4/14-11
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua
І м е н е м У к р а ї н и
РІШЕННЯ
03 березня 2011 р.
Справа 4/14-11
Господарський суд Вінницької області у складі:
Головуючого судді В. Білоуса
Секретар судового засідання А.Логінов
за участю представників:
позивача :Іванов П.О. - згідно довіреності ;
відповідача:Петренко О.М. - згідно довіреності.
Місце розгляду справи : приміщення суду,кімн.№1114
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу кий суд ицької
за позовом:Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (вул. Шолуденка, 1 м. Київ, 04116) до:Державного підприємства "Немирівський спиртовий завод" (вул. Горького, 31, м. Немирів, Немирівський район, Вінницька область, 22800) про стягнення 191 510,92 грн., з яких: 165551,33 грн. - основного боргу за поставлений природний газ; 13686,50 грн. - пені; 8490,22 грн. - інфляційних нарахувань; 3782,87 грн. - 3% річних.
ВСТАНОВИВ :
Відповідач у відзиві на позовну заяву, його представник в судовому засіданні проти позову заперечили, покликаючись на те, що сума позову та штрафних санкцій, що зазначені в позовній заяві, не відповідають дійсності Зазначає, що позивачем було виставлено 3 рахунку на загальну суму 318 759, 72 грн., оплачено було на суму 181 443, 02 грн., щодо решти суми, то вона не була узгоджена сторонами. Також відповідач у відзиві вказує, що не визначений на час подання відзиву належний позивач.
Позивач не погодився із запереченнями відповідача та в поясненнях № 31/10-2452 від 01.03.2011 р. зазначив, що відповідно до п.5.1 договору тариф на транспортування 1000 куб.м. природного газу по газових мрежах ДП "Нафтогазмережі" становить 119, 64 грн., відповідно до п.1 Постанови НКРЕ № 977 від 07.08.2008 р., із змінами, для ДП "Нафтогазмережі" затверджено тариф на транспортування природного газу розподільними трубами в розмірі 99, 70 грн. за 1000 куб.м., для ДП "Нафтогазмережі" встановлено тариф на транспортування природного газу розподільними трубами в розмірі 120, 20 грн. за 1000 куб.м.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі.
Заслухавши пояснення представників позивача, відповідача, повно, всебічно, об'єктивно і в сукупності дослідивши надані в справу докази, надавши їм юридичну оцінку суд на підставі ст. 11, 16, 509, 525, 526, 530, 625, 712 ЦК України прийшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню в сумі 191 510,92 грн., з яких: 165551,33 грн. - основного боргу за поставлений природний газ; 13686,50 грн. - пені за період з 31.05.2010 р. по 29.11.2010 р.; 8490,22 грн. - інфляційних нарахувань за період з лютого 2010 р. по жовтень 2010 р.; 3782,87 грн. - 3% річних за перід з 06.02.2010 р. по 29.11.2010 р., оскільки стверджуються такими належними доказами, як: копією договору № Н-09-П10Тр від 01.01.2010 р. на транспортування природного газу; копіями актів від 01.02.2010 р., від 01.02.2010 р., 01.03.2010 р., 01.03.2010 р., 01.04.2010 р., 01.04.2010 р., копією банківської виписки за 03.03.2010 р..
До такого висновку суд прийшов з огляду на таке.
01.01.2010 р. між позивачем (в договорі "Підприємство") та відповідачем (в договорі "Споживач")було укладено договір № Н-09-П10Тр.
Згідно п.п.1.1, 1.2, 5.1, 5.2, 6.1, 7.1 вказаного договору сторони передбачили, що предметом договору є надання підприємством споживачу послуг по транспортуванню газу, згідно з Договором на постачання природного газу, укладеним між споживачем та будь-яким незалежним постачальником природного газу. Обсяги газу для транспортування визначаються договором між споживачем та постачальником, згідно затвердженого реєстру. Підприємство здійснює протягом 2010 р. транспортування газу, а споживач зобов"язується його прийняти і сплатити на умовах цього договору послуги з транспортування природного газу в об"ємі 13820 тис.куб.м. Тариф на транспортування 1000 куб.м. природного газу по газових мережах ДП "Нафтогазмережі" становить 119, 64 грн. в тому числі ПДВ 19, 94грн. Загальна сума даного договору складає 1653424, 80 грн. Споживач не пізніше , ніж за 10 календарних днів до початку поставки газу здійснює попередню оплату грошовими коштами шляхом перерахування на поточний розрахунок підприємству 100% вартості послуг з транспортування природного газу розподільними трубопроводами, який запланований для транспортування згідно виставленого рахунку.В разі неоплати або несвоєчасної оплати за послуги по транспортуванню у строки, зазначені у п.6.2 даного договору, споживач сплачує на користь постачальника, крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період , за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.
На виконання умов договору позивач в січні - березні 2010 р. надав відповідачеві послуги з транспортування природного газу на загальну суму 346 994. 35 грн. Це стверджується такими належними доказами як копіями актів від 01.02.2010 р., від 01.02.2010 р., 01.03.2010 р., 01.03.2010 р., 01.04.2010 р., 01.04.2010 р., підписані посадовими особами сторін і скріплені печатками.
Позивачем було виставлено відповідачу рахунки - фактури № 8 від 29.01.2010 р., № 90 від 01.03.2010 р., № 226 від 25.03.2010 р. Проте, відповідач всупереч зобов'язанням взятим в договорі оплату за надані послуги з транспортування природного газу здійснив не в повному обсязі, а лише частково в сумі 181443,02 грн. Це стверджується копією банківської виписки за 03.03.2010 р. Борг відповідача перед позивачем за поставлений природний газ складає 165551, 33 грн. Недоплата відповідачем 165551, 33 грн. за природний газ стала причиною виникнення спору.
Відповідач доказів оплати 165551, 33 грн. за поставлений йому природний газ суду не надав.
Згідно ст. 33, 43 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Приписами ч. 1 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовується відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Зміст договору, додаткових угод до нього, взятих в них зобов'язань свідчать про те, що між сторонами виникли правовідносини з поставки, які регулюються ст. 712 ЦК України, ст.265 ГК України. Згідно вказаних норм за договором поставки одна сторона –постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні –покупцеві товар (товари),а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або договором.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як вбачається із приписів ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
В п.7.1 договору сторони передбачили, що в разі неоплати або несвоєчасної оплати за послуги по транспортуванню у строки, зазначені у п.6.2 цього договору, споживач (відповідач) сплачує на користь позивача крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення платежу.
В ч.2 ст.625 ЦК України передбачено що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З огляду на це, окрім суми боргу 165551, 33 грн. підлягають задоволенню також позовні вимоги про стягнення 13686,50 грн. - пені за період з 31.05.2010 р. по 29.11.2010 р.; 8490,22 грн. - інфляційних нарахувань за період з лютого 2010 р. по жовтень 2010 р.; 3782,87 грн. - 3% річних за перід з 06.02.2010 р. по 29.11.2010 р., які стверджуються обґрунтованими розрахунками цих позовних вимог наведених в позовній заяві.
Постанова НКРЕ № 935 від 07.08.2008 р., на яку посилається відповідач,судом до уваги не береться, оскільки вказана постанова не розповсюджується на позивача.
Так як відповідач свої зобов'язання за договором в повному обсязі не виконав, то позовні вимоги є законними і належним чином обґрунтованими поданими в справу доказами.
Позивач при позовних вимогах в сумі 191510, 92 грн. відповідно до п. "а" ч.2 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" мав сплатити до Державного бюджету України держмито в розмірі 1915, 10 грн., Фактично згідно платіжного доручення № 1139 від 29.11.2010 р. сплатив 1917 грн. держмита, що більше на 1,90 грн. від встановленого розміру. Тому відповідно до ст.47 ГПК України, ст.8 Декрету КМ України "Про державне мито" надмірно сплачене держмито в сумі 1, 90 грн. підлягає поверненню позивачеві із Державного бюджету.
В зв'язку із доведенням спору до розгляду в суді внаслідок неправильних дій (бездіяльності) відповідача судові витрати позивача на держмито в сумі 1915,10 грн., та на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн., на підставі ч. 2 ст. 49 ГПК України підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача.
Керуючись ст. 11, 16, 509, 525, 526, 530, 625, 712 ЦК України, ст.3, 8 Декрету КМ України "Про державне мито" ст.4-3, 4-5, 22, 33, 43, 49, 82, 83, 84, 115, 116 ГПК України, -
ВИРІШИВ :
1. Позов задовольнити. Судові витрати позивача на держмито в сумі 1915,10 грн., та на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. покласти на відповідача.
2. Стягнути з Державного підприємства "Немирівський спиртовий завод", код ЄДРПОУ 05459134 (вул. Горького, 31, м. Немирів, Немирівський район, Вінницька область, 22800)на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", код ЄДРПОУ 34821777(вул. Шолуденка, 1 м. Київ, 04116)165551, 33 грн.- основного боргу; 13686,50 грн. - пені за період з 31.05.2010 р. по 29.11.2010 р.; 8490,22 грн. - інфляційних нарахувань за період з лютого 2010 р. по жовтень 2010 р.; 3782,87 грн. - 3% річних за перід з 06.02.2010 р. по 29.11.2010 р.,судові витрати на держмито в сумі 1915,10 грн., та на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.
3.Органу Державного казначейства повернути Дочірній компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", код ЄДРПОУ 34821777(вул. Шолуденка, 1 м. Київ, 04116)із Державного бюджету 1,90 грн. надмірно сплаченого платіжним дорученням № 1139 від 29.11.2010 р.(знаходиться в матеріалах судової справи № 4/14-11) до Держбюджету (м. Вінниця) держмита. Примірник даного рішення, скріплений печаткою суду є підставою для повернення органом Держказначейства Дочірній компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", код ЄДРПОУ 34821777(вул. Шолуденка, 1 м. Київ, 04116)із Державного бюджету надмірно сплаченого держмита.
4.Копії даного рішення направити позивачу (окрім копії рішення позивачу надіслати примірник рішення скріплений печаткою суду), відповідачу рекомендованими листами або вручити їх повноважним представникам під розписку.
Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 03.03.2011 р. Повний текст рішення відповідно до ст.84 ГПК України оформлено і підписано 09.03.2011 р. Рішення набирає законної сили на протязі 10-ти днів з дня повного його оформлення і підписання.
Суддя Білоус В.В.
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - позивачу (вул. Шолуденка, 1 м. Київ, 04116)
3 - відповідачу (вул. Горького, 31, м. Немирів, Немирівський район, Вінницька область, 22800)
Суд | Господарський суд Вінницької області |
Дата ухвалення рішення | 03.03.2011 |
Оприлюднено | 12.03.2011 |
Номер документу | 14053924 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Вінницької області
Білоус В.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні