Рішення

від 21.02.2011 по справі 43/275

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

43/275

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

21.02.11 р.                                                                                    Справа № 43/275                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Зубченко І.В.

При секретарі судового засідання Перекрестній О.О.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Приватного підприємства „Спрут+”, м. Донецьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Тандем”, м. Донецьк

про стягнення заборгованості у сумі 3943грн.

В судовому засіданні приймали участь:

від позивача: Головін О.В. за довіреністю від 09.03.2010р.

від відповідача: представник не з'явився

Згідно із ст.77 ГПК України в засіданні суду оголошувалась перерва з 17.02.2011р. до 21.02.2011р.

Суд перебував у нарадчій кімнаті 21.02.2011р. з 10:40 год. до 10:50 год.

СУТЬ СПРАВИ:

Приватне підприємство „Спрут+”, м. Донецьк, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Тандем”, м. Донецьк про стягнення заборгованості у сумі 3943грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем договірних зобов'язань, в частині оплати наданих послуг та договір доручення з надання митних брокерських послуг №33-09к від 14.09.2009р. з додатком №2, вантажну митну декларацію №700000012/2010/000775, рахунок-фактури №Т-00000015 від 27.01.2010р. у сумі 3943грн., акт здачі-прийомки робіт (надання послуг) №Т-00000015 від 27.01.2010р. у сумі 3943грн., вимога №084/10 від 06.08.2010р.опис вкладення до цінного листа (ф.107) від 09.08.2010р., фіскальний чек №6437 від 09.08.2010р.

Ухвалою суду від 09.12.2010р. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі №43/275.

Відповідач у відзиві на позовну заяву від 21.12.2010р. проти позову заперечив, посилаючись на те, що послуги вказані в рахунку-фактурі (крім оформлення ВМД) не доручались позивачу та не підлягають оплаті, оплата послуг з оформлення ВМД може бути здійснена відповідачем після передачі йому належним чином оформленого оригіналу ВМД та відповідно до цін за кожен аркуш ВМД, визначених в додатку №2 до договору №33-09к від 14.09.2009р.

26 січня 2011р. позивач надав заперечення на відзив від 25.01.2011р., в яких зазначив, що 19.02.2010р. рекомендованим листом з повідомленням відповідачу були направлені з супровідним листом копія вантажної митної декларації від 25.01.2010р. №700000012/2010/000775, рахунок-фактури №Т-00000015 від 27.01.2010р., акт здачі-прийомки робіт (надання послуг) №Т-00000015 від 27.01.2010р. Згідно відповіді Донецької дирекції „Укрпошта” №07/5-27 від 14.01.2011р. представник відповідача Тимошенко отримав вказані документи 22.02.2010р. Оскільки, відповідач не скористався правом щодо надання мотивованої письмової відмови від прийняття наданих послуг та підписання акту, акт здачі-прийомки робіт (надання послуг) №Т-00000015 від 27.01.2010р. у сумі 3943грн. є погодженим сторонами.

Ухвалою суду від 27.01.2011р. продовжено строк розгляду справи на 15 днів.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, відповідач - проти позову заперечив.

Під час судового розгляду справи представників сторін було ознайомлено з правами та обов'язками у відповідності із ст.22 Господарського процесуального кодексу України. Судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

У відповідності до п.п.2, 3, 4 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст.42 ГПК України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Відповідно до ст.43 ГПК України - судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Ст.33 ГПК України зазначає - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

За приписами ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення позивача, відповідача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з укладеним між сторонами договором доручення з надання митних брокерських послуг №33-09к від 14.09.2009р., повірений (позивач) прийняв зобов'язання надати довірителю (відповідачу) посередницькі платні послуги з митного оформлення та на представництво його інтересів у митних органах України в об'ємі повноважень, визначених договором. Перелік та вартість послуг, що надаються позивачем було визначено в додатку №2 до договору.

Строк дії договору встановлений – 1 рік з моменту підписання, якщо жодна із сторін не повідомить іншу сторону протягом 10 днів за закінченням строку дії договору про намір розірвати договір, то він вважається автоматично продовженим на наступний рік (пункт 11.1. договору).

Дослідивши договір, з якого виникли цивільні права та обов'язки довірителя та повіреного, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та своєю правовою природою є договором доручення, який підпадає під правове регулювання статей 1000-1010 Цивільного кодексу України.

За договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя (ст.1000 ЦК України).

Відповідно до пункту 5.6. договору повірений зобов'язався надати довірителю після завершення митного оформлення акт виконаних робіт за надані послуги в двох екземплярах і рахунки на оплату, виставлені на підставі вказаного акту.

На виконання умов договору позивачем було складено та підписано акт здачі-прийомки робіт (надання послуг) №Т-00000015 від 27.01.2010р., в якому відображено об'єм та вартість послуг з оформлення ВМД №700000012/10/000775 від 26.01.2010р. та пов'язаних з оформленням ВМД митних послуг, наданих позивачем у сумі 3943грн.

Вказаний акт був надісланий відповідачу рекомендованим листом, але ним не підписаний і не повернутий, тому вважаються прийнятим до оплати, оскільки заперечень щодо його підписання не висловлено. Крім того, цим листом відповідачу був надісланий рахунок-фактура №Т-00000015 від 27.01.2010р. у сумі 3943грн., який залишено без оплати.

Факт надсилання відповідачу рекомендованим листом акту та рахунку підтверджений фіскальним чеком №0648 від 19.02.2010р., виданим підприємством зв'язку, відповіддю Поштамту – Центр поштового зв'язку №1 Донецької дирекції УДППЗ „Укрпошта” №07/5-27 від 14.01.2011р., фіскальним чеком №6437 від 09.08.2010р., виданим підприємством зв'язку, описом вкладення до цінного листа (ф.107) з відбитком календарного штемпелю 09.08.2010р.

Відповідно до пункту 5.7. договору довіритель зобов'язався впродовж 3-х робочих днів з моменту отримання актів виконаних робіт підписати їх в двох екземплярах, а також не пізніше вказаного строку оплатити виставлені рахунки або надати повіреному мотивовану письмову відмову. У разі не надання мотивованої письмової відмови по закінченню вказаного строку, акти виконаних робіт вважаються підписаними та підлягають виконанню. При відсутності у повіреного переліку уповноважених довірителем осіб на отримання документів обумовлено, що зобов'язання довірителя оплатити послуги повіреного виникає з дати завершення митного оформлення або з дати фактично виконаних інших робіт.

Згідно Порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації, який затверджено Наказом Держмитслужби України від 20.04.2005р. №314, завершення митного оформлення відбувається шляхом проставлення посадовою особою ПМО своїх підпису й прізвища та відбитка особистої номерної печатки в графі D/J усіх аркушів ВМД та проставлення відбитка особистої номерної печатки на товаросупровідних документах.

В підтвердження надання послуг, відображених в акті №Т-00000015 від 27.01.2010р., позивачем надано ВМД №700000012/10/000775 від 26.01.2010р. з відбитком особистої номерної печатки, підпису та прізвища посадової особи.

За приписами ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.  

Відповідно до ст.ст.526, 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок та зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Всупереч умовам договору, вимогам вищевикладених статей ЦК та ГК України, відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, доказів представлення позивачу мотивованої відмови від підписання акту та оплати рахунків не надано, тому борг у сумі 3943грн. підлягає стягненню.

Беручи до уваги, що позовні вимоги обгрунтовані і документально доведені, вони підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача, відповідно до ст.49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.129 Конституції України, ст.ст.525, 526, 901, 903, 1000 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст.1, 22, 32-34, 36, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного підприємства „Спрут+”, м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю „Тандем”, м. Донецьк про стягнення заборгованості у сумі 3943грн. – задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Тандем” (83053, м. Донецьк, вул. Краснооктябрська, 111; ідентифікаційний код 30600566; п/р 26001001302128 у АТ „ОТП Банк” м. Київ, МФО 300528) на користь Приватного підприємства „Спрут+” (83017, м. Донецьк, б. Шевченка, 51/7; ідентифікаційний код 32862193; п/р 26008037909700 у АКІБ „УкрСиббанк” м. Харків, МФО 351005) заборгованість у сумі 3943грн., витрати по сплаті державного мита у сумі 102грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 21.02.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суддя                                                               Зубченко І.В.                               

Повний текст рішення за правилами

ст.84 ГПК України підписано 28.02.2011р.