Рішення

від 17.02.2011 по справі 9/225

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/225

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

17.02.11 р.                                                                                    Справа № 9/225                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Марченко О.А.

при секретарі судового засідання Бахрамовій А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу”, м.Донецьк в особі відокремленого підрозділу Горлівського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу”, м.Горлівка

до відповідача Комунального підприємства „Наш дім”, м.Горлівка

про стягнення заборгованості в розмірі 336 235грн.89коп.

В засіданні брали участь представники сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Комунальне підприємство „Компанія „Вода Донбасу”, м.Донецьк в особі відокремленого підрозділу Горлівського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу”, м.Горлівка, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Комунального підприємства „Наш дім”, м.Горлівка, про стягнення заборгованості в розмірі 336 235грн.89коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір про забезпечення житлового фонду питною водою та приймання стоків №943/3/746 від 01.07.2004р., додаткові угоди від 01.01.2005р., 01.01.2006р., 01.01.2007р., 04.09.2007р., 01.01.2008р., 01.01.2009р. до наведеного договору, договір доручення №746 від 01.01.2008р., акти-приписи від 19.03.2009р., 17.04.2009р., 18.05.2009р., 17.06.2009р., 17.07.2009р., 18.08.2009р., 17.09.2009р., 19.10.2009р., 20.11.2009р., 22.12.2009р., акти-рахунки №746 за період з 17.02.2009р. по 19.03.2009р., з 20.03.2009р. по 18.04.2009р., з 18.04.2009р. по 18.05.2009р., з 19.05.2009р. по 17.06.2009р., з 18.06.2009р. по 18.07.2009р., з 19.07.2009р. по 18.08.2009р., з 19.08.2009р. по 17.09.2009р., з 18.09.2009р. по 18.10.2009р., з 19.10.2009р. по 20.11.2009р., з 22.11.2009р. по 22.12.2009р., листи №015/2373 від 09.04.2009р., №015/4717 від 15.05.2009р., №015/8102 від 24.06.2009р., №015/8295 від 06.07.2009р., №015/9755 від 10.08.2009р., №015/9801 від 07.09.2009р., №015/12061 від 15.10.2009р., №015/13184 від 10.11.2009р., №015/14044 від 11.12.2009р., №015/14150 від 16.12.2009р., №015/187 від 15.01.2010р.

12.01.2011р. відповідачем наданий відзив на позовну заяву б/н від 30.12.2010р., відповідно до якого проти позову заперечує, посилаючись на безпідставність та недоведеність позову.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №4660 Комунальне підприємство „Наш дім”, м.Горлівка станом на 16.12.2010р. в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців зареєстроване як юридична особа.

Розгляд справи судом відкладався на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

Перед початком розгляду справи по суті представників позивача та відповідача було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно до ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд встановив:

01.07.2004р. між Комунальним підприємством „Компанія „Вода Донбасу” в особі відокремленого підрозділу Горлівського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу” та Комунальним підприємством „Наш дім” укладено договір про забезпечення житлового фонду питною водою та приймання стоків №943/3/746 (з урахуванням додаткових угод від 04.09.2007р. та 01.01.2009р. до наведеного договору), відповідно з яким постачальник (позивач) забезпечує подачу питної води в житловий фонд виконавця (відповідача) для потреб населення цілодобово або згідно графіку, затвердженого місцевими органами виконавчої влади та приймає у комунальну каналізацію стічні води у відповідності з кількістю поданої води (п.1.1 договору).

За приписом п.1.3 договору виконавець забезпечує розподіл питної води, яка подається постачальником, усередині дому, виконуючи при цьому техобслуговування внутрішньобудинкових мереж та обладнання у відповідності з „Правилами технічної експлуатації житлових будівель та споруд”.

Відповідно до п.2.1.1 договору, постачальник зобов'язаний забезпечити подачу питної води, яка відповідає ГОСТу 2874-82 „Питна вода”, цілодобово або за графіком у відповідності з затвердженим органами місцевого самоврядування лімітом подачі води на місто та технічними можливостями постачальника.

Розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються на основі показів засобів обліку (п.3.1 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008р. №190).

Пунктом 2.2.10 договору визначено, що виконавець зобов'язаний приймати участь у комісії щодо зняття показників з загальнобудинкових водомірів.

За твердженням позивача, на виконання умов договору у період з березня 2009р. по грудень 2009р. при спільному знятті  показників з загальнобудинкових водомірів, які знаходяться у техпідпіллях житлових будинків, що обслуговуються відповідачем, виявлена різниця між об'ємами загальнобудинкових водомірів та сумарним об'ємом індивідуальних квартирних водомірів, на підтвердження чого до матеріалів справи надав копії актів-приписів від 19.03.2009р., 17.04.2009р., 18.05.2009р., 17.06.2009р., 17.07.2009р., 18.08.2009р., 17.09.2009р., 19.10.2009р., 20.11.2009р., 22.12.2009р.

У відповідності до п.4.3 договору сторони передбачили, що у разі, коли показники прибору обліку на уведенні в будинок перевищують нормативну потребу, різниця між ними відноситься на рахунок виконавця.

Виходячи з чого, позивач надіслав на адресу відповідача акти-рахунки №746 за період з 17.02.2009р. по 19.03.2009р., з 20.03.2009р. по 18.04.2009р., з 18.04.2009р. по 18.05.2009р., з 19.05.2009р. по 17.06.2009р., з 18.06.2009р. по 18.07.2009р., з 19.07.2009р. по 18.08.2009р., з 19.08.2009р. по 17.09.2009р., з 18.09.2009р. по 18.10.2009р., з 19.10.2009р. по 20.11.2009р., з 22.11.2009р. по 22.12.2009р. на загальну суму 336 235грн.89коп.

Позивач зазначає, що всупереч вимогам договору та закону, різниця між об'ємами загальнобудинкових водомірів та сумарним об'ємом індивідуальних квартирних водомірів відповідачем не оплачена, у зв`язку з чим на момент подання позовної заяви у останнього виникла заборгованість в розмірі 336 235грн.89коп.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Таким чином, на думку позивача, останній свої зобов`язання за договором виконав належним чином, здійснивши подачу питної води, а відповідач всупереч вимогам договору, не здійснив повну та своєчасну оплату різниці між об'ємами загальнобудинкових водомірів та сумарним об'ємом індивідуальних квартирних водомірів, виходячи з чого, за останнім утворилась заборгованість в розмірі 336 235грн.89коп.

Як зазначено вище, відповідачем наданий відзив на позовну заяву б/н від 30.12.2010р., відповідно до якого останній проти позову заперечує, посилаючись на безпідставність та недоведеність позову та стверджує, що строк дії договору про забезпечення житлового фонду питною водою та приймання стоків №943/3/746 від 01.07.2004р. закінчився 31.12.2008р., тобто, обґрунтування вимог про стягнення заборгованості за березень – грудень 2009р. умовами спірного договору є неправомірним.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає посилання позивача безпідставними не з огляду на наступне:

Згідно ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Судовими доказами слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного розгляду справи.

Згідно з п.4 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Як зазначено вище, позивач стверджує, що в порушення умов договору про забезпечення житлового фонду питною водою та приймання стоків №943/3/746 від 01.07.2004р. відповідачем не здійснено оплату різниці між об'ємами загальнобудинкових водомірів та сумарним об'ємом індивідуальних квартирних водомірів, встановленої актами-приписами від 19.03.2009р., 17.04.2009р., 18.05.2009р., 17.06.2009р., 17.07.2009р., 18.08.2009р., 17.09.2009р., 19.10.2009р., 20.11.2009р., 22.12.2009р.

Проте, дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що договір про забезпечення житлового фонду питною водою та приймання стоків №943/3/746 від 01.07.2004р. не є підставою для нарахування та стягнення наведеної заборгованості за період з березня 2009р. по грудень 2009р., оскільки:

По-перше, представлені акти-приписи від 19.03.2009р., 17.04.2009р., 18.05.2009р., 17.06.2009р., 17.07.2009р., 18.08.2009р., 17.09.2009р., 19.10.2009р., 20.11.2009р., 22.12.2009р. та акти-рахунки №746 за період з 17.02.2009р. по 19.03.2009р., з 20.03.2009р. по 18.04.2009р., з 18.04.2009р. по 18.05.2009р., з 19.05.2009р. по 17.06.2009р., з 18.06.2009р. по 18.07.2009р., з 19.07.2009р. по 18.08.2009р., з 19.08.2009р. по 17.09.2009р., з 18.09.2009р. по 18.10.2009р., з 19.10.2009р. по 20.11.2009р., з 22.11.2009р. по 22.12.2009р. не містять посилань на договір про забезпечення житлового фонду питною водою та приймання стоків №943/3/746 від 01.07.2004р. Навпаки, підстава здійснення відповідних дій у зазначених актах взагалі відсутня.

По-друге, п.6.1 договору про забезпечення житлового фонду питною водою та приймання стоків №943/3/746 від 01.07.2004р. встановлено, що договір діє з дати його укладення та до 31.12.2004р.

Додатковими угодами від 01.01.2005р, 01.01.2006р., 01.01.2007р., 01.01.2008р., до наведеного договору сторони дійшли згоди щодо продовження строку дії спірного договору до 31.12.2008р.

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (ч.ч.1, 4 ст.631 Цивільного кодексу України).

Частиною 7 ст.180 Господарського кодексу України передбачено, що строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору. На зобов'язання, що виникли у сторін до укладення ними господарського договору, не поширюються умови укладеного договору, якщо договором не передбачено інше. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.

Таким чином, оскільки строк дії договору про забезпечення житлового фонду питною водою та приймання стоків №943/3/746 від 01.07.2004р. закінчився 31.12.2008р., а різниця між об'ємами загальнобудинкових водомірів та сумарним об'ємом індивідуальних квартирних водомірів виявлена у період з березня 2009р. по грудень 2009р., спірний договір не є підставою для нарахування та стягнення заявленої позивачем заборгованості.

Посилання позивача на те, що у додатковій угоді від 01.01.2009р. до спірного договору сторони дійшли згоди щодо продовження строку дії договору на 2009р., шляхом внесення змін у п.1.4 та п.6.3 договору, є передчасними, оскільки відповідно до змісту наведеної угоди сторони дійшли згоди виключно стосовно внесення змін до п.1.4 та п.6.3 договору, які не мають жодного відношення до строку дії договору.

Також, позивач зазначає, що між сторонами укладений договір доручення №746 від 01.01.2008р. зі строком дії з 01.01.2008р. до 31.12.2009р., який ґрунтується  на договорі про забезпечення житлового фонду питною водою та приймання стоків №943/3/746 від 01.07.2004р., що судом до уваги не приймається, оскільки договір доручення №746 від 01.01.2008р. не має жодних посилань ані на спірний договір, ані на строк дії останнього. Тобто договір доручення №746 від 01.01.2008р. є окремим договором, який породжує певні права та обов'язки, що не ґрунтуються на договорі про забезпечення житлового фонду питною водою та приймання стоків №943/3/746 від 01.07.2004р. доказів зворотного сторонами не представлено, судом не встановлено.

Виходячи з наведеного, надані позивачем до матеріалів справи документи не можуть вважатись належними доказами того, що відповідачем порушені умови саме договору про забезпечення житлового фонду питною водою та приймання стоків №943/3/746 від 01.07.2004р. щодо сплати різниці між об'ємами загальнобудинкових водомірів та сумарним об'ємом індивідуальних квартирних водомірів в розумінні вимог ст.ст.33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України.

Господарським судом розглянуті та не прийняті до уваги ствердження позивача про належність цих доказів, оскільки позивач повинен був надати документи, які б підтверджували факт їх відношення до даних господарських операцій.

Таким чином, документи, що надані позивачем в якості доказів по справі, не мають доказової сили з вищезазначених причин, а відтак, умови договору про забезпечення житлового фонду питною водою та приймання стоків №943/3/746 від 01.07.2004р., який є підставою позову, не можуть бути застосовані до правовідносин сторін, які фактично виникли за наявними в матеріалах справами актами.

Інших доказів, які б дали змогу суду встановити, що спірні дії сторін мають відношення саме до договору про забезпечення житлового фонду питною водою та приймання стоків №943/3/746 від 01.07.2004р., який є підставою позову – сторонами не надано, судом не встановлено.

В свою чергу, в матеріалах справи відсутні докази наявності будь-яких клопотань позивача про зміну підстави позову.

З огляду на викладене, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу”, м.Донецьк в особі відокремленого підрозділу Горлівського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу”, м.Горлівка про стягнення заборгованості в розмірі 336 235грн.89коп. за договором про забезпечення житлового фонду питною водою та приймання стоків №943/3/746 від 01.07.2004р. є необґрунтованими, недоведеними, безпідставними, а відтак такими, що підлягають залишенню без задоволення.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на позивача в порядку, встановленому ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищенаведеного, керуючись Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008р. №190, п.4 ст. 129 Конституції України, ст.ст.525, 526, 631 Цивільного кодексу України, ст.ст.180, 193 Господарського кодексу України, ст.4-2, 4-3, 22, 33, 34, 36, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

                                                          ВИРІШИВ:

Позов Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу”, м.Донецьк в особі відокремленого підрозділу Горлівського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу”, м.Горлівка до відповідача, Комунального підприємства „Наш дім”, м.Горлівка, про стягнення заборгованості в розмірі 336 235грн.89коп. – залишити без задоволення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо останню не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

У судовому засіданні 17.02.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суддя                                                               Марченко О.А.                               

Повне рішення складено 22.02.2011р.