Постанова

від 26.05.2011 по справі 4/14-11

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

                                     

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне,  вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" травня 2011 р.                                                                Справа № 4/14-11  

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуюча  суддя                                                      Сініцина Л.М.

судді                                                                             Гудак А.В.

                                                                                      Олексюк Г.Є.

при секретарі судового засідання  Михайлюк К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача - Державного підприємства Немирівський спиртовий завод від 17.03.2011 р.   на  рішення  господарського суду Вінницької області від 03.03.11 р. (підписано 09.03.2011 р.)

у справі № 4/14-11

за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м.Київ

до відповідача Держаного підприємства "Немирівський спиртовий завод", м.Немирів                         

про стягнення 191 510 грн. 92 коп. з яких: 165551,33 грн.-основного боргу за поставлений природній газ; 13686,50 грн.-пені; 8490,22 грн.-інфляційних нарахувань; 3782,87 грн.-3%річних

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1.-головний юрисконсульт відділу, довіреність в справі

від відповідача -  не з'явився

Згідно статті 77 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК УКраїни) в судовому засіданні 18.05.2011 р. було оголошено перерву до 26.05.2011 р. до 10 год. 30 хв.

Рішенням господарського суду Вінницької області від 03.03.2011 р. у справі №4/14-10 (суддя Білоус В.В.) задоволено позов Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до Держаного підприємства "Немирівський спиртовий завод" та стягнуто з відповідача на користь позивача 165551,33 грн. основного боргу, 13686,50 грн.-пені за період з 31.05.2010 р. по 29.11.2010 р., 8490,22 грн.-інфляційних нарахувань за період з лютого 2010 р. по жовтень 2010 р., 3782,87 грн.-3% річних за період з 06.02.2010 р. по 29.11.2010 р. При прийнятті рішення суд виходив з того, що оскільки відповідач свої зобов'язання за договором №Н-09-ПІОТр від 01.01.2010 р. в повному обсязі не виконав, позовні вимоги є законними і належним чином обгрунтованими доказами.

Не погоджуючись з даним рішенням, Державне підприємство "Немирівський спиртовий завод" звернулося з апеляційною скаргою від 17.03.2011 р., в якій просило скасувати рішення господарського суду Вінницької області від 03.03.2011 р. повністю та постановити нове, яким відмовити в позові повністю, посилаючись на те, що постановою НКРЕ №197 від 01.03.2010 р. Вінницьку область виключено із території провадження господарської діяльності з розподілу природного газу ДП "Нафтогазмережі"; відновлено дію постанови №936 від 07.08.2008 р. та затверджено Відкритому акціонерному товариству по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" тариф на транспортування природного газу розподільними трубопроводами в розмірі 96,50 грн. за 1000 м? (без ПДВ). ДП "Немирівський спиртзавод" у березні 2010 р. не мав точних відомостей яке підприємство буде закривати ліміти і кому саме платити за надані послуги. 01.03.2010 р. було внесено зміни до постанови №935 від 07.08.2008 р., згідно якої загальний тариф на послуги з транспортування природного газу був встановлений у розмірі 122,00 грн. за 1000 м? (без ПДВ). Твердження суду, що постанова НКРЕ №935 від 07.08.2008 р. не розповсюджується на відповідача є безпідставним, оскільки Положенням про НКРЕ України встановлено, що рішення Комісії, прийняті в межах її повноважень, є обов'язковими для виконання підприємствами, установами і організаціями всіх форм власності, які здійснюють діяльність на оптовому ринку електроенергії, ринках газу, нафти та нафтопродуктів. Судом не взято до уваги, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідачем вживалися усі можливі заходи щодо встановлення суми заборгованості по послугах по транспортуванню газу, а також підприємства, якому ці послуги будуть оплачені. Під час винесення судом рішення мала місце недоведеність обставин, що мають значення для справи, які господарський суд визнав встановленими.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення господарського суду-без змін, посилаючись на те, що  відповідно до договору сторони домовились, що тариф на транспортування, що вказаний в даному договорі змінюється нормативно-правовими актами уповноважених державних органів і є обов'язковими для сторін за даним договором з моменту введення їх в дію; ДП "Немирівський спиртовий завод" помилково вважає, що тариф на транспортування природного газу повинен становити 96,50 грн. так як постановою НКРЕ від 07.08.2008 р. №977 чітко встановлено тариф ДП "Нафтогаз мережі" на транспортування природного газу саме розподільними трубопроводами, а не загальний тариф на транспортування природного газу, тому доводи відповідача щодо суми тарифу на транспортування природного газу є безпідставними; неправдивим і безпідставним є свідчення відповідача, що він не мав точних відомостей яке підприємство буде закривати ліміти і кому саме платити за надані послуги, так як акти приймання-передачі природного газу за березень 2010 року були підписані саме між постачальником та споживачем, отже останній знав хто саме надає послуги з транспортування і кому платити за надані послуги; крім того, єдиним підприємством, що могло надавати послуги з транспортування природного газу з грудня 2009 року по березень 2010 року було виключно ДП "Нафтогазмережі"; з грудня 2009 року єдиним ліцензіатом який мав право провадити господарську діяльність з розподілу природного і нафтового газу та з постачання природного газу за регульованим тарифом на території Вінницької області було ДП" Нафтогазмережі", правонаступником якого є ДК "Газ України"; доводи відповідача є повністю безпідставними та необгрунтованими, так як ДП "Нафтогазмережі" в повному обсязі виконано умови договору на транспортування природного газу №Н-09-ПІОТр від 01.01.2010 р., а ДП "Немирівський спиртовий завод" в свою чергу підписано акти приймання-передачі природного газу, що підтверджує факт надання останньому послуг з транспортування природного газу з січня 2010 року по березень 2010 року включно.

В судове засідання представник апелянта після оголошення перерви не з'явився, хоча про її оголошення  був повідомлений під розписку в судовому засіданні 18.05.2011 р.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу заперечив з підстав викладених у відзиві на апеляційну скаргу, вважає рішення законним та обгрунтованим, зазначив, що судом першої інстанції досліджені всі обставини справи, а тому просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення-без змін.

У зв'язку зі зміною представника позивача, розгляд апеляційної скарги проводився з початку.

Заслухавши представника позивача; розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу; перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд,-

ВСТАНОВИВ:

01.01.2010 р. між Дочірнім підприємством "Нафтогазмережі" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (в особі Вінницької філії) (підприємство) та Держаним підприємством "Немирівський спиртовий завод" (споживач) було укладено договір №Н-09-ПІОТр на транспортування природного газу, предметом якого згідно пункту 1.1  є надання підприємством споживачу послуг по транспортуванню газу, згідно з договором на постачання природного газу, укладеним між споживачем та будь-яким незалежним постачальником природного газу (а.с.10-15).

Пунктом 1.2 даного договору передбачено, що обсяги газу для транспортування визначаються договором між споживачем та постачальником, згідно затвердженого реєстру при умові підтвердження обсягів газу ДК "Укртрансгаз"; підприємство здійснює протягом 2010 року транспортування газу, а споживач зобов'язується його прийняти і сплатити на умовах цього договору послуги з транспортування природного газу в об'ємі 13820 тис.куб.м.(а.с.10)

Згідно пункту 1.6 договору №Н-09-ПІОТр взаємовідносини сторін регулюються цим договором, а у всьму, що не передбачено договором, діючими "Правилами подачі та використання природного газу в народному господарстві України", затвердженими Держнафтогазом України 01.11.94 р. та іншими діючими нормативними документами.

Відповідно до пунктів 5.1, 5.2 договору тариф на транспортування 1000 куб.м. природного газу по газових мережах ДП "НАФТОГАЗМЕРЕЖІ" становить 119,64, в тому числі ПДВ 19,94 грн.; загальна сума даного договору складає 1653424,80 грн. (а.с.13).

Пунктами 6.1, 6.2, 6.4, 6.5 даного договору передбачено, що споживач не пізніше, ніж за 10 календарних днів до початку поставки газу здійснює попередню оплату грошовими коштами шляхом перерахування на поточний рахунок підприємству 100% вартості послуг з транспортування природного газу розподільними трубопроводами, який запланований для транспортування (згідно з пунктом 1.2 договору) згідно виставленого рахунку; при невиконанні споживачем пункту 6.1 договору підприємство не здійснює транспортування газу споживачу; в разі перебору обсягів газу понад попередньо оплачених, остаточний розрахунок здійснюється до 5 числа місяця, наступного за звітним; в платіжних дорученнях споживач повинен обов'язково вказувати номер договору, дату його підписання, призначення платежу; за наявності заборгованості у споживача за даним договором підприємство зараховує кошти, що надійшли від споживача, як погашення заборгованості за послуги по транспортуванню природного газу, поставленого в минулі періоди по даному договору, незалежно від вказаного в платіжному дорученні призначення платеж; кошти, які надійшли від споживача будуть зараховані як передоплата за умови відсутності заборгованості по даному договору; звірка розрахунків здійснюється на підставі відомостей про фактичну оплату послуг по траспортуванню та акту приймання-передачі газу до 10 числа, наступного за звітним місяця; вказана звірка оформлюється актом звірки.

Згідно наказу Міністерства палива та енергетики України №141/1 від 13.04.2010 р. діяльність Дочірнього підприємства "НАФТОГАЗМЕРЕЖІ" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" припинено; дочірню компанію "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" визначено правонаступником усіх прав та обов'язків Дочірнього підприємства "НАФТОГАЗМЕРЕЖІ" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (а.с.35-36).

Актами від 01.02.2010 р., від 01.03.2010 р., та від 01.04.2010 р. підписаними обома сторонами стверджується, що представником постачальника Товариства з обмеженою відповідальністю "Газ торг України" в січні 2010 р. за період з 01.01.2010 р. по 01.02.2010 р. включно Немирівською дільницею Гайсинського МРУ ДП "Нафтогазмережі" безперебійно подано, а споживачем прийнято 608,919 тис.м? природного газу для промислових потреб,  представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова база Укрбуд"-150,000 тис.м? ; за період з 01.02.2010 р. по 28.02.2010 р. представником постачальника Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова база Укрбуд" подано 380,000 тис.м? , 377,656 тис.м? природного газу для промислових потреб; за період з 01.03.2010 р. по 31.03.2010 р. включно-представником постачальника  Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова база Укрбуд" та представником газотранспортної організації в особі Гайсин ЛВУМГ "Черкаситрансгаз" безперебійно подано, а споживачем прийнято-570,000 тис.м? природного газу для промислових потреб, а представником постачальника Товариства з обмеженою відповідальністю "Газторг України" та представником газотранспортної організації в особі Гайсин ЛВУМГ "Черкаситрансгаз"  за період з 01.03.2010 р. по 31.03.2010 р. безперебійно подано, а споживачем прийнято-577,749 тис.м? природного газу для промислових потреб (а.с.16-21).

Рахунки-фактури виставлені ДП "Нафтогазмережі" НАК "Нафтогаз України" Вінницька філія №8 від 29.01.2010 р. на суму 90797,07 грн., №90 від 01.03.2010 р. на суму 90645,96 грн. та №226 від 25.03.2010 р. на суму 137316,69 грн., всього на суму 318759,72 грн. (а.с.55-57).

ДП "Немирівський спиртовий завод" оплатило природний газ на суму 181443,02 грн., про що свідчить виписка/особовий рахунок банку за 30.03.2010 р. (а.с.46).

Отже, борг склав 318759,72-181443,02=137316,70 грн. Термін оплати даної суми-до 05.04.2010 р.

Відповідно до статті 8 Закону України „Про ціни і ціноутворення” державне регулювання цін і тарифів здійснюється  шляхом  встановлення:  державних  фіксованих  цін  (тарифів); граничних рівнів цін (тарифів) або граничних відхилень від державних фіксованих цін і тарифів; введення Урядом України інших методів державного регулювання.

    Згідно  пункту 8 Додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.1996р. № 1548 „Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад  щодо регулювання  цін  (тарифів)” Національна  комісія  регулювання  електроенергетики України, зокрема, встановлює граничні    рівні    цін    на   природний   газ   для установ   та організацій,   що   фінансуються  з державного  і  місцевих бюджетів,  а також граничні   рівні   цін   на   природний   газ   для   промислових споживачів   та   інших   суб'єктів господарювання за погодженням з Мінекономіки; роздрібні ціни на природний газ для потреб населення; тарифи на транспортування магістральними трубопроводами   газу   природного, нафти,    нафтопродуктів,   аміаку  та  етиленових  речовин,   що   поставляються   споживачам України; тарифи   на закачування, зберігання та відбір природного газу; тарифи   на  розподіл природного газу та його постачання.

    Пункт 12 Постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 р. № 1729 закріплює, що газотранспортні та газодобувні підприємства НАК "Нафтогаз  України", а також суб’єкти господарської діяльності, що мають ліцензію на розподіл природного і нафтового газу, обмежують або припиняють подачу газу споживачам в установленому порядку у разі неповного проведення розрахунків за спожитий природний газ та надані послуги з його транспортування та розподілу або для яких не виділено планових обсягів (лімітів) поставки природного газу. При цьому відповідальність за наслідки дій з припинення подачі газу несе сторона, яка не виконала умов відповідних договорів.

Постановою №195 НКРЕ України від 01.03.2010 р. відновлено дію постанови НКРЕ від 07.08.2008 р. №936 "Про затвердження тарифів на транспортування природного газу розподільними трубопроводами та постачання природного газу за регульованим тарифом для ВАТ "Вінницягаз"; установлено, що тарифи на транспортування природного газу розподільними трубопроводами та постачання природного газу регульованим тарифом для ДП "Нафтогазмережі" НАК "Нафтогаз України" діють згідно з постановою НКРЕ від 07.08.2008 р. №977 зі змінами, унесенними постановою НКРЕ від 31.08.2009 р. №997; визнано такими, що втратила чинність постанова НКРЕ від 01.12.2009 р. №1376 "Про внесення змін до деяких постанов НКРЕ та визнання такою, що втратила чинність постанова НКРЕ від 07.08.2008 р. №936".

Пунктом 1 Постанови НКРЕ України №935 від 07.08.2008 р. зі змінами станом на 01.03.2010 р. затверджено загальний тариф на послуги з транспортування природного газу в розмірі 122,00 грн. за 1000 м? без урахування податку на додану вартість.

Згідно додатку 2 до постанови НКРЕ від 07.08.2008 р. №935 тарифи на послуги з транспортування природного газу магістральними трубопроводами Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" та Державного акціонерного товариства "Чорноморнафтогаз" відповідно до території ліцензованої діяльності підприємств з газопостачання та газифікації, тариф на транспортування природного газу магістральними трубопроводами (без ПДВ) по ВАТ "Вінницягаз" ДК "Укртрансгаз" складає 25,50 грн. за 1000 м?.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про забезпечення споживачів природним газом" № 1729 від 27.12.2001 р. споживачі, які не уклали договорів про закупівлю природного газу та/або не здійснюють розрахунків за використаний природний газ і послуги з його транспортування, обмежуються у газопостачанні або відключаються від газових мереж у встановленому порядку.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України та статті 174 Господарського кодексу України, договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов‘язків (господарських зобов‘язань).

Згідно зі частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статтей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1 та 2 статті 632 Цивільного кодексу України, встановлено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках  і на умовах, встановлених договором або законом .

Відповідно до пункту 5.3 договору №Н-09-ПІ0Тр сторони домовились, що тариф на транспортування, що вказаний в даному договорі, змінюється нормативними актами уповноважених державних органів і є обов'язковими для сторін за даним договором з моменту введення їх в дію; у випадку зміни тарифу чи порядку розрахунків за послуги по  транспортуванню споживач на протязі 3 днів з моменту отримання додаткової угоди зобов'язаний повідомити підприємство про згоду з новим тарифом або новим порядком розрахунків. У разі незгоди споживача зі зміною тарифу та порядку розрахунків, а також у разі неотримання від споживача відповіді або додаткової угоди у зазначений вище термін, підприємство припиняє транспортування природного газу споживачу.

Листом №345 від 01.06.2010 р., Вінницька філія Дочірнього підприємства "Нафтогазмережі" НАК "Нафтогаз України" повідомила директора Немирівського спиртового заводу про те, що 01.03.2010 р. НКРЕ прийнято постанову № 195, якою з 01.03.2010 р. змінено тарифи на транспортування природного газу розподільними трубопроводами та постачання природного газу за регульованим тарифом для ДП "Нафтогазмережі" НАК "Нафтогаз України", у зв'язку з чим надіслано додаткову угоду до договору на транспортування природного газу №Н-09-ПІ0Тр від 01.01.2010 р., перерахунок за березень 2010 р. та акт звірки взаєморозрахунків станом на 31.05.2010 р.; одночасно повідомила про те, щоб договір на транспортування природного газу №Н-09-ПІ0Тр від 01.01.2010 р. вважати розірваним з 01.04.2010 р. (а.с.42).

Однак відповідач не підписав додаткової угоди і листом №825 від 09.06.2010 р. повідомив про повернення непідписаної додаткової угоди та актів, зазначивши, що не погоджується із тарифом на транспортування природного газу розподільними мережами, що зазначений у додатковій угоді та рахунку, вказав, що тариф на транспортування газу розподільними трубопроводами повинен становити 96,50 грн. (122 грн.-загальний тариф, мінус 25,50 грн.-тариф на транспортування газу магістральними трубопроводами по Вінницькій області); просив переглянути тарифну ставку на транспортування природного газу (а.с.43-44).

В суд з позовом про зміну умов договору позивач не звертався.

Частина 1 статті 67 Господарського кодексу України встановлює, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями і громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

Досягнення сторонами згоди з усіх істотних умов може відбуватися лише у формі вільного волевиявлення (стаття 203 ЦК України).

Згідно частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше осіб, спрямована на набуття, зміну або припинення прав та обов'язків.

Відповідно до приписів частини 3 статті 3, статті 6 та статті 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору (свобода договору).

Згідно частин 1, 2 статті 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Відповідно до частини 1 статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно частини 1 статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події; якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що визначення позивачем ціни транспортування газу за збільшеним тарифом та донарахування відповідачу у березні 2010 року суми 28234,63 грн. є односторонньою зміною істотних умов договору, що є неприпустимим з огляду на договір та акти цивільного законодавства, оскільки пунктом 5.1 договору було чітко визначено тариф, а пунктом 5.3 договору - умови його зміни.

Крім того, позивач не довів суму 28234,63 грн. за березень 2010 р. первинними доказами, в матеріалах справи відсутній перерахунок, рахунок-фактура на цю суму позивачем суду не надана, а відповідачу не виставлявся, відсутній проект додаткової угоди, дана сума вбачається тільки з розрахунку боргу, в якому вона нарахована у травні 2010 р. (а.с.9); з 01.04.2010 р. позивач розірвав договір транспортування газу, а з додатковою угодою про зміну тарифу звернувся до відповідача аж 01.06.2010 р. (а.с.42).

Отже, до стягнення підлягає основний борг в сумі 137316, 70 грн., який доведений матеріалами справи.

Пунктом 7.1 договору №Н-09-ПІ0Тр на транспортування природного газу передбачено, що  в разі неоплати або несвоєчасної оплати за послуги по транспортуванню у строки, зазначені у пункті 6.2 даного договору, споживач сплачує на користь постачальника, крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу; неустойка нараховується підприємством протягом 6 місяців, що передують моменту звернення з вимогою, претензією, позовом.

Згідно частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі викладеного, до стягнення підлягає пеня за період з 31.05.2010 р. по 29.01.2010 р. (за 6 місяців, що передують моменту звернення з позовом до суду в сумі 11352,12грн.(137316,70х8х0,0561=616,29+137316,70х30х0,0521=2146,26+ 137316,70х33х0,0466=2111,66+137316,70х111х0,0425=6477,92=11352,12).

Інфляційні втрати за період з лютого по жовтень 2010 року складають суму 9674,68 грн. (90797,07х101,9:100-90797,07=1725,14+181443,03х100,9:100-181443,03=1632,98+137316,70х101,2:100-137316,70=1647,8+137316,70х102,9:100-137316,70=3982,18+137316,70х100,5:100-137316,70=686,58 9674,68). Оскільки позивач просить стягнути інфляційні втрати в сумі 8490,22 грн., тобто меншій, то до стягнення підлягає 8490,22 грн. інфляційних втрат.

3% річних підлягають до стягнення в сумі 3234,16 грн. (90797,07х28х0,0082=208,47+181443,03х24х0,0082=357,08+137316,70х237х0,0082=2668,61=3234,16).

Отже, до стягнення підлягає основний борг в сумі 137316,70 грн., пеня в сумі 11352,12 грн., інфляційні втрати в сумі 8490,22 грн. та 3% річних в сумі 3234,16 грн., всього 160393,20 грн.

В стягненні основного боргу в сумі 28234,63 грн., пені в сумі 2334,38 грн. (13686,50-11352,12=2334,38), 3% річних в сумі 548,71 грн. (3782,87-3234,16=548,71), слід відмовити.

Таким чином, апеляційна скарга відповідача підлягає до задоволення частково.

Рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині стягнення основного боргу в сумі 28234,63 грн., пені в сумі 2334,38 грн., 3% річних в сумі 548,71 грн. В решті рішення необхідно залишити без змін.

Відповідно до статті 49 ГПК України , у зв'язку із частковим задоволенням апеляційної скарги та частковим скасуванням рішення, слід провести новий розподіл судових витрат пропорційно розміру задоволених вимог, а саме, з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати по сплаті державного мита в сумі 1603,93 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 197,65 грн.; з позивача на користь відповідача слід стягнути 155,60 грн. витрат по сплаті державного мита за розгляд апеляційної скарги.

Керуючись статтями 49,99,101,103-105 Господарського процесуального кодексу України,  суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Немирівський спиртовий завод" від 17.03.2011 р. задоволити частково.

Рішення господарського суду Вінницької області від 03.03.2011 р. у справі №4/14-11  в частині стягнення основного боргу в сумі 28234,63 грн., пені в сумі 2334,38 грн., 3% річних в сумі 548,71 грн. скасувати та прийняти в цій частині нове рішення.

В стягненні з  Держаного підприємства "Немирівський спиртовий завод" на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" основного боргу в сумі 28234,63 грн., пені в сумі 2334,17 грн. та 3% річних в сумі 548,71 грн., відмовити.

Стягнути з Державного підприємства "Немирівський спиртовий завод" (22800, Вінницька область, Немирівський район, м.Немирів, вул. Горького, 31 код ЄДРПОУ 05459134) на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (04116, м.Київ, вул. Шолуденка, 1 код ЄДРПОУ 34821777) державне мито в сумі 1603,93 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 197,65 грн.

Стягнути з Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (04116, м.Київ, вул. Шолуденка, 1 код ЄДРПОУ 34821777) на користь Державного підприємства "Немирівський спиртовий завод" (22800, Вінницька область, Немирівський район, м.Немирів, вул. Горького, 31 код ЄДРПОУ 05459134) державне мито за подачу апеляційної скарги в сумі 155,60 грн.

В решті рішення залишити без змін.

Господарському суду Вінницької області на виконання постанови видати накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

              Головуюча  суддя                                                                       Л.М. Сініцина

             Судді                                                                                              А.В. Гудак

                                                                                                                     Г.Є. Олексюк