Рішення

від 17.02.2011 по справі 5/262

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5/262

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

         17 лютого 2011 р.                                                                      Справа № 5/262

За позовом Комунального підприємства "Червоноградтеплокомуненерго", 80100, Львівська область, м. Червоноград, вул. Промислова, 1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Укргазпостач", 36008, м. Полтава, вул. Петровського, 29, к. 60

про стягнення 22389,11 грн.

                                                                      Суддя Гетя Н.Г.

Представники:

від позивача: Семенюк Г.Р.

від відповідача: не з'явився

В судовому засіданні 17.02.2011 року після виходу з нарадчої кімнати на підставі ст. 85 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть справи: розглядається позовна заява про стягнення 22389,11 грн. заборгованості, з них: 17334,00 грн. переплати згідно договору № 24/8-2 на постачання природного газу від 24.12.2007 року, 4038,82 грн. збитків від інфляції та 1016,29 грн. 3% річних.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримує в повному обсязі та повідомив, що нарахування ним 3 % річних та інфляційні витрат здійснювалося за період з 01.01.2009 року по 15.12.2010 року.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причин неявки не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи (повідомлення в матеріалах справи), відзиву на позов не надав.

У зв'язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів наявних в матеріалах справи достатньо і господарський суд повідомляв належним чином відповідача про час, дату і місце проведення судового засідання (згідно п. 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 року № 75), а неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, справа розглядається за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд встановив:

Між Комунальним підприємством "Червоноградтеплокомуненерго" (позивач, споживач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Укргазпостач" (відповідач, постачальник) був укладений договір № 24/8-2 на постачання природного газу від 24.12.2007 року (а.с. 11-12) та додаткова угода № 1 до нього від 29.12.2007 року (а.с. 13).

Відповідно до п. 1.1. договору № 24/8-2 на постачання природного газу від 24.12.2007 року (далі - договір), постачальник зобов'язався передати у власність споживачу в 2008 році природний газ з ресурсу ЗАТ "УКРГАЗ-ЕНЕРГО", а споживач - прийняти та оплатити газ на умовах даного договору.

Згідно додаткової угоди № 1 до договору, ціна за 1000,0 куб.м. газу, без врахування вартості транспортування газу по території України та зберігання з 01.01.2008 року по 31.01.2008 року становить: 934,70 грн., крім цього цільова надбавка до тарифу на газ 4% - 37,39 грн., за 1000 куб.м. без урахування ПДВ, крім того транспортування розподільним трубопроводом - 96,30 грн., за 1000 куб.м. без урахування ПДВ, крім того ПДВ - 20 % - 213,68 грн., разом 1282,07 грн. та за надані послуги згідно п. 6.1. договору з розрахунку за 1000 куб.м. - 25,00 грн. без урахування ПДВ, що складає - 30,00 грн.

Згідно п. 7.1. договору оплата за природний газ, що поставляється в наступних періодах проводиться споживачем виключно, грошовими коштами в такому порядку:

- 50 % від вартості запланованого місячного обсягу споживання газу згідно п. 2.1. даного договору сплачується споживачем до 25 числа місяця перед місяцем споживання природного газу;

- 25 % від вартості запланованого місячного обсягу споживання газу згідно п. 2.1. даного договору сплачується споживачем до 10 числа місяця споживання природного газу;

- 25 % від вартості запланованого місячного обсягу споживання газу згідно п. 2.1. даного договору сплачується споживачем до 20 числа місяця споживання природного газу;

- остаточний розрахунок здійснюється на підставі акту приймання-передачі (за звітний місяць) до 5-го числа місяця, наступного за місяцем споживання газу.

На виконання умов договору позивач здійснив оплату за поставку природного газу за січень та лютий на загальну суму 393619,68 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 205 від 30.01.2008 року на суму 196810,50 грн., № 34 від 18.02.2008 року на суму 16061,04 грн., № 21 від 18.02.2008 року на суму 80000,00 грн., № 270 від 18.02.2008 року на суму 80000,00 грн., № 194 від 18.02.2008 року на суму 10000,00 грн., № 133 від 18.02.2008 року на суму 10000,00 грн., № 325 від 22.02.2008 року на суму 748,14 грн. (а.с. 16-22).

Факт виконання відповідачем договірних зобов'язань з постачання природного газу за січень-лютий 2008 року на загальну суму 376285,68 грн. підтверджується наявним у справі копіями належним чином оформлених актів прийому-передачі вартісних показників природного газу        № 0000000028 від 31.01.2008 року на суму 196809,84 грн. та № 0000000081 від 29.02.2008 року на суму 179475,84 грн. (а.с. 14-15).

З акту за лютий 2008 року вбачається, що відповідач в ціну за газ не включає суму за послуги по транспортуванню.

З вищевикладеного випливає, що позивачем було за природний газ сплачено на 17334,00 грн. більше ніж зазначено в акті за лютий 2008 року.

20.10.2010 року позивач направив відповідачу претензію № 1079 від 19.10.2010 року (а.с. 10) з вимогою про повернення суми переплати, яка була отримана ним 27.10.2010 року, але залишена без реагування.

Згідно ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 174 ГК України, підставою виникнення господарських зобов'язань є, зокрема, господарські договори та інші угоди, передбачені законом.

У відповідності до ст. ст. 509, 510 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов'язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Згідно з вимогами ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Згідно ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до вимог ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

В даному випадку зобов'язання відповідача щодо повернення суми переплати за договором виникло на підставі претензії № 1079 від 19.10.2010 року, а отже в силу ч. 2 ст. 530 ЦК України він повинен був виконати такий обов'язок у 7-денний строк від дня її пред'явлення.

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За змістом ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула грошові кошти без достатньої правової підстави, зобов'язана їх повернути. При цьому дані положення застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення щодо набуття та збереження майна без достатньої правової підстави застосовуються, зокрема, й до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.

За таких обставин вимоги про стягнення переплати за природний газ в сумі 17334,00 грн. є правомірними, обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку сума 3% річних за період з 01.01.2009 року   по 15.12.2010 року складає 1016,29 грн., а сума інфляційних нарахувань - 4038,82 грн. за цей же період.

Приймаючи до уваги, що прострочення виконання зобов'язання з урахуванням вимог ч. 2    ст. 530 ЦК України починається з 04.11.2010 року, судом за допомогою ІАЦ "Ліга" було здійснено власний перерахунок інфляційних витрат та 3% річних за період з 04.11.2010 року по 15.10.2010 року, які склали 52,00 грн. та 59,84 грн. відповідно.

Клопотання про витребування додаткових доказів по справі в порядку ст. 38 ГПК України від сторін не надходили.

У відповідності до п. 4 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, господарський суд, застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, виходячи з фактичних обставин справи, з'ясування природи дійсних правовідносин між сторонами у даному спорі та чинного законодавства України, яке повинно застосовуватися до них при вирішенні спорів, дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Судові витрати у відповідності до ст. 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 32-34, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Укргазпостач" (36008, м. Полтава, вул. Петровського, 29, к. 60, р/р 260065009 в АБ "Полтавабанк", МФО 331489, код ЄДРПОУ 31316681) на користь Комунального підприємства "Червоноградтеплокомуненерго" (80100, Львівська область, м. Червоноград, вул. Промислова, 1, р/р 26002301400095 в Червоноградському відділенні Промінвестбанку, МФО 325376, код ЄДРПОУ 23966248) -  17334,00 грн. переплати, 52,00 грн. інфляційні нарахування, 59,84 грн. 3 % річних, 174,46 грн. державного мита та 183,89 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позову відмовити.

Суддя                                                                                     Гетя Н.Г.

          Повний текст рішення виготовлено та підписано 22.02.2011 року.