Постанова

від 17.02.2011 по справі 4/44-10

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

4/44-10

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"17" лютого 2011 р. Справа № 4/44-10

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Савицького Я.Ф.                     

                   Суддів:  Гладишевої Т.Я.

                                  Лавренюк О.Т.

при секретарі судового засідання Бахчеван Х.М.

за участю представників сторін в судовому засіданні від 27.01.2011р.:

від позивача за первісним позовом: Драчук О.В., довіреність № 386/45 від 12.02.2010р.;

                         Єна О.О., довіреність №211/21 від 25.01.2011р.;

від відповідача за первісним позовом: Котій Л.Л., довіреність від 26.01.2011р;

                                                           Білий П.П., довіреність №445 від 06.04.2009р.;

від прокуратури: не з'явилися;

за участю представників сторін в судовому засіданні від 17.02.2011р.:

від позивача за первісним позовом: Драчук О.В., довіреність № 386/45 від 12.02.2010р.;

від відповідача за первісним позовом: Котій Л.Л., довіреність від 26.01.2011р;

                                                           Білий П.П., довіреність №445 від 06.04.2009р.;

від прокуратури: Синюк О.М., посвідчення;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Харківського національного автомобільно-дорожнього університету в особі Херсонського факультету Харківського національного автомобільно-дорожнього університету при Херсонському національному технічному університеті та прокурора Дніпровського району м. Херсона в інтересах держави в особі Харківського національного автомобільно-дорожнього університету в особі Херсонського факультету Харківського національного автомобільно-дорожнього університету при Херсонському національному технічному університеті

на рішення господарського суду Херсонської області

від 10 грудня 2010 року

по справі № 4/44-10

за позовом прокурора Дніпровського району м. Херсона в інтересах держави в особі Харківського національного автомобільно-дорожнього університету в особі Херсонського факультету Харківського національного автомобільно-дорожнього університету при Херсонському національному технічному університеті

до відповідача: Херсонської обласної автошколи Всеукраїнської спілки автомобілістів

про стягнення 133195 грн. 55 коп.

за зустрічним позовом Херсонської обласної автошколи Всеукраїнської спілки автомобілістів

до відповідача: Харківського національного автомобільно-дорожнього університету в особі Херсонського факультету Харківського національного автомобільно-дорожнього університету при Херсонському національному технічному університеті

про стягнення 585328 грн. 35 коп.

Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

Повна фіксація судового процесу здійснювалась згідно ст. 129 Конституції України та ст. 4-4 Господарського процесуального Кодексу.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд апеляційної скарги відкладався на 17.02.2011р..

В судовому засіданні 17.02.2011р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В с т а н о в и в:

Рішенням господарського суду Херсонської області від 10.12.2010р. по справі №4/44-10 (суддя Ємленінова З.І.) частково задоволено первісний позов прокурора Дніпровського району м. Херсона в інтересах держави в особі Харківського національного автомобільно-дорожнього університету в особі Херсонського факультету Харківського національного автомобільно-дорожнього університету при Херсонському національному технічному університеті до Херсонської обласної автошколи Всеукраїнської спілки автомобілістів про стягнення 133195,55 грн.: стягнуто з Херсонської обласної автошколи Всеукраїнської спілки автомобілістів на користь позивача 107156,97 грн. основного боргу, 19443,68 грн. втрат від інфляції; стягнуто з Херсонської обласної автошколи Всеукраїнської спілки автомобілістів в доход державного бюджету 1266 грн. держмита та 224,31 грн. витрат на ІТЗ судового процесу; в решті первісного позову відмовлено; частково задоволено зустрічний позов Херсонської обласної автошколи Всеукраїнської спілки автомобілістів: стягнуто з Харківського національного автомобільно-дорожнього університету в особі Херсонського факультету Харківського національного автомобільно-дорожнього університету при Херсонському національному технічному університеті на користь зустрічного позивача 211920 грн. неустойки, 2119,20 грн. держмита та 85,44 грн. витрат на ІТЗ судового процесу; в решті зустрічного позову відмовлено, з посиланням на те, що 01.07.2002р. між Херсонською обласною автошколою Всеукраїнської спілки автомобілістів (орендодавець, Автошкола) і Херсонським факультетом Харківського національного автомобільно-дорожнього університету при Херсонському національному технічному університеті ( орендар, Університет), укладений договір оренди, в п. 8.1 якого сторони дійшли до згоди про те, що зміна і розірвання договору оренди здійснюються тільки за згодою сторін, в разі, якщо в період дії договору ініціатором його розірвання виступає орендодавець, то він відшкодовує в повному обсязі усі матеріальні затрати понесені орендарем та третіми особами, яких орендар може залучати для здійснення ремонту і перепланування орендованих приміщень, а також для будівництва нових приміщень на території орендодавця. Рішенням господарського суду Херсонської області від 02.06.2009р. по справі №14/88-ПН-09 за позовом прокурора Дніпровського району м. Херсона в інтересах держави в особі Харківського національного автомобільно-дорожнього університету в особі Херсонського факультету Харківського національного автомобільно-дорожнього університету при Херсонському національному технічному університеті до Херсонської обласної автошколи Всеукраїнської спілки автомобілістів про вилучення майна та стягнення моральної шкоди встановлено, що 03.03.2009р. договір оренди був розірваний в односторонньому порядку з ініціативи орендодавця. Матеріалами справи та висновками проведеної судової будівельно-технічної експертизи від 21.10.2010р. встановлено, що Університетом під час дії договору оренди з дозволу Автошколи в дійсності були виконані ремонтно-будівельні роботи в орендованих приміщеннях за адресою м. Херсон, Бериславське шосе №3 згідно з актами прийому-передачі підрядних робіт №1 в жовтні 2002 року, №103 в грудні 2002 року, №1 в жовтні 2003 року, №1 в грудні 2003 року, локального кошторису №1 від 20 травня 2004 року на загальну суму 141771,27 грн., які сплачені безпосередньо Університетом, вартість цих робіт у зв'язку з їх фізичним зносом під час користування орендованим майном зменшилася на 34614,30грн., таким чином, фактичні затрати, які були понесені Університетом у зв'язку з поліпшенням орендованого майна за згодою наймодавця, з урахуванням фізичного зносу становлять 107156,97 грн.. Прокурор та позивач, крім вартості фактичних затрат в сумі 107156,97 грн., нарахували також втрати від інфляції в сумі 19443,68 грн. з березня 2009 року по 01.11.2010 року, будь-яких заперечень, які спростовували б вищезазначені факти Автошколою суду не надано, тому позовні вимоги за первісним позовом задоволені в сумі 107156,97 грн. основного боргу та 19443,68 грн. - втрати від інфляції. Позовні вимоги в частині стягнення вартості робіт по ремонту покрівлі судом не задоволено, оскільки Університетом надано до матеріалів справи лише копію кошторису, але документального підтвердження того ким фактично виконувалися ці роботи та документів на підтвердження їх оплати суду не надано, чим не доведено, що орендар дійсно поніс збитки на суму 6594,90 грн.. До того ж, як стверджували представники Автошколи, саме орендодавцем, а не орендарем, оплачувалися роботи з ремонту покрівлі, які виконувалися ТОВ «Скіф Плюс», про що надані платіжні доручення №697 від 09.09.2002р., №711 від 11.09.2002р., №746 від 26.09.2002р., а також наказ Херсонської обласної школи ВСА від 27.06.2002р. №139 про доплату до заробітної плати у зв'язку з виконанням покрівельних робіт, в платіжних дорученням зазначено призначення платежів - оплата за покрівельні роботи. Посилання представників Університету на те, що вищезазначеними платіжними документами сплачувалася вартість покрівельних робіт, які здійснені не в орендованих, а в інших приміщеннях, не підтверджені належними засобами доказування відповідно з вимогами ст.ст. 32, 34 Господарського процесуального кодексу України. За зустрічним позовом Херсонської обласної автошколи Всеукраїнської спілки автомобілістів (Автошкола, орендодавець) предметом спору є стягнення 585328,35 грн., в тому числі: 192070,70 грн. боргу з орендної плати, 357909,33 грн. неустойки за затримку повернення орендованого майна, 28673,32 грн. боргу з комунальних платежів, 5000 грн. моральної шкоди, а також повернення майна вартістю 1675 грн.. Матеріалами справи, зокрема рішенням господарського суду Херсонської області від 02.06.2009року по справі №14/88-ПН-09, встановлено, що з 03.03.2009р. Університет не користувався об'єктами оренди, а отже, згідно з ч. 6 ст. 762 Цивільного кодексу України та у зв'язку з достроковим розірванням договору оренди з 03.03.2009р., правові підстави стягнення орендної плати після 03.03.2009р. відсутні, відмовлено у задоволенні й позовних вимог в частині стягнення залишку боргу з орендної плати за січень, лютий 2009 року відповідно в сумі 70,64 грн. та 2895,94 грн., оскільки обґрунтованого розрахунку з зазначенням того на підставі чого утворилася ця заборгованість Автошколою не надано, а за посиланням Університету орендна плата за січень, лютий 2009року ним сплачена в повному розмірі з урахуванням того, що Автошкола, як орендодавець, з 02.01.2009р. по 07.01.2009р., а також з 21.01.2009р. по 30.01.2009р. чинила перешкоди в доступі до частини орендованих приміщень, що підтверджується актами від 07.01.2009р. та від 20.01.2009р., але орендна плата за січень 2009 року була сплачена орендарем в повному розмірі, тому за лютий 2009 року Університетом здійснено перерахунок і рахунок Автошколи №СФ-0000015 від 17.02.2009р. сплачено частково, про що Університет надіслав лист від 23.02.2009р. №019, який отримано Автошколою 23.02.2009р., відповідно не задоволені позовні вимоги про стягнення комунальних платежів в сумі 28673,32 грн., які Автошколою нараховані за період з 01.03.2009р. по 31.01.2010р., оскільки відповідно до пунктів 5.1.4, 5.1.5, 5.2.2 оплата комунальних послуг здійснюється за фактичне користування цими послугами згідно з показниками приладів обліку на підставі рахунків Автошколи, документального підтвердження того, що Університет користувався комунальними послугами, зокрема послугами з теплопостачання після розірвання договору оренди від 01.07.2002р. з березня 2009 року по 31.01.2010р. до матеріалів справи не надано, як і не надано доказів на підтвердження того, що орендодавцем були надіслані рахунки на оплату цих платежів. При розгляді позовних вимог про стягнення неустойки, яку орендодавець просив стягнути з орендаря за період з 01.03.2009р. по 08.11.2010р. за 20 місяців і 8 днів, суд  виходив з того, що договір оренди було розірвано 03.03.2009р., Університет, як орендар, відповідно до ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 795 Цивільного кодексу України, п.п. 7.2, 7.4 договору оренди від 01.07.2002р. зобов'язаний був повернути об'єкти оренди не пізніше 08.03.2009р., при цьому обов'язок по складанню акту приймання-передачі відповідно до вимог закону та договору покладається саме на орендаря, а доказів оформлення факту повернення об'єкту оренди відповідним документом Університет, як орендар, до матеріалів справи не надав і за його посиланням такий акт не складався, таким чином Університетом, як орендарем, не надано доказів, які б відповідали принципам належності та допустимості в розумінні ст. 32, 34 Господарського процесуального кодексу України та відповідно до вимог законодавства підтверджували б виконання ним обов'язку повернення об'єкту оренди орендодавцю за актом у зв'язку з припиненням договору оренди, тому судом визнано вимоги Автошколи про стягнення неустойки обґрунтованими, між тим, судом застосовано згідно з ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України до позовних вимог про стягнення неустойки спеціальну позовну давність в один рік, тому позовні вимоги за зустрічним позовом про стягнення неустойки задоволені частково в сумі 211920грн.. Посилання представників Університету на те, що в орендованих приміщеннях знаходилося майно орендаря, а також на те, що Автошколі надсилалися листи з проханням створити комісію та скласти акт про повернення майна не є належним доказом виконання обов'язків про повернення майна, оскільки відповідно до вимог закону та договору обов'язок оформлення факту повернення об'єкту оренди відповідним актом покладається на Університет, як орендаря за договором, а не на Автошколу. Судом відмовлено у задоволенні позовної вимоги за зустрічним позовом про стягнення моральної шкоди в сумі 5000 грн. на підставі ч. 1 ст. 1167 Цивільного кодексу України, оскільки доводи позивача за зустрічним позовом про порушення відповідачем немайнового права позивача не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи, не доведено факту поширення Університетом, у тому числі через засоби масової інформації, відомостей, що не відповідають дійсності або викладені неправдиво, які порочать ділову репутацію позивача або завдають шкоди його інтересам, чим не доведено наявності складу цивільного правопорушення з боку орендаря, тому підстави стягнення 5000грн. моральної шкоди, відсутні. Документального підтвердження належними доказами того, що позивачу за зустрічним позовом (Автошколі) належить право власності на майно, яке він просить Університет повернути, а також того, що це майно залишилося у незаконному володінні Університету або було ним вивезено з орендованих приміщень, суду не надано, тому судом відмовлено у задоволенні позовної вимоги Автошколи про повернення майна, згідно з переліком, наданим до зустрічного позову.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду першої інстанції, до Одеського апеляційного господарського суду звернувся Харківський національний автомобільно-дорожній університет в особі Херсонського факультету Харківського національного автомобільно-дорожнього університету при Херсонському національному технічному університеті з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення господарського суду Херсонської області від 10.12.2010р. по справі №4/44-10 в частині задоволення позовних вимог за зустрічним позовом в частині стягнення з Харківського національного автомобільно-дорожнього університету в особі Херсонського факультету Харківського національного автомобільно-дорожнього університету при Херсонському національному технічному університеті на користь Херсонської обласної автошколи Всеукраїнської спілки автомобілістів 211920 грн. неустойки, 2119,20 грн. витрат по сплаті державного мита, залишити зустрічний позов Автошколи без розгляду, мотивуючи це тим, що рішення господарського суду Херсонської області в частині задоволення частини позовних вимог Автошколи прийнято з порушенням норм процесуального права, оскільки при об'єднанні в одне провадження первісної та зустрічної позовної заяви допущено порушення ст. ст. 22, 60 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, господарським судом першої інстанції порушено норми матеріального права та невірно встановлені обставини справи, так як неустойка є мірою цивільно-правової відповідальності, для покладення на боржника якої необхідна наявність двох умов : протиправна поведінка та вина, між тим, вказані умови у даній справі відсутні, оскільки умовами договору та ст. 785 Цивільного кодексу України не передбачено обов'язку орендаря скласти акт приймання-передачі орендованого майна при поверненні майна, до того ж між сторонами склалися такі відносини, що акти прийому-передачі майна складалися саме орендодавцем, проте господарським судом це не було враховано та безпідставно покладено обов'язок по оформленню акту приймання-передачі на Університет. Судом не було надано оцінки тому факту, що фактично орендовані об'єкти вибули із володіння Університету одразу ж після розірвання договору оренди - 03.03.2009р., до того ж Університет не ухилявся від підписання акту приймання-передачі об'єктів, матеріали справи, на думку скаржника, свідчать, що автошколою чинилися перешкоди Університету по передачі орендованого майна, а отже вина Університету в даному випадку відсутня.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 04.01.2011р. по справі №4/44-10 апеляційну скаргу Харківського національного автомобільно-дорожнього університету в особі Херсонського факультету Харківського національного автомобільно-дорожнього університету при Херсонському національному технічному університеті прийнято до провадження.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду першої інстанції, до Одеського апеляційного господарського суду також звернувся прокурор Дніпровського району м. Херсона в інтересах держави в особі Харківського національного автомобільно-дорожнього університету в особі Херсонського факультету Харківського національного автомобільно-дорожнього університету при Херсонському національному технічному університеті з апеляційною скаргою, в якій теж просив скасувати рішення господарського суду Херсонської області від 10.12.2010р. по справі №4/44-10 в частині задоволення позовних за зустрічним позовом в частині стягнення з Харківського національного автомобільно-дорожнього університету в особі Херсонського факультету Харківського національного автомобільно-дорожнього університету при Херсонському національному технічному університеті на користь Херсонської обласної автошколи Всеукраїнської спілки автомобілістів 211920 грн. неустойки, 2119,20 грн. витрат по сплаті державного мита, залишити зустрічний позов Автошколи без розгляду з тих підстав, що господарським судом першої інстанції порушено норми процесуального права (ст. ст. 22, 60 Господарського процесуального кодексу України) та матеріального права (ст. 785 Цивільного кодексу України), не досліджено усіх обставин справи.

Ухвалами Одеського апеляційного господарського суду від 10.01.2011р. по справі №4/44-10 апеляційну скаргу Прокурора Дніпровського району м. Херсона в інтересах держави в особі Харківського національного автомобільно-дорожнього університету в особі Херсонського факультету Харківського національного автомобільно-дорожнього університету при Херсонському національному технічному університеті прийнято до провадження та приєднано до апеляційного провадження по апеляційній скарзі Харківського національного автомобільно-дорожнього університету в особі Херсонського факультету Харківського національного автомобільно-дорожнього університету при Херсонському національному технічному університеті на рішення господарського суду Херсонської області від 10.12.2010р. по справі №4/44-10.

27.01.2011р. до Одеського апеляційного господарського суду надійшов відзив від Херсонської обласної автошколи Всеукраїнської спілки автомобілістів на апеляційні скарги, в якому відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) просив рішення господарського суду Херсонської області від 10.12.2010р. по справі №4/44-10 залишити без змін, оскільки воно відповідає вимогам чинного законодавства та обставинам справи, а апеляційні скарги позивача та прокурора - без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційних скарги Прокурора Дніпровського району м. Херсона в інтересах держави в особі Харківського національного автомобільно-дорожнього університету в особі Херсонського факультету Харківського національного автомобільно-дорожнього університету при Херсонському національному технічному університеті та Харківського національного автомобільно-дорожнього університету в особі Херсонського факультету Харківського національного автомобільно-дорожнього університету при Херсонському національному технічному університеті, заслухавши представників сторін та прокуратури, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду слід частково скасувати, а апеляційні скарги залишити без задоволення з огляду на таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду встановила, що 01.07.2002р. між Херсонською обласною автошколою Всеукраїнської спілки автомобілістів (орендодавець, Автошкола) і Херсонським факультетом Харківського національного автомобільно-дорожнього університету при Херсонському національному технічному університеті (орендар, Університет) укладено договір оренди нежитлового приміщення, згідно з яким в користування орендаря орендодавець передає нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою: м. Херсон, Бериславське шосе, 3 для організації учбового процесу студентів орендаря.

Пунктом 9.1 договору оренди сторони встановили строк його дії – 15 років з моменту прийняття об'єкту орендарем за актом приймання-передачі.

Отже, між сторонами склалися орендні правовідносини, які продовжувалися до 03.03.2009р., тому відповідно до ст. ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного Кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

В пункті 4.1 договору оренди вказано, що орендар має право за згодою орендодавця вносити зміни у склад орендованих приміщень, які не зменшують їх вартість, в тому числі, здійснювати відокремлювані і невідокремлювані поліпшення.

          Пунктом 8.1 договору оренди нежитлових приміщень встановлено, що в разі, якщо в період дії договору ініціатором його розірвання виступає орендодавець, то він відшкодовує у повному обсязі усі матеріальні витрати, понесені як самим орендарем, так і третіми особами, яких орендар може залучати в якості інвесторів для проведення ремонту та перепланування орендованих приміщень, а також для будівництва нових приміщень на території орендодавця, розмір компенсації визначається, виходячи з проектно-кошторисної документації, наданої орендарем, з врахуванням інфляції на момент розірвання договору.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 02.06.2009р. по справі №14/88-ПН-09 за позовом прокурора Дніпровського району м. Херсона в інтересах держави в особі Харківського національного автомобільно-дорожнього університету в особі Херсонського факультету Харківського національного автомобільно-дорожнього університету при Херсонському національному технічному університеті до Херсонської обласної автошколи Всеукраїнської спілки автомобілістів про вилучення майна та стягнення моральної шкоди, яке набрало законної сили, встановлено, що 03.03.2009р. договір оренди був розірваний в односторонньому порядку з ініціативи орендодавця.

Факти, встановлені вищезазначеним рішенням відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України є преюдицією і повторному доказуванню при розгляді цієї справи не підлягають.

Наведене стало підставою для звернення прокурора Дніпровського району м. Херсона в інтересах держави в особі Харківського національного автомобільно-дорожнього університету в особі Херсонського факультету Харківського національного автомобільно-дорожнього університету при Херсонському національному технічному університеті до господарського суду Херсонської області з позовом до Херсонської обласної автошколи Всеукраїнської спілки автомобілістів про стягнення 381032,02 грн. –матеріальних витрат орендаря при проведенні капітального ремонту і поліпшення орендованих приміщень з врахуванням інфляції.

Позовні вимоги прокурора та позивача обґрунтовані ст.ст. 264, 272 Цивільного кодексу УРСР, ст.ст. 173, 174, 188, 193, 206, ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України, а також ст. 651, ст. ч. 3 773, ст. ст. 776, 778 Цивільного кодексу України, п. 8.1 договору оренди нежилих приміщень від 01.07.2002р., та тим, що укладений між сторонами договір оренди нежилих приміщень від 01.07.2002р. було достроково розірвано 03.03.2009р. з ініціативи відповідача, який не допускав викладачів і студентів до приміщень, вимикав світло і тепло, чим змусив позивача залишити орендовані приміщення.

          Під час розгляду справи в господарському суді Херсонської області - 02.03.2010р. Херсонська обласна автошкола Всеукраїнської спілки автомобілістів звернулась до суду із зустрічною позовною заявою до Харківського національного автомобільно-дорожнього університету в особі Херсонського факультету про повернення майна, стягнення неустойки в сумі 211920 грн., 108050 грн. заборгованості з орендної плати, 28673 грн. боргу з комунальних платежів, а також 5000 грн. моральної шкоди, загальна сума за зустрічним позовом становить 355318,16 грн., з урахуванням вартості майна, яке відповідач просив повернути, посилаючись на те, що воно є його власністю.

          Позовні вимоги за зустрічним позовом мотивовані тим, що Університет, як орендар за договором, незаконно вивіз із орендованих приміщень майно, яке належить Автошколі, та не сплачував орендну плату і комунальні платежі, крім того орендарем не було повернуто орендоване майно у порядку, встановленому законом та договором.

          Ухвалою господарського суду Херсонської області від 22.04.2010р. провадження у справі було зупинено у справі у зв'язку з призначенням судової будівельно-технічної експертизи для підтвердження факту обсягів та вартості фактично виконаних позивачем ремонтних робіт.

          Ухвалою господарського суду Херсонської області від 23.11.2010р. провадження у справі поновлено у зв'язку з усуненням обставин, які спричинили зупинення провадження у справі та надання висновку по судовій будівельно-технічній експертизі.

          Прокурором в інтересах Харківського національного автомобільно-дорожнього університету в особі Херсонського факультету подано до суду заяву про уточнення позовних вимог (зменшення раніше заявлених позовних вимог та одночасно про збільшення позовних вимог в частині вартості ремонту покрівлі), в якій просив стягнути з відповідача за первісним позовом 133195,55 грн.55коп., в тому числі: вартість здійснених поліпшень в сумі 107156,97 грн. та нараховані на цю суму 19443,68 грн. втрат від інфляції; вартість ремонтних робіт покрівлі в сумі 5582,02 грн. та 1012,70 грн. втрат від інфляції.

          В той же час Херсонською обласною автошколою Всеукраїнської спілки автомобілістів подана заява про збільшення зустрічних позовних вимог в частині стягнення орендної плати та неустойки, відповідно до якої, з урахуванням розрахунку суми позову, Автошкола просила стягнути з Харківського національного автомобільно-дорожнього університету в особі Херсонського факультету 585328,35 грн., в тому числі: 192070,70 грн. боргу з орендної плати, 357909,33 грн. неустойки за затримку повернення орендованого майна, 28673,32 грн. боргу з комунальних платежів, 5000 грн. моральної  шкоди та повернути майно вартістю 1675 грн..

          Дослідивши обставини справи та вимоги чинного законодавства, апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

Згідно зі ст. 778 Цивільного кодексу України наймач має право поліпшити річ, яка є предметом найму лише за згодою наймодавця, якщо поліпшення речі здійснені за згодою наймодавця, наймач має право на відшкодування вартості необхідних витрат або на зарахування їх вартості в рахунок плати за користування річчю.

При укладенні договору оренди сторони в п. 8.1 також встановили те, в разі, якщо в період дії договору ініціатором його розірвання виступає орендодавець, то він відшкодовує в повному обсязі усі матеріальні затрати понесені орендарем та третіми особами, яких орендар може залучати для здійснення ремонту і перепланування орендованих приміщень, а також для будівництва нових приміщень на території орендодавця.

Матеріалами справи та висновками проведеної судової будівельно-технічної експертизи від 21.10.2010р. встановлено, що Університетом під час дії договору оренди з дозволу Автошколи в дійсності були виконані ремонтно-будівельні роботи в орендованих приміщеннях за адресою: м. Херсон, Бериславське шосе №3, згідно з актами прийому-передачі підрядних робіт №1 в жовтні 2002 року, №103 в грудні 2002 року, №1 в жовтні 2003 року, №1 в грудні 2003 року, локального кошторису №1 від 20.05.2004р. на загальну суму 141771,27 грн., які були сплачені безпосередньо Університетом. Вартість цих робіт у зв'язку з їх фізичним зносом під час користування орендованим майном зменшилася на 34614,30 грн..

Отже господарським судом першої інстанції зроблено цілком вірний висновок, що фактичні затрати, які були понесені Університетом у зв'язку, з поліпшенням орендованого майна за згодою наймодавця з урахуванням фізичного зносу становили 107156,97 грн. (141771грн.27коп.- 34614грн.30коп.), та задоволено позовну вимогу прокурора в інтересах Університету про стягнення з Автошколи матеріальних затрат у розмірі 107156,97 грн., як то передбачено п. 8.1 договору оренди.

Між тим, апеляційний господарський суд не погоджується з висновком господарського суду першої інстанції щодо задоволення позовної вимоги та відповідно стягнення з Автошколи інфляційних втрат, нарахованих на суму матеріальних затрат у розмірі 107156,97 грн. за період з березня 2009 року по листопад 2010 року, виходячи з наступного.

Дійсно, відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Проте, з умов п. 8.1 договору оренди, на підставі якого було стягнуто суму матеріальних затрат, вбачається, що розмір компенсації визначається, виходячи з проектно-кошторисної документації, наданої орендарем, з врахуванням інфляції на момент розірвання договору.

Як свідчить розрахунок інфляційних втрат, наданий прокурором до заяви про зміну позовних вимог, то інфляційні втрати у розмірі 19443,68 грн. нараховані на суму компенсації за період з березня 2009 року по листопад 2010 року, тобто в період після розірвання договору оренди, що суперечить умовам п. 8.1 договору.

Вимоги ж про сплату матеріальних затрат, передбачених п. 8.1 договору, яку Університет повинен був виставити Автошколі відповідно до вимог ст. ст. 530 та 625 Цивільного кодексу України для нарахування інфляційних втрат за період з березня 2009 року по листопад 2010 року, матеріали справи не містять, а отже нарахування інфляційних втрат на підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України в даному випадку є безпідставним, а отже у задоволенні вказаної позовної вимоги слід відмовити.

Апеляційний господарський суд вважає вірним висновок господарського суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з Автошколи вартості робіт по ремонту покрівлі з врахуванням інфляційних втрат, так як Університетом не доведено доказами, в розумінні ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України, понесення таких витрат на суму 6594,90 грн., оскільки до матеріалів справи додано лише копію кошторису, але документального підтвердження того, ким фактично виконувалися ці роботи та документів на підтвердження їх оплати суду не надано.

За зустрічним позовом Херсонської обласної автошколи Всеукраїнської спілки автомобілістів предметом спору є стягнення з Харківського національного автомобільно-дорожнього університету в особі Херсонського факультету 585328,35 грн., вказана сума складається з: 1) 192070,70 грн. - борг з орендної плати, 2) 357909,33 грн. - неустойка за затримку повернення орендованого майна, 3) 28673,32 грн. - борг з комунальних платежів, 5000 грн. моральної шкоди, а також повернення майна вартістю 1675 грн..

З наданого Автошколою розрахунку заборгованості з орендної плати  вбачається, що орендна плата нарахована за період з січня 2009 року по жовтень 2010 року (включно), при цьому за січень 2009 року за розрахунком Автошколи залишок боргу становить 70,64 грн., за лютий 2009 року –2895,94 грн., а з 01.03.2009р. - щомісячна орендна плата нарахована в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України орендар вносить орендну плату в строки, визначені договором, незалежно від наслідків господарської діяльності, розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Згідно зі ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму, наймач звільняється від обов'язку внесення плати за користування майном за весь час, протягом якого він не міг використовувати майно через обставини, за які він не відповідає.

Як свідчать матеріали справи, орендар з 03.03.2009р. не користувався об'єктами оренди, а отже господарським судом першої інстанції цілком вірно зроблено висновок про те, що за ч. 6 ст. 762 Цивільного кодексу України та у зв'язку з достроковим розірванням договору оренди з 03.03.2009р., правові підстави стягнення орендної плати після 03.03.2009р. відсутні.

Господарським судом першої інстанції також вірно встановлено, що не підлягають задоволенню і позовні вимоги в частині стягнення залишку боргу з орендної плати за січень в сумі 70,64 грн., лютий 2009 року у розмірі 2895,94 грн., оскільки Автошколою не доведено з посиланням на докази, в розумінні ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України, наявність вказаної заборгованості.

З наведених вище підстав, також не підлягає стягненню і заборгованість по комунальним платежам в сумі 28673,32 грн., які Автошколою нараховані за період з 01.03.2009р. по 31.01.2010р., до того ж, п.п. 5.1.4,  5.1.5, 5.2.2 договору оренди передбачалося, що оплата комунальних послуг здійснюється за фактичне користування цими послугами згідно з показниками приладів обліку на підставі рахунків Автошколи.

Апеляційний господарський суд вважає вірним висновок господарського суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовної вимоги Автошколи про стягнення з Університету неустойки, яку орендодавець нарахував за період з 01.03.2009р. по 08.11.2010р. у зв'язку з тим, що орендарем не було повернуто у встановленому чинним законодавством та договором оренди порядку орендованого майна.

Статті 785 та 795 Цивільного кодексу України закріплюють обов'язок наймача у разі припинення договору найму негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу або у стані, який було обумовлено в договорі, та вимоги щодо обов'язкового письмового оформлення повернення будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) наймачем відповідним документом (актом), який підписується сторонами, таким чином, обов'язок повернення нерухомого майна та оформлення відповідного акту покладається чинним законодавством саме на орендаря, в користуванні якого знаходився об'єкт оренди.

Пунктом 7.2 договору оренди також встановлювалося, що орендовані об'єкти передаються орендарем і приймаються орендодавцем протягом п'яти робочих днів з моменту припинення договору.

При цьому, п. 7.4 договору закріплювався порядок повернення орендованого майна: орендовані об'єкти вважаються фактично переданими з моменту підписання акту приймання-передачі.

З урахуванням того, що договір оренди було розірвано 03.03.2009р., Університет, як орендар, відповідно до ч. 1 ст. 785, ч. 2 ст. 795 Цивільного кодексу України, пунктів 7.2, 7.4 договору оренди від 01.07.2002р. зобов'язаний був повернути об'єкти оренди не пізніше 08.03.2009р., при цьому обов'язок по складанню акту приймання-передачі відповідно до вимог закону та договору покладається саме на орендаря.

Доказів оформлення факту повернення об'єкту оренди відповідним документом Університет, як орендар, до матеріалів справи не надав, і за його посиланням такий акт не складався.

Частиною 2 ст. 785 Цивільного кодексу України встановлені наслідки невиконання наймачем обов'язку щодо повернення речі у разі припинення договору оренди: в разі затримки повернення об'єкту оренди, незалежно від підстав припинення договору, наймач зобов'язаний сплатити неустойку у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Таким чином, Університетом, як орендарем, не надано доказів, які б відповідали принципам належності та допустимості в розумінні ст. 32, 34 Господарського процесуального кодексу України, та відповідно до вимог законодавства підтверджували б виконання ним обов'язку повернення об'єкту оренди орендодавцю за актом у зв'язку з припиненням договору оренди, тому відповідно до вимог ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України господарським судом правомірно задоволено вимоги Автошколи про стягнення неустойки, оскільки вони є обґрунтованими.

Також господарським судом першої інстанції до позовних вимог про стягнення неустойки застосовано спеціальну позовну давність в один рік, у зв'язку з чим позовні вимоги за зустрічним позовом про стягнення неустойки за період з 01.03.2009р. по 01.11.2010р. задоволені частково, з урахуванням спеціального строку позовної давності в один рік та обов'язку орендаря повернути об'єкт оренди на протязі 5 днів, а саме - з 09.03.2009р. по 09.03.2010р. (за 12 місяців) в сумі 211920грн. (8830 грн. х 2 х 12 міс.).

Не приймаються до уваги апеляційного господарського суду доводи скаржників - Університету та прокурора про те, що Автошколі надсилалися листи з проханням створити комісію та скласти акт про повернення майна, оскільки вказані листи не являються належними доказами виконання обов'язків про повернення майна - надсилання на адресу автошколи актів приймання-передачі орендованого майна, оскільки відповідно до вимог законодавства та договору обов'язок оформлення факту повернення об'єкту оренди відповідним актом покладається на Університет, як орендаря за договором, а не на Автошколу.

Господарським судом першої інстанції цілком вірно відмовлено у задоволенні позовної вимоги Автошколи про стягнення з Університету моральної шкоди в сумі 5000грн., оскільки підприємство чи організація відповідно до ч. 1 ст. 1167 Цивільного кодексу України має право вимагати відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених ч. 2 цієї статті; для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування моральної шкоди, необхідна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; моральної шкоди (фізичні та моральні страждання, приниження честі і гідності фізичної особи, ділової репутації юридичної особи); причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та моральної шкодою; вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Доводи Автошколи про порушення Університетом її немайнового права не знайшли свого підтвердження, оскільки Автошколою не доведено факту поширення Університетом, у тому числі, через засоби масової інформації, відомостей, що не відповідають дійсності або викладені неправдиво, які порочать її ділову репутацію або завдають шкоди її інтересам, чим не доведено наявності складу цивільного правопорушення з боку орендаря.

У зустрічній позовній заяві Автошкола також просила господарський суд зобов'язати Університет повернути майно, яке належить Автошколі вартістю 1675 грн..

Відповідно до ст. 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. Згідно з ч. 4 ст. 147 Господарського кодексу України право власності та інші майнові права суб'єкта господарювання захищаються у спосіб, зазначений у ст. 20 цього Кодексу, зокрема шляхом відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання.

Проте, документального підтвердження належними доказами того, що Автошколі належить право власності на майно, яке орендодавець просить зобов'язати орендаря повернути, а також того, що це майно залишилося у незаконному володінні Університету або було ним вивезено з орендованих приміщень, Автошколою до суду не надано, а тому господарським судом першої інстанції цілком правомірно відмовлено у задоволенні вказаної позовної вимоги про  повернення  майна, згідно з переліком, наданим до зустрічного позову.

Апеляційний господарський суд вважає необґрунтованими доводи скаржників - Університету та прокурора, наведені у апеляційних скаргах, щодо порушення господарським судом норм процесуального права (ст. ст. 22 та 60 Господарського процесуального кодексу України), оскільки прийняття судом до провадження зустрічної позовної заяви не суперечило вимогам чинного процесуального законодавства, а розгляд справи зупинявся у зв'язку з призначенням судової експертизи, поновлення провадження у справі відбулося після внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, при цьому матеріали справи свідчать, що і прокурор та Університет, і Автошкола скористалися правами, наданими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України та уточнили вимоги своїх позовних заяв.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що у задоволенні апеляційних скарг слід відмовити, проте рішення господарського суду Херсонської області від 10.12.2010р. по справі №4/44-10 слід частково скасувати.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 99, 101 –105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, –

П о с т а н о в и в :

У задоволенні апеляційних скарг відмовити.

Рішення господарського суду Херсонської області від 10.12.2010р. по справі №4/44-10 скасувати частково.

Викласти пункт 2 резолютивної частини рішення господарського суду Херсонської області від 10.12.2010р. по справі №4/44-10 в наступній редакції:

2. Стягнути з Херсонської обласної автошколи Всеукраїнської спілки автомобілістів (73008, м. Херсон Бериславське шосе, 3 код 22740878 (інші реквізити суду невідомі)):

          а)  на користь Харківського національного автомобільно-дорожнього університету в особі Херсонського факультету Харківського національного автомобільно-дорожнього університету при Херсонському національному технічному університеті (73028, м. Херсон вул. І.Кулика, 130 код 25985480 (інші реквізити суду невідомі)) –107156 (сто сім тисяч сто п'ятдесят шість) грн. 97коп. матеріальних витрат;

          б) в доход Державного бюджету України (одержувач управління Державного казначейства у м. Херсоні р/р № 31119095700002 в Головному управлінні Державного Казначейства по Херсонській області МФО 852010 код 24104230, код призначення платежу 22090200 символ звітності банку 095) 1071 (одна тисяча сімдесят одна) грн. 57 коп. державного мита.           

          Наказ надіслати ДПІ у м. Херсоні;

          в) в доход Державного бюджету України ( на рахунок  р/р 31212259700002 банк ГУ ДКУ в Херсонській області МФО 852010 код ЄДРПОУ 24104230 отримувач платежу УДК м. Херсона, призначення платежу код 22090200 символ звітності банку 259) 189 (сто вісімдесят дев'ять) грн. 86 коп. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Накази видати після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині резолютивну частину рішення господарського суду Херсонської області від 10.12.2010р. по справі №4/44-10 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови підписаний 22.02.2011р..

Головуючий суддя                                                                             Савицький Я.Ф.

Суддя                                                                                                                       Гладишева Т.Я.

          Суддя                                                                                              Лавренюк О.Т.