7/42
25.02.11
УКРАЇНА
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Чернігівської області
14000 , м. Чернігів тел. 698166
просп. Миру , 20
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
?25? лютого 2011 року справа № 7/42
Суддя Н.О. Скорик, розглянувши матеріали за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю ?Торговий Дім?Ратибор?
14000, м. Чернігів, вул. Горького,23, к.404
Відповідач : Товариство з обмеженою відповідальністю ?Виробничо –харчовий комбінат ?Нивки?14037, м. Чернігів, вул. Інструментальна,30
Про стягнення 26296 грн.
Представники сторін:
Від позивача : Чечуга В.В. –дов. № 01/02 від 01.02.2011 р.
Від відповідача : не з'явився
Суть спору:
Товариством з обмеженою відповідальністю ?Торговий Дім ?Ратибор? подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю ?Виробничо –харчовий комбінат ?Нивки? про стягнення 23000 грн. боргу по неоплаті вартості товару, отриманого згідно договору № 22/02-2 від 22.02.2010 р., 1426 грн. інфляційних, 3094,78 грн. пені.
Відповідач відзиву на позов не надав, проти позовних вимог не заперечив.
Ухвала суду, направлена відповідачу на адресу, визначену сторонами в договорі та позивачем в позовній заяві: м. Чернігів, вул. Інструментальна,30, повернута відділенням зв?язку на адресу суду як неотримана з написом : ?організація вибула?.
В судовому засіданні 24.02.2011 р. представником позивача надано копію витягу з ЄДР відповідача, де місцезнаходженням останнього визначено м. Чернігів, вул. Інструментальна,30.
Відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.
В судовому засіданні 24.02.2011 р. оголошувалась перерва до 25.02.2011 р.
В судовому засіданні 25.02.2011 р. представником позивача подана заява про зменшення суми позовних вимог в частині стягнення пені на суму 1224,78 грн.. Позивач просить стягнути 1870 грн. пені.
Суд заяву прийняв.
Справа розглядається з врахуванням поданої заяви.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд
Встановив:
Відповідно до ст.. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Між сторонами 22.02.2010 р. укладено договір № 22/02-02 відповідно до умов якого позивач зобов'язувався здійснювати поставку яйця курячого (далі - товар) згідно заявок відповідача, а відповідач зобов'язувався прийняти та оплатити його на умовах даного договору (п. 1.1. договору).
Відповідно до ст.. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається (ст.. 525 Цивільного кодексу України).
Відповідно до п. 2.1. договору ціна на кожну партію товару погоджується з відповідачем і визначається в рахунках –фактурах позивача і в накладних на кожну партію товару і містить в собі податок на додану вартість.
На виконання умов договору відповідно до видаткових накладних № РТ –0000599 від 14.05.2010 р. на суму 2970 грн., № РТ –0000632 від 21.05.2010 р. на суму 6300 грн., № РТ –0000646 від 26.05.2010 р. на суму 3150 грн., № РТ –0000648 від 27.05.2010 р. на суму 3150 грн., № РТ –0000650 від 28.05.2010 р. на суму 3150 грн., № РТ –0000667 від 02.06.2010 р. на суму 3150 грн., № РТ –0000675 від 08.06.2010 р. на суму 3150 грн. позивачем поставлено, а відповідачем отримано товар на загальну суму 25020 грн. (з ПДВ).
Пунктом 3.1. договору сторони визначили, що відповідач проводить 100% оплату вартості замовленої партії товару на протязі 14 календарних днів з моменту отримання рахунків –фактур, що виставляється позивачем. Підставою для оплати є рахунок.
В день видачі товару позивачем передавались, а відповідачем отримувались рахунки на оплату № РТ –0000601 від 14.05.2010 р на суму 2970 грн., № РТ –0000634 від 21.05.2010 р. на суму 6300 грн., № РТ –0000648 від 26.05.2010 р. на суму 3150 грн., № РТ –0000655 від 28.05.2010 р. на суму 3150 грн.. № РТ –0000669 від 02.06.2010 р. на суму 3150 грн., № РТ –0000677 від 08.06.2010 р. на суму 3150 грн..
Так, строк оплати за накладною № РТ –0000599 настав 29.05.2010 р., № РТ –0000632 –05.06.2010 р., № РТ –0000646 –10.06.2010 р., № РТ –0000648 –11.06.2010 р., № РТ –0000650 –12.06.2010 р., № РТ –0000667 –17.06.2010 р., № РТ –0000675 –23.06.2010 р.
Відповідач зобов'язання по оплаті вартості товару виконав частково з порушенням строків оплати.
Згідно виписки банку, наданої позивачем, відповідач 13.07.2010 р. перерахував в рахунок оплати рахунку № РТ –0000601 1500 грн.. Підставою платежу на суму 1500 грн., проведеного 09.07.2010 р. згідно виписки банку відповідачем вказано рахунок, який виставлявся позивачем на оплату накладної № РТ –0000582, що не є підставою позовних вимог по даній справі. Згідно поданої позивачем відомості –розрахунку позивачем переплачено 520 грн. по накладній № РТ –0000582, які зараховано в рахунок оплати накладної № РТ –0000599 (рахунок № РТ –0000601).
За таких обставин, заборгованість відповідача на момент подачі позову до суду склала 23000 грн.
Відповідач не надав доказів сплати 23000 грн.
Таким чином, вимоги позивача по стягненню 23000 грн. боргу є правомірними, підтверджуються матеріалами справи і підлягають задоволенню.
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом, у тому числі сплата неустойки (штрафу, пені) та відшкодування збитків.
Відповідно до статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Аналогічні положення містить стаття 610 Цивільного кодексу України.
За визначенням статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
За приписами статті 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Пунктом 7.2. договору передбачено, що у випадку несвоєчасної оплати згідно п. 3.1. договору , відповідач сплачує позивачу пеню за кожен день просточення в розмір подвійної облікової ставки НБУ відповідно до Закону України ?Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов?язань?.
Позивачем нараховано та пред'явлено до стягнення 1870 грн. пені за прострочення виконання грошового зобов'язання в період з 29.05.2010 р. по 22.12.2010 р.
Сума пені нарахована з врахуванням вимог ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України, відповідно до якої нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідач не надав доказів відсутності своєї вини в несвоєчасному виконанні платіжного зобов?язання.
Сума пені за вищезазначений позивачем період складає 1878,07 грн.
Порядок розрахунку пені наведено в таблиці. Враховуючи, що позивач просить стягнути меншу суму пені (1870 грн.), позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
№ накладноїДата поставкиСума поставкиСтрок оплатиК-ть днів прострочення /період/сумаПеріод прострочки з врахуванням позовної давності та ч.6 ст. 232 ГК УкраїниСума пені/грн
РТ –000059914.05.102970(борг 950 грн.)29.05.1018329.05.-27.11.201078,62
РТ –000063221.05.10630005.06.1018305.06.-04.12.2010 р518,84
РТ –000064626.05.10315010.06.1018310.06.-09.12.2010 р.257,51
РТ –000064827.05.10315011.06.1018311.06.-10.12.2010 р.257,21
РТ –000065028.05.10315012.06.1018312.06.-11.12.2010 р.256,91
РТ –000066702.06.10315017.06.1018317.06.-16.12.2010 р.255,40
РТ –000067508.06.10315023.06.1018323.06.-22.12.2010 р.253,58
1878,07
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем нараховано та пред'явлено до стягнення 1426 грн. інфляційних та за період з червня 2010 р. по січень 2011 р., включно.
Відповідач не надав доказів сплати інфляційних.
За таких обставин, вимоги позивача по стягненню 1426 грн. інфляційних є правомірними, підтверджується матеріалами справи і підлягають задоволенню.
Судові витрати покладаються на відповідача згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. 218,232 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, 549, 550, 611, 625, 655 Цивільного кодексу України, ст.. ст.. 49, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, суд-
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити .
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ?Виробничо –харчовий комбінат ?Нивки?, м. Чернігів, вул.. Інструментальна,30 (р. 2600001761964 в ЧФ ВАТ ?Укрексімбанк? м. Чернігів, МФО 353649, код 31691408) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ?Торговий дім ?Ратібор?, м. Чернігів,в ул. Горького,23, к.404 (р. 2600801762033 в ЧФ ВАТ ?Укрексімбанк? м. Чернігів, МФО 353649, код 30595656) 23000 грн. боргу, 1870 грн.. пені, 1426 грн.. інфляційних, 262,96 грн. державного мита, 236 грн. грн. витрат на інформаційно –технічне забезпечення розгляду у судах.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя Н.О. Скорик
Повне рішення складено 28.02.2011 р.
Суддя Н.О. Скорик
Суд | Господарський суд Чернігівської області |
Дата ухвалення рішення | 25.02.2011 |
Оприлюднено | 10.03.2011 |
Номер документу | 14050123 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні