Постанова

від 23.02.2011 по справі 9/285пн

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

23.02.2011 р.                                                                      справа №9/285пн

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:

Запорощенка М.Д.

суддів

Дучал Н.М. , Калантай М.В.

за участю представників сторін:

від позивача:

не з"явився,

від відповідача:

не з"явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Мирне Плюс", Луганська обл., Марківський р-н, с. Караван-Солодкий   

на рішення  

господарського суду

Луганської області

від

22.11.2010 року

по справі

№9/285пн (Ворожцов А.Г.)

за позовом

Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5, Луганська обл., Марківський р-н, с. Караван-Солодкий

до

Товариства з обмеженою відповідальністю "Мирне Плюс", Луганська обл., Марківський р-н, с. Караван-Солодкий  

про

усунення перешкод у праві користуванні земельною ділянкою

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Луганської області від 22.11.2010р. у справі № 9/285пн  позовні вимоги Фізичної особи - підприємця ОСОБА_6, Луганська обл., Марківський р-н, с. Караван-Солодкий до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мирне Плюс", Луганська обл., Марківський р-н, с. Караван-Солодкий задоволені повністю.

Зобов'язано відповідача, ТОВ "Мирне Плюс", Луганська обл., Марківський р-н, с. Караван-Солодкий, припинити дії, що порушують права позивача, підприємця ОСОБА_6, Луганська обл., Марківський р-н, с. Караван-Солодкий, а саме: використовувати земельну ділянку НОМЕР_1 площею 11,2615 га та не чинити перешкоди у користуванні цією земельною ділянкою.

Вищевказане рішення суду першої інстанції мотивується тим, що спірна земельна ділянка виділена позивачу в установленому чинним законодавством порядку , правомірне користування спірною земельною ділянкою № 476 підприємцем ОСОБА_6 згідно з укладеним та зареєстрованим згідно з вимогами земельного законодавства договором  оренди від 10.10.08 доведене підприємцем, разом з тим, відповідач не надав жодних доказів, які б свідчили про його право на спірну земельну ділянку, позивач має право на захист на підставі ст. 152 Земельного кодексу України.

Відповідач, ТОВ "Мирне Плюс", Луганська обл., Марківський р-н, с. Караван-Солодкий, не погоджуючись з рішенням господарського суду, звернувся з апеляційною скаргою про скасування рішення, так як вважає, що судом неповно з’ясовані обставини , що мають значення для справи, висновки , викладені в рішенні  не відповідають обставинам справи.

В обґрунтування  заявлених вимог скаржник посилається на те, що судом безпідставно не прийняті до уваги докази відповідача про належність йому земельної ділянки та прийняв необґрунтовані посилання позивача з цього приводу,  оскільки не відбулось встановлення меж земельної ділянки в натурі. Крім того, вважає, обмін земельних ділянок передбачений  законодавством, приймання позивачем земельної ділянки НОМЕР_1 відбувся з грубим порушенням закону, також посилається на припущення судом порушень процесуального права..

Позивач у відзиві б/н від 10.01.11р. проти вимог та доводів апеляційної скарги заперечує , вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим.

В нинішнє судове засідання представники сторін не з’явились.

16.02.11. до суду від скаржника надійшла заява про неможливість прибуття до судового засідання повноважного представника та розгляд апеляційної скарги за його відсутністю.

Поважних причин нез’явлення представника  позивача суду не повідомлено. Про час та місце розгляду апеляційної скарги сторони були сповіщені належним чином.

Зважаючи на вищенаведене  , достатність наданих сторонами доказів та керуючись ст. 75 Господарського процесуального кодексу України –справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Згідно зі ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв‘язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення  місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, судова колегія встановила наступне.

Об’єктом спору у даній справі виступає земельна ділянка НОМЕР_1 площею 11,2615 га власником якої є гр. ОСОБА_7 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю ІV-ЛГ № 064437, виданим Сичанською сільрадою 16.12.02, громадянка ОСОБА_7 є власником спірної земельної ділянки НОМЕР_1 площею 11,2615 га, яка розташована на території Сичанської сільської ради, цільове призначення – ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

10.10.2008 р. між позивачем, підприємцем ОСОБА_6 та фізичною особою ОСОБА_7 був укладений договір оренди від 10.10.08 (а.с. 8 –9), держреєстрація від 30.03.09, про що міститься запис в Державному реєстрі земель за № 225888040940000056, земельна ділянка була передана позивачу за актом приймання-передачі земельної ділянки від 30.03.09 строком на 5 років з визначенням переважного права поновлення договору на новий строк згідно п. 8 договору оренди.

Передача ділянки за актом приймання-передачі відбулось в присутності землевпорядника Сичанської с/ради в натурі.

Позивач звернувся до суду з позовом про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, при цьому посилається на те, що з боку відповідача були здійснені неправомірні дії щодо спірної ділянки у вигляді самовільного засіву ділянки ячменем у 2009 році, що перешкоджає позивачу реалізувати своє право орендаря використовувати землю за цільовим призначенням. При цьому  пояснив суду, що 03.05.2010 р. позивач приступив до використання спірної ділянки шляхом культивації, а наступного дня відповідач здійснив на неї рекультивацію, звільнити спірну земельну ділянку відповідач відмовляється, відтак позивач був змушений звернутись до органів міліції Марківського р-ну, які виїхали на місце та склали протокол огляду.

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки,  колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку про обґрунтованість апеляційної скарги та  невідповідність оскарженого судового акта зі справи вимогам чинного законодавства з таких підстав.

За приписами ст. 93 Земельного кодексу  України право оренди земельної ділянки – це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької діяльності.

Стаття 116 Земельного кодексу  України наголошує, що право власності та право користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує таке право, та його державної реєстрації.

Відповідно до положень ст. 125 Земельного кодексу України  право  на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.   Приступати   до   використання   земельної   ділянки    до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Отже , до одержання документу , що посвідчує право користування земельною ділянкою особа,  якій цю  ділянку виділено, не має підстав вимагати усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.

Згідно ст. 18 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Ст. 27 того ж Закону передбачає, що орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Разом з тим, вважати обґрунтованим позов про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою можливо лише в тому випадку, коли позивач належними та допустимими доказами доведе наявність у нього законного права власності або користування спірною земельною ділянкою.

З цього приводу, судова колегія вважає необхідним зазначити наступне.

В матеріалах справи міститься Постанова Луганського окружного адміністративного суду від 20.10.10 по справі № 2а-5668/10/1270, якою  було встановлено, що підприємець ОСОБА_6 5 травня 2010 року звернувся до начальника відділу Держкомзему Марківського району із заявою про прийняття заходів про встановлення факту самовільного заняття спірної ділянки відповідачем за цією справою, ТОВ "Мирне Плюс".

За результатами перевірки дотримання вимог земельного законодавства було складено акт перевірки від 31.05.10 та направлено відповідь підприємцю з рекомендацією звернутися до суду.

Крім зазначеного акту перевірки та постанови адміністративного суду факт користування спірною земельною ділянкою ТОВ "Мирне Плюс" підтверджує й сам відповідач, про що виклав у поданому до Марківського райсуду позові.

Ці обставини цілком вірно були викладені в рішенні місцевого господарського суду. Втім, окрім викладеного, в даній Постанові були встановлені також й інші факти, а саме:

-          По-перше, гр. гр. ОСОБА_7 та Пойда О.О. отримали на підставі Державних актів на право приватної власності на землю ІV-ЛГ № 064437 та  ІV-ЛГ № 064436 земельні ділянки № 435 та НОМЕР_1 відповідно, які в подальшому були обміняні одна на іншу без дотримання вимог діючого законодавства. При цьому, акт приймання-передачі земельна ділянка НОМЕР_1  підписано замість гр. ОСОБА_7 саме позивачем;

-          По-друге, земельна ділянка гр. ОСОБА_7 була передана позивачу без врахування обміну земельних ділянок за підписами тих самих посадових осіб, які проводили передачу землі вказаним вище громадянам

-          По-третє, встановлення зовнішніх меж земельного масиву  не проводилось, що суперечить приписам ст. 125 Земельного кодексу України

-          По-четверте, в акті від 31.05.2010р. позивач, використовував згідно договору оренди землі земельну ділянку № 435, а не НОМЕР_1, на користування яким він наразі претендує.

Судовою колегією факти, які встановлені в даній Постанові прийняті в порядку, встановленому ст. 35 Господарського процесуального кодексу України.

За вказаних обставин, судова колегія вважає, що право власності на земельну ділянку НОМЕР_1 не було оформлено з дотриманням всіх необхідних вимог, внаслідок чого договір оренди від 10.10.08, держреєстрація від 30.03.09, запис в Державному реєстрі земель за № 225888040940000056, укладений між позивачем, підприємцем ОСОБА_6 та фізичною особою ОСОБА_7 не може вважатись належним доказом наявності у позивача повноважень орендаря на спірну земельну ділянку.

Таким чином, позовні вимоги не можуть бути визнані такими, що ґрунтуються на законі та не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, судова  колегія дійшла висновку, що  рішення господарського суду не відповідає  фактичним обставинам справи та чинному законодавству, а мотиви з яких надана апеляційна скарга є підставою для його  скасування.

Керуючись ст. ст. 99, 101,103,105 Господарського процесуального кодексу України суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мирне Плюс", Луганська обл., Марківський р-н, с. Караван-Солодкий  на рішення господарського суду Луганської області від 22.11.2010р. у справі № 9/285пн  - задовольнити.

Рішення господарського суду Луганської області від 22.11.2010р. у справі № 9/285пн- скасувати.

Відмовити Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_6, Луганська обл., Марківський р-н, с. Караван-Солодкий у задоволенні позову до   Товариства з обмеженою відповідальністю "Мирне Плюс", Луганська обл., Марківський р-н, с. Караван-Солодкий про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_6, Луганська обл., Марківський р-н, с. Караван-Солодкий на користь Товариства з обмеженою відповідальністю  "Мирне Плюс", Луганська обл., Марківський р-н, с. Караван-Солодкий витрати по сплаті  державного мита за подання апеляційної скарги в сумі 42,50грн.

Доручити Господарському суду Луганської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд.

Результати розгляду апеляційної скарги оголошені в судовому засіданні.

Повний текст постанови підписаний 23.02.11р.

Головуючий          М.Д.  Запорощенко

Судді:          Н.М. Дучал

          М.В. Калантай