Рішення

від 03.03.2011 по справі 4/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/11

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

03.03.11 р.                                                                                    Справа № 4/11                               

Представниками сторін не надані письмові клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу. Відповідно до статті 81-1 ГПК України складається протокол судового засідання.

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Гринько С.Ю. при секретарі судового засідання Кундель В.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали позовної  заяви:

за участю представників сторін:  

від позивача – Корой В.Л. – довіреність від 25.11.2010р.,

від відповідача – не явився,

за позовом -          Товариства з обмеженою відповідальністю „Вікас Україна” м. Дніпропетровськ

до відповідача -    Товариства з обмеженою відповідальністю „Глобал-Трейд” м. Маріуполь

про стягнення 12502,70грн.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач заявив позовні вимоги про стягнення з відповідача 12502,70грн., з яких: 10643,95грн. – заборгованість за отриману, але не сплачену продукцію, 1329,47грн. – інфляційні, нараховані за період з травня 2009р. по вересень 2010р., 529,28грн. – 3%річних за період з 29.04.2009р. по 27.12.2010р.

В підтвердження позову позивач посилається на укладений з відповідачем договір поставки №АГ/0001В від 01.01.2008р., податкові накладні №92002/05/23 від 26.05.2008р. на суму 15351,840грн., №92015/05/24 від 27.05.2008р. на суму 1885,436грн., № 94147/11/24 від 12.11.2008р. на суму 11991,961грн., №94148/11/24 від 12.11.2008р. на суму 872,759грн., накладну №95251/03/23 від 28.03.2009р. на суму 8807,82грн., розрахунки коригування кількісних та вартісних показників до податкових накладних №6934/11/79 на суму 483,14грн., №6933/11/79 на суму 128,39грн., витяги з банківського рахунку в обґрунтування часткової оплати товару від 08.08.2008р. на суму 8000,00грн. від 13.11.2008р. на суму 9250,00грн., на суму 11800,00грн., акт звірки взаємних розрахунків.

Позивач до початку вирішення спору по суті, надав заяву про збільшення позовних вимог до 35770,83грн., з яких загальна сума боргу становить 30449,98грн., 1514,16грн. – 3%річних та витрати на інфляцію в сумі 3806,25грн.

За своєю суттю, надана заява є зміною підстав позову, що підтверджується посиланням позивача на інші  документи, з посиланням на які він обґрунтовує позовні вимоги.

Згідно ст.22 Господарського процесуального кодексу України (із зміною, внесеними із Законом України № 2453-VI / 2453-17 / від 07.07.2010р.) позивач вправі до початку розгляду господарським судом справи по суті змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Господарський суд задовольняє вимогу позивача щодо зміни підстав позову.

Відповідач не отримав від суду ухвалу про порушення справи, в якої він є відповідачем. З ціллю не порушення Конституційних прав особи, проти якої порушення господарська справа, суд витребував у позивача довідку про внесення відповідача до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

З довідки серії АЕ № 136570 наданої державним реєстратором Дніпропетровської державної адміністрації вбачається, що місцезнаходження відповідача не змінилось, він зареєстрований за адресою, за якою були направлені ухвала суду про порушення справи і призначення часу і місце слухання справи.

При дослідженні матеріалів справи, заслухавши пояснення представника позивача, судом –

2

ВСТАНОВЛЕНО:

Позовні вимоги стосуються виконання умов договору поставки №АГ/0001В від 01.01.2008р., підписаного між сторонами в частині грошового зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

При дослідженні матеріалів справи судом встановлено, що за договором поставки №АГ/0001В від 01.01.2008р., продавець (позивач) поставляє у власність покупця (відповідач) на підставі його письмового замовлення товар, кількість, строки, ціна та якісні показники якого зазначаються у накладних (п. 1, 4.1 договору), а покупець - оплатити продукцію його протягом 30 банківських днів з моменту поставки (п. 3.2 договору).

Відповідно до п. 9.1 договору він діє з дня його підписання та до 31.12.2008р., а якщо за 1 місяць до закінчення строку його дії будь-яка сторона у письмовому вигляді не повідомить іншу сторону про бажання припинити дію договору, то він вважається пролонгованим на наступний рік на тих же самих умовах відповідно до п. 9.3 договору.

Враховуючи вищезазначене, договір, на який посилається позивач, вважається судом укладеним, так як в ньому сторонами передбачені всі істотні умови.

За умовами статті 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.

Відповідно до умов укладеного договору, позивачем поставлений відповідачу товар на загальну суму 40671,38грн., що підтверджується наступними накладними: № 92002/05/23 від 26.05.2008р., № 92015/05/24 від 27.05.2008р., № 94147/11/24 і № 94148/11/24 від 12.11.2008р., 95251/03/23 від 28.03.2009р..

Оскільки відповідачем отриманий товар у позивача без будь-яких зауважень, оплата повинна здійснюватись в термін, передбачений сторонами у договорі, так як відповідно до загальних умов виконання зобов'язання викладених в ст.ст. 526,530 ЦК боржник повинен сплатити одержаний товар в строки, передбачені умовами договору, тобто протягом 30 банківських днів з моменту поставки (п. 3.2 договору).

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Позивачем доведений факт часткового перерахування відповідачем коштів за отриманий ним товар, що підтверджують витяги з банківських рахунків на загальну суму 9250,00грн.

Крім сплати вартості отриманого майна частково, відповідач повернув товар позивачу на загальну суму 971,40грн., що підтверджується накладними: №№ 6933/11/79, 6934/11/79 від 17.11.2008р. і № 6955/12/2 від 05.12.2008р.

Таким чином, решта отриманого за договором №АГ/0001В від 01.01.2008р. і несплаченого товару становить (40671,38 - 9250,00 – 971,40) 30449,98грн. Оскільки доведений борг в цій сумі, господарський суд задовольняє вимогу позивача в частині стягнення заборгованості в доведеній сумі, приймаючи до уваги зміну позивачем суми позову на підставі ст.22 ГПК України.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Із доведеного факту заборгованості, суд встановив факт порушення відповідачем строку оплати, який передбачений сторонами п.3.2 договору.

Відповідно до пункту другого статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

3

Позивач, враховуючи порушення відповідачем строків, встановлених договором для оплати, просить стягнути з останнього (з урахуванням збільшення суми боргу) 3806,25грн. інфляційних, нарахованих за період з травня 2009р. по вересень 2010р., 1514,16грн. 3%річних за період з 29.04.2009р. по 27.12.2010р.

Господарський суд, перевіривши розрахунки позивача, задовольняє ці вимоги в повному обсязі, оскільки розрахунки проведені останнім в розмірах, що не суперечать вимогам діючого законодавства.

Приймаючи до уваги, що з вини відповідача виник цей спір, на нього покладаються судові витрати в розмірі пропорційно стягнутої суми, приймаючи до уваги доплачені позивачем державне мито в сумі 232,64грн., що підтверджується квитанцією № 23 від 02.02.2011р.  

На підставі ст.ст.526,530,610,612,625 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України та, керуючись статтями 22,75,49,82,84,81-1,85 ГПК України, господарський суд –

В и р і ш и в:

Задовольнити  позов  Товариства з обмеженою відповідальністю „Вікас Україна” м. Дніпропетровськ до Товариства з обмеженою відповідальністю „Глобал-Трейд” м. Маріуполь про стягнення 30449,98грн. заборгованості, 3806,25грн. інфляційних витрат, 1514,16грн. 3%річних в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Глобал-Трейд” м. Маріуполь-87541, вул. Азовстальська, 45/7, кв. 33, ЄДРПОУ 32320840 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Вікас Україна” м. Дніпропетровськ-49017, пров. Дружби, 7, ЄДРПОУ 35448939 заборгованість в сумі 30449,98грн., 3806,25грн. інфляційних витрат, 1514,16грн. 3%річних 357,70грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя                                                               Гринько С.Ю.                               

Рішення господарського суду, повний текст якого оголошений та підписаний 03.03.2011року, може бути оскаржено до Донецького апеляційного господарського суду через місцевий господарський суд в десятиденний термін.

Надруковано 3примірника:

1 – суду,

1– позивачу,

1 – відповідачу