Постанова

від 21.02.2011 по справі 07/165-38

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

07/165-38

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне,  вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" лютого 2011 р.                                                                Справа № 07/165-38  

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючої  судді                                                         Коломис В.В.

суддів                                                                             Огороднік К.М. ,

 суддів                                                                             Мельник О.В.

при секретарі судового засідання  Кульчин Л.В.

розглянувши  апеляційну скаргу відповідача   Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Керамікс"   на  рішення  господарського суду Волинської області від 13.12.10 р.

у справі № 7/165-38 (суддя   Сур'як Оксана Геннадіївна )

позивач  Товариство з обмеженою відповідальністю "Техноарт"

відповідач  Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Керамікс"

про стягнення заборгованості в сумі 30 473 грн. 12 коп.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача -  не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Господарським судом Волинської області 13.12.2010р. було  винесено рішення   у справі №07/165-38, яким частково задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноарт" та присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Керамікс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноарт"  28237,37 грн., з яких 25759,52 грн. заборгованості, 2477,85 грн. пені, а також 282,37 грн. витрат по сплаті державного мита та 100,69 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Крім того, присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Керамікс" на користь УДК в м.Луцьку 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В частині стягнення 2236 грн. 14коп. пені відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням відповідач -  Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Керамікс" подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення місцевого господарського суду та залишити позов без розгляду з підстав, викладених в апеляційній скарзі. При цьому, апелянт зазначає, що дане рішення прийняте місцевим господарським судом з порушеннями процесуального права.

Зокрема, апелянт посилається на те, що позивач при поданні позовної заяви не доплатив 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Відповідно до п.10 ч.1 ст.63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, чого судом зроблено не було.

В судове засідання представники сторін не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.

Колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін, оскільки останні були належним чином  повідомлені про дату, час і місце розгляду справи.

Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом  норм матеріального та процесуального права, вважає, що у задоволенні  вимог апеляційної скарги слід відмовити, рішення місцевого господарського суду - залишити без змін, виходячи з наступного.

Проаналізувавши матеріали справи та наявні в ній докази, колегією суддів встановлено, що 26 січня 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Техноарт" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Керамікс" укладено договір №26 (далі - договір, а.с. 15).

Відповідно до п. 1.2 договору Товариство з обмеженою відповідальністю "Техноарт" (Продавець) зобов'язувалось поставляти Товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Керамікс" (Покупець) товар торгової марки "Артісан" на суму згідно до накладних, які є невід'ємною частиною договору, а Покупець в свою чергу зобов'язувався прийняти товар та оплатити його ціну на умовах, визначених договором.

На виконання умов договору Товариство з обмеженою відповідальністю "Техноарт" поставило Товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Керамікс" товар на загальну суму 75237,12 грн., про що свідчать підписані обома сторонами видаткові накладні №ТАО-000144 від 13.02.2009р. та  №ТАО-000417 від 13.04.2009р (а.с. 25).

Відповідно до п.4.1. договору оплата поставленого товару Покупцем здійснюється з відстроченням платежу на 10 (десять) банківських днів на підставі рахунку-фактури Продавця, шляхом перерахування коштів на його розрахунковий рахунок.

Як вбачається  з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідач свої зобов'язання по договору виконав частково, сплативши за поставлений товар 49477,60 грн., що підтверджується наявними в справі банківськими виписками (а.с. 28-34).

Таким чином,  заборгованість відповідача за поставлений товар склала 25759,52 грн. (75237,12 - 49477,60 = 25759,52 грн.).

Отже, на думку колегії суддів, позовні вимоги про стягнення основного боргу повністю підтверджуються наявними в справі доказами, зокрема, Договором, видатковими накладними  та відповідними банківськими виписками.

Оскільки, як встановлено судами обох інстанцій, існує заборгованість позивача перед відповідачем , то стягнення з останнього основного боргу в сумі 25759,52 грн. є обгрунтовані  та підставно задоволені господарським судом першої інстанції.

Крім того, ні суду першої інстанції, на апеляційному суду доказів на підтвердження добровільного погашення вказаної заборгованості відповідачем не подано; відсутні такі докази і в матеріалах справи.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, ч.ч. 1,7 ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Згідно ч.2 ст.193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених кодексом, іншими законами або договором.

Враховуючи це та зважаючи, що Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань"; ст.ст. 549, 551, 611 п.3 ЦК України, п.5.4. Договору пердбачена майнова відповідальність, суд апеляційної інстанції не може не погодитись з висновком місцевого суду про обгрунтованість та правомірність позовних вимог в частині стягнення 2477,85 грн. пені.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Натомість скаржником не подано судовій колегії належних та достатніх доказів, які стали б підставою для скасування рішення місцевого господарського суду.

Незважаючи на те,  що відповідно до п.10 ч.1 ст.63 ГПК України суддя мав повернути позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, в разі неподання позивачем доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в установленому розмірі, суддя прийнявши позовну заяву до розгляду, на думку колегії суддів, правомірно, з огляду на приписи ст.49 ГПК України, при винесенні рішення достягнув з відповідача недоплачених позивачем 118 грн. в доход Державного бюджету України.

Враховуючи викладене, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Волинської області  ґрунтується на матеріалах і обставинах справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для його скасування.

Керуючись  ст.ст.  99,101,103,105  ГПК України,  суд,-

ПОСТАНОВИВ:

 1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Керамікс"  залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Волинської області від 13.12.2010 року у справі №07/165-38 залишити без змін.

2.  Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

3. Матеріали справи повернути до господарського суду Волинської області.   

Головуюча  суддя                                                                         Коломис В.В.

Суддя                                                                                              Огороднік К.М.  

Суддя                                                                                              Мельник О.В.