Рішення

від 07.08.2009 по справі 43/275

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

43/275

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  43/275

07.08.09

За позовом          товариства з обмеженою відповідальністю «Укріморт КV»

до                    товариства з обмеженою відповідальністю «Рітейл Партнерс Україна»

про                    стягнення 9 034,15 грн.

Суддя Пасько М.В.

Представники:  

від позивача         Гарманчук В.Д. –предст. за дов.,

від відповідача     не з'явилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Рітейл Партнерс Україна»про стягнення 9 034,15 грн. заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання умов договору поставки № 13/3 від 10.01.08.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.07.2009 порушено провадження у справі             № 43/275 та призначено її  розгляд на 07.08.2009.

Належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, повноважний представник Відповідача в судове засідання не з'явився, вимог ухвали господарського суду міста Києва про порушення провадження у справі не виконав.

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.97р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Судом у відповідності до ст. 81-1 ГПК України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши надані учасниками процесу документи, заслухавши пояснення представника Позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

10.01.08 між товариством з обмеженою відповідальністю «Укріморт КV» (далі-Позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю Рітейл Партнерс Україна»(далі - Відповідач) було укладено Договір поставки № 13/3 (далі - Договір).

Відповідно до умов Договору Позивач постачає і передає у власність Відповідачеві, а Відповідач приймає та оплачує товари згідно з умовами даного Договору.

10.01.08 сторони підписала Додатку угоду № 1 до Договору, змінивши п. 4.1 спірного Договору, встановивши, що Відповідач зобов'язався оплачувати товар на протязі 30 (тридцяти) календарних днів з моменту підписання товарнотранспорних накладних Відповідачем.

На виконання умов Договору, Позивач здійснив поставку товару Відповідачу на загальну суму 8 353,80 грн., що підтверджується видатковими накладними № ЛРН_002667 від 08.10.08 на суму 3 661,50 грн., № ЛРН_002741 від 15.10.08 на суму 15.10.08 на суму 606,584 грн., № ЛРН_002699 від 09.10.08 на суму 3 689,10 грн., № ЛРН_002698 від 09.10.08 на суму 396,36 грн., наявними в позовній заяві.

Відповідач свої зобов'язання згідно умов Договору належним чином не виконав, отриману продукцію в повному обсязі не оплатив.

Відповідно до розрахунку Позивача, заборгованість Відповідача за Договором № 13/3 від 10.01.08 складає: 7 946,58 грн. основного боргу, 131,90 грн. 3 % річних та 955,97 грн. пені. Сплата пені передбачена п. 7.5 Договору.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно приписів ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а обставини, що відповідно до законодавства можуть бути підтверджені певними засобами доказування не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування.

Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного Кодексу.

Відповідно до ст.225 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 526 ЦК України встановлює, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) є порушенням цього зобов'язання.

Оскільки, відповідно до ст.ст.11, 526 ЦК України  зобов'язання повинні виконуватись своєчасно та належним чином, а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст. 525 ЦК України)  позовні вимоги в частині стягнення основного боргу підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) є порушенням цього зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Дії відповідача є порушенням грошових зобов'язань, тому є підстави для застосування встановленої договором відповідальності.

Отже, вимоги щодо стягнення з Відповідача пені підлягають задоволенню за розрахунком Позивача.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позовні вимоги позивача щодо стягнення 3 % річних підлягають задоволенню в повному обсязі за розрахунком Позивача.

Приймаючи до уваги те, що спір виник внаслідок неправильних дій Відповідача, витрати  по  оплаті  держмита   та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України  покладаються  на  Відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Рітейл Партнерс Україна»(02218,              м. Київ, вул. М. Кибальчича, 2-а; код ЄДРПОУ 35207265, п/р 26003401120421 в Київській регіональній дирекції «Райффайзен Банк Аваль», МФО 322904, або з будь якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Укріморт КV»(65026, м. Одеса, вул.. Дворянська, 8, кВ. 26  код ЄДРПОУ 32751017, р/р 2600831123201 в ФАБ «Південний»в м. Одеса, МФО 328964)  7946 (сім тисяч дев'ятсот сорок шість) гривень 28 коп. основного боргу, 955 (дев'ятсот п'ятдесят п'ять) гривень 97 коп. пені, 131 (сто тридцять одну) гривню 90 коп. 3 % річних, 102 (сто дві) гривні 00 коп. державного мита, 312 (триста дванадцять) гривень 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

          Суддя                                                                                                               М.В.Пасько