Постанова

від 31.01.2011 по справі 12/135-нм

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

12/135-НМ

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне,  вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" січня 2011 р.                                                           Справа № 12/135-НМ  

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Тимошенко О.М., суддя Савченко Г.І. ,  суддя Грязнов В.В.

при секретарі Новак Р.А.

за участю представників сторін:

від позивача - не з'явився

від відповідача -  Іваненко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача Delta Capital SA (Дельта капітал СА) на рішення господарського суду Житомирської області від 25.11.10 р. у справі № 12/135-НМ

за позовом Delta Capital SA (Дельта капітал СА)

до Закрите акціонерне товариство "Житомирські ласощі"

про визнання недійсним наказу № 22/10 від 22.04.2010 року

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Житомирської області від 25.11.2010 року у справі № 12/135-НМ (суддя Сікорська Н.А.) відмовлено в задоволенні позову Delta Capital SA (Дельта капітал СА) до Закритого акціонерного товариства "Житомирські ласощі" про визнання недійсним наказу № 22/10 від 22.04.2010 року.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить його скасувати з наведених у скарзі підстав та прийняти новий судовий акт, яким позовні вимоги задоволити. Зокрема вказує, що судом неправильно застосовані статті 88, 91, 154 ЦК України, внаслідок чого зроблено помилковий висновок про те, що оскаржуваний наказ прийнятий без порушення статутної компетенції, зазначивши, що ні законодавством ні статутом не передбачено заборони тимчасового покладення обов'язків голови правління на іншу особу за наказом голови правління. Судом порушено вимоги ст. 1 ГПК України, оскільки залишено поза увагою ту обставину, що оскаржуваний наказ порушує права позивача на управління Товариством, які були установлені останнім при затвердженні Статуту та закріпленні статутної компетенції посадових осіб виконавчого органу, зокрема, голови правління.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу вважає доводи позивача безпідставними та необгрунтованими. Зазначає, що організаційні питання роботи виконавчого органу товариства щодо покладення виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника на іншу особу регулюються нормами трудового законодавства. Окрім цього, право голови правління видавати накази та приймати інші загальнообов'язкові для виконання працівниками відповідача рішення прямо передбачено статутом товариства. Просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу позивача без задоволення.

Позивач в судове засідання не з'явився, однак надіслав телеграму про відкладення розгляду скарги в зв'язку з неможливістю забезпечити явку представника. Телеграма підписана представником Петренко Є.І. Колегія суддів прийшла до висновку про відхилення клопотання позивача, оскільки з матеріалів справи вбачається, що компанію Delta Capital SA (Дельта капітал СА) в суді першої інстанції представляло два представники - Петренко Є.І. та Іваницька Н.А. за нотаріально посвідченими довіреностями, а відтак неможливість явки одного представника не перешкоджала бути присутнім іншому. Разом з цим, апеляційним господарським судом додаткові документи від сторін не витребовувались та явка представників обов'язковою не вимагалась. Таким чином суд не вбачає перешкод для розгляду апеляційної скарги по суті.

Присутній в засіданні представник відповідача підтрив викладені у відзиві на апеляційну скаргу заперечення.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу та відзив на неї, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а рішення господарського суду Житомирської області від 25.11.2010 р. у справі № 12/135-НМ залишити без змін виходячи з наступного.

На день звернення до суду, позивач являвся акціонером ЗАТ "Житомирські ласощі" і володів 95,07% статутного капіталу вказаного закритого акціонерного товариства.

Рішенням загальних зборів акціонерів від 10.02.2010 року № 29 головою правління товариства обрано Гамова Є.Б.

Голова правління своїм наказом від 22.04.10р. (а.с. 35, 82) поклав виконання своїх обов'язків з 23.04.10р. по 28.06.10р. на заступника голови правління, а з 29.06.10р. - на заступника начальника юридичного відділу ЗАТ "Житомирські ласощі", не зазначивши при цьому осіб (їхніх прізвищ), на яких покладається виконання обов'язків голови правління.

На думку позивача, наказ голови правління Гамова Є.Б. № 22/10 від 22.04.10р. прийнято з порушенням статутної компетенції, яка надана посадовій особі колегіального виконавчого органу, та стосується невідомих осіб, тому підлягає визнанню недійсним. До того ж, позивач  зазначає, що  Гамова Є.Б. оголошено в розшук постановою старшого слідчого з ОВС СВ ПМ ДПА у Житомирській області від 26.04.10 (а.с. 36) та відсторонено  від посади голови правління ЗАТ "Житомирські ласощі" постановою старшого слідчого з ОВС СВ ПМ ДПА у Житомирській області від 10.08.10р. Вказує, що управління акціонерним товариством означає визначення економічної, фінансової та кадрової політики товариства, а тому з видачею зазначеного наказу піддається ризику діяльність акціонерного  товариства.

У відповідності до п.4 ч.1 ст.12 ГПК України, господарським судам підвідомчі, зокрема, справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

Як зазначено у Постанові Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" від 24.10.2008  N 13, при визначенні   підвідомчості   (підсудності)   справ   цієї категорії судам необхідно керуватися поняттям корпоративних прав, визначеним частиною першою статті 167 ГК України, згідно з якою корпоративними є права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

При цьому, у відповідності до п. 11. Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008  № 13, "Про практику розгляду судами корпоративних спорів", акціонери (учасники) господарського товариства не  вправі звертатися до суду за захистом прав та інтересів інших акціонерів (учасників) господарського товариства та самого товариства поза відносинами представництва, а також обґрунтовувати свої вимоги порушенням прав інших акціонерів (учасників) товариства.

Відповідно до 38 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008, № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" учасники товариства (акціонери), а також інші особи, права та законні інтереси яких порушено рішенням наглядової ради чи виконавчого органу товариства, вправі оскаржити до суду відповідні рішення як акти, оскільки наглядова рада та виконавчий орган товариства є його органами управління, що приймають обов'язкові для виконання рішення. Це відповідає також нормі статті 55 Конституції України.

Обгрунтовуючи порушення своїх прав позивач вказує, що з прийняттям оспорюваного наказу про покладення обов'язків голови правління на невідому особу, голова правління (не наділений статутом ЗАТ відповідними повноваженнями) піддає ризику діяльність акціонерного товариства.

У відповідності до ч.1 ст. 92 ЦК України, юридична  особа  набуває  цивільних  прав  та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.

Слід зазначити, що за положеннями ч.1 ст. 41 Закону України «Про господарські товариства»від 19.09.91р. та ч.1 ст. 159 Цивільного кодексу України, вищим органом акціонерного товариства є загальні збори товариства.  Вказаними статтями та ст.33 Закону України «Про акціонерні  товариства»від  17.09.08р. визначено компетенцію загальних зборів акціонерного товариства.

Згідно ч.1 ст. 46 вказаного Закону та ст. 160 ЦК України, в акціонерному товаристві з числа акціонерів може створюватися наглядова рада акціонерного товариства, яка представляє інтереси акціонерів у період між проведенням загальних зборів і в межах компетенції, визначеної статутом, контролює і регулює  діяльність  виконавчого органу.

Контроль за фінансово-господарською діяльністю правління акціонерного товариства здійснюється ревізійною комісією, яка обирається з числа акціонерів (ч.1 ст. 49 Закону України «Про господарські товариства»).

За ст. 47 цього ж Закону та ст. 161 ЦК України, виконавчим органом акціонерного товариства, який здійснює керівництво його поточною діяльністю, є правління або інший орган, визначений статутом.

Виконавчий орган вирішує всі питання діяльності акціонерного товариства, крім тих, що віднесені до компетенції загальних зборів і наглядової ради товариства.

Виконавчий орган акціонерного товариства може бути колегіальним (правління, дирекція) чи одноособовим (директор, генеральний директор).

Виконавчий орган є підзвітним загальним зборам акціонерів і наглядовій раді акціонерного товариства та організовує виконання їх рішень. Виконавчий орган діє від імені акціонерного товариства в межах, встановлених статутом акціонерного товариства і законом.

У відповідності до ч.1 ст 13 Закону України "Про акціонерні товариства" від 17.09.08р. та ч.1 ст. 154 ЦК України, установчим документом акціонерного товариства є його Статут.

Так, відповідно до п.8.2 Статуту ЗАТ "Житомирські ласощі" (а.с. 8-34), вищим органом товариства є загальні збори, до виключної компетенції яких належить, зокрема, утворення і відкликання виконавчого та інших органів товариства.

За змістом п.8.10.1 Статуту, правління є виконавчим органом товариства. При цьому, відповідно до п.8.10.4 Статуту,  роботою правління керує голова, який обирається загальними зборами акціонерів, або, у випадку відсторонення голови правління, призначається Наглядовою радою з числа членів правління, обраних загальними зборами акціонерів, терміном на 5 років.

Отже, вказані приписи нормативних актів та Статуту регулюють порядок обрання саме голови правління акціонерного товариства, зокрема, у випадку його відсторонення.

Натомість, головою правління на час видачі наказу від 22.04.10р. являвся  Гамов Є.Б. (а.с.47). Доказів відсторонення його від вказаної посади на момент видачі наказу матеріали справи не містять.

Постанову старшого слідчого з ОВС СВ ПМ ДПА у Житомирській області від 10.08.10 р.  про відсторонення від посади голови правління ЗАТ "Житомирські ласощі" Гамова Є.Б. суд першої інстанції правомірно не прийняв як доказ відсторонення  останнього  від посади, оскільки вона винесена значно пізніше (10.08.10), ніж видано наказ (22.04.10).   

При цьому, ні приписами чинного законодавства, ні статутом ЗАТ не передбачено заборони тимчасового покладення виконання обов'язків голови правління на іншу особу за наказом голови правління. Також чинним законодавством та Статутом відповідача не встановлено іншого порядку призначення тимчасово виконуючого обов'язки голови правління.

Згідно зі ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, необхідною умовою для задоволення позову є наявність факту порушення або оспорювання прав та інтересів позивача у справі, на захист яких і спрямовано звернення з позовом до суду. При цьому  позовні вимоги повинні знаходиться у взаємозв'язку з порушенням права або інтересу, тобто забезпечувати захист та відновлення порушеного права у встановлений законом спосіб.

В позовній заяві та апеляційній скарзі позивач зазначає, що прийняття оспорюваного наказу піддає ризику діяльність акціонерного товариства і, як наслідок можливе порушення прав позивача щодо участі в управлінні та отриманні прибутку від корпоративних прав. Тобто, позивач вважає можливим порушення своїх прав у майбутньому, натомість жодних доказів такого порушення на момент розгляду спору не надає.  

Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем не доведено факту порушення його прав або інтересів у зв'язку із видачею відповідачем наказу від 25.06.2010 року.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду першої інстанції прийняте з врахування всіх обставин справи та з дотриманням норм чинного законодавства, а тому не вбачає підстав для його зміни чи скасування.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Рівненський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволенні апеляційної скарги компанії Delta Capital SA (Дельта капітал СА) відмовити.

2. Рішення господарського суду Житомирської області від 25.11.2010 року у справі № 12/135-НМ залишити без змін.

3. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.

4. Матеріали справи скеровуються в господарський суд Житомирської області.

Головуючий суддя                                                                       Тимошенко О.М.  

Суддя                                                                                              Савченко Г.І.  

Суддя                                                                                              Грязнов В.В.