Постанова

від 12.04.2011 по справі 27/291-10

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2011 р. № 27/291-10

Вищий господарський су д України у складі колегії су ддів:

головуючий

суддів: Муравйов О.В.

Полянський А.Г.

Яценко О.В.

розглянувши касаційну ск аргу Акціонерного товариства "Лізингова компанія "Сприянн я"

на постанову Харківського апеляційн ого господарського суду від 22.02.2011 р.

у справі № 27/291-10 господарського суду Харківської області

за позовом Акціонерного товариства "Лізингова компанія "Сприянн я"

до

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Публічного акціонерного товариства "Земельний банк"

Національний банк України

про зміну господарських прав овідносин

в судовому засіданні взял и участь представники сторін

від відповідача

від третьої особи

Федкевич О.А. дов.б/н ві д 01.04.2011р.

Цибуля О.В.

ВСТАНОВИВ :

Акціонерне товар иство "Лізингова компанія "Сп рияння" звернулось до господ арського суду Харківської об ласті з позовом до Публічног о акціонерного товариства "З емельний банк" , в якому проси в суд зменшити обсяг його зоб ов' язань, що виникли у нього на підставі кредитних догов орів № 75-07/К від 24.09.2007 р., № 68-8/К від 21.08.2008 р. та № 79-08/К від 19.09.2008 р., на с уму 5081058,75 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 30.11.2010 р. у справі № 27/291-10 позов задо волено; зменшено обсяг зобов ' язань позивача, що виникли у нього на підставі кредитни х договорів № 75-07/К від 24.09.2007 р., № 68-8/К від 21.08.2008 р. та № 79-08/К від 19.09.2008 р., на с уму 5081058,75 грн.; стягнуто з відпов ідача на користь позивача 85,00 г рн. витрат зі сплати державно го мита і 236,00 грн. витрат на інфо рмаційно-технічне забезпече ння судового процесу.

Не погоджуючись з винесени м рішенням Публічне акціонер не товариства "Земельний бан к" подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати ріш ення господарського суду Ха рківської області від 30.11.2010р. у справі № 27/291-10 та прийняти нове рішення, яким відмовити Акці онерному товариству "Лізинго ва компанія "Сприяння" в поз ову повністю.

Постановою Харківського апеляційного господарськог о суду від 22.02.2011р. апеляційну с каргу задоволено, рішення го сподарського суду Харківськ ої області від 30.11.2010 р. у справ і № 27/291-10 скасовано, прийнято но ве рішення, яким у позові відм овлено.

Не погоджуючись з пр ийнятою постановою Акціонер не товариство "Лізингова ком панія "Сприяння" звернулося д о Вищого господарського суду України з касаційною скарго ю, в якій просить скасувати по станову Харківського апеля ційного господарського суду від 22.02.2011 р. а рішення Господарс ького суду Харківської обла сті від 30.11.2010 р. залишити в силі, аргументуючи порушенням нор м права, зокрема ст. 203 Господар ського кодексу України, ст. с т. 593, 598 , 601, 602, 603 Цивільного кодексу України, ст. ст. 91, 92, 93 Закону Укр аїни "Про банки та банківську діяльність", ст. 28 Закону Украї ни "Про заставу".

Представник позивача в су дове засідання касаційної ін станції не з'явився, хоча про д ату, час та місце розгляду ска рги повідомлений заздалегід ь належним чином.

Враховуючи особливості ро згляду справи в касаційній і нстанції, передбачені ст. ст. 1 115, 1117 Господарського процесуал ьного кодексу України, колег ія суддів вважає за можливе р озглянути справу за наявними матеріалами без участі пред ставника позивача.

В судовому засіданні 12.04.2011 ро ку оголошені вступна та резо лютивна частини постанови Ви щого господарського суду Укр аїни.

Колегія суддів Вищо го господарського суду Украї ни, переглянувши у касаційно му порядку рішення суду перш ої інстанції та постанову ап еляційної інстанції, на підс таві встановлених фактичних обставин справи, перевіривш и застосування судом першої інстанції та апеляційної інс танції норм матеріального та процесуального права, дійшл а висновку, що касаційна скар га не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Рішенням господарського суду Харківської області від 30.11.2010 р. у справі № 27/291-10 позов задо волено; зменшено обсяг зобов ' язань позивача, що виникли у нього на підставі кредитни х договорів № 75-07/К від 24.09.2007 р., № 68-8/К від 21.08.2008 р. та № 79-08/К від 19.09.2008 р., на с уму 5081058,75 грн.; стягнуто з відпов ідача на користь позивача 85,00 г рн. витрат зі сплати державно го мита і 236,00 грн. витрат на інфо рмаційно-технічне забезпече ння судового процесу.

Рішення суду першої інстан ції вмотивоване тим, що позов ні вимоги законні, обґрунтов ані та такі, що підлягають зад оволенню, оскільки позивачем були правомірно набуті прав а на грошові кошти, які обліко вуються на депозитних рахунк ах ОСОБА_1 і ОСОБА_2, а ук ладені позивачем з вказаними вкладниками договори купівл і-продажу майнових прав не су перечать чинному законодавс тву України з питань, що регул юють порядок ліквідації банк ів.

Проте, суд апеляційної інст анції скасовуючи рішення міс цевого суду, дійшов до обґрун тованого висновку, що зазнач ене рішення не ґрунтується н а вимогах закону з огляду на т аке.

Відповідно до Поста нови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 р. № 14 “Про судо ве рішення у цивільній справ і”, рішення є законним тоді, ко ли суд, виконавши всі вимоги ц ивільного судочинства, виріш ив справу згідно з нормами ма теріального права, що підляг ають застосуванню до даних п равовідносин, а також правил ьно витлумачив ці норми. Обґр унтованим визнається рішенн я, ухвалене на основі повно і в себічно з' ясованих обстави н, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і з аперечень, підтверджених док азами, які були досліджені в с удовому засіданні, і які відп овідають вимогам закону про їх належність та допустиміст ь, або обставин, що не підлягаю ть доказуванню, а також якщо р ішення містить вичерпні висн овки суду, що відповідають вс тановленим на підставі досто вірних доказів обставинам, я кі мають значення для виріше ння справи.

Судом апеляційної інстан ції встановлено, що на підста ві кредитних договорів № 75-07/К в ід 24.09.2007 р., № 68-08/К від 21.08.2008 р. та № 79-08/К від 19.09.2008 р. відповідач надав по зивачу у тимчасове користува ння на умовах забезпеченості , зворотності, платності і ціл ьового характеру кредити для поповнення оборотних коштів (а.с. 9-26).

З метою часткового припине ння своїх договірних зобов' язань за вищезазначеними кре дитними договорами 03.09.2010 р. та 17.0 9.2010 р. позивач надіслав відпові дачу заяву про проведення за рахування зустрічних однорі дних вимог (а.с. 27, 29), якими є:

- з одного боку, вимоги ПАТ “З ЕМБАНК” до АТ “Лізингова ком панія “Сприяння”, що виникли на підставі кредитних догов орів № 75-07/К від 12.02.2007 р., № 68-08/К від 21.08.2008 р. та № 79-08/К від 19.09.2008 р.;

- а з іншого боку, вимоги АТ “Л ізингова компанія “Сприяння ” до ПАТ “ЗЕМБАНК” в сумі 5081058,75 г рн., що виникли внаслідок пере дання:

- Таукешевою Т.Д. права розпо рядження залишком грошових к оштів в сумі 3793,10 ЄВРО, що за офіц ійним курсом НБУ на 03.09.2010 р. скла дає 38399,07 грн. (1012,34 грн. за 100 ЄВРО), які розміщуються на депозитному рахунку № 26356017612, відкритому в ПА Т “ЗЕМБАНК”, згідно договору строкового банківського вкл аду “Новорічний мегаприбуто к” № 165вд/09-СВ від 06.08.2009 р.; в сумі 54850,19 доларів США, що за офіційним к урсом НБУ на 03.09.2010 р. складає 433195,83 г рн. (789,78 грн. за 100 доларів США), які розміщені на депозитному ра хунку № 26357027612, відкритому в ПАТ “ ЗЕМБАНК”, згідно договору ст рокового банківського вклад у “Сучасний Відпочинок” № 164вд /09-СВ від 06.08.2009 р.; в сумі 669699,45 грн., які розміщені на депозитному ра хунку № 26356017612, відкритому в ПАТ “ ЗЕМБАНК”, згідно договору ст рокового банківського вклад у “Літній стандарт” № 189д/09-ЛС в ід 08.09.2009 р.;

- Дегтярьовим Б.І. права розп орядження залишком грошових коштів на депозитному рахун ку № 26353013050, відкритому в ПАТ “ЗЕМ БАНК”, згідно договору строк ового банківського вкладу ві д 22.02.2008 р. № Д-3050-3/980 в сумі 2577 662,00 грн. та на депозитному рахунку № 26354023050 , відкритому в ПАТ “ЗЕМБАНК”, з гідно договору строкового б анківського вкладу від 21.09.2009 р . № Д-3050-6/840 в сумі 172000,00 доларів США, я кий за курсом НБУ на 17.09.2010 р. скла дав 1362102,40 грн. (курс НБУ 7,9192 грн. за 1 долар США).

Вказані вище зустрічні вим оги до відповідача виникли у позивача на підставі догово рів купівлі-продажу майнових прав на депозити вказаних ви ще фізичних осіб, що були розм іщені ними у відповідача.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 і ОСОБА_2 підтвердили наявність вищ евказаних обставин в нотаріа льно посвідчених заявах, над ісланих осподарському суду Х арківської області (т.1 а.с. 48-51).

Проте відповідач не визнав права позивача на залік зуст річних вимог, про що він спові стив позивача листом № 02-15/2861 від 10.09.2010 р., мотивуючи свою відмову тим, що постановою правління Національного банку України № 375 від 30.07.2010 р. відкликана банкі вська ліцензія та запровадже на процедура ліквідації ПАТ “Земельний банк”; фізичними особами, яким належать залиш кові грошові кошти на депози тних рахунках подали до банк у кредиторські вимоги та бул и зараховані ліквідатором ба нку до 4-ї черги згідно ст. 96 Зак ону України “Про банки та бан ківську діяльність”; врахову ючи, що у пропозиції позивача про залік зустрічних вимог н е йдеться про укладення дого вору уступки вимоги, а вимоги власників депозитів визнані банком повністю, тому підста в для зарахування однорідних вимог, на думку відповідача, н емає (а.с. 28).

Матеріалами справи підтве рджується, що Постановою Пра вління Національного банку У країни № 375 від 30.07.2010 р. відкликан а банківська ліцензія та зап роваджена процедура ліквід ації ПАТ “Земельний банк”.

Здійснюючи зарахування зу стрічних однорідних вимог, с уд першої інстанції виходив з того, що всі умови для провед ення цього зарахування відпо відають положенням ст. 601 ЦК Ук раїни.

Проте, з такою правовою пози цією господарського суду пер шої інстанцій погодитись не можна, оскільки судом взагал і не перевірялась наявність обставини, з якими законодав ець пов' язує недопустиміст ь здійснення зарахування зус трічних вимог, які наведені в диспозиції ст. 602 ЦК України і відповідно до положень ч. 5 нав еденої статті, зарахування о днорідних вимог не допускаєт ься у випадках, встановлених договором або законом.

Матеріалами справи підтве рджується, що Банк знаходить ся на стадії ліквідації і в нь ому відкрита ліквідаційна пр оцедура, яка проводиться у ві дповідності до положень Зако ну України „Про банки і банкі вську діяльність”. Відтак на званий закон являється спеці альним, а тому всі інші закони України можуть застосовуват ись до правовідносин, в яких с тороною є позивач, лише в тій ч астині, що не суперечить поло женням спеціального закону. Частиною 8 ст. 91 Закону України „Про банки і банківську діял ьність” (далі - Закон про бан ки) встановлено, що вимоги за з обов'язаннями банку, які вини кли під час проведення лікві дації, можуть пред'являтися т ільки в межах ліквідаційної процедури. В статті 93 Закону У країни „Про банки і банківсь ку діяльність” законодавець визначив порядок здійснення ліквідатором заходів щодо п ідготовки задоволення вимог кредиторів, який передбачає складення акцептованих ним вимог для затвердження Націо нальним банком України; тіль ки після затвердження Націон альним банком цього переліку він набуває статусу реєстру кредиторських вимог до Банк у і у ліквідатора з' являєть ся можливість задовольняти в имоги кредиторів у порядку в становленому ст. 96 Закону про банки, тобто лише у визначені й законодавцем певній чергов ості.

Апеляційний суд дійшов до в ірного висновку, що главою 16 (Л іквідація банків) Закону Укр аїни „Про банки і банківську діяльність”, передбачений п евний порядок погашення вимо г кредиторів, а залік зустріч них однорідних вимог між кре дитором та боржником в періо д здійснення ліквідаційної п роцедури банка не може бути п роведений, оскільки це факти чно є погашенням вимог креди тора в порушення порядку, вст ановленого ст.ст. 93, 96 Закону Ук раїни „Про банки і банківськ у діяльність” та поза межами встановленої ліквідаційної процедури.

Суд першої інстанції на нав едені вище положення не звер нув уваги, оскільки згідно до приписів ст. 93 Закону про банк и ліквідатору надане право п огашати вимоги до банку до мо менту завершення складання п ереліку вимог та його затвер дження Національним банком У країни, але лише за угодами, що забезпечують здійснення лік відаційної процедури.

Кредитні договори № 75-07/К від 24.09.2007 р., № 68-8/К від 21.08.2008 р. та № 79-08/К від 19.09.2008 р до зазначених законодав цем угод не відноситься і том у положення ст. 93 до спірних пр авовідносин не можуть застос овуватись.

Отже, апеляційний суд, обґр унтовано визнав безпідставн им висновок суду першої інст анції про можливість зарахув ання зустрічних однорідних в имог в процедурі ліквідації банку з посиланням на припис и ст. 601 ЦК України.

Окрім того, майнові права за кредитними договорами № 75-07/К в ід 24.09.2007 р., № 68-8/К від 21.08.2008 р. та № 79-08/К в ід 19.09.2008р. перебувають у заставі Національного Банку України згідно договорів застави ма йнових прав № 15/6, № 15/7, № 15/9 від 25.06.2009 р . за кредитом, наданим Націона льним Банком України відпові дачу, проведення заліку зуст річних однорідних вимог тягн е за собою припинення похідн их договорів згідно з п. 1 ст. 593 Ц К України, а саме - договорів з астави майнових прав № 15/6, № 15/7, № 15/9 від 25.06.2009 р., статтею 28 Закону Ук раїни “Про заставу” передбач ено перелік підстав, за яких в она може припинитися.

Таким чином, проведення зал іку зустрічних однорідних ви мог не є і в жодному разі не мо же бути підставою для припин ення застави, оскільки поруш ує вимоги законодавства, пра ва Національного банку Украї ни, як заставодержателя, тому його проведення є неможливи м.

Суд апеляційної інстанції дійшов до обґрунтованого ви сновку, що не зважаючи на те, щ о в листі ліквідатора № 2103 від 0 9.07.2010р. зазначалось про наявніс ть договорів рефінансування № 0810916 від 23.02.2009 р. і договору заста ви майнових прав № 08/09/9/ЗМП-7 від 23.02.2009 р., місцевий суд не з' ясув ав вказані обставини, не нада в їм належної правової оцінк и, і, як наслідок, дійшов помил кового висновку, задовольняю чи позовні вимоги, без врахув ання обставин, що мають суттє ве значення у вирішенні спор у.

За таких обставин, судова колегія суддів Вищого господ арського суду України вважає , що судом апеляційної інстан ції вірно застосовані норми матеріального права, доводи скаржника не спростовують з аконності прийнятого у справ і рішення. У зв' язку з наведе ним колегія суддів Вищого го сподарського суду України не вбачає підстав для скасуван ня постанови Харківського ап еляційного господарського с уду від 22.02.2011 р. у справі № 27/291-10.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Гос подарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Касаційну скаргу Акц іонерного товариства "Лізинг ова компанія "Сприяння" на пос танову Харківського апеляці йного господарського суду ві д 22.02.2011 р. у справі № 27/291-10 залишит и без задоволення.

2.Постанову Харківського а пеляційного господарського суду від 22.02.2011 р. у справі № 27/291-10 з алишити без змін.

Головуючий О.В. Муравйов

Судді А.Г. Полянський

О.В. Яценко