки, тобто лише у визначе ній законодавцем певній черг овості.

Відтак, виходячи з аналізу п оложень глави 16 (Ліквідація ба нків) Закону України „Про бан ки і банківську діяльність”, судова колегія приходить до висновку, що названим Законо м передбачений певний порядо к погашення вимог кредиторів , а залік зустрічних однорідн их вимог між кредитором та бо ржником в період здійснення ліквідаційної процедури бан ка не може бути проведений, ос кільки це фактично є погашен ням вимог кредитора в поруше ння порядку, встановленого с т.ст. 93, 96 Закону України „Про ба нки і банківську діяльність” та поза межами встановленої ліквідаційної процедури.

Господарський суд, розгляд аючи даний спір, на наведені в ище положення уваги не зверн ув. При цьому, апеляційна інст анція зазначає, що згідно до п риписів ст. 93 Закону про банки ліквідатору надане право по гашати вимоги до банку до мом енту завершення складання пе реліку вимог та його затверд ження Національним банком Ук раїни, але лише за угодами, що забезпечують здійснення лік відаційної процедури. Врахов уючи, що кредитні договори № 75 -07/К від 24.09.2007 р., № 68-8/К від 21.08.2008 р. та № 7 9-08/К від 19.09.2008 р до зазначених зак онодавцем угод не відноситьс я, положення ст. 93 до спірних пр авовідносин застосовуватис ь не можуть. З огляду на викл адене судова колегія вважає, що висновок суду про можливі сть зарахування зустрічних о днорідних вимог в процедурі ліквідації банку з посилання м на приписи ст. 601 ЦК України є помилковим

Також судова колегія зазна чає, що майнові права за креди тними договорами № 75-07/К від 24.09.200 7 р., № 68-8/К від 21.08.2008 р. та № 79-08/К від 19.09.20 08 р. перебувають у заставі Нац іонального Банку України згі дно договорів застави майнов их прав № 15/6, № 15/7, № 15/9 від 25.06.2009 р. за к редитом, наданим Національни м Банком України відповідачу , проведення заліку зустрічн их однорідних вимог тягне за собою припинення похідних д оговорів згідно з п. 1 ст. 593 ЦК Ук раїни, а саме - договорів заста ви майнових прав № 15/6, № 15/7, № 15/9 від 25.06.2009 р. А ст. 28 Закону України “Пр о заставу” передбачено перел ік підстав, за яких вона може п рипинитися. Тому проведення заліку зустрічних однорідни х вимог не є і в жодному разі н е може бути підставою для при пинення застави, оскільки по рушує вимоги законодавства, права Національного банку Ук раїни, як заставодержателя, т ому його проведення є неможл ивим.

Не зважаючи на те, що в листі ліквідатора № 2103 від 09.07.2010 р. зазн ачалось про наявність догово рів рефінансування № 0810916 від 23.0 2.2009 р. і договору застави майно вих прав № 08/09/9/ЗМП-7 від 23.02.2009 р., суд першої інстанції не з' ясув ав вказані обставини, не нада в їм належної правової оцінк и, і, як наслідок, дійшов помил кового висновку, задовольняю чи позовні вимоги, без врахув ання обставин, що мають суттє ве значення у вирішенні спор у.

Тому, з урахуванням вищевик ладеного, колегія суддів дій шла висновку, що рішення Госп одарського суду Харківської області від 30.11.2010 р. у справі № 27/29 1-10 було прийнято при неповном у з' ясуванні обставин, що ма ють значення для справи та з п орушенням норм матеріальног о права, в зв' язку з чим підля гає скасуванню, а апеляційна скарга - підлягає задоволен ню.

На підставі викладеного, ке руючись ст.ст. 99, 101, 102, п. 2 ст. 103, п.п. 1, 4 ст. 104, ст. 105 Господарсько процес уального кодексу України, ко легія суддів Харківського ап еляційного господарського с уду, одностайно, -

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу Публі чного акціонерного товарист ва “Земельний банк”, м. Харків , задовольнити.

Рішення Господарського су ду Харківської області від 30.1 1.2010 р. у справі № 27/291-10 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

Стягнути з Акціонерного то вариства “Лізингова компані я ”Сприяння” (61052, м. Харків, вул. Червоно жовтнева, 35, код 24347487) на к ористь Публічного акціонерн ого товариства “Земельний ба нк” (61057, м. Харків, вул. Чернишевс ькі, 4, код 19358721) 42,50 грн. державного мита за подання апеляційної скарги.

Доручити Господарському с уду Харківської області вида ти відповідний наказ.

Постанова набирає законно ї сили з дня її прийняття і мож е бути оскаржена протягом дв адцяти днів до касаційної ін станції Вищого господарсько го суду України через Харків ський апеляційний господарс ький суд.

Повний текст постанови під писаний 24.02.2011 р.

Головуючий суддя

Суддя

Суддя