5/205-07
РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"02" березня 2011 р. Справа № 5/205-07
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючої судді Олексюк Г.Є.
суддів Петухов М.Г.
суддів Гудак А.В.
при секретарі судового засідання Юрчук Ю.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача Відкрите акціонерне товариство комерційний банк "НАДРА" на рішення господарського суду Вінницької області від 07.09.10 р.
у справі № 5/205-07
позивач Відкрите акціонерне товариство комерційний банк "НАДРА"
відповідач Сільськогосподарське відкрите акціонерне товариство "Птахокомбінат Тульчинський"
відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю "Едельвейс"
про визнання недійсним договору оренди та виселення з орендованих приміщень комбінату
за участю представників сторін:
позивача - не з'явився
відповідача 1- Любавін А.В. ( довіреність в справі )
відповідача 2.-Любавіної Т.Ф.(довіренуість в справі )
Судом роз'яснено представникам сторін права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України.
Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Вінницької області від 07 вересня 2010 року у справі № 5/205-07 (суддя Бенівський В.І.) відмовлено у задоволенні позову відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра»( м.Київ) до сільськогосподарського відкритого акціонерного товариства «Птахокомбінат «Тульчинський» ( с.Кирнасівка Тульчинського району Вінницької області) та товариства з обмеженою відповідальністю «Едельвейс» (с.Кирнасівка Тульчинського району Вінницької області) щодо визнання недійсним договору оренди споруд № 2-е від 29.06.2005 року, припинення прав та обов»язків сторін на майбутнє та виселення ТзОВ «Едельвейс» з приміщень пташників №1, № 2, № 3 відділення по відгодівлі ремонтного молодняка, які знаходяться за адресою за адресою : Вінницька область, Тульчинський район, смт.Кирнасівка.
Не погодившись із даним рішенням , представником ВАТ КБ «Надра» подано апеляційну скаргу, якою вважає оскаржуване рішення таким, що суперечить нормам процесуального та матеріального права. Вказує, що місцевий господарський суд ухвалюючи рішення , не дав належної оцінки наявним у матеріалах справи кредитному договору № 132 від 15.11.2002 року та договору застави від 04.12.2002 року та не звернув уваги на пункт 3.1 договору застави, яким передбачено можливість передачі в оренду майна, що перебував в заставі, лише за наявності письмової згоди заставодержателя ( позивача). На думку апелянта, суд першої інстанції, прийнявши до уваги лише доводи відповідачів та повністю проігнорувавши докази позивача, порушив правила змагальності у процесу розгляду справи. Просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги ВАТ КБ «Надра» задовольнити у повному обсязі.
Ухвалами Житомирського апеляційного господарського суду від 06 жовтня 2010 року у даній справі відновлено відкритому акціонерному товариству комерційному банку «Надра» пропущений строк подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Вінницької області від 07 вересня 2010 року у справі № 5/205-07 та прийнято апеляційну скаргу ВАТ КБ «Надра» до провадження.
Указом Президента України "Питання мережі господарських судів України" №811/2010 від 12.08.2010р., ліквідовано Житомирський апеляційний господарський суд та утворено Рівненський апеляційний господарський суд.
Державною судовою адміністрацією України в газеті "Урядовий кур'єр" №229 від 07.12.2010р. повідомлено про початок діяльності Рівненського апеляційного господарського суду.
В зв'язку з даними обставинами, супровідним листом № 8378 Житомирського апеляційного господарського суду у даній справі від 27.10. 2010 року, передано справу № 5/205-07 та апеляційну скаргу ВАТ КБ «Надра» до Рівненського апеляційного господарського суду .
Письмовим відзивом від 15.02.2011 року сільськогосподарське відкрите акціонерне товариство «Птахокомбінат «Тульчинський» проти апеляційної скарги заперечило та повідомило, що вважає рішення господарського суду Вінницької області у даній справі законним та обґрунтованим. Вважає, що суд правомірно відмовив позивачу у виселенні із приміщень ТзОВ «Едельвейс», так як норми чинного законодавства передбачають можливість виселення із жилого приміщення лише фізичної особи, а виселення юридичної особи законодавством не передбачено. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Письмовим відзивом від 15.02.2011 року товариство з обмеженою відповідальністю «Едельвейс» вважає рішення суду у даній справі законним та обґрунтованим. Вказує, що договір застави від 04.12.2002 року між позивачем та сільськогосподарським відкритим акціонерним товариством «Птахокомбінат «Тульчинський», укладений у період дії мораторію,що введений на задоволення вимог кредиторів СВАТ «Птахокомбінат «Тульчинський» ухвалою господарського суду Вінницької області від 29.03.2002 року у справі № 86/10-149. За таких обставин, вважає договір застави від 04.12.2002 року нікчемним та визнання його недійсним судом не вимагається. Суд першої інстанції вірно оцінив всі докази у сукупності . Просить апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, застосувати наслідки нікчемного правочину, а рішення господарського суду Вінницької області залишити без змін. Також до відзиву на апеляційну скаргу долучено копії: ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство від 29.03.2002 року у справі № 86/10-149, наказу господарського суду Вінницької області від 29.03.2002 року про арешт на основні засоби СВАТ «Птахокомбінат «Тульчинський», ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство від 20.09.2004 року у справі № 10/139-04.
Розпорядженням голови Рівненського апеляційного господарського суду від 14 лютого 2011 року в зв»язку з тимчасовою втратою працездатності судді Сініциної Л.М., визначено колегію у складі : головуюча-суддя Олексюк Г.Є., суддя Гудак А.В., суддя Петухов М.Г( т.4 а.с.29).
15 лютого 2011 року у судовому засіданні апеляційного суду представник позивача апеляційну скаргу підтримав та суду пояснив, що предметом спірного договору оренди, укладеного між відповідачами, є майно, що перебуває у заставі по договору застави від 04.12.2002 року . Норми закону України «Про заставу» та умови пункту 3.1 договору застави передбачають передачу в оренду предмету застави лише за письмового погодження заставодержателя, яким являється ВАТ КБ «Надра». Суд такі обставини фактично проігнорував. Просить рішення суду у даній справі скасувати та прийняти нове про задоволення позову.
В судове засідання не 02 березня 2011 року представник позивача не з»явився, про час та місце апеляційного перегляду повідомлений належним чином , що стверджується наявною в матеріалах справи розпискою (т.4, а.с. 39 ) . Колегія суддів вважає за можливе розглядати скаргу у відсутності представника позивача.
Представники відповідачів в ході апеляційного перегляду справи проти апеляційної скарги заперечували з мотивів, що викладені у відзивах на апеляційну скаргу.
Крім того , представник відповідача ТзОВ "Едельвейс" в судовому засіданні 15 лютого 2011 року пояснив, що підприємству не було відомо, що майно орендодавця перебуває у заставі банку.
В судовому засіданні 15 лютого 2011 року представник сільськогосподарського відкритого акціонерного товариства «Птахокомбінат Тульчинський» підтвердив, що до банку з клопотанням про надання згоди на передачу майна в оренду не звертався.
Колегією суддів відхилено клопотання сільськогосподарського відкритого акціонерного товариства « Птахокомбінат Тульчинський « про зупинення провадження по даній справі до розгляду Вищим господарським судом України касаційної скарги ТОВ « Едельвейс» на постанову Київського апеляційного господарського суду від 25 листопада 2010 року у справі № 9\216-09 за позовом ТзОВ « Едельвейс» до ВАТ КБ» Надра» , сільськогосподарського відкритого акціонерного товариства « Птахокомбінат Тульчинський» про визнання недійсним договору застави оскільки розгляд скарги Вищим господарським судом призначений на 16 лютого 2011 року , в судовому засіданні оголошено перерву до 02 березня 2011 року.
02 березня 2011 року представники відповідача підтвердили , що 16 лютого 2011 року Вищий господарський суд відмовив у задоволенні касаційної скарги ТОВ» Едельвейс»
Колегією суддів апеляційного господарського суду відхилено клопотання представника товариства з обмеженою відповідальністю «Едельвейс» про повторний розгляд клопотання представника ВАТ КБ «Надра» про поновлення строку на подання апеляційної скарги, так як дане питання вирішено ухвалою Житомирського апеляційного господарського суду від 06 жовтня 2010 року та з огляду на те, що норми господарського процесуального кодексу України не передбачають можливості повторного розгляду питання про поновлення строку на подання апеляційної скарги.
Згідно з ч.2 ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при винесенні оскарженого рішення, судова колегія вважає, що рішення господарського суду Вінницької області від 07 вересня 2010 року у справі № 5/205-07 підлягає частковому скасуванню, виходячи з наступного.
Як вбачається із матеріалів справи, 04 грудня 2002 року між позивачем та сільськогосподарським відкритим акціонерним товариством «Птахокомбінат «Тульчинський» укладеного договір застави, у відповідності до умов пункту 1.1 якого СВАТ «Птахокомбінат «Тульчинський» передало позивачу у заставу майновий комплекс (відділення по відгодівлі ремонтного молодняка) з обладнанням, який знаходиться в селищі Кирнасівка , Тульчинського району, Вінницької області по вулиці Набережній та майновий комплекс (військове містечко № 1) з обладнанням селищі Кирнасівка, Тульчинського району, Вінницької області по вулиці Вокзальній,14. ( т.1 , а.с.14). Означений договір посвідчений приватним нотаріусом Тульчинського районного нотаріального округу Козловським (реєстровий № 31,32).
В подальшому, 29 червня 2005 року між відповідачами укладено договір № 2-є оренди споруд, за умовами пунктів 1.2, 4.1, 4.2 якого СВАТ « Птахокомбінат «Тульчинський» передало в оренду ТзОВ «Едельвейс» пташник № 1 площею 1694,8 кв.м., пташник № 2 площею 1681,5 кв.м., пташник № 3 площею 2123,2 кв.м. терміном на десять місяців з правом пролонгації ( т.1, а.с. 15-19). На виконання умов договору № 2-є оренди споруд 30 червня 2005 року між відповідачами складено акт здачі приймання.
Проаналізувавши та співставивши переліки майна, визначені в договорі застави від 04 грудня 2002 року та у договорі № 2-є оренди споруд від 29.06.2005 року та акті здачі приймання від 30 червня 2005 року, судова колегія прийшла до висновку, що в оренду передавалось майно, яке вже на той час було передано сільськогосподарським відкритим акціонерним товариством «Птахокомбінат «Тульчинський» у заставу відкритому акціонерному товариству комерційному банку «Надра».
Пунктом 3.1 договору застави від 04.12.2002 року на СВАТ «Птахокомбінат «Тульчинський» покладено обов»язок отримати письмову згоду заставодержателя ( позивача) на вчинення дій, пов»язаних із зміною права власності на предмет застави, а також на здачу його в оренду, суборенду, користування тощо.
Матеріали справи не містять письмової згоди ВАТ КБ «Надра» на передачу в оренду сільськогосподарським відкритим акціонерним товариством «Птахокомбінат «Тульчинський» майна, що перебуває у заставі по договору застави від 04.12.2002 року .
В судовому засіданні представники відповідача ствердили, що такої згоди від ВАТ КБ "Надра" не отримували.
Відповідно до ст.17 Закону України "Про заставу" заставодавець зберігає право розпорядження заставленим майном, якщо інше не передбачено законом чи договором; заставодавець може відчужувати заставлене майно тільки за згодою заставодержателя.
Згідно ч.2 ст.586 ЦК України заставодавець має право відчужувати предмет застави, передавати його в користування іншій особі або іншим чином розпоряджатися ним лише за згодою заставодержателя, якщо інше не встановлено договором.
Стаття 215 ЦК України встановлює, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу:
- зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства;
- особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;
- волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;
- правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним;
- правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин) й у цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Проте, чинне законодавство не позбавляє особу, права або охоронювані законом інтереси якої порушуються укладенням нікчемного правочину, звернутись до суду з позовом про визнання такого правочину недійсним.
Про це йдеться й у п.20 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-8/482 від 13.08.2008р. "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені в доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008р."
Апеляційний суд вважає, що спірний договір оренди було укладено СВАТ «Птахокомбінат «Тульчинський» та ТзОВ «Едельвейс» без згоди ВАТ КБ "Надра» заставодержателя, в зв'язку з чим з врахуванням приписів ст.17 Закону України "Про заставу", ст.ст.215,586 ЦК України зазначений правочин є недійсним.
Помилковими є доводи товариства з обмеженою відповідальністю «Едельвейс» викладені у запереченні на апеляційну скаргу щодо нікчемності договору застави від 04 грудня 2002 року, укладеного між позивачем та СВАТ «Птахокомбінат «Тульчинський», з огляду на те, що договір був укладений після запровадження господарським судом Вінницької області мораторію у справі № 86/10-149 про банкрутство СВАТ «Птахокомбінат «Тульчинський».
Однак, у відповідності до статті 13 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» керівнику або органу управління боржника виключно за погодженням з розпорядником майна надано право на укладення угод щодо передачі нерухомого майна в оренду, заставу, внесення зазначеного майна як внеску до статутного капіталу господарського товариства або розпорядження таким майном іншим чином.
Тобто, Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» не містить імперативних норм про заборону укладення договорів застави майна боржника під час провадження справи про банкрутство.
В силу статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Матеріали справи не містять доказів про визнання недійсним договору застави від 04 грудня 2002 року, укладеного між позивачем та СВАТ «Птахокомбінат «Тульчинський».
За таких обставин, апеляційним господарським судом відхиляються доводи товариства з обмеженою відповідальністю «Едельвейс» викладені у запереченні на апеляційну скаргу, як необґрунтовані та безпідставні.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову щодо визнання недійсним договору оренди споруд № 2-е від 29.06.2005 року місцевий господарський суд на викладені вище обставини та наведені норми законодавства уваги не звернув, а тому рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про визнання недійсним договору № 2-є оренди споруд від 29 червня 2005 року, укладеного між відповідачами.
Поряд з тим, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні іншої частини позовних вимог.
Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи як на захист свого цивільного права, так і на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
За загальним правилом (виходячи з аналізу статей 15, 16, частин 1, 2, 5 статті 11 Цивільного кодексу України, статті 1 Господарського процесуального кодексу України), пункту 2 статті 20 Господарського кодексу України, особа звертається до господарського суду за захистом уже існуючого в неї права, що захищається та поновлюється, а не виникає в силу прийняття відповідного судового рішення (адже цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду тільки у випадках, прямо встановлених актами цивільного законодавства).
Наведеними нормами не передбачено можливість припинення прав та обов»язків на майбутнє, а тому такі позовні вимоги ВАТ КБ «Надра» не можуть бути задоволені.
Статтею 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є припинення дії, яка порушує право.
Як передбачено ст.391 Цивільного кодексу України, лише власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння.
Умовою подання і задоволення позову про усунення перешкод у здійсненні права особи користування майном є доведення факту знаходження у володінні особи майна та протиправної поведінки іншої особи (осіб), що перешкоджає володільцю майна здійснювати права користування та розпоряджання ним.
Позивач не являється власником спірного майна, а тому у нього відсутнє право вимагати виселення ТзОВ «Едельвейс» із належних СВАТ ««Птахокомбінат «Тульчинський» приміщень пташників № 1, № 2, № 3.
За таких обставин, ухвалюючи рішення суд першої інстанції правомірно відмовив позивачу у задоволенні позовної вимоги про виселення ТзОВ «Едельвейс» із означених приміщень.
У відповідності до ст. 49,105 ГПК України із відповідачів на користь позивача підлягає солідарному стягненню 127,5 грн. державного мита (85 грн.+42,5 грн.) та 118 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Керуючись ст.ст. 49,99,101,103,104, 105 ГПК України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ВАТ КБ " Надра" задоволити частково.
Рішення господарського суду Вінницької області від 07.09.2010 року у справі № 5/205-07 в частині відмови в задоволення позову щодо визнання недійсним договору оренди споруд № 2-е від 29.06.2005 р., укладеного між СВАТ " Птахокомбінат" Тульчинський та ТОВ " Едельвейс" скасувати.
Прийняти в цій частині нове рішення .
Визнати недійним договір оренди споруд № 2-е від 29.06.2005 р., укладений між СВАТ " Птахокомбінат" Тульчинський та ТОВ " Едельвейс".
В іншій частині рішення господарського суду Вінницької області від 07.09.2010 року у справі № 5/205-07 залишити без змін.
Стягнути з СВАТ " Птахокомбінат Тульчинський" (Вінницька область , Тульчинський район ,с.Кирнасівка, код ЄДРПОУ 05413994) та ТОВ " Едельвейс"(Вінницька область , Тульчинський район ,с.Кирнасівка, вул.Леніна ,2 код ЄДРПОУ 3006762 ) солідарно на користь ВАТ КБ "Надра" (м.Київ,вул.Артема,15,код ЄДРПОУ 20025456) судові витрати - 127,5 грн. ( сто двадцять сім грн. 50 коп. ) державного мита та 118 грн. ( сто вісімнадцять) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу
Постанова набирає чинності з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку .
Головуюча суддя Олексюк Г.Є.
Суддя Петухов М.Г.
Суддя Гудак А.В.
Суд | Рівненський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 02.03.2011 |
Оприлюднено | 14.03.2011 |
Номер документу | 14104660 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Рівненський апеляційний господарський суд
Олексюк Г.Є.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні