Постанова

від 02.03.2011 по справі 1/286

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

1/286

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

01.03.2011 р.           справа №1/286

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:суддівЛомовцевої Н.В.Колядко Т.М., Скакуна О.А.

при секретарі судового засіданняКлокоцькій О.Ю.

за участю представників:

від позивача: Трушкова О.С. –довір., Мухін В.О. –довір.

від відповідача: не з'явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуПриватного акціонерного товариства «Луганська енергетична компанія»м.Луганськ

на рішення господарського судуЛуганської області

від14.12.2010р.

по справі№1/286 (суддя Зюбанова Н.М.)

за позовомДержавного підприємства «Первомайськвугілля»м.Первомайськ

до Приватного акціонерного товариства «Луганська енергетична компанія»м.Луганськ

простягнення 16 444 грн. 39 коп.

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство «Первомайськвугілля»м.Первомайськ звернулось до господарського суду Луганської області з позовом до Приватного акціонерного товариства «Луганська енергетична компанія»м.Луганськ про стягнення  16 444 грн. 39 коп., з яких 12 703 грн. 42 коп. боргу за виконані роботи, 2 986 грн. 32 коп. індексу інфляції, 754 грн. 65 коп. 3% річних.

Рішенням господарського суду Луганської області від 14.12.2010р. позовні вимоги задоволені в повному обсязі.

Відповідач з прийнятим рішенням суду не погодився та подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Луганської області від 14.12.2010р. по справі №1/286 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Підставами для скасування рішення суду першої інстанції апелянт зазначає, що позивачем в обґрунтування позовних вимог не надано доказів направлення рахунків на оплату, а тому строк виконання зобов'язання за договором не настав. Крім того, вважає, що прийняті судом акти виконаних робіт як докази підтвердження надання послуг не є належними доказами, оскільки вони підписані з боку ПАТ «Луганська вугільна компанія»неуповноваженою особою.

Відповідач представника у судове засідання не направив,  причин нез'явлення та невиконання вимог суду не повідомив.

Через канцелярію суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким апеляційну скаргу просив залишити без задоволення, а рішення місцевого господарського суду  - без змін та доповнення до відзиву на апеляційну скаргу, яким повідомив, що на момент розгляду  апеляційної скарги, спір, який був предметом спору відсутній, оскільки відповідачем визнано борг та проведено повний розрахунок за цим боргом.

У судовому засіданні  представники позивача підтримали правову позицію, викладену у відзиві на апеляційну скаргу та доповненнях до нього.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, заслухавши у судовому засіданні повноважних представників позивача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.

Як вбачається з матеріалів справи 16.08.2007р. між Закритим акціонерним товариством «Луганська вугільна компанія»(далі –замовник), в особі генерального директора Шестер В.А. діючого  на підставі статуту з однієї сторони та Відособленим підрозділом «Первомайське спецуправління»Державного підприємства «Первомайськвугілля»(далі –підрядник), в особі начальника управління Шарбацького А.Г., діючого на підставі «Положення про відособлений підрозділ»і довіреності №01/4-10/260 від 29.12.2006р. з іншої сторони укладено договір №6.

Жодна із сторін не заперечувала факту укладення договору в установленому порядку.

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 16.04.2010р. було проведено державну реєстрацію змін до установчих документів відповідача та змінено його організаційно-правову форму на Приватне акціонерне товариство «Луганська вугільна компанія».

Відповідно до п. 1.1 договору підрядник зобов'язується виконати роботи автотракторною технікою (бульдозером Т-130) згідно письмової заявки замовника.

Пунктом 2.1 договору визначено, що вартість виконаних робіт за 1 м/ч складає 100 грн. з ПДВ (с заправлянням підрядника).

Пунктом 2.2 договору встановлено, що вартість робіт може бути змінена внаслідок інфляції і подорожчання вартості матеріалів, росту заробітної плати, про що підрядник своєчасно, протягом 3- х днів попереджає замовника.

Згідно розділу 3 договору форма оплати –щомісяця, згідно акту фактично виконаних робіт підписаного уповноваженими представниками обох сторін. Грошові кошти перераховуються на рахунок підприємства і вносяться в касу, не пізніше 7 днів після отримання рахунку.

Відповідно до п.п. 4.2.1 договору замовник зобов'язаний сплатити підряднику роботу, передбачену розділом 1 договору в розмірах і строки, встановлені договором.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.  

          Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок та зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Позивач зобов'язання за договором виконав належним чином, що підтверджується підписаними обома сторонами актами приймання виконаних робіт.

Безпідставним є посилання відповідача недоведеності факту надання послуг у зв'язку з підписанням актів приймання виконаних робіт з його боку неуповноваженим представником, з огляду на наступне.

В матеріалах справи містяться підписані акти виконаних робіт на суми 8 000 грн. 64 коп., 16 001 грн. 28 коп., 18 701 грн. 50 коп., завірені печатками підприємств.

Згідно п. 3.1 договору  підставою оплати за виконані роботи визначені акти виконаних робіт, підписані уповноваженими представниками обох сторін.

Платіжним дорученням від 27.12.2007р. оплачено 30 000 грн. 00 коп. із призначенням платежу «За послуги зг. Дог. №6 від 16.02.2007р., у т.ч. ПДВ 5000, 00 грн.».

Також  згідно п.п. 4.6.1., 4.6.2, 4.6.15 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.10.1997, № 1153 «Про затвердження Примірної інструкції з діловодства у міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади»засвідчення документів здійснюється шляхом їх підписання, затвердження та проставлення печатки. Документи підписуються посадовими особами установи відповідно до їх компетенції, встановленої чинними нормативно-правовими актами. В установах, що діють на основі єдиноначальності, документи підписуються лише керівником установи або його заступником, відповідно до їх повноважень. Документи, що надсилаються організаціям галузі, підписуються керівником, його заступником, а також керівниками структурних підрозділів установи відповідно до їх компетенції. На документах, що засвідчують права громадян і юридичних осіб, фіксують факт витрати грошових коштів і матеріальних цінностей, підпис відповідальної особи повинен завірятися гербовою печаткою.

Таким чином, оплату за договором здійснено саме за його умовами, тобто після підписання актів, які є належними та допустимими доказами надання послуг в розумінні ст.ст.34-36 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, безпідставним є посилання відповідача на той факт, що строк виконання зобов'язання за договором не настав, оскільки позивачем не надано доказів направлення рахунків на оплату.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем надані рахунки № 347 від 28.09.2007р., №380 від 31.10.2007р., №399 від 31.10.2007р., оформлені ним після підписання актів виконаних робіт.

Дійсно, як вірно зауважує відповідач, у матеріалах справи відсутні докази направлення спірних рахунків на адресу відповідачу. Разом з тим, в матеріалах справи міститься претензія № 347 від 02.09.2008р., яка є вимогою, виходячи із умов договору.

Як визначено вище, відповідач вартість виконаних робіт за договором №6 від 16.08.2007р. оплатив частково в розмірі 30 000 грн. 00 коп., у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість в розмірі  12 703 грн. 42 коп.

Враховуючи наведене, судова колегія погоджується з висновком господарського суду про обґрунтованість вимог щодо стягнення заборгованості в розмірі 12 703 грн. 42 коп.

Також позивач просив стягнути з відповідача 754 грн. 65 коп. 3% річних за період з 07.10.2008р. по 01.10.2010р. та 2 986 грн. 32 коп. індексу інфляції за період з жовтня  2008р. по серпень 2010р.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний уплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судова колегія апеляційної інстанції вважає вірними висновки господарського суду щодо стягнення 754 грн. 65 коп. 3% річних та 2 986 грн. 32 коп. індексу інфляції.

Таким чином доводи відповідача щодо відсутності доказів надання послуг та відсутності у позивача права вимоги у спірних відносинах спростовуються матеріалами справи і навіть спростовуються  його заявою про зарахування зустрічних однорідних вимог  від 28.12.2010р., направленою на адресу ДП «Первомайськвугілля»і яка містить посилання на зобов'язання, яке є предметом  справи №1/286.

На підставі вищевикладеного, судова колегія апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення господарського суду Луганської області  від 14.12.2010р. у справі №1/286 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства «Луганська енергетична компанія»м.Луганськ - без задоволення.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті держаного мита за подання апеляційної скарги покладаються  на заявника.

Керуючись ст. ст. 4-7, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Луганська енергетична компанія»м.Луганськ на рішення господарського суду Луганської області  від 14.12.2010р. у справі №1/286  залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Луганської області  від 14.12.2010р. у справі №1/286  - залишити без змін.

Видати Приватному акціонерному товариству «Луганська енергетична компанія»м.Луганськ довідку на повернення державного мита в розмірі 19 грн. 78 коп. як надмірно сплаченого при подачі апеляційної скарги.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий                                                             Н.В. Ломовцева

Судді:                                                                       Т.М. Колядко

                                                                                О.А. Скакун

Надруковано 7 прим.:

1-2. Позивачу;

3-4. Відповідачу;

5. У справу,

6. ДАГС,

7. ГСЛО